Ухвала суду № 9400349, 15.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 11/4711а Головуючий у І інстанції Довгань К.І.

Суддя-доповідач Коротких А.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2010 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Глущенко Я.Б.,

Федорової Г.Г.,

при секретарі Вечер А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області на постанову Господарського суду Черкаської області від 29 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Монастирищенський ордена Трудового Червоного прапора машинобудівний завод» до Державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області, Головного управління державного казначейства України у Черкаській області про стягнення 284607 грн., -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2008 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом (з врахуванням уточнення позовних вимог) про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а саме: 186607 грн. за травень 2007 року і 69623 грн. за червень 2007 року.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 29 грудня 2008 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у Монастирищенському районі Черкаської області подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Колегією суддів встановлено, що у вересні 2007 року державною податковою інспекцією у Монастирищенському районі Черкаської області була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування ним суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень, червень 2007 року. За результатами перевірки був складений акт від 21.09.2007 року № 76/23-009/00255289.

За наслідками вказаної перевірки податковим органом зроблений висновок про неможливість підтвердження заявлених позивачем за травень і червень 2007 року сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 190000 грн. і 98000 грн. у зв'язку з неотриманням усіх інформаційних довідок та проведенням зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника щодо основних постачальників продукції позивачу.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З наведених положень Закону вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яка фактично сплачується у будь-якому попередньому податковому періоді. Зокрема, це узгоджується з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п. 1.8. Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 20 червня 2007 року та 20 липня 2007 року було подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість відповідно за травень та червень 2007 року, згідно з якими різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного податкового періоду мала від'ємне значення. Ці суми позивач відобразив у податкових деклараціях як такі, що зараховуються до складу податкового кредиту наступних податкових періодів. Разом з податковими деклараціями за травень та червень 2007 року позивач подав розрахунки сум бюджетного відшкодування і заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за травень 2007 року у розмірі 190000 грн. та за червень 2007 року у розмірі 98000 грн., реєстри отриманих та виданих податкових накладних, п'яті примірники вантажних митних декларацій на експортовану позивачем продукцію, платіжні доручення про перерахування коштів постачальникам товарів в попередніх місяцях.

Відповідно до пп. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом не було встановлено будь-яких невідповідностей фактичним обставинам чи вимогам законодавства заявлених позивачем в установленому порядку до відшкодування сум податку на додану вартість за травень, червень 2007 року та приходить до висновку, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано протиправність бездіяльності останнього щодо відшкодування позивачу податку на додану вартість.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, які ґрунтуються на нормах методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.08.2005 року № 350, оскільки відповідно до пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Черкаської області від 29 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 20 квітня 2010 року.

Головуючий суддя Коротких А.Ю.

Судді: Глущенко Я.Б.

Федорова Г.Г.