Постанова № 9336104, 22.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 8/515 (2а-12857/08) Головуючий у 1-й інстанції: Павелко О.Є. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" квітня 2010 р.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

           головуючого – судді Костюк Л.О. ,

суддів Ізмайлової Т.Л., Шостака О.О.,

при секретарі Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора Солом’янського району м.Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Солом’янському районі м.Києва та ДПІ у Солом’янському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом прокурора Солом’янського району м.Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Солом’янському районі м.Києва до ТОВ НВФ «Темп» про стягнення невиплачених коштів, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2008 року прокурор Солом’янського району м.Києва звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Темп» заборгованість у розмірі 41622,00грн. на користь бюджету держави.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2009 року вказаний позов задоволено частково, а саме: стягнуто з ТОВ НВФ «Темп» заборгованість у розмірі 27407,96грн. на користь бюджету держави, в задоволенні стягнення штрафних (фінансових) санкцій відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурор Солом’янського р-ну м.Києва та ДПІ у Солом’янському районі м.Києва, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просять, кожен окремо, скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2009 року в частині відмови у задоволенні позову щодо нарахування штрафних санкцій та прийняти нову, якою задовольнити вимоги у цій частині.

Заслухавши суддю-доповідача та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав

Згідно з п.3 ч.1 ст.ст.198, 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є не повне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

З матеріалів вбачається, що ДПІ у Солом’янському районі м.Києва була проведена перевірка з питань повноти нарахування і своєчасності сплати до бюджету ТОВ НВФ «Темп» земельного податку за період з 01.01.2004р. по 01.02.2006р.

За результатами перевірки був складений Акт №2658-1180/23-1224/21593524 від 07.04.2006р. та визначена заборгованість за основним платежем – 27407,96грн., за штрафними санкціями – 14213,98грн.

Судом першої інстанції було задоволено позовні вимоги в частині нарахування заборгованості за основним платежем та відмовлено в частині нарахування штрафних санкцій.

Мотивуючи свою відмову, суд першої інстанції зазначив, що нараховані податковим органом штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями, а тому, відповідно до ст.. 250 Господарського кодексу України, можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення суб’єктом господарювання правил здійснення господарської діяльності.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно із ст. 250 ГКУ адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 238 ГКУ за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Виходячи зі змісту ст. 1 ГКУ, цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 2 ГКУ учасниками відносин у сфері господарювання поряд з суб'єктами господарювання є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ДПІ в районах, містах без районного поділу, районах у містах, МДПІ та ОДПІ здійснюють, зокрема, контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі.

Таким чином, в даних правовідносинах ДПІ не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, а також безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Крім того, згідно із ст. 4 ГКУ не є предметом регулювання цього Кодексу: адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно із пп. 15.1.1 ст. 15 Закону за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом (або іншими Законами України), не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Відповідно до вимог п. 17.3 Закону сплата (стягнення) штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Отже, суд першої інстанції дійшов не вірного висновку, що застосовані до позивача штрафні санкції є адміністративно-господарською санкцією у розумінні норм ГКУ, а тому наявні підстави щодо застосування до спірних правовідносин строків застосування санкцій, передбачених ст. 250 вказаного Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно і всебічно з’ясованих обставинах, не відповідає вимогам матеріального права, доводи апеляційної скарги її спростовують, тому наявні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва не повно з’ясував обставини, що мають значення для справи та враховуючи невідповідність висновків суду обставинам справи, апеляційну скаргу належить задовольнити, а постанову суду – скасувати та прийняти нове рішення

Керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги прокурора Солом’янського району м.Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Солом’янському районі м.Києва та ДПІ у Солом’янському районі м.Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2009 року в адміністративній справі №2-а-8/515 скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо нарахування штрафних санкцій та прийняти в цій частині нову постанову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Темп» штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14213,98грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 28 квітня 2010 року.

          Головуючий суддя Л. Костюк

          Судді: Т. Ізмайлова

О. Шостак