Рішення № 93991824, 04.01.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/8213/17

2/219/33/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28. 09 . 2020 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

судді Хомченко Л.І.,

за участі секретаря Лосинської І.М.

представника позивача Коваленко О.В.

представника відповідача Заікіна В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут - Енергія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -

в с т а н о в и в :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут - Енергія», юридична адреса : Донецька область, м. Бахмут, вул. Зелена, буд.41, звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за теплову енергію за період з 01.10.2011 року по 01.04.2017 року в розмірі 31320 грн. 39 коп., та судові витрати в розмірі 1600 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги вказує, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач у вказаний період здійснював постачання теплової енергії відповідачам. Зазначає, що в результаті порушення відповідачами зобов`язання по сплаті за надані послуги з теплопостачання, в період з 01.10.2011 року по 01.04.2017 року за нею утворилася заборгованість в розмірі 31320 грн. 39 коп. відповідно до виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 . У зв`язку із цим майновим правам позивача було завдано збитків на вищевказану суму, тому вимушений звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2017 року відкрите провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, та просив позов задовольнити. не з`явився.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, обґрунтовуючи тим, що квартира була придбана відповідачем без опалювальних приборів, і тому послуги з теплопостачання за спірний період відповідачем не отримувалися. Також, у разі задоволення позову просив застосувати строк позовної давності три роки .

Суд, заслухавши сторони, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з частково наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за якою у ТОВ «Бахмут - Енергія», що надає послуги з постачання теплової енергії, відкритий особовий рахунок на ім`я ОСОБА_1 № 20520.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 167658180 від 23.05.2019 року, ОСОБА_1 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 30.09.2004 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2011 року по 01.04.2017 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 утворилася заборгованість в розмірі 31320,39 грн.

Розрахунок здійснено на основі тарифів, погоджених рішеннями виконавчого комітету Бахмутської міської ради Донецької області від 05.03.2008р. № 173, 01.10.2008 р. № 179, 11.08.2010 р. № 3114, постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 899 від 11.07.2014 р., № 603 від 03.03.2015 р.

Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 21777127 від 15.03.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» знаходиться за адресою: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Зелена, буд. 41.

Згідно копій ліцензій, наданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, Товариство з обмеженою відповідальністю «БАртемівськ-Енергія» унесено 14 вересня 2012 року за № 304 до державного реєстру на право: постачання теплової енергії; транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами; виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та уставках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії).

З копії рішення чергових зборів учасників товариства № 1/2016 від 18 лютого 2016 року вбачається, що найменування юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» змінене на Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» з 14 березня 2016 року. Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія».

Згідно п.5 ч.2 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно частини 1 статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно, розмір плати розраховується виходячи із розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами.

Згідно ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 509 ЦК України зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана здійснити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, виплатити гроші та ін.) або утриматися від певної дії, а кредитор від боржника має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання.

Відповідно до статті 68 Житлового кодексу України споживачі зобов`язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги, в тому числі за послуги з централізованого опалення.

Суду не надано та не зазначено про існування достовірних доказів того, що відповідач відмовлялася від споживання послуг з постачання теплової енергії у встановленому порядку, чи зверталася до позивача щодо проведення перерахунку у разі можливої відсутності тривалий час в квартирі та не споживання послуг або з претензіями щодо невиконання ним зобов`язань щодо постачання послуг, або надання неякісних послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Вище приведені обставини та факти у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи представником позивача було обґрунтовано доведені ті обставини, на які вони посилалися як на підстави своїх вимог.

Відповідно до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між сторонами існують договірні відносини по наданню та користуванню житлово-комунальними послугами, які випливають із нормативно-правових актів, зокрема ст.ст. 67,68 та 162 ЖК України, п.п.5 п.3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», змісту Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року ( з наступними змінами).

Також ,судом встановлено та не заперечується представником відповідача, що оплата послуг з теплопостачання відповідачем за спірний період не проводилася.

Факт надання послуг з теплопостачання позивачем підтверджується актами за 2011-2017 роки про підключення та відключення опалення , у т.ч. до будинку АДРЕСА_1 .

За таких обставин, коли позивач виконував обов`язки по наданню послуг, а відповідач, будучи споживачем цих послуг, свої зобов`язання по їх оплаті не виконувала, суд дійшов висновку щодо покладення на відповідача обов`язку сплатити за отримані послуги з теплопостачання.

Підставою перерахунку розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості відповідно до ч.4 ст. 18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги є акт-претензія споживача, яка має бути складена в порядку передбаченому ч.ч.1-3 ст. 18 цього Закону та подана виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

З вищенаведених вимог закону вбачається, що єдиним належним доказом неякісного надання послуг опалення, який є підставою для перерахунку розміру оплати цих послуг є акт-претензія споживача, подана у встановленому законом порядку.

Між тим, такі документи відповідачем суду не надані.

Відповідно до довідки ТОВ « Бахмут-Енергія» від 30.05.2019 року працівниками позивача не здійснювалось жодних робіт з фіксування відключення від систем централізованого опалення . На сьогодні відсутні будь-які документи , які б свідчили про те, що ОСОБА_1 не є споживачем послуг, що надається ТОВ « Бахмут-Енергія».

Також ,судом встановлено та не заперечується відповідачем, що оплата послуг з теплопостачання нею за спірний період не проводилася.

За таких обставин, коли позивач виконував обов`язки по наданню послуг, а відповідач, будучи споживачем цих послуг, свої зобов`язання по їх оплаті не виконувала, суд дійшов висновку щодо покладення на відповідача обов`язку сплатити за отримані послуги з теплопостачання.

Доводи представника відповідача про відсутність у відповідача перед позивачем зобов`язань зі сплати комунальних послуг у зв`язку з неотриманням послуг внаслідок відсутністі приладів опалення- батерей , і що підтверджується, на думку представника відповідача, актом ПП « Вилс» від 26.12.2017 року про відсутність приладів опалення в квартирі відповідачки , суд вважає неспроможними, оскільки вони спростовуються вищенаведеними правовими нормами.

При цьому, Порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам ст. 16 Закону «Про житлово-комунальні послуги». Статтею 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що виробник послуг( ТОВ « Бахмут-Енергія») зобов`язаний проводити в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Підставою перерахунку розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості відповідно до ч.4 ст. 18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» є акт-претензія споживача, яка має бути складена в порядку передбаченому ч.ч.1-3 ст. 18 цього Закону та подана виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

З вищенаведених вимог закону вбачається, що єдиним належним доказом неякісного надання послуг опалення, який є підставою для перерахунку розміру оплати цих послуг є акт-претензія споживача, подана у встановленому законом порядку.

Між тим, такі документи відповідачем суду не надані.

Згідно із ч. 4 ст. 391 ЦК України власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК Кодексу передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

Відповідно до ст. ст. 162, 177 ЖК України, громадяни зобов,язані забезпечувати схоронність житлових приміщень,бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об,єктів благоустрою, додержувати правил утримання житлового будинку і придомової території, повинні за свій рахунок проводити поточний ремонт житлових приміщень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. N 869, якою затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначено, що внутрішньобудинковою системою гарячого, холодного водопостачання та централізованого опалення є система від зовнішньої стіни будинку (крім транзитних трубопроводів) до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка або (у разі її відсутності) трійника (врізки) включно, що знаходиться у квартирі споживача (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку) (пункт 13). Витрати з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення і зливової каналізації та з ліквідації аварій у внутрішньоквартирних мережах визначаються за кожною інженерною системою окремо.

З аналізу наведених норм слідує, що власники (користувачи) житла безпосередньо зобов`язані утримувати майно, що розташоване в межах житлового будинку (квартири), де вони мешкають, в той час як роботи (послуги) щодо підтримання належного стану зовнішніх конструкцій багатоквартирного будинку, утримання ліфтів, сходинок, міжповерхових дверей, сміттєпроводу та іншого майна, яке є об`єктом спільного користування мешканців багатоквартирного будинку, здійснюється іншим суб`єктом - організацією, яка надає житлово-комунальні послуги, хоча і за рахунок самих власників та наймачів, які сплачують квартирну плату.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630) ( з наступними змінами), в яких з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачено відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Згідно з п. 26 Правил № 630 відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Відповідно до п. 25 Правил № 630 відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення забороняється.

Порядком № 4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Крім того, наказом № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Матеріали справи свідчать про те, що станом на 26.12.2017 р. прилади опалення у квартирі, що належить відповідачу, були відключені. На підтвердження вказаного відповідачем представлено акт від 16.12.2017 р.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що демонтування приладів опалення в квартирі відповідача проведено з порушенням вимог діючого законодавства. Проведення будь-яких дій в порушення установленого законом порядку не може бути предметом захисту.

Більше того, суд вважає, що сам по собі факт демонтування в квартирі відповідача приладів опалення не може бути визнаний належною підставою для звільнення відповідача від обов`язку оплачувати послугу централізованого опалення, яка надається позивачем в будинок , в якому розташована квартира.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що демонтування приладів опалення в квартирі відповідача проведено з порушенням вимог діючого законодавства. Проведення будь-яких дій в порушення установленого законом порядку не може бути предметом захисту.

Більше того, суд вважає, що сам по собі факт демонтування в квартирі відповідача приладів опалення не може бути визнаний належною підставою для звільнення відповідача від обов`язку оплачувати послугу централізованого опалення, яка надається позивачем в будинок , в якому розташована квартира.

Щодо заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності до позовних вимог слід зазначити наступне.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, ухвалою судді Артемівького міськрайонного суду Донецької області від 05.05.2017 р. ТОВ «Бахмут-Енергія» відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за теплову енергію за період з 01.10.2011 року по 01.04.2017 року в розмірі 31320 грн. 39 коп., і позивач звернувся до суду з дійсним позовом 27.07.2017 року.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтерес.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

За положеннями ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Отже, до позовних вимог про стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з теплопостачання, за період з 11.10.2011 року по 05.05.2014 року, в сумі 8689,92 грн. слід застосувати строк позовної давності та в цій частині у задоволенні позову відмовити.

Заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 05 травня 2014 року по 01 квітня 2017 року, в сумі 22630,44 грн. підлягає стягненню з відповідача , оскільки позивачем не пропущено строк позовної давності.

Таким чином, аналізуючи зазначені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Бахмут -енергія», а тому стягує з відповідача на його користь заборгованість за постачання теплової енергії в розмірі 22630,44 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволенних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 12, 81, 141, 263,265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 16, 13, 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» про стягнення заборгованості за теплову енергію - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Енергія» (ЄДРПОУ 34776960, розрахунковий рахунок НОМЕР_3 філія Донецького ОУ АТ «Ощадбанк» м. Краматорськ) суму заборгованості за теплову енергію за період з 05.05.2014 року по 01.04.2017 р. у розмірі 22630,44 грн., а також, судовий збір у розмірі 1156,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення .

Суддя Л.І. Хомченко

Суддя Л.І. Хомченко