
Справа № 127/14196/20
Провадження № 2/127/3065/20
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Бессараб Н.М.,
при секретарі Поливаній Ю.В.,
з участю представника позивача - адвоката Хейніса О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
В липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Перший український міжнародний банк», за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у якомупросила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18.11.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., зареєстрований у реєстрі за №27627, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості в розмірі 30387,14 грн., а також стягнути понесені судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме до заяви про вчинення виконавчого напису не було додано засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, що передбачено п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, який затверджений постановою КМУ №1172 від 29.06.1999 р., у зв`язку з чим даний виконавчий напис не підлягає виконанню. Крім того, заява №1001062688902 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 25.06.2018 року та паспорт споживчого кредиту не є нотаріально-посвідченим кредитним договором і до того ж відсутні документи, які підтверджують безспірність заборгованості перед відповідачем, так як до виконавчого напису не було надано засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника у формі, встановленій законодавством, у зв`язку з чим позивач була вимушена звернутись до суду.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Хейніс О.Г. позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просив позов задовольнити, ухвалити заочне рішення суду.
Представник відповідача - АТ «Перший український міжнародний банк»в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. в судове засідання не з`явилася, однак надала суду заяву, відповідно до якої просила розглянути справу в її відсутність з урахуванням фактичних відносин та постановити рішення згідно чинного законодавства.
Тому суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення представника позивача Хейніса О.Г. , дослідивши матеріали даної цивільної справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що 25.06.2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Перший український міжнародний банк», правонаступником якого є АТ «Перший український міжнародний банк» був укладений договір №1001062688902 відповідно до якого ОСОБА_1 отримала грошові кошти у вигляді кредиту на споживчі цілі шляхом банківського переказу в сумі 30000 грн. на строк 24 місяців, розмір комісії за обслуговування заборгованості 3,99%, розмір процентної ставки 0,01% річних (а.с. 19, 31).
Позивач належним чином не виконувала умови договору, тому в неї утворилася заборгованість.
На а.с. 30 міститься виписка з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором №1001062688902 від 25.06.2018 року, відповідно до якої зазначено, що станом на 18.09.2019 року заборгованість перед АТ «Перший український міжнародний банк» за кредитним договором №1001062688902 становить 29887,14 грн.
18.09.2019 року на адресу позивачки ОСОБА_1 банком було надіслано письмову вимогу про виконання зобов`язань перед АТ «Перший український міжнародний банк», а саме погашення заборгованості у розмірі 29887,14 грн. (а.с. 32-33).
18.11.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис, реєстровий №27627 щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 1001062688902 від 25.06.2018 року, укладеним нею із ПАТ «Перший український міжнародний банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є АТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості за період з 18.09.2018 року по 18.09.2019 року розмірі 29887,14 грн., в тому числі: 8474,04 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 8379 грн. - прострочена заборгованість за комісією; 0,93 грн. - прострочена заборгованість за процентами; 12106,46 грн. - строкова заборгованість за сумою кредиту; 926,64 грн. - строкова заборгованість за комісією; 0,07 грн. - строкова заборгованість за процентами; 500 грн. - плата за вчинення виконавчого напису (а.с. 25).
Виконавчий напис був вчинений на підставі заяви представника АТ «Перший український міжнародний банк» Марущак О.М. від 18.09.2019 №107 (а.с. 110).
16.12.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. на підставі виконавчого напису №27627 від 18.11.2019 року в межах виконавчого провадження №60740168 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк»щодо стягнення заборгованості в розмірі 30387,14 грн. (а.с. 21-22).
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному переліку документів. При цьому перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінний від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо він є відмінним, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти стягненню на кошти боржника. Тому повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.
Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року в справі №645/1979/15-ц (провадження №14-706цс19).
Водночас, дослідивши надані приватним нотріусом Харою Н.С. документи (а.с. 95-144), які стали підставою для вчинення нею оспорюваного виконавчого напису, судом встановлено, що АТ «Перший український міжнародний банк» не довело належними та допустимими доказами отримання ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень умов договору, а відтак і виконання вимог підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Зазначене свідчить про порушення нотаріусом вимоги закону щодо вчинення виконавчого напису при відсутності належних доказів щодо отримання позичальником ОСОБА_1 листа-повідомлення кредитора з вимогою сплатити заборгованість.
Порушення порядку повідомлення позивача про усунення порушення є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Тому суд не вбачає необхідності вдаватись до вирішення питання про безспірність вимог АТ «Перший український міжнародний банк».
Вказане також узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19) (пункт 52 указаної постанови).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до АТ «Перший український міжнародний банк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесений судовий збір у розмірі 840,80 грн., сплата якого підтверджена квитанцією (а.с. 10).
Керуючись ст. ст. 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5, ст. ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 18.11.2019 року (реєстровий №27627), вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №1001062688902 від 25.06.2018 року, укладеним із ПАТ «Перший український міжнародний банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є АТ «Перший український міжнародний банк», заборгованості за період з 18.09.2018 року по 18.09.2019 року розмірі 29887,14 грн., в тому числі: 8474,04 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 8379 грн. - прострочена заборгованість за комісією; 0,93 грн. - прострочена заборгованість за процентами; 12106,46 грн. - строкова заборгованість за сумою кредиту; 926,64 грн. - строкова заборгованість за комісією; 0,07 грн. - строкова заборгованість за процентами; 500 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 понесений судовий збір в сумі 840,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем або третьою особою протягом 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Згідно вимог п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріалного округу Хара Наталія Станіславівна, адреса: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 18/12.
Суддя:
Судове рішення № 93991568, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 18.12.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 127/14196/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: