Ухвала суду № 93975145, 28.12.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5154/14-ц

2-п/310/12/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Уставицькій Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Бердянського міськрайонного суду від 17 вересня 2014 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником прав та обов`язків якого є АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій зазначив, що

заочним рішенням суду від 17.09.2014 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Про винесене рішення від довідався випадково у грудні 2019 року, коли його майно, яке знаходилось в іпотеці у банка було виставлено на реалізацію. Рішення суду від отримав від свого представника тільки 12 грудня 2019 року. Його належним чином не повідомили про пред`явлення позову та про час його розгляду, тому він був позбавлений можливості скористатися правами, передбаченими ЦПК України. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що з часу останньої оплати за кредитом і до звернення з позовом до суду пройшло більше трьох років і в нього були всі підстави для подання заяви про застосування позовної давності. Просив скасувати заочне рішення суду від 17 вересня 2014 року за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до нього про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 817062,24 грн. і 3654 грн. судового збору та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. На підставі ч.4 ст.284 ЦПК України просив поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення, який пропущено ним з поважних причин.

Ухвалою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03.02.2020 року залучено до участі по цивільній справі як правонаступника позивача акціонерне товариство «Альфа-Банк» (а.с. 67 т.1).

23.06.2020 року представником заявника адвокатом Мінервіним Ю.П. подано заяву про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення у якій зазначив, що про наявність рішення заявник дізнався випадково у грудні 2019 року, його копію отримав 12.12.2019 року. Просив визнати зазначену причину поважною, строк поновити (а.с. 141 т. 1).

У судове засідання заявник не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник заявника адвокат Мінервін Ю.П. у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 підтримав і просив її задовольнити.

Представник АТ «Альфа-Банк», яке є правонаступником прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» подав до суду заперечення в яких зазначив, що відповідачем не надано доказів того, що про винесення судового рішення 17.09.2014 року йому не було відомо раніше. Вважав, що адвокат Мінервін Ю.П. не може вважатися уповноваженим представником відповідача, оскільки довіреність на ім`я ОСОБА_2 видана пізніше ніж договір на представництво інтересів в суді, а довіреність не передбачає передоручення. Про винесення рішення заявнику було добре відомо ще в червні 2016 року, оскільки саме тоді представник відповідача на підставі довіреності ОСОБА_2 подав до банку заяву про реструктуризацію. Відповідно до довіреності від 27.05.2019 року ОСОБА_2 надано право представляти інтереси відповідача з питань врегулювання заборгованості за кредитним договором, що також свідчить про обізнаність відповідача про наявність заборгованості та винесене рішення. Оскільки про наявність рішення суду відповідачу було відомо ще у червні 2019 року, а з заявою про перегляд заочного рішення він звернувся до суду 20.12.2019 року, тому він пропустив строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення без поважних причин. Також не відповідає дійсності твердження відповідача, що він не був належним чином повідомлений про час та дату судового розгляду, оскільки судові повістки про виклик до суду направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Відповідач не надав жодних доказів поважності причин неявки в судове засідання. Також відповідачем не надано доказів на підтвердження невірності розрахунку заборгованості. Матеріали цивільної справи не містять підстав вважати, що банком був пропущений строк позовної давності, оскільки заявник не зазначає точної дати, коли цей строк закінчився. 01.12.2008 року ОСОБА_1 подав заяву про відстрочення платежу на три місяці. Останнім відповідач вчинив дії, які свідчать про визнання ним боргу, тому перебіг строку позовної давності перервався, а з 01.12.2008 року він почався знову і продовжувався до 01.12.2011 року. Крім того, 24.12.2008 року ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив відстрочити платежі за договором кредиту на шість місяців, чим також визнав свої зобов`язання за договором кредиту, тому перебіг строку позовної давності знову перервався і з 24.12.2008 року почався спочатку та продовжувався до 24.12.2011 року. У межах строку позовної давності 08.10.2010 року банк направив ОСОБА_1 претензію, у відповідь на яку відповідач 17.11.2010 року подав заяву в якій зазначив про продаж ним майна для погашення заборгованості, що також свідчить про вчинення дій по визнанню боргу за договором кредиту, тому перебіг строку позовної давності перервався з 17.11.2010 року і закінчувався 17.11.2013 року. Крім того, 03.09.2012 року від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просив розглянути можливість погашення боргу по кредитному договору впродовж шести місяців і повідомляв, що в рахунок реалізації залогового майна, він планує погасити 100 % основної суми боргу та 30 % відсотків. Залишок заборгованості просив списати, а штраф до нього не застосовувати. Тобто ОСОБА_1 у черговий раз визнав заборгованість, чим перервав перебіг строку позовної давності, тому з 03.09.2012 року строк почався знову і закінчувався 03.09.2015 року. Таким чином, ОСОБА_1 вчинено ряд послідовних дій, якими переривався строк позовної давності, тому банк звернувся з позовом до суду 08.07.2014 року в межах строку позовної давності. Заявник не навів жодних суттєвих підстав, які мають істотне значення для справи. Подання боржником заяви про перегляд заочного рішення є зловживанням процесуальними правами, спрямованими на затягування виконавчого провадження.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримала письмові заперечення, просила відмовити в задоволенні клопотання про поновлення строку на перегляд заочного рішення у справі.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ «Альфа-банк» є правонаступником АТ «Укрсоцбанк» (а.с.60-63).

Згідно зі ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 17 вересня 2014 року позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з останнього заборгованість за кредитом у сумі 817062,24 грн. та 3654 грн. судового збору (а.с.34).

Із довідки секретаря судового засідання ОСОБА_4 вбачається, що судове засідання 17.09.2014 року відбулося у відсутності учасників процесу і фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось в зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, судом встановлено, що рішення суду від 17.09.2014 року не проголошувалось в присутності ОСОБА_1 і повне рішення 17.09.2014 року йому не видавалось (а.с.34).

Копію рішення суду від 17.09.2014 року направлено ОСОБА_1 17.09.2014 року (а.с.35), яке він не отримав, а поштове відправлення повернулося до суду з відміткою ПАТ «Укрпошта» про причини невручення - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.37).

У подальшому 12.12.2019 року копію рішення суду від 17.09.2014 року отримав адвокат Мінервін Ю.П., який представляє інтереси ОСОБА_1 .

Заява про перегляд заочного рішення подана до суду 20.12.2019 року (а.с.48).

Таким чином, судом встановлено, що заява про перегляд заочного рішення подана ОСОБА_1 в межах двадцяти днів з дня отримання повного заочного рішення суду, тому клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 287 ч. 3 ЦПК України в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Стаття 288 ч. 1 ЦПК України передбачає, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно матеріалів справи зареєстрованим місце проживання ОСОБА_1 є будинок АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою відповідачу направлялись судові повістки про його виклик в судове засідання по цій справі, але які він не отримав і кореспонденція повернулась до суду з відміткою ПАТ «Укрпошта» про причини невручення - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.28,31).

Зазначені обставини свідчать, що відповідач ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, але вказані обставини не можуть бути самостійними і достатніми підставами для скасування заочного рішення, оскільки заявник не надав суду жодного доказу, який має істотне значення для правильного вирішення справи.

Посилання заявника на пропуск позивачем строку позовної давності також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки судом встановлено що 01.12.2008 року ОСОБА_1 подав до банку заяву про відстрочку платежу на три місяці за кредитним договором (а.с.123).

24.12.2008 року ОСОБА_1 знову подав заяву про відстрочку платежу за кредитним договором на шість місяців (а.с.124).

08.10.2010 року ОСОБА_1 було направлено претензію про наявність заборгованості та необхідності її сплати (а.с.126), у відповідь на що боржник повідомив банк, що він продає майно, яке передано в заставу по кредитному договору. На підтвердження чого долучив до заяви копію оголошення (а.с.127,128).

03.09.2012 року ОСОБА_1 направив банку заяву в якій просив розглянути можливість погашення заборгованості по кредитному договору на протязі шести місяців за рахунок реалізації заставного майна (а.с.129).

Зазначені дії відповідача свідчать про визнання ним боргу, що тягне за собою переривання перебігу позовної давності на підставі ст. 264 ЦК України.

Суд вважає, що встановлених обставин відсутні підстави для скасування та перегляду заочного рішення, тому заяву ОСОБА_5 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 130,259,260,261,284,287,288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про скасування та перегляд заочного рішення Бердянського міськрайонного суду від 17.09.2014 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заяву ОСОБА_1 про скасування та перегляд заочного рішення Бердянського міськрайонного суду від 17.09.2014 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя