Рішення № 93950327, 29.12.2020, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4620/20

Провадження № 2/740/1441/20

Р І Ш Е Н Н Я

з а о ч н е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2020 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шевченко І.М.,

за участю секретаря судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Аромат» (далі – ДП «Аромат») про стягнення заборгованості із заробітної плати,

установив:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з ДП «Аромат» на її користь заборгованість із заробітної плати в сумі 23 500,00 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 лютого 2020 року по день ухвалення рішення суду.

На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що в період з 13 липня 2017 по 10 лютого 2020 року вона працювала у філії ДП «Аромат» «Ніжинський міськмолзавод» на момент звільнення перебувала на посаді заступника головного бухгалтера. У день звільнення з нею не проведено розрахунок і заборгованість по заробітній платі становить 23 500,00 грн.

Оскільки відповідач не надав їй довідку про середню заробітну плату, позивачка надала свій розрахунок розміру середньої заробітної плати, який проведений на підставі інформації з Управління Пенсійного фонду України і становить 244,35 грн.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання у справі призначено на 14-00 год. 03 грудня 2020 року.

У судове засідання 03 грудня 2020 року позивачка не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала, зазначивши, що розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на 03 грудня 2020 року складає 50 336,10 грн, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою відповідача судове засідання відкладено на 12-30 год. 29 грудня 2020 року.

У судове засідання позивачка не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та зазначила, що оскільки порушення її прав є триваючим, то стягненню з відповідача на її користь підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 54 490,05 грн та навела відповідний розрахунок.

У судове засідання відповідач повторно не з`явився з невідомих суду причин, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення, яке повернулося до суду; клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вказане суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення, про що постановив ухвалу.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що позивачка перебувала в трудових відносинах з філією ДП «Аромат» «Ніжинський міськмолзавод» з 12 липня 2017 року і була звільнена 10 лютого 2020 року відповідно до п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), що підтверджується копією її трудової книжки (а. с. 2).

При звільненні позивачки відповідач не провів з нею повного розрахунку, заборгованість із нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, становить 23 500,00 грн.

Згідно з відомостями про застраховану особу Пенсійного фонду України (а. с. 3) заробітна плата ОСОБА_1 за грудень 2019 року становить 4863,00 грн, за січень 2020 року – 5400,00 грн (4863 + 5400 = 10 263,00). Кількість робочих днів за грудень 2019 року та січень 2020 року становить 42 дні, а отже середньоденна заробітна плата становить 244,35 грн (10 263 : 42 = 244,35).

Кількість днів затримки за період з 10 лютого 2020 року по день ухвалення рішення суду – 223 робочих днів, а отже розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на 29 грудня 2020 року становить 54 490,05 грн (244,35 х 223 = 54 490,05).

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі – наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за весь період невиплати належних працівникові при звільненні сум.

Середній заробіток працівника визначається згідно зі ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, з подальшими змінами та доповненнями (далі – Постанова № 100).

Відповідно до п. 8 Постанови № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України з авданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Таким чином, на користь позивачки підлягає стягненню нарахована, але невиплачена заробітна плата у розмірі 23 500,00 грн, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 лютого 2020 року по 29 грудня 2020 року, що становить 54 490,05 грн (без прибуткового податку з громадян та інших обов`язкових платежів), згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою № 100.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у сумі 840,80 грн.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 – 81, 89, 141, 263 – 265, 274, 279, 280 – 284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Аромат» про стягнення заборгованості із заробітної плати задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Аромат» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10; 30737268) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; НОМЕР_1 ) нараховану, але невиплачену заробітну плату в сумі 23 500,00 (двадцять три тисячі п`ятсот) гривень, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 лютого 2020 року по 29 грудня 2020 року в сумі 54 490 (п`ятдесят чотири тисячі чотириста дев`яносто) гривень 05 коп. (без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів), а всього – 77 990 (сімдесят сім тисяч дев`ятсот дев`яносто) гривень 05 коп.

Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Аромат» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10; 30737268) на користь держави 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення складене і підписане 30 грудня 2020 року.

Суддя І. М. Шевченко