Рішення № 93924648, 29.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14482/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М.. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м.Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) до приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича (65026, м. Одеса, вул. Грецька, 44, офіс № 207), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору (боржника) – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

17.12.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору (боржника) – ОСОБА_1 , в якій позивач просить визнати протиправною (неправомірною) бездіяльність Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича в частині:

- не проведення Приватним виконавцем Вельковим О.В. дій щодо визначення вартості майна Боржника – гр. ОСОБА_1 (трикімнатна квартира, загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 39,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ) – для його подальшої реалізації у виконавчому провадженні № 62397020;

- не здійснення Приватним виконавцем Вельковим О.В. дій по виведенню іпотечного майна АТ «Райффайзен Банк Аваль», належного Боржнику – гр. ОСОБА_1 (трикімнатна квартира, загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 39,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ) – на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку, встановленому ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» (через ДМ «Сетам» або іншу систему електронних торгів діючу на час передачі майна), без отримання згоди від органу опіки та піклування.

- зобов`язати Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича в рамках виконавчого провадження № 62397020 – визначити актуальну ринкову вартість майна Боржника – гр. ОСОБА_1 (трикімнатна квартира, загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 39,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ) – для його подальшої реалізації.

- зобов`язати Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Бельков Олег Віталійович в рамках виконавчого провадження № 62397020 – здійснити дії по виведенню іпотечного майна АТ «Райффайзен Банк Аваль», належного Боржнику – гр. ОСОБА_1 (трикімнатна квартира, загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 39,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ) – на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (через ДП «Сетам» або іншу систему електронних торгів діючу на час передачі майна), без отримання згоди від органу опіки та піклування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на примусовому виконанні у Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Вельков Олег Віталійович з 22.06.2020р. (ВП № 62397020) перебуває Виконавчий напис за реєстр. № 1326, виданий 01.06.2020р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В., яким встановлено звернути стягнення на заставне нерухоме майно Боржника - гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: трикімнатна квартира, загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 39,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Приватним виконавцем 30.07.2020р. ОСОБА_2 проведено опис та арешт нерухомого заставного майна боржника, згоду на реалізацію якої надано стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження та винесено відповідну постанову. Приватним виконавцем встановлено, що за адресою місцезнаходження предмету іпотеки (квартири) з 12.08.2014р. зареєстровано неповнолітню особу - гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином боржника. Після винесення постанови про опис та арешт майна боржника, подальші виконавчі дії перестали виконуватись, АТ «Райффайзен Банк Аваль» не отримував жодних повідомлень чи постанов про зупинення виконавчих дій з визначенням підстав, що регламентовані ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». Через відсутність подальших дій приватного виконавця щодо звернення стягнення на предмет іпотеки 29.09.2020 року АТ «Райффайзен Банк Аваль направив до приватного виконавця клопотання щодо здійснення подальших дій по виведенню предмету іпотеки на реалізацію (призначення експерта, визначення вартості майна, передача його на реалЬацію через ДП «Сетам», без отримання згоди від органу опіки та піклування) з посиланням на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 822/2682/17 від 01.10.2019р. та правову позицію Верховного Суду України з порушеного питання. На адресу стягувача 06.10.2020р. надійшов лист-повідомлення приватного виконавця від 02.10.2020 року № 3287, яким відмовлено заявнику у вчинені дій щодо виведення предмету іпотеки на ДП «Сетам» з посиланням на порушення законних прав неповнолітньої дитини Боржника, вимог п. 3 Розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5 та відсутністю дозволу органу опіки та піклування на реалізацію. АТ «Райффайзен Банк Аваль» вважає незаконною таку бездіяльність приватного виконавця Велькова О.В.

22.12.2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі з врахуванням приписів ч. 4 ст. 287 КАС України.

23.12.2020 року від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що згідно ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. Відповідач зазначає, що за боржником зареєстроване нерухоме майно: квартира під АДРЕСА_3 . Згідно відповіді з Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована 12.08.2014 року неповнолітня особа, а саме: син власника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки реалізація квартири під АДРЕСА_3 можлива лише після отримання відповідного дозволу органів опіки та піклування або відповідного рішення суду. Приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Вельков О.В. стверджує, що позбавлений можливості здійснити дії по виведенню іпотечного майна АТ «Райффайзен Банк Аваль» - квартири під АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку, встановленому ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» (через ДП «Сетам» або іншу систему електронних торгів діючу на час передачі майна), без отримання згоди від органу опіки та піклування або відповідного рішення суду.

Третьою особою не надано до суду жодних пояснень.

В судове засідання призначене на 28.12.2020 року представники сторін не з`явились. Повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене та неявку всіх учасників справи у судове засідання, а також те, що відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, судом продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича перебуває Виконавчий напис № 1326 від 01.06.2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, за яким звернено стягнення на квартиру номер АДРЕСА_3 . Загальна площа - 65,5 кв.м., та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 28 листопада 2005 року Гурською О.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим №, 6347, зареєстрованого: за № 994289, згідно витягу №1792179 про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів 28.11.2005 року, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гурською О.В.

30.07.2020 року приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Вельковим О.В., прийнято постанову про опис та арешт майна боржника при примусовому виконанні Виконавчого напису № 1326 від 01.06.2019 року проведено опис та арешт майна предмету іпотеки квартири АДРЕСА_3 (а.с.14-15).

25.08.2020 року приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Вельковим О.В., з листа Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 , 12.08.2014 року зареєстрована неповнолітня особа, а саме: син власника – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.18).

29.09.2020 року через відсутність подальших дій приватного виконавця щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, АТ «Райффайзен Банк Аваль» направив до приватного виконавця клопотання щодо здійснення подальших дій по виведенню іпотечного майна АТ «Райффайзен Банк Аваль» квартири АДРЕСА_3 , без отримання згоди органу опіки та піклування (а.с.21).

06.10.2020 року на адресу стягувача надійшов Лист-повідомлення приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Велькова О.В., від 02.10.2020 року № 3287, яким відмовлено заявнику у вчинені дій щодо виведення предмету іпотеки з посиланням на порушення законних прав неповнолітньої дитини Боржника, вимог п. 3 Розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016р. № 2831/5 та відсутністю дозволу органу опіки та піклування на реалізацію (а.с.22).

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Зокрема, відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 18 цього Закону, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

За правилами ч. 7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ст. 1 Закону України від 05.06.2003 №898-IV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV) іпотека – вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ч. 6 ст. 3 Закону № 898-IV у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Частиною 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» визначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти – члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Згідно п. 1 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 червня 2016 року № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431 (далі - Порядок № 2831/5), реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Підпунктом 1 п. 3 розділу II Порядку реалізації арештованого майна визначено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Підпунктом 3 п. 3 розділу II Порядку № 2831/5 визначено, що заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі):

- копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;

- копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника;

- копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»);

- у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду;

- копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

У п. 28 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5) визначено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.

Отже, враховуючи вимоги Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», а також положення Інструкції з організації примусового виконання рішень і Порядку реалізації арештованого майна, державний виконавець або приватний виконавець зобов`язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, про яке, зокрема, зазначає в заяві на реалізацію арештованого майна.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі 755/10564/18.

Таким чином, приватний виконавець зобов`язаний дотримуватися приписів Інструкції з організації примусового виконання рішень, відповідно до яких, як вже зазначалося вище, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Отже, приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Вельков Олег Віталійович не має права вчиняти дії по виведенню іпотечного майна АТ «Райффайзен Банк Аваль», належного Боржнику – гр. ОСОБА_1 (трикімнатна квартира, загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 39,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ) – на реалізацію шляхом проведення електронних торгів у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (через ДП «Сетам» або іншу систему електронних торгів діючу на час передачі майна), без отримання згоди від органу опіки та піклування.

Таким чином, позовна заява Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» не знайшла свого підтвердження нормами законодавства під час розгляду справи, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст. 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, у суду відсутні підстави для стягнення судових витрат на користь позивача.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м.Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) до приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича (65026, м. Одеса, вул. Грецька, 44, офіс № 207), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору (боржника) – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.

.