Рішення № 93910232, 29.12.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/1653/17

2/465/431/20

РІШЕННЯ

Іменем України

29.12.2020 року Франківський районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Мартьянова С.М.,

за участю секретаря судового засідання Турчак М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить постановити рішення про стягнення з відповідача заборгованість по сплаті відсотків за кредитним договором №014/7299/82/55939 від 14.03.2008 року у сумі 17373,96 доларів США, що по курсу НБУ становить 472412,88 гривень. Заочним рішенням Залізничного районного суду від 05.07.2010 року позов ПАТ ‘’Райффайзен Банк Аваль’’ задоволено стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ ‘’Райффайзен Банк Аваль’’ заборгованість за кредитним договором від 14.03.2008 року № 014/7299/82/5593 у розмірі 24872,81 доларів США, що еквівалентно 122654,67 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 14.03.2008 року було укладено кредитний договір № 014/7299/82/55939 між ПАТ ‘’ Райффайзен Банк Аваль ’’ та ОСОБА_2 якій надано кредит у розмірі 25500, 00 доларів США строком до 14.03.2018 року із сплатою 14% річних. Заочним рішенням Залізничного районного суду від 05.07.2010 року позов ПАТ ‘’Райффайзен Банк Аваль’’ задоволено стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ ‘’Райффайзен Банк Аваль’’ заборгованість за кредитним договором від 14.03.2008 року № 014/7299/82/5593 у розмірі 24872,81 доларів США, що еквівалентно 122654,67 грн. Рішення суду не виконано, тому позичальнику продовжувались нараховуватись відсотки та пеня за порушення графіку та сплату відсотків. Представник позивача 29.12.2018 року надіслав клопотання про зменшення позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ ‘’Райффайзен Банк Аваль’’ заборгованість за кредитним договором № 014/7299/82/55939 від 14.03.2008 року у сумі 760,59 доларів США та стягнути судовий збір у розмірі 1762, 00 грн., а також просить зобов`язати УДКСУ у Франківському районі м. Львова переплачену повернути АТ ‘’Райффайзен Банк Аваль’’ суму судового збору у розмірі 5324,19 грн. Просить позов задоволити.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав клопотання про слухання справи у відсутності, просить уточнений позов задоволити.

Відповідачка ОСОБА_1 надіслала відзив на позов у якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки зазначає, що позивач всупереч умовам кредитного договору змінив 19.01.2010 року умови кредитного договору та направив вимогу за №10/11-21 про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, крім того рішенням Залізничного районного суду від 05.07.2010 року було задоволено позов зобов`язано сплатити відповідну заборгованість, погашення заборгованості відбулось 17 січня 2013 року, також просить застосувати позовну давність. В судове засідання відповідачка подала письмову заяву про слухання справи у її відсутності, просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши та проаналізувавши всі надані докази, письмові заяви, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14.03.2008 року було укладено кредитний договір № 014/7299/82/55939 між ПАТ ‘’ Райффайзен Банк Аваль ’’ та ОСОБА_2 якій надано кредит у розмірі 25500, 00 доларів США строком до 14.03.2018 року із сплатою 14% річних. Заочним рішенням Залізничного районного суду від 05.07.2010 року позов ПАТ ‘’Райффайзен Банк Аваль’’ задоволено стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ ‘’Райффайзен Банк Аваль’’ заборгованість за кредитним договором від 14.03.2008 року № 014/7299/82/5593 у розмірі 24872,81 доларів США, що еквівалентно 122654,67 грн. Рішення суду не виконано, тому позичальнику продовжувались нараховуватись відсотки та пеня за порушення графіку та сплату відсотків.

Представник позивача 29.12.2018 року надіслав клопотання про зменшення позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ ‘’Райффайзен Банк Аваль’’ заборгованість за кредитним договором № 014/7299/82/55939 від 14.03.2008 року у сумі 760,59 доларів США та стягнути судовий збір у розмірі 1762, 00 грн., а також просить зобов`язати УДКСУ у Франківському районі м. Львова переплачену повернути АТ ‘’Райффайзен Банк Аваль’’ суму судового збору у розмірі 5324,19 грн.

Заочним рішенням Залізничного районного суду від 05.07.2010 року позов ПАТ ‘’Райффайзен Банк Аваль’’ задоволено стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ ‘’Райффайзен Банк Аваль’’ заборгованість за кредитним договором від 14.03.2008 року № 014/7299/82/5593 у розмірі 24872,81 доларів США, що еквівалентно 122654,67 грн.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові Великої Палати від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц вказано: «Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України».

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 9.1 кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред`явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі, прострочені проценти), пеню та штрафи відповідно до цього договору.

Згідно з пунктом 9.2 зокрема, кредитор вправі пред`явити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту у випадку прострочення позичальником більш ніж 30 календарних днів строків погашення кредиту або порушення цих строків менш ніж на 30 календарних днів, але більше трьох разів протягом останніх дванадцяти місяців. Кредитор також має право пред`явити позичальнику вимогу щодо дострокового погашення кредиту.

Зверненням з позовною заявою до суду кредитор змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

У такому випадку з цього моменту строк кредитування вважається таким, що сплинув, кредитор втратив право на нарахування процентів.

У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц висловлено правову позицію про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді процентів передбачених умовами договору

Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору, після спливу визначеного договором строку кредитування нарахування відсотків є безпідставним.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в закон із метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Тобто, позовна давність може бути застосована лише, якщо вимоги про захист порушених прав або інтересів є обґрунтованими, у разі необґрунтованості таких вимог, вони не підлягають задоволенню за необґрунтованістю, а не у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

В цьому випадку, вимоги банку про стягнення заборгованості за відсотками, комісією та пенею, що передбачені умовами кредитного договору, однак нарахованими після закінчення строку його дії у зв`язку зі зміною строку виконання основного зобов`язання, не підлягають задоволенню у зв`язку з їх безпідставністю, а не у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку за безпідставністю позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 141,247, 259, 263, 264, 265ЦПК України, статтями 526, 575, 651, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Мартьянова С.М.