Рішення № 93903746, 24.12.2020, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1697/15-ц

Провадження № 2/309/154/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кемінь В.Д.

з участю секретаря судового засідання Орос В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хуст справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору №MKGOGA00000143 від 09.11.2006 року, відповідачка отримала кредит в розмірі 8000,00 (вісім тисяч ) доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту до 09.11.2010 року. За умовами підписаного кредитного договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, ОСОБА_1 повинна надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками та інших витрат обумовлених кредитним договором. У разі порушення зобов`язань визначених кредитним договором ОСОБА_1 сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Позивач свої зобов`язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у повному обсязі, а саме видав готівку у розмірі 8000 (вісім тисяч ) доларів США.

Відповідачка зобов`язання по сплаті щомісячно боргу та відсотків за користування кредитом на умовах визначених вище вказаною кредитною угодою не виконувала. На час звернення позивача до суду, за розрахунком заборгованості станом на 24.04.2015 року загальна сума заборгованості відповідачки по кредиту та відсоткам за його користування становила 24058,49 (двадцять чотири тисячі п`ятдесят вісім доларів та 49 центів) доларів США, з яких 14929,79 доларів США - заборгованість за кредитом; 3626,62 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 419,98 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 5082,10 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором.

Позивач також посилається на те, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №MKGOGA00000143 від 09.11.2006 року між позивачем та поручителями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено договір поруки, відповідно до якого останні також взяли на себе зобов`язання про солідарну відповідальність разом з основним позичальником – ОСОБА_4 , за порушення виконання умов кредитного договору щодо повернення суми кредитного боргу.

Враховуючи вище наведені обставини та посилаючись на докази додані до позовної заяви, позивач просив задовольнити позовні вимоги стягнувши солідарно з відповідачів суму боргу кредитного боргу та вирішити питання про стягнення судових витрат.

Ухвалою суду про витребування доказів у даному провадженні від 02 грудня 2015 року, за клопотанням представника відповідачки ОСОБА_1 – ОСОБА_5 , у позивача вимагалося надати оригінали кредитного договору №MKGOGA00000143 від 09.11.2006 року. На виконання даної ухвали позивач до Хустського районного суду подав письмове повідомлення від 29.02.206 року за вхідним номером 2335/16 вх., в якому повідомив про те, що матеріали кредитної справи згідно постанови Хустського районного суду за поданням слідчого СВ Хустського МВ ГУМВС України в Закарпатській області вилучені в межах розслідування кримінальної справи №4111510 від 29.04.2010 року, порушеної за фактом використання підроблених документів під час оформлення кредиту в Хустському відділені ЗРУ «ПриватБанк». Матеріали вказаної кримінальної справи були отримані з архіву Хустського районного суду і після ознайомлення з ними, представник відповідачки ОСОБА_5 повторно заявив клопотання про витребування доказів, оскільки в матеріалах вилученої кредитної справи вбули відсутні письмові докази про видачу готівкового кредиту. 21.07.2016 року Хустський районний суд постановив ухвалу про витребування доказів за клопотанням представника відповідачки ОСОБА_5 , а саме оригіналів: видаткового касового ордеру про видачу готівки за кредитним договором №MKGOGA00000143 від 09.11.2006 року та довіреність директора Хустського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» на видачу валютних кредитів. На виконання ухвали суду позивачем 06.09.2016 року надіслано меморіальний ордер на видачу кредитних коштів за вказаним кредитним договором та довіреність директора Хустського відділення банку. Попередню ухвалу суду про витребування оригіналу кредитного договору та договорів поруки позивачем виконано не було.

10.04.2017 року Хустським районним судом провадження у справі зупинено за клопотанням представника відповідачки ОСОБА_5 , з наданими доказами про проведення досудового слідства у кримінальному провадженні №12016070050001160, за заявою ОСОБА_1 за ст.358 ч.1 КК України, за фактом підроблення документів при оформленні кредитного договору №MKGOGA00000143 від 09.11.2006 року в Хустському відділенні ПАТ КБ «ПриватБаннк».

24.02.2020 року ухвалою судді Хустського районного суду поновлено провадження у справі з призначенням її до розгляду в загальному порядку та повідомленням сторін про їх виклик на судовий розгляд даної справи.

Представник позивача ОСОБА_6 з`явився на судовий розгляд 05.3.2020 року, однак в подальшому у судові засідання, що призначалися для розгляду справи не з`являвся з невідомих причин. При розгляді справи представником позивача ОСОБА_7 також подавалася заява про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримував та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 та її адвокат Скундзя М.І. в судове засідання не з`явилися. Адвокатом Скундзя М.І. до суду подано клопотання, в якому сторона відповідача повністю заперечує заявлені позовні вимоги, вважає укладений кредитний договір, на який посилається позивач таким, що не відповідає вимогам ст.628 ЦК України в частині змісту договору, який не містить обов`язкові погодження умов між сторонами при його укладанні. Такі умови відповідачка ОСОБА_1 , яка за національністю є угорка та не володіє українською мовою не могла навіть розуміти змісту укладеного договору. В матеріалах справи, що надавалися на виконання вимог суду про витребування доказів, подано лише меморіальний ордер банку про видачу готівки в іноземній валюті, про те, жодних підписів у цьому ордері відповідачкою не проставлялося і видаткові касові документи про отримання кредиту конкретною особою надані не були. Анкета–заява на ім`я ОСОБА_1 від 09.11.2006 року на отримання кредиту заповнена та підписана невідомою особою, що вказує на зловмисні дії представника позивача та іншої особи при оформленні кредитного договору та отримання коштів за цим договором невідомою особою. Крім цього, будь-яких видаткових касових документів про отримання готівки відповідачкою ОСОБА_4 за кредитним договором позивачем не було надано. Для відповідачки незрозумілим є також укладання договорів поруки від 2012 року без зазначення дати та місяця їх підписання, з метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які для неї є невідомими особами. Згідно умов кредитного договору №MKGOGA00000143 від 09.11.2006 року, його дія закінчувалася 09.11.2010 року. Звертає увагу суду на те, що позивач звернувся з даним позовом в суд 18 травня 2015 року, що засвідчено вхідним реєстраційним номером Хустського районного суду. Тому наявні всі підстави для застосування положень передбачених ст.257 ЦК України,кі регулюють питання атсосуваня строків позовної давності. З врахуванням наведених обставин та на підставі наявних у справі доказів просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову, з наданням інформації правоохоронним органам щодо неправомірних дій працівників позивача, які встановлені під час розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на розгляд справи жодного разу не з`являлися, про день час та місце проведення судових засідань повідомлялися належним чином, шляхом рекомендованих відправлень поштових повідомлень та розміщенням оголошень на сайті судової влади (Хустського районного суду). Жодних заяв або повідомлень від вказаних відповідачів до суду не надходило і заперечень на позовні вимоги не подавалося.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, з урахуванням заяв учасників процесу про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розгляд справи проведено у відсутності сторін, відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши її матеріали, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до п.1 ст.611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором. Відповідно до умов кредитного договору у випадку порушення позичальником зобов`язань, передбачених умовами кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати винагороди, комісії, відсотків за користування кредитом.

За змістом ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов`язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

З матеріалів даної справи вбачається, що позивачем не вирішувалося питання дострокового повернення кредитних коштів відповідачкою ОСОБА_4 на підставі кредитного договору№MKGOGA00000143 від 09.11.2006 року.

Оцінюючи письмові докази додані позивачем до матеріалів справи, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги суд звертає увагу на ту обставину, що кредитний договір укладений з ОСОБА_4 з кінцевою датою повернення кредиту до 09.11.2010 року.

Під час розгляду справи судом витребувані докази та досліджувалися: кримінальна справа з Хустського районного суду №1-270/2010 р. (№4111510) від 29.04.2010 року, порушена за фактом використання підроблених документів під час оформлення кредиту в Хустському відділені ЗРУ «ПриватБанк»; кримінальне провадження №12016070050001160 з СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області СВ. Так, на вимогу суду позивач надав лише довіреність директора Хустського відділення банку №128 та меморіальний ордер від 13.11.2006 року на видачу кредитних коштів за вказаним кредитним договором на прізвище ОСОБА_1 на суму 8000 (вісім тисяч) доларів США. Проте, в цьому ордері відсутні підписи осіб, штамп одержувача коштів. Платником коштів зазначена ОСОБА_1 , а одержувачем готівки вказано Закарпатське РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Ужгород та довіреність директора Хустського відділення банку. Під час дослідження кримінальної справи №1-270/2010 р. (№4111510) від 29.04.2010 року встановлено, що слідчим Хустського МВ ГУМВС України в Закарпатській області ВП 20.05.2010 року, від позивача проведено виїмку оригіналів кредитної справи №MKGOGA00000143 від 09.11.2006 року, в кількості 18 аркушів, серед яких не було жодних видаткових касових документів про отримання готівки ОСОБА_4 , однак видано розпорядження керівництвом відділення банку від 09.11.2006 року, про вчинення бухгалтерських проводок на ці кредитні кошти на суму 8000 доларів США. У матеріалах вилученої кредитної справи наявна Анкета–заява на ім`я ОСОБА_1 від 09.11.2006 року на отримання кредиту в гривневому еквіваленті, однак в графі сума кредиту не вказана взагалі. Таке заповнення заяви та підписи у ній відповідачка заперечувала протягом всього періоду розгляду даної справи. Натомість матеріали кредитної справи містять договір іпотеки, від 10.11.2006 року, укладений між позивачем та відповідачкою ОСОБА_4 , про який позивач у позовній заяві нічого не зазначає і не робить на нього ніяких посилань.

Особливу увагу суд звертає на те, що у вилучених матеріалах взагалі не було відомостей про оформлення яких-небудь договорів поруки між банком та фізичними особами, з метою забезпечення виконання кредитного договору №MKGOGA00000143 від 09.11.2006 року. На вимогу суду надати оригінали договорів поруки укладених позивачем з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , останній не реагував, посилаючись та те, що дані договори нібито вилучені з кредитною справою слідчим СВ Хустського МВ 20.05.2010 року. Однак, такі твердження позивача суд до уваги не бере, оскільки при вивченні наданих до позовної заяви копій договорів поруки з відміткою про відповідність оригіналу на час подачі позову до суду 18.05.2015 року, вказані докази надані у нечитабельному та зменшеному шрифті, в кінці договорів наявні сумнівні підписи учасників та вказаний лише 2012 рік, без зазначення місяця і дати їх підписання. За таких обставин суд вважає недопустимими та неналежними доказами, зазначені позивачем угоди у вигляді договорів поруки і брати до уваги такі докази не має процесуальних підстав.

З досліджених матеріалів кримінального провадження №12016070050001160, наданих на вимогу суду з СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області СВ також встановлено, що заява ОСОБА_1 за фактом неправомірних дій під час оформлення кредитного договору №MKGOGA00000143 від 09.11.2006 року, з боку працівників банку та шахрайських дій громадянкою ОСОБА_8 перевірені, і на підставі зібраних матеріалів слідчий прийняв постанову від 26.09.207 року, про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, через наявність існування між заявником та іншими сторонами цивільно-правових відносин.

Під час судового розгляду суд не встановив жодних доказів наданих позивачем стосовно змін умов кредитного договору чи продовження його дії.

Статтею 256 ЦК України визначено поняття позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до ст.258 ч.2 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З матеріалів справи вбачається що, термін дії кредитного договору №MKGOGA00000143 від 09.11.2006 року закінчувався 09.11.2010 року, тобто з вказаної дати строк повернення кредиту за кредитним договором закінчився, і саме з цієї дати почав спливати строк позовної давності.

Як встановлено в судовому засіданні з даним позовом до Хустського районного суду Закарпатської області згідно штампу вхідної кореспонденції ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося 18.05.2015 року, тобто з пропуском трирічного строку, встановленого ст.257 ЦК України. Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Про поновлення такого строку позивач не заявляв, вважаючи що такий перебіг строку у нього почався з 2012 року, тобто з часу укладення договорів поруки з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зазначеним договорам поруки на які посилався позивач суд дав оцінку та визнав ці докази неналежними та не допустимими.

З огляду на вищенаведене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову через його недоведеність належними доказами.

Керуючись ст.ст.10,12,81,211,223,247,259,263-265 ЦПК України ст.ст. 526,527,1052,1054 ЦК України суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.