Рішення № 93900843, 14.02.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34736/19

Провадження № 2/761/2109/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У вересні 2019 року Акціонерне товариство «Комерційний Банк «Приватбанк» звернулося до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_1 , згідно якого просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 15.02.2011 року в розмірі 12 283 грн. 99 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 грн. 00 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 15.02.2011 року ОСОБА_1 підписала з банком Анкету-заяву, згідно з якою отримала кредит на суму 300 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

При цьому, підписуючи вказану Анкету-заяву, відповідач підтвердив свою згоду на те, що вказана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» й «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (надалі - Договір).

Разом з тим, вказує, що в порушення умов Договору та положень ст.ст. 509, 526 ЦК України, відповідач свої зобов`язання за Договором не виконує та станом на 17.06.2019 року має заборгованість за договором у загальному розмірі 12 283 грн. 99 коп., з яких: 0 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 2 523 грн. 75 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн. 00 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками; 6 899 грн. 10 коп. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 1800 грн. 00 коп. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. 00 коп.; 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина); 561 грн. 14 коп. - штраф (процентна складова).

Ухвалою від 27.09.2019 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, а розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Копія ухвали від 27.09.2019 року була направлена судом на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, однак конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання» повернувся до суду без вручення адресату.

В свою чергу, в розумінні положень ч.1 ст. 131 ЦПК України, вказана ухвала вважається доставленою відповідачу.

30.06.2020 року до суду надійшло клопотання позивача про долучення письмових доказів. Разом з тим, до розгляду судом не приймаються, оскільки позивачем не обгрунтовано поважності причин неподання вказаних доказів разом із позовною заявою, суд, враховуючи положення ст. 83 ЦПК України, не приймає їх до розгляду.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 15.02.2011 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ «Приватбанк», в якій зазначено, що вказана заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору від 15.02.2011 року та положень ст.ст. 509, 526 ЦК України, відповідач свої зобов`язання за Договором не виконує та станом та станом на 17.06.2019 року має заборгованість за договором у загальному розмірі 12 283 грн. 99 коп., з яких: 0 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 2 523 грн. 75 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн. 00 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками; 6 899 грн. 10 коп. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 1800 грн. 00 коп. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. 00 коп.; 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина); 561 грн. 14 коп. - штраф (процентна складова).

При цьому, на підтвердження погодження умов договору АТ «Приватбанк» було надано до матеріалів позовної заяви копію анкети-заяви відповідача, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також розрахунок заборгованості.

Так, згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Крім того, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Також, згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Однак, всупереч вищенаведених положень законодавства, позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами факту укладення між сторонами кредитного договору та досягнення сторонами згоди щодо істотних умов цього договору, отримання відповідачем від позивача кредитних коштів у зазначеному ним розмірі та наявність і розмір заборгованості по поверненню цих кредитних коштів.

Наявна в матеріалах справа анкета-заява відповідача, окрім анкетних даних, не містить будь-яких даних стосовно оформлення кредиту, зазначення кредитного ліміту, визначення розміру пені тощо, а отже не може підтверджувати фактичне отримання відповідачем коштів.

При цьому, за відсутності інших доказів, наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості, який складений позивачем, не може слугувати належним доказом наявності у відповідача заборгованості перед банком.

Також слід зазначити, що, як вбачається з матеріалів справи, ані витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», ані витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпису відповідача.

В свою чергу, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Тобто, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що факт укладення кредитного договору між сторонами не доведений, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «Приватбанк» за їх недоведеністю та безпідставністю.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273 - 279, 352, 354, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, ЦПК України,

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: