Рішення № 93900844, 21.08.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4235/20

Провадження № 2/761/4334/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Мальцева Д.О. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Істок» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року Кредитна спілка «Істок» звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (відповідач-1), ОСОБА_2 (відповідач-2), згідно з яким просила: достроково стягнути з відповідачів на користь позивача в солідарному порядку заборгованість за договором про споживчий кредит №ДК2-766 від 05.06.2019 у розмірі 95 480,62 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 05.06.2019 між позивачем та відповідачем-1 було укладено Договір про споживчий кредит №ДК2-766, відповідно до п. 1.1 якого відповідачу-1 було надано кредит в сумі 50 000, 00 грн., строком на 18 календарних місяців, до 07.12.2020, зі сплатою 0,001% річних за користування кредитом та платою за користування кредитними коштами у сумі 71,23 грн. щоденно (далі по тексту - кредитний договір). З метою забезпечення виконання зобов`язань за даним кредитним договором, 05.06.2019 між позивачем та відповідачем-2 був укладений договір поруки №ДК2-766 ДП1. Відповідно до п. 2.1 договору поруки, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами зобов`язань, позивачем було надіслано на їх адресу, зазначену в кредитному договорі та договорі поруки, вимоги про наявність заборгованості по кредитному договору. Оскільки, досудові вимогами не були задоволені відповідачами, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість, яка утворилася станом на 28.01.2020 по кредитному договору в розмірі 95 480,62 грн., з яких: 42 626,82 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 29 347,39 грн. - заборгованість за платою, 0,32 грн. - заборгованість по відсотках, 575,80 грн. - інфляційні нарахування, 100% річних, згідно ст. 625 ЦК України та п. 4.7.3 кредитного договору - 18 930,29 грн., штраф - 4 000,00 грн.

Ухвалою суду від 20.03.2020 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, а розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачам було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Копія ухвали від 20.03.2020 була направлена судом на адресу відповідачів.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідачі у встановлений строк відзив на позовну заяву не надали, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявили, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 05.06.2019 між позивачем та відповідачем-1 було укладено Договір про споживчий кредит №ДК2-766, відповідно до п. 1.1 якого відповідачу-1 було надано кредит в сумі 50 000, 00 грн., строком на 18 календарних місяців, до 07.12.2020, зі сплатою 0,001% річних за користування кредитом та платою за користування кредитними коштами у сумі 71,23 грн. щоденно.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за даним кредитним договором, 05.06.2019 між позивачем та відповідачем-2 був укладений договір поруки №ДК2-766 ДП1.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами зобов`язань, позивачем було надіслано на їх адресу, зазначену в кредитному договорі та договорі поруки, вимоги про наявність заборгованості по кредитному договору.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 28.01.2020 заборгованість по кредитному договору становить 95 480,62 грн., з яких: 42 626,82 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 29 347,39 грн. - заборгованість за платою, 0,32 грн. - заборгованість по відсотках, 575,80 грн. - інфляційні нарахування, 100% річних, згідно ст. 625 ЦК України та п. 4.7.3 кредитного договору - 18 930,29 грн., штраф - 4 000,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України,у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

При цьому, як вбачається із кредитного договору п. п. 2.5 -2.6, позичальник зобов`язаний сплатити плату у розмірі 71,23 грн. щоденно за фактичний термін користування кредитом.

Разом із цим, відповідно до п. 1 Додаткового договору від 25.10.2019 №1 до кредитного договору, плата складає 284,93 грн. щоденно з дня укладення додаткового договору.

Як вбачається із ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що порука відповідача-2 припинилася, оскільки, починаючи з 25.10.2019 на підставі Додаткового договору №1 до Договору про споживчий кредит №ДК2-766 від 05.06.2019 була збільшена плата за надання кредиту до 284,93 грн. щоденно. Однак, як вбачається із матеріалів даної справи, відповідні зміни до договору поруки в частині збільшення плати за кредит не вносились. Поручитель не був ознайомлений з такою умовою.

Отже, в даній частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України, позивач має право вимагати повернення всієї суми кредиту внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення чергової суми кредиту.

При цьому, відповідно до п. 2.6. кредитного договору, нарахування плати розпочинається з дня фактичного отримання позичальником грошових коштів в касі кредитора або з дня відправки кредитором коштів на рахунок, вказаний позичальником у письмовій заяві, та здійснюється щомісячно виходячи фактичної кількості днів у місяці до дня повного погашення кредиту.

Крім того, п. 4.7 та п. 4.7.1, п. 4.7.2, п. 4.7.3 даного кредитного договору визначає відповідальність сторін та наслідки за порушення умов цього договору, зокрема: дострокове повернення позичальником кредиту з підстав та порядку, передбаченому в п. 6.2.2 Договору; сплату позичальником штрафу у розмірі 1000 грн. за порушення сплати кожного платежу, згідно Графіку платежів; повернення позичальником суми боргу (основної суми кредиту, плати та процентів) з урахуванням встановленого індексу інфляції та 100 відсотків річних від простроченої суми за весь час прострочення сплати зобов`язань за Договором, згідно ст. 625 ЦК України.

При цьому, п. 6.2.2 кредитного договору встановлено, що у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів більш, як на один календарний місяць кредитор набуває права вимагати від позичальника дострокового погашення кредиту та нарахованих плати та відсотків, згідно умов Договору до дня повного виконання зобов`язань за Договором; вимагати відшкодування збитків, завданих кредитору, внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього Договору; вимагати від поручителів дострокового повного погашення кредиту та нарахованих плати та відсотків, згідно умов Договору.

Як встановлено судом, відповідач-1 належним чином не виконував свої зобов`язання перед позивачем та згідно розрахунку заборгованості станом на 28.01.2020 заборгованість по кредитному договору становить 95 480,62 грн., з яких: 42 626,82 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 29 347,39 грн. - заборгованість за платою, 0,32 грн. - заборгованість по відсотках, 575,80 грн. - інфляційні нарахування, 100 % річних, згідно ст. 625 ЦК України та п. 4.7.3 кредитного договору - 18 930,29 грн., штраф - 4 000,00 грн.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 є військовослужбовцем.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції.

Законом України від 25.05.2014 №1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації внесено зміни до ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яку доповнено п. 15 наступного змісту - військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався 18.03.2014 і триває по теперішній час.

Враховуючи те, що відповідач-1 є військовослужбовцем, на якого поширюються пільги, встановлені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», підстави для стягнення з останнього відсотків, плат за кредит та штрафних санкцій відсутні.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, суд приходить до висновку, що, оскільки, відповідач-1 належним чином не виконував зобов`язання за кредитним договором, а тому, з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі тіла кредиту, що становить 42 626,82 грн.

Крім того, на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

Враховуючи наведене, на підставі, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273-279, 352, 354, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Кредитної спілки «Істок» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Кредитної спілки «Істок» (код ЄДРПОУ: 26364449, місцезнаходження: 65049, Одеська область, м. Одеса, Адміральський проспект, буд. 7, кімната 2) заборгованість за кредитним договором про споживчий кредит №ДК2-766 від 05.06.2019 у розмірі 42 626 (сорок дві тисячі шістсот двадцять шість) грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Кредитної спілки «Істок» (код ЄДРПОУ: 26364449, місцезнаходження: 65049, Одеська область, м. Одеса, Адміральський проспект, буд. 7, кімната 2) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: