Ухвала суду № 9389653, 15.07.2008, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц -3793, 2008р. Головуючий ! інстанції Смєлік С. Г.

Категорія 34 Доповідач Курило В.П.

УХВАЛА

Іменем України

15 липня 2008 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Курило В.П.

суддів Санікової О.С. , Шамрило Л.Г.

при секретарі Степаненко В.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області від 1 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою та стягнення судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

До Апеляційного суду Донецької області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду міста Макіївки від 1 квітня 2008 року, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 3845.59 грн., моральну шкоду 1000 грн., судові витрати 1607.29 грн., а всього 6452.88 грн.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що 10 серпня 2005 року приблизно о 22 годині 30 хвилин на вул. Леніна в місті Макіївці напроти магазину „Нектар" зіткнулися транспортні засоби: автомобіль НОМЕР_1 під керуванням власника ОСОБА_2 і ЗАЗ ДЕО Ланос реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, який керував автомобілем за довіреністю. В результаті зіткнення транспортних засобів обидва автомобіля пошкоджені.

Суд першої інстанції вважав, що винним в дорожній пригоді є водій ОСОБА_2 , який при зміні руду по вул. Леніна в місті Макіївка порушив п.10.1 Правил дорожнього руху, не переконався в тому, що зміна його напрямку буде безпечною для нього та інших учасників дорожнього руху. Тому саме він повинен відшкодувати позивачу завдану пошкодженням автомобіля останнього шкоду. Вартість матеріальної шкоди визначена судом у 3845.59 грн. Крім того, позивачу пошкодженням його власності заподіяно і моральну шкоду, на відшкодування якої суд визначив 1000 грн.

Задовольнивши вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди, суд поклав на відповідача і обов"язок по відшкодуванню позивачу судових витрат, понесених ним у зв"язку з розглядом справи в суді.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду з поверненням справи на новий розгляд. Він вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд не повно з"ясував обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Суд прийняв до уваги докази, які не є об"єктивними. судовому засіданні відповідач і його представник доводи апеляційної скарги підтримали, просили їх задовольнити.

Позивач і третя особа в засіданні суду апеляційної інстанції вважають рішення суду законним і обгрунтованим.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін і їх представників, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що воно ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального законів.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим і підстав для його скасування не має.

В своїй апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати з поверненням справи на новий розгляд.

Перелік підстав для скасування рішення суду з поверненням справи на новий розгляд у суд-першої інстанції міститься у ст. 311 ЦПК України. Вказаний перелік є вичерпним і широкому тлумаченню не підлягає . Але в своїй апеляційній скарзі відповідач не наводить будь якої підстави, що передбачена правилами ст. 311 ЦПК України для скасування рішення суду і повернення справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції.

В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи і що суд не повно з"ясував обставини, що мають суттєве значення для справи. Вказані доводи відповідно до ст. 309 ЦПК України можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення. Але вказані доводи безпідставні і задоволенню не підлягають.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що винним в дорожній пригоді є ОСОБА_2 , який порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху і вказане порушення знаходиться у причинному зв"язку з наслідками .

Вказаний висновок суду першої інстанції є правильним, таким, що грунтується на доказах повно, всебічно і об"єктивно перевірених в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 10 серпня 2005 року автомобіль ЗАЗ „Таврія" під керуванням власника ОСОБА_2 рухався по вул. Леніна в місті Макіївка. Позаду в попутному напрямку рухався автомобіль ЗАЗ ДЕО Ланос під керуванням водія ОСОБА_4 - сина позивача і власника вказаного автомобіля.

Водій ОСОБА_2 на вимогу пасажира, що знаходився в його автомобілі, почав змінювати напрямом свого руху, не переконався у безпеці вказаного маневру, створив перешкоди для руху водію ОСОБА_4 внаслідок чого два транспортних засоби зіткнулися.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач ОСОБА_2 посилався на те, що під час зіткнення транспортних засобів його автомобіль не рухався, а винним в дорожній пригоді є ОСОБА_4 Схема дорожньо-транспортної пригоди складена невірно, має неточності, місце зіткнення транспортних засобів встановлено неправильно і т.і.

Перевіряючи доводи і заперечення сторін, суд першої інстанції опитав свідків, провів комплексну автотехнічну, транспорно-трасологічну експертизи і встановив, що усі доводи відповідача є безпідставними, спростовуються іншими доказами.

Доводи відповідача про те, що суд першої інстанції дав неправильну оцінку наданим сторонами доказам не є обгрунтованим. Суд першої інстанції в межах своїх повноважень, що надані йому ст. 212 ЦПК України, доказам дав відповідну оцінку і в судовому рішення привів переконливі мотиви, з яких він прийняв до уваги одні докази і не прийняв інші. ідповідач не надав суду переконливі докази, які б спростували висновки суду першої інстанції.

За таких обставин висновок суду про те, що саме відповідач ОСОБА_2 є винним в дорожній пригоді і порушення саме ним п. 10.1 Правил дорожнього руху призвело до дорожньої пригоди є об"єктивним і обгрунтованим. Тому відповідно до ст. 1187 і ст. 1167 ЦК України відповідач має нести цивільно-правову відповідальність і за матеріальну і за моральну шкоду, заподіяну власнику пошкодженого автомобіля ЗАЗ ДЕО Ланос ОСОБА_3

Розмір матеріальної шкоди судом визначений шляхом призначення автотоварознавчої експертизи.

Судом першої інстанції правильно відповідно до ст. 88 ЦПК України вирішено питання про розподіл судових витрат.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального законів, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Тому підстав для скасування рішення суду не має.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду міста Макіївки від 1 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою суду апеляційної інстанції законної сили.