Постанова № 938830, 30.08.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а-1163/2007 Головуючий 1 інстанції: Мамалуй О.О.

Категорія: 31 Доповідач: Шевцова Н.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2007 рокум.Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Філатова Ю.М.

Суддів Шевцової Н.В., Водолажської Н.С.

за участю

секретаря: Волошиної Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 10.05.2007 року по справі № АС-27/839-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтек Кауфманн», м. Харків

доДержавної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

провизнання нечинним (скасування) рішення ,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Алтек-Кауфманн” (надалі по тексту позивач, ТОВ „Алтек-Кауфманн”) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач, ДПІ) про визнання нечинним рішення відповідача від 14.12.2006 року про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 115285,00 гривень.

Постановою господарського суду Харківської області від 10.05.2007 року позов задоволено.

Відповідач, не погодився із зазначеною постановою та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, передбачених ст..ст. 19, 67, 129 Конституції України, ст..ст. 9, 70, 71 КАС України, п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, ст..ст.1, 2, 4, Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.п.7.4.1 та п.п.7.4.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, „Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення”, затвердженого Наказом Міністерства економіки України, Міністерством фінансів України від 10.09.1996 року за №120\190, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, щопозивач, ТОВ „Алтек-Кауфманн" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради від 26.08.2005 р. за № 148015050001011081 та взято на облік в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова 15.08.2006 р. Позивач є платником ПДВ.

12.12.2006 р. відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 25.05.2006 р. по 01.12.2006 р. За результатами перевірки складено Акт від 12.12.2006 р. № 22/33606361.

На підставі висновків зазначеного акту відповідачем було прийнято оскаржуване рішення б/н від 14.12.2006 р. про нарахування пені та визначена сума пені в розмірі 115285,00 грн. з посиланням на ст. 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

В акті позапланової виїзної перевірки № 22/33606361 від 12.12.2006 р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було визначено, що позивачем порушено ст.ст. 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", та ст. 4 зазначеного закону, які передбачають стягнення пені за кожен день прострочення за ставкою 0,3% від суми неодержаної виручки (митної вартості непоставленої продукції)в іноземній валюті, перерахованою у грошову одиницю України за валютним курсом НБУна день виникненням заборгованості.

У вересні 2006 року позивач звернувся до третейського суду з позовною заявою про спонукання до виконання умов договору, та третейським судом 03.10.2006 р. було прийнято рішення на користь позивача по даній справі.

Позивач до матеріалів справи надав рішення третейського суду від 03.10.2006 р. по справі № 10/ПТС-06. Грошові кошти були повернуті на рахунок позивача 02.11.2006 р. та 16.11.2006 р.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що третейським судом було прийнято рішення про задоволення позову, тому пеня за порушення термінів не сплачується з дати прийняття позовної заяви до розгляду судом, тому позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків віноземній валюті" передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної, митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності, з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Відповідно до приписів ст.2 Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на, користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Впорушення вищевказаних імперативних приписів діючого законодавства ТОВ „Алтек-Кауфманн» не було надано ні документального підтвердження фактів здійснення імпортних операцій з поставки товарів, за контрактом у законодавчо передбачені строки, ні доказів отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що відповідачем обґрунтовано застосовано до позивача нарахування пені.

Щодо звернення позивачем до третейського суду з позовною заявою, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені ст.ст.1, 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

' .і '

Статтею 4 Закону передбачено лише єдиний випадок, за якого податковий орган позбавляється можливості нарахування „валютної пені" - у разі прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами. При цьому зазначена пеня не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбітражним судом.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся з позовом до третейського суду, ухвалою якоговід 25.09.2006р. порушено провадження по справі №10/ПТС-06 за вказаним позовом.

Колегія суддів, звертає увагу, що відповідачем у позові поданим до третейського суду не був зазначений нерезидент, оскільки позов предявлено доПОГ «Українська юридична компанія» ВОІ СОІУ, яке є українським підприємством.

Крім того, зазначений позов не носить майнового характеру, а саме простягнення з нерезидента заборгованості, які виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, оскільки позивачем до суду направлено позов про спонукання до виконання умов договору, тобто позов немайнового характеру.

Отже,матеріально-правовий спосіб захисту порушеного права, до якого вдалося ТОВ «Алтек-Кауфманн», не є нормативно передбаченим у контексті приписів Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а відповідно таким, що дає зазначеному підприємству можливість не сплачувати пеню взагалі або зупиняли її нарахування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не дотримано порядку, передбаченого ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", але суд першої інстанції задовольняючи позов не звернув уваги на зазначену норму матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.198 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до ч.4 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи зазначені положення Кодексу адміністративного судочинства України та встановлене колегією суддів, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, ч. 3 ст. 198, ч. 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова задовольнити.

Постанову господарського суду Харківської області від 10 травня 2007 року по справі №АС 27\839-06 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальність „Алтек-Кауфманн” до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова про визнання нечинним рішення відмовити.

Постанова набирає чинності негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця після набрання нею законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Ю.М.Філатов

Судді: Н.В. Шевцова

Н.С.Водолажська