Рішення № 93828644, 23.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9915/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРЖИ ТРЕЙД» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000126/2 від 24.09.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00453,-

В С Т А Н О В И В:

01.10.2020 року до суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРЖИ ТРЕЙД» до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000126/2 від 24.09.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00453.

Ухвалою суду від 05.10.2020 року залишено позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРЖИ ТРЕЙД» без руху.

13.10.2020 року (вх.№42522/20) від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків разом із уточненим позовом позову товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРЖИ ТРЕЙД» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000126/2 від 24.09.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00453.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на фактичні обставини справи зазначає, що не погоджується з рішеннями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У позові вказано, що у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України позивачем до митного органу було подано всі основні документи, які підтверджують митну вартість ввезених на територію України товарів. На думку позивача, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Як зазначено позивачем, у зв`язку із встановленими розбіжностями відповідачем було висунуто вимогу про надання додаткових документів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару. При цьому, як стверджує позивач, на момент митного оформлення товару, ТОВ «ЕНЕРЖИ ТРЕЙД» були надані всі належні та достатні основні документи, які містили усю необхідну інформацію, у тому числі, числові дані щодо заявленої митної вартості товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Митного Кодексу) та які давали право та можливість Відповідачу визначити митну вартість товару саме за заявленою ціною договору (контракту).

У позові вказано, що заявою від 24.09.2020р.. декларант звернувся до митного органу з проханням про продовження оформлення митної декларації № UА500020/2020/227688 у зв`язку з неможливістю надати додаткові документи у продовж 10 діб. Проте, митним органом було проігноровано таке звернення позивача та цього ж дня 24.09.2020 р. як вбачається з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500020/2020/00453 митний орган відмовив позивачу в митному оформленні (випуску) товарів за заявленою декларантом митною вартістю згідно до ч. 6 п.2 ст. 54 МКУ і прийняв рішення про коригування митної вартості № UА500020/2020/000126/2 від 24.09.2020 р. без проведення фактичних консультацій з декларантом.

Як зазначено позивачем, складовою підстави відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів і лише за умови: неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у них документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Однак, відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування не враховано, що декларантом надано усі належні документи, які вимагають вищезазначені норми митного законодавства, для підтвердження відомостей щодо ціни, що повинна бути у подальшому сплачена за товари по контракту Рег.№9/2020 від 31.01.2020 р. та перелік таких наданих документів зафіксовано у картці відмови. В той же час, митним органом не наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності поданої інформації та витребування митницею інших документів відбувалось без належного зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, а тому застосування оскаржувані рішенням іншого методу, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів на нашу думку є протиправним.

Позивач зазначає, що митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митного кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 року судом прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРЖИ ТРЕЙД» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000126/2 від 24.09.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00453 та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку ст.262 КАС України.

Вказаною ухвалою судом також встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

16.11.2020 року (вх. №48358/20) від представника Одеської митниці Держмитслужби надійшов відзив разом із додатками, згідно переліку, який у ньому наведено.

Так, у відзиві Одеської митниці Держмитслужби зазначено, що адміністративний позов ТОВ «ЕНЕРЖИ ТРЕЙД» не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Одеська митниця Держмитслужби вказує, що під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) №UА500020/2020/227688 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією МД) №UА500020/2020/227688 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.7.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 31.01.2020 № 9/2020 вартість тари, упаковки та маркування входить у ціну товару, проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура. (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

3) до митного оформлення надано рахунок на оплату від ТОВ ЛП груп від 10.09.2020 № 128 та договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.10.2019№ 0110/19-38, але у зазначених документах інформація щодо банківських установ та банківські реквізити не співпадають: на копії МД країни відправлення від 17.08.2020 №0А15IVESA00FXL відсутні відмітки митниці оформлення;

4) у висновку про вартісні характеристики товарів, підготовленому спеціалізованою експертною організацією від 22.09.2020№113/172 зазначено результат проведення експертизи елементів живлення у асортименті: 32 артикулів, торговельної марки «GP», але в наданих до митного оформлення документах міститься інформація щодо торговельної марки: «GP Batteries», що підтверджено внесенням декларантом вказаної інформації до відповідних граф митної декларації.

Як зазначено Одеською митницею Держмитслужби надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

У відзиві вказано, що на підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги виробника товару. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

24.09.2020 митним органом отримано лист від 24.09 2020 № б/н щодо неможливості надання витребуваних документів в повному обсязі впродовж 10 днів. Таким чином, зазначено у відзиві, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах.

Як стверджує відповідач, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією (МД) № UА500020/2020/227688 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідач вказує, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису та фізичних характеристик товарів та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимальне наближений до митного оформлення; час є більшим), ніж заявлено декларантом і становить: по товару № 1 – 0,1716 дол.. США/шт. (МД від 16,06.2020 № UА 500020/2020/216675; по товару №3- 0,1264 дол. США/шт. (МД від 14,01,2020 № UА 500020/2020/200742); по товару №4 - 0.0827 дол. США/шт. (МД від 28.08,2.020 № UА 500020/2020/223960); по товару №5 - 0,2726 дол. США/шт.. (МД від 25.08.2020 № UА 500020/2020/223960).

Зважаючи на вищевикладене, Одеська митниця Держмитслужби просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ЕНЕРЖИ ТРЕЙД».

23.11.2020 року (вх.№49740/20) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРЖИ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39156094) зареєстровано як юридична особа 31.03.2014 (Номер запису: 15561020000052453) та згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (основний); 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

Судом встановлено, що 31 січня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Енержи Трейд» (код ЄДРПОУ 39156094, місцезнаходження: 65101, м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, буд. 10, оф. 304) (Покупець) та ТОВ «GP Baterry (Poland) Sp.z o.o. ul. Lopuszanska 36, 02-220 Warszawa» (Продавець) укладено контракт №Per/ №9/2020 (а.с.48-52).

Відповідно до п.1.1 Контракту, Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати партії товарів по цінам та в кількості, вказаним у параграфах 2.1 та 3. 1.

Пунктом 1.2. зазначено, що товар поставляється на територію України.

Номенклатура товарів у кожній поставці визначається Продавцем в рахунку/проформі рахунку (п. 2.1. Контракту). Ціни на товар та загальна вартість кожної поставки вказуються Продавцем в Рахунку/проформі, виставленому Покупцеві (п. 3.1. Контракту).

Згідно з п. 4.1. Контракту, постачання Товарів, згідно даному Контракту, здійснюється на умовах: у випадку морської поставки: FOB Порти Китаю та Hong Kong, у випадку наземної доставки: FCA Gdansk відповідно з Правилами Інкотермс-2020.

Відповідно до п. 7.1. Договору, товар повинен бути затарений та упакований таким чином, що виключити його зіпсування на період постачання до прийому покупцем. Вартість тари та упаковки входить у ціну товару (п. 7.2. Контракту).

Поставка товару здійснюється на умовах: FOB, порти Китаю та HONG KONG, відповідно з Правилами Іьпсотермс 2010 (п.н. 4.1 Контракту).

Ціна на товар та загальна вартість кожної поставки вказуються Продавцем в Рахунку/проформі рахунку, виставленого Покупцеві (п.п. 3.1 Контракту).

Вартість тари, упаковки та маркування входить у ціну товару (п.п. 7.2 Контракту).

Розрахунки здійснюються у доларах США (п.п. 5.1 Контракту).

Згідно до інвойсу № 4328033981/2020 від 12.08.2020 р,, який є невід`ємною частиною даного контракту Per.№9/2020 від 31.01.2020 р., позивачу було поставлено товар за переліком, на загальну суму 170443,27 доларів США. (а.с.46).

Умови оплати за товар визначені згідно п.п, 5.3 контракту Рег.№9/2020 від З 1.01.2020 р., уточнюються в рахунку/проформі рахунку Продавця.

Так, згідно змісту інвойсу № 4328033981/2020 від 12.08.2020 р., визначено, що оплата товару здійснюється на протязі 90 днів з моменту митного оформлення в Україні.

24.09.2020 року позивачем через декларанта подано електронну митну декларацію № UA500020/2020/227688 разом із відповідними супровідними документами, згідно яких митна вартість товару була визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для підтвердження вказаних у митній декларації № UA500020/2020/227688 відомостей, позивачем до митного органу було надано, зокрема:

- пакувальний лист (Packing list) № 4328033981/2020 від 12.08.2020 р.;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 4328033981/2020 від 12.08.2020 р.;

- домашній коносамент (House bill of lading) № SZNLEG2008050 від 11.08.2020 p.;

- навантажувальний документ (Bordereau) № 197 від 14.09.2020 р.;

- декларація про походження товару (Declaration оf origin) №4328033981/2020 від 12.08.2020 р.;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 128 від 10.09.2020 р.;

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг №1423 від 10.09.2020 р.;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № б/н від 10.09.2020 р.;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 113/172 від 22.09.2020 р.;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, що декларуються Рег.№9/2020 від 31.01.2020 р.;

- рахунок-фактура (інвойс) між нерезидентами, між виробником (Китай) та представником виробника (Польща), про поставку товарів, митна вартість яких визначається № 6128032315 YTT0 та № 6128032332 YTT0 від 28.07.2020 р.;

- договір про надання послуг митного брокера № 01Б від 16.09.2014 р.;

- договір (контракт) на транспортно-експедиторське обслуговування № 0110/19-38 від 01.10.2019 р.;

- прайс-лист до інвойсу №4328033981/2020 від 12.08,2020 р.;

- специфікації до контейнерів TRLU8772013 та MEDU3382208 від 12.08.2020 р.

- копія митної декларації країни відправлення 0А15IVESA00FXL від 17.08.2020 р.

За результатами розгляду поданих документів Відповідач своїм електронним повідомленням повідомив декларанта, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:

- пп.в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає статі додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п. 7.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 31.01.2020 № 9/2020 вартість тари, упаковки та маркування входить у ціну товару, проте. у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок- фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. До митного оформлення надано рахунок на оплату від ТОВ ЛП груп від 10.09.2020№ 128 та договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.10.2019 №0110/19-38, але у зазначених документах інформація щодо банківських установ та банківські реквізити не співпадають;

- на копії МД країни відправлення від 17.08.2020 № 0А15IVESA00FXL відсутні відмітки митниці оформлення;

- у висновку про вартісні характеристики товарів, підготовленому спеціалізованою експертною організацією від 22.09.2020 №113/172 зазначено результат проведення експертизи елементів живлення у асортименті: 32 артикулів, торговельної марки «GP» але в наданих до митного оформлення документах міститься інформація щодо торговельної марки: «GP Batteries», що підтверджено внесенням декларантом вказаної інформації до відповідних граф митної декларації.

На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) каталоги виробника товару. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

24.09.2020 митним органом отримано заяву позивача від 24.09 2020 № б/н щодо неможливості надання витребуваних документів в повному обсязі впродовж 10 днів (а.с.35). У вказаній заяві декларант позивача просив продовжити митне оформлення митної декларації № UA500020/2020/227688

За результатами здійснення митного контролю посадовими особами Одеської митниці Держмитслужби було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UA500020/2020/00453 від 24.09.2020 року (а.с.36-37) та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000126/2 від 24.09.2020 року (38-40).

Згідно спірного рішення, з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимальне наближений до митного оформлення; час є більшим), ніж заявлено декларантом і становить: по товару № 1 – 0,1716 дол.. США/шт. (МД від 16,06.2020 № UА 500020/2020/216675; по товару №3- 0,1264 дол. США/шт. (МД від 14,01,2020 № UА 500020/2020/200742); по товару №4 - 0.0827 дол. США/шт. (МД від 28.08,2.020 № UА 500020/2020/223960); по товару №5 - 0,2726 дол. США/шт.. (МД від 25.08.2020 № UА 500020/2020/223960).

Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею Держмитслужби рішеннями, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 9 статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на наступне.

Щодо посилань відповідача на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як упаковка, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.7.2 контракту №Per/ №9/2020 вартість тари, упаковки та маркування входить у ціну товару.

Тобто, вартість упаковки за товар, що постачався вже включено у ціну товару та у продавця були відсутні додаткові витрати на упаковку.

Отже, з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Щодо посилань відповідача на те, що до митного оформлення надано рахунок на оплату від ТОВ ЛП груп від 10.09.2020 № 128 та договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.10.2019 №0110/19-38, але у зазначених документах інформація щодо банківських установ та банківські реквізити не співпадають, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п.4.1.5 договору №0110/19-38 на транспортно-експедиторське обслуговування від 01.10.2019 року укладеного між позивачем (клієнт) та ТОВ «ЛП ГРУП» (експедитор) клієнт оплачує послуги експедитора впродовж 3 банківських днів з дня виставлення експедитором рахунку. Розрахунки робляться клієнтом на підставі виставлених експедитором рахунків (а.с.56-60).

В рахунку на оплату № 128 від 10.09.2020 від ТОВ «ЛП ГРУП» вказано поточний рахунок ТОВ «ЛП ГРУП» НОМЕР_1 (а.с.64), який співпадає з номером рахунку, що зазначений в платіжному дорученні № 1423 від 10.09.2020 року, яке, було подано митному органу позивачем разом з первинною митною декларацією (а.с.62)

Отже, зазначені відповідачем сумніви не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів, оскільки Позивачем, відповідно до ч. 2 cт. 53 МКУ були подані всі документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та докази оплати транспортно-експедиційних послуг в повному обсязі та в належний строк.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.6.1. контракту, перелік товаросупроводжувальних документів: коносамент, рахунок, сертифікат походження.

Так, суд встановив, що позивачем було надано коносамент, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг, довідка від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційних послуг та платіжне доручення про підтвердження факту оплати транспортно-експедиційних послуг.

Таким чином, суд вважає, що позивачем надано всі, передбачені контрактом товаросупроводжувальні документи.

Крім того, суд звертає увагу, що наявність будь-яких недоліків в оформленні зазначених документів, не можуть свідчити про відсутність господарської операції.

Щодо посилань відповідача на те, що на копії МД країни відправлення від 17.08.2020 № 0А15IVESA00FXL відсутні відмітки митниці про оформлення, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст.53 МК України МД країни відправлення не є обов`язковим документом, який подається при митному оформленні товару, цей документ не може бути оцінений як такий, що дає достатні підстави для сумнівів у обґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 27.07.2019року по справі №460/205/19.

Як зазначено позивачем, вказана МД є електронним документом, який належним чином засвідчений електронним підписом посадової особи.

Згідно положень п.п. 4, 5 ст. 54 МК України, митний орган зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення

Відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Таким чином, суд вважає, що надані позивачем документи та дані, які в них містяться є достатніми для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Також позивачем надані достатні та обґрунтовані пояснення на спростування доводів відповідача, в той же час, відповідачем не спростовані наведені позивачем доводи.

Щодо посилань відповідача на те, що у висновку про вартісні характеристики товарів, підготовленому спеціалізованою експертною організацією від 22.09.2020 №113/172 зазначено результат проведення експертизи елементів живлення у асортименті: 32 артикулів, торговельної марки «GP», але в наданих до митного оформлення документах міститься інформація щодо торговельної марки:. «GP Batteries», що підтверджено внесенням декларантом вказаної інформації до відповідних граф митної декларації, суд зазначає наступне.

Так, з наданого до суду висновку від 22.09.2020 №113/172 (а.с.80-81) судом встановлено, що цінову експертизу елементів живлення в асортименті (32 артикулів, торговельної марки «GP») було здійснено саме щодо товару, який було подано до митного оформлення разом із МД № UA500020/2020/227688, оскільки в ньому зазначено реквізити відповідного інвойсу та контракту, а також артикули товарів.

Суд зазначає, що вказана цінова експертиза не є обов`язковим документом, який надається на підтвердження заявленої митної вартості товару, у розумінні частини 2 статті 53 Митного кодексу України

Вказана цінова експертиза лише в сукупності з іншими документами підтверджує митну вартість, заявлену позивачем. При цьому цінова експертиза не є тим документом. на підставі якого визначається заявлена позивачем митна вартість, а є документом, який підтверджує рівень цін на оцінювані товари.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими вищевказані посилання відповідача як на підставу для прийняття спірних рішень.

Щодо посилання відповідача на те, що декларантом не подані усі необхідні документи, суд зазначає наступне, що відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.

Не надання додаткових документів не є підставою для здійснення коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 804/16980/14, №815/2013/15.

Суд вказує на те, що згідно з усталеною судовою практикою у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації).

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не правомірно було прийнято спірні рішення та картку відмови.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень, в свою чергу доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжного доручення №1451 від 30.09.2020 року, позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у розмірі 11383,31 грн.

З урахуванням задоволення позовної заяви, суд доходить висновку, що судовий збір у розмірі 11383,31 грн. підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРЖИ ТРЕЙД» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000126/2 від 24.09.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2020/00453 – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000126/2 від 24.09.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби №UA500020/2020/00453.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРЖИ ТРЕЙД» судовий збір у розмірі 11383,31 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРЖИ ТРЕЙД» (місцезнаходження: вул. Космонавта Комарова, буд.10, офіс 304, м.Одеса, 65101, код ЄДРПОУ 39156094);

Відповідач – Одеська митниця Держмитслужби (місцезнаходження: вул.Івана та Юрія Лип, 21-а, м.Одеса, 65078; код ЄДРПОУ 43333459).

Суддя С.М. Корой

.