Рішення № 9382863, 28.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2009 р.                                                   Справа №01-06/2865

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Швидкої О.В., за участю представників сторін:

від позивача –представник не з’явився,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу за позовом приватного підприємства “ЯСАКА”, м. Ялта

до закритого акціонерного товариства “Рось”, м. Черкаси

про стягнення 314597 грн. 34 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “ЯСАКА” звернулося до суду з позовом про стягнення із закритого акціонерного товариства “Рось” 314597 грн. 34 коп., у т.ч. 164576 грн. 74 коп. –боргу з оплати поставлених будматеріалів, 20406 грн. 68 коп. –інфляційних витрат, 4325 грн. 32 коп. –3% річних, 125289 грн. 00 коп. –неотриманого прибутку.

          Рішенням господарського суду Черкаської області від 02 серпня 2005 року у позові відмовлено повністю.

За результатами розгляду апеляційної скарги позивача Київський міжобласний апеляційний господарський суд постановою від 13 травня 2009 року позов задовольнив повністю. З закритого акціонерного товариства “Рось” на користь позивача стягнуто 164576 грн. 74 коп. заборгованості з оплати поставлених будматеріалів, 20406 грн. 68 коп. інфляційних витрат, 4325 грн. 32 коп. 3% річних, 125289 грн. 00 коп. неодержаного прибутку, 3145 грн. 97 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1573 грн. державного мита за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 30 липня 2009 року постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13 травня 2009 року та рішення господарського суду Черкаської області від 02 серпня 2005 року скасовано в частині неодержаного прибутку, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в цій частині справу передано на новий розгляд в іншому складі суду, в решті постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13 травня 2009 року залишено без змін.

У порушені касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 30 липня 2009 року Верховним Судом України відмовлено.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10 листопада 2009 року справу призначено до розгляду в частині стягнення неодержаного прибутку.

Позивачем під час розгляду справи в зазначеній частині подано заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення неодержаного прибутку у відповідності з висновком судово-економічної експертизи №4544 від 28 листопада 2008 року.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи №4544 від 28 листопада 2008 року, в результаті невиконання відповідачем обов’язку з оплати за отриману продукцію за договором від 01 вересня 2003 року позивачу за період з 2-го півріччя 2004 року по 1-ше півріччя 2008 року завдані збитки у сумі 761219 грн. 95 коп., в т.ч. 608487 грн. 00 коп. –розмір неодержаного прибутку (упущеної вигоди).

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 608487 грн. збитків у вигляді неодержаного прибутку.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися.

Від представника позивача надійшло клопотання від 09 грудня 2009 року про розгляд справи за його відсутності, позов просить задовольнити.

У судовому засіданні, що відбулося 17 грудня 2009 року, оголошувалася перерва до 28 грудня 2009 року.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає за необхідне у задоволенні позову в частині стягнення неодержаного прибутку в розмірі 608487 грн. відмовити з наступних правових підстав та мотивів.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Всупереч зазначеним вимогам, позивач не довів обставин щодо спричинення збитків діями відповідача. Зокрема, висновок судово-економічної експертизи №4544 від 28 листопада 2008 року, на який посилається позивач, як на обґрунтування стягнення неодержаного прибутку, також не містить таких обставин. Крім того, позивачем не надано обґрунтованого розрахунку стягуваної суми та доказів, які підтверджують упущену вигоду.

Як зазначив Вищий господарський суд України у постанові від 30 липня 2009 року висновок судової експертизи у відповідності до положень ст. 42 ГПК України повинен оцінюватися судом згідно з ст. 43 ГПК України в сукупності з іншими доказами у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів. Відшкодування збитків як санкція може бути застосовано в усіх випадках порушення цивільно-правових зобов’язань, коли внаслідок такого порушення потерпіла сторона несе збитки.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, ч. 2 ст. 224 ГК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб’єкт, об’єкт, об’єктивна та суб’єктивна сторона. Суб’єктом є боржник; об’єктом –правовідносини по зобов’язаннях; об’єктивною стороною –наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов’язання, причинний зв’язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб’єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

Як зазначено в Роз’ясненні Вищого арбітражного суду від 30.03.1995, № 02-5/218 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань за договором поставки»обов’язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов’язання, прямого причинного зв’язку між порушенням зобов’язання і завданими збитками та їх розмір покладений на кредитора.

Заявляючи вимогу про стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержаного прибутку, позивач не довів належним чином в чому саме полягає протиправна поведінка відповідача та його вина, а також чи існує безпосередній причинний зв’язок між протиправною поведінкою відповідача і збитками, завданими позивачу.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку позивачем належним чином не доведенні обставини, на які він посилається, як на підставу виникнення позовних вимог, не надані докази, що підтверджують позов, зокрема, не доведена наявність ознак заподіяння шкоди, відсутній обґрунтований розрахунок суми, що стягується.

Таким чином, у задоволенні позову в частині стягнення неодержаного прибутку в розмірі 608487 грн. належить відмовити.

Суд вважає за необхідне на підставі ст. 49 ГПК України, враховуючи, що постановою Вищого господарського суду України від 30 липня 2009 року постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13 травня 2009 року в частині стягнення з відповідача 164576 грн. 74 коп. заборгованості з оплати поставлених будматеріалів, 20406 грн. 68 коп. інфляційних витрат, 4325 грн. 32 коп. 3% річних залишено без змін, стягнути з останнього на користь позивача 1893 грн. 08 коп. витрат по сплаті державного мита, 71 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову в частині стягнення з закритого акціонерного товариства “Рось” 608487 грн. збитків у вигляді неодержаного прибутку відмовити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства “Рось”, м. Черкаси, вул. 30-років Перемоги, 70, код 14187396 на користь приватного підприємства “ЯСАКА”, м. Ялта, вул. Рєпіна, 84, код 20743950 1893 грн. 08 коп. витрат по сплаті державного мита, 71 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Чевгуз