Рішення № 9382709, 28.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" грудня 2009 р.                                                   Справа № 06/2038

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Мараксіній О.І.,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307

за участю представників сторін

від позивача: Сидоров П. В. –за довіреністю,

від відповідача: Сухоярська Л.М. –за довіреністю,

розглядає справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лукрум-2007"

до товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин"           

про стягнення 1 098 972 грн. 08 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення 1098972 грн. 08 коп., у тому числі: 691500 грн. 00 коп. боргу у вигляді неоплаченого відповідачем вартості придбаного у позивача товару, 193 998 грн. 25 коп. пеня, 24249 грн. 78 коп. 3% річних, 189224 грн. 06 коп. інфляційні.

11.12.2009р. позивач подав заяву якою повідомив, що основний борг повністю погашений та просить стягнути пеню в сумі 125360 грн. 37 коп., 3% річних в сумі 15087 грн. 38 коп., інфляційні в сумі 117843 грн. 93 коп., всього 258291 грн. 68 коп.

21.12.2009р. позивач подав заяву якою уточнив позовні вимоги та просить стягнути пеню в сумі 146274 грн. 65 коп., 3% річних в сумі 18245 грн. 72 коп., інфляційні в сумі 149683 грн. 85 коп., всього 314204 грн. 22 коп.

Відповідач відзивом на позов від 21.12.2009р. та його представник в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на те, що поставка товару здійснювалася на підставі накладних, а не на підставі договору № 08/10-08 від 18.08.2008р., на яке посилається позивач.

Так, в пункті 1.4 договору вказано, що сума даного договору 1584000 грн. 00 коп., а фактично позивачем поставлено товару на загальну суму 3461500 грн. 00 коп. Ні в одній накладній посилання на договір немає, як поставки товару, яка в них зазначена.

Специфікації сторони не підписували, тобто термін поставки товару його найменування, асортимент, номенклатура, кількість не погоджувались сторонами, чим порушений пункт 4.1 договору.

Факт отримання товару відповідачем не заперечується, але накладні не містять відомостей про кінцевий строк повного розрахунку. Позивач не направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 22, 59 ГПК України, просимо у позові відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з врахуванням поданої заяви від 21.12.2009р.

Заслухавши представників сторін, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

18.08.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 08/10-08.

У відповідності з цим договором Постачальник (позивач) зобов’язується поставляти, а Покупець (відповідач) зобов’язується прийняти і оплатити в строк та на умовах передбачених цим договором і в термін його дії наступний товар.

Згідно п. 5.1 договору розрахунок за кожну партію товару здійснюється Покупцем перерахуванням коштів у безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника наступним чином: у строк 30 календарних днів з моменту поставки партії товару.

Згідно п. 7.3 договору за порушення терміну здійснення розрахунків, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, від суми простроченої заборгованості.

Позивач здійснив поставку товару відповідачу по договору № 08/10-08, накладних №169 від 25.09.2008р., №131 від 19.09.2008р., №88 від 10.09.2008р., №65 від 02.09.2008р., №42 від 26.08.2008р., №211 від 07.10.2008р., №196 від 02.10.2008р., №264 від 17.10.2008р., №333 від 29.10.2008р., №429 від 10.11.2008р., № 381 від 04.11.2008р., №524 від 20.11.2008р., № 508 від 18.11.2008р., № 554 від 26.11.2008р., № 596 від 03.12.2008р., № 639 від 09.12.2008р., № 765 від 24.12.2008р., № 716 від 18.12.2008р., № 798 від 26.12.2008р. згідно довіреностей № 600983 від 25.08.2008р., № 600993 від 10.09.2008р., № 276367 від 01.11.2008р., № 600997 від 01.10.2008р., № 276379 від 01.12.2008р., № 276380 від 18.11.2008р. та рахунками № 51 від 26.08.2008р., № 93 від 10.09.2008р., № 165 від 25.09.2008р., № 130 від 19.09.2008р., № 191 від 07.10.2008р., № 182 від 02.10.08р., № 284 від 29.10.2008р., № 234 від 17.10.2008р., № 342 від 10.11.2008р., № 320 від 04.11.2008р., № 391 від 20.11.2008р., № 384 від 18.112008р., № 440 від 03.12.2008р., № 411 від 26.11.2008р., № 532 від 18.12.2008р., № 478 від 09.12.2008р., № 584 від 26.12.2008р., № 562 від 24.12.2008р. на загальну суму 3507 000 грн. 00 коп.

Відповідач свої зобов’язання по договору відповідно до вищевказаних накладних не виконав, оплату отриманого товару провів частково. Згідно розрахунку позивача, на день подання позову, борг становив –691500 грн. 00 коп.

Після подання позову відповідач здійснив корегування в призначеннях платежу, шляхом подання до банку листів № 272 та 273 від 23.11.2009р. з проханням змінити призначення платежу.

21.12.2009р. позивач заявою повідомив, що відповідач повністю розрахувався за отриманий товар, з врахуванням корегування призначення платежу, після подання позову.

Підтвердженням волі відповідача щодо отримання в рамках договору більшій кількості товару і збільшенням суми договору, крім посилання в довіреностях, що товар поставлявся саме в рамках договору № 08/10-08 від 18.08.2008р., є також додаткові угоди № 1 від 29.08.2008р., № 2 від 29.09.2008р., № 3 від 03.10.2008р., № 4 від 10.10.2008р., в яких сторони узгодили ціну по яких буде поставлятися товар.

В платіжних дорученнях від 18.11.2008р., від 19.11.2008р., від 21.11.2008р., від 24.11.2008р., від 25.11.2008р., від 26.11.2008р., від 02.12.2008р., від 03.12.2008р., від 04.12.2008р., від 05.12.2008р., від 08.12.2008р., від 09.12.2008р., від 10.12.2008р. по яких проводилася оплата згідно рахунків, де є посилка на договір.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для введення бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксуються факти здійснення господарських операцій. Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, без неї не можуть бути виписані інші первинні документи, а саме: накладна-вимога, товарно-транспортна накладна, які є дозволом для здійснення господарської операції з відпуском цінностей.

Факт отримання товару підтверджено накладними, довіреностями, рахунками наявним в матеріалах справи та повним розрахунком.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

За таких обставин, позивач на підставі договору № 08/10-08 від 18.08.2008р., Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань“ від 22.11.1996 року та ст.. 625 ЦК України, вправі вимагати стягнення з відповідача cуму основного боргу, пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня, річні, інфляційні.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов’язань.

В частині стягнення 691500 грн. 00 коп. боргу спір врегульований самими сторонами шляхом перерахування коштів (заява від 21.12.09р.) після подання позову, тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню, відсутній предмет спору п. 1.1. ст. 80 ГПК України.

В частині стягнення 93 267 грн. 86 коп. (пеня, річні, інфляційні) позивач відмовився від позову і відмова прийнята господарським судом, тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню, п. 4 ст. 80 ГПК України. Господарський суд роз»яснив наслідки відповідних процесуальних дій.

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню частково у сумі 314204 грн. 22 коп. (146274 грн. 65 коп. пеня + 18245 грн. 72 коп. річні + 149683 грн. 85 коп. інфляційні). В решті частини позову 784 767 грн. 86 коп. (борг, пеня, річні, інфляційні) провадження слід припинити.

Заперечення відповідача , наведені у відзиві на позов судом не приймаються .

Поставка здійснювалася на підставі договору, накладних, рахунків та довіреностей. В довіреностях, які видав відповідач він послався на договір № 08/10-08. В платіжних дорученнях є посилка на рахунки, в яких також вказано: договір № 08/10-08 від 18.08.2008р.

Відповідач прийняв товаророзпорядчі документи та провів повністю оплату отриманого товару, але з порушенням умов договору.

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГК України, господарський суд приймає тільки ті документи, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач довів наявність тих обставин на підставі яких він просить позов задовольнити.

Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним, тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати: витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.          

На підставі викладеного, керуючись ст.49, п.1-1, п. 4 ст. 80, ст.82 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Маргарин", Черкаська область, Черкаський район, с. Руська Поляна, «Урочище кленове», 5, код 32606706 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лукрум-2007", м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26, код 35110852 –146274 грн. 65 коп. пеню, 18245 грн. 72 коп. 3% річних, 149683 грн. 85 коп. інфляційні, 3142 грн. 04 коп. витрат по сплаті держмита, 90 грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 784 767 грн. 86 коп. (борг, пеня, річні, інфляційні) провадження припинити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя           І.А.Анісімов

Рішення підписано 28.12.2009р.