Рішення № 9382708, 22.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2009 р.                                                   Справа №07-10/4647-13/442-07

За позовом відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі філії “Дирекція первинної мережі відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”

до дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі філії “Управління “Укргазтехзв’язок”

про усунення перешкод в користуванні майном, звільнення займаного приміщення та антено-місць, стягнення 28123грн. 85коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Путієнко Є.В. –за довіреністю від 21.07.2008р.;

від відповідача: не з’явилися.

Заявлено позов про усунення перешкод у користуванні майном, звільнення займаного приміщення, антено-місць, які знаходяться на радіорелейній станції РРС-84, розташованій в с. Ковтуни Золотоніського району Черкаської області, та про відшкодування вартості оренди майна та витрат на електроживлення за період з першого січня 2006р. по 31 березня 2007р. в сумі 28123грн. 85коп.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач безпідставно користується належним позивачу на праві власності майном, ухиляється від укладання договору оренди цього майна і від відшкодування витрат позивача на утримання майна та на оплату електроенергії.

Заявою від 07.05.2009р. позивач уточнив позовні вимоги і просив господарський суд зобов’язати відповідача звільнити його радіорелейну станцію РРС-84, розташовану у с. Ковтуни Золотоніського району Черкаської області від майна відповідача: однієї радіостанції “Штир”, двох антен базової станції К52322, двох радіостанцій, які знаходяться в апаратній, і стягнути з відповідача на користь позивача 28123грн. 85коп. збитків у вигляді упущеної вигоди та витрат на електроживлення.

Господарський суд прийняв уточнення позивачем позовних вимог.

У засіданні суду представник позивача підтримав позов з уточненими заявою від 07.05.2009р. позовними вимогами.

Відповідач проти позову заперечив, оскільки вважає майно, звільнення якого вимагає позивач, частиною радіорелейної лінії зв’язку магістрального газопроводу “Уренгой –Помари - Ужгород”, яке було побудовано Міністерством газової промисловості СРСР в період з 1980р. по 1986р. для забезпечення технологічним і диспетчерським зв’язком з метою безпечного функціонування названого газопроводу. Зараз це майно за твердженням відповідача є складовою частиною магістрального трубопроводу, який згідно з Законом України “Про трубопровідний транспорт” є державною власністю України.

Також відповідач вказав на відсутність належного документального підтвердження права власності позивача на радіорелейну станцію РРС-84, розташовану у с. Ковтуни Золотоніського району Черкаської області та на необґрунтованість розрахунку стягуваної суми збитків.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, призначеного ухвалою від 03.12.2009р. на 11 год. 45 хв. 22 грудня, проте його представник у це судове засідання не з’явився і не повідомив господарський суд про причини нез’явлення.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

20 грудня 1999р. комісія з корпоратизації Українського державного підприємства електрозв’язку “Укртелеком” на своєму засіданні, оформленому протоколом від 20.12.1999р. №8, погодилася зі складеним актом оцінки підприємства та вирішила направити його на затвердження до Держкомзв’язку України.

Наказом від 23.12.1999р. №150 Державний комітет зв’язку та інформатизації України затвердив акт оцінки цілісного майнового комплексу Українського державного підприємства електрозв’язку “Укртелеком”. До складу цього цілісного майнового комплексу ввійшла і радіорелейна станція РРС-84, розташована у с. Ковтуни Золотоніського району Черкаської області, яка перебувала на балансі названого підприємства.

Наказом від 27.12.1999р. №155 Державний комітет зв’язку та інформатизації України вирішив на базі цілісного майнового комплексу Українського державного підприємства електрозв’язку “Укртелеком” створити відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” і затвердив статут цього товариства.

5 січня 2000р. Старокиївською районною державною адміністрацією м. Києва була проведена державна реєстрація відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” як юридичної особи.

Відповідно до п. 1.1 статуту відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, затвердженого наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 27.12.1999р. №155, назване товариство засноване шляхом перетворення Українського державного підприємства електрозв’язку “Укртелеком” у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993р. №210/93 “Про корпоратизацію підприємств” із наступними змінами і доповненнями.

Наказом від 31.05.2002р. №109 Державний комітет зв’язку та інформатизації України вирішив передати нерухоме майно, що знаходилося на балансі Українського державного підприємства електрозв’язку “Укртелеком” станом на 01.07.1999р. у власність ВАТ “Укртелеком”.

Згідно з наданим Фондом державного майна України переліком майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” від 22.07.2005р. до цього переліку ввійшла і радіорелейна станція РРС-84, розташована у с. Ковтуни Золотоніського району Черкаської області.

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про господарські товариства” товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Згідно з п. 15 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993р. №508, з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.

Отже, створення за наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 27.12.1999р. №155 і державна реєстрація відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” на базі цілісного майнового комплексу Українського державного підприємства електрозв’язку “Укртелеком” означають, про передачу цього цілісного майнового комплексу засновником - Державним комітетом зв’язку та інформатизації України новоствореному акціонерному товариству у власність.

Воля Державного комітету зв’язку та інформатизації України, як засновника, на передачу відкритому акціонерному товариству “Укртелеком” у власність нерухомого майна, що станом на 01.07.1999р. знаходилося на балансі Українського державного підприємства електрозв’язку “Укртелеком”, виражена також у його наказі від 31.05.2002р. №109.

Право власності відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” на нерухоме майно - радіорелейну станцію РРС-84, розташовану в с. Ковтуни Золотоніського району Черкаської області, було зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно шляхом внесення до нього реєстратором Золотоніського виробничого підрозділу Черкаського обласного об’єднаного бюро технічної інвентаризації відповідного запису, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.04.2005р. №6940411.

Таким чином, позивач довів своє право власності на радіорелейну станцію РРС-84, розташовану в с. Ковтуни Золотоніського району Черкаської області.

На радіорелейній станції позивача - РРС-84, що знаходиться за адресою: с. Ковтуни, Золотоніський район, Черкаська область, розміщене таке майно відповідача: одна радіостанція “Штир”, дві антени базової станції К52322 і дві радіостанції в апаратній.

Відповідач не вжив жодних дій задля врегулювання з позивачем відносин, пов’язаних з перебуванням його майна на радіорелейній станції позивача РРС-84, розташованій у с. Ковтуни Золотоніського району Черкаської області. Відтак таке перебування майна відповідача на радіорелейній станції позивача є протиправним і таким, що обмежує передбачено ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України право позивача на користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтями 386 та 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин позивач в порядку усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном має право вимагати від відповідача звільнення радіорелейної станції РРС-84 від радіостанція “Штир”, двох антен базової станції К52322 і двох радіостанцій в апаратній.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Позивач не надав переконливих доказів на підтвердження реальності одержання ним за звичайних обставин орендної плати, включеної до стягуваної суми збитків. Твердження позивача про можливість одержання ним такої орендної плати є лише припущенням.

Також позивач не надав доказів на підтвердження зроблених ним фактичних витрат на електроживлення майна відповідача.

Наданий позивачем розрахунок стягуваної суми збитків у вигляді витрат на електроживлення, зроблений виходячи з показників, обґрунтованість і достовірність яких також не підтверджена доказами.

Таким чином, позивач не доказав заподіяння йому протиправною поведінкою відповідача заявлених до стягнення збитків у сумі 28123грн. 85коп.

За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині зобов’язання відповідача звільнити радіорелейну станцію РРС-84 позивача, розташовану у с. Ковтуни Золотоніського району Черкаської області, від однієї радіостанції “Штир”, двох антен базової станції К52322, двох радіостанцій в апаратній.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрат на сплату державного мита у сумі 85грн. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати дочірню компанію “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі філії “Управління “Укргазтехзв’язок” (вул. Маяковського, 49, м. Боярка-1, Київська область, 08151, ідентифікаційний код 00154453) протягом місяця з дня набрання законної сили цим рішенням звільнити радіорелейну станцію РРС-84, розташовану у с. Ковтуни Золотоніського району Черкаської області, від однієї радіостанції “Штир”, двох антен базової станції К52322, двох радіостанцій в апаратній.

Стягнути з дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі філії “Управління “Укргазтехзв’язок” (вул. Маяковського, 49, м. Боярка-1, Київська область, 08151, ідентифікаційний код 00154453) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі філії “Дирекція первинної мережі відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (вул. Солом’янська, 3, м. Київ, 03110, ідентифікаційний код 16479714) –85грн. витрат на сплату державного мита і 59грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позову відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ Дорошенко М.В.