Рішення № 9382632, 22.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2009 р.                                                                                 Справа №02/2727

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ткаченко О.М., за участю представників:

позивача: Тертишник С.М. –директор, відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом закритого акціонерного товариства «Агрошляхбуд»

до Багатогалузевого об’єднання «Інтербуд»Української Спілки ветеранів Афганістану

про стягнення 140 343 грн. 43 коп.,

                    ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 140343 грн. 43 коп., в тому числі 138504 грн. 09 коп. боргу за виконані позивачем роботи по благоустрою території на будові 12-поверхового цегляного будинку МЖК по вул. Г.Дніпра, 25 в мікрорайоні «Митниця»м. Черкаси (поз.35В-4) відповідно до договору підряду № 6 від 20.05.2009 року, 454 грн. 30 коп. три проценти річних, 1385 грн. 04 коп. пені.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов, заперечив проти доводів відповідача у відзиві на позов, та пояснив, що борг відповідача перед позивачем підтверджується поданими суду доказами та підписаним відповідачем актом звірки взаємних розрахунків, договором визначений строк проведення відповідачем розрахунку –серпень 2009 року, додатковими угодами до договору було продовжено строк завершення робіт, але не змінено строк платежу. Представник позивача просив розглядати справу за відсутності представника відповідача, заперечив проти продовження строку розгляду спору, просив прийняти рішення у даному судовому засіданні.

Представник відповідача у судовому засіданні подав та підтримав відзив на позов, заперечив проти позовних вимог позивача та пояснив, що сторонами було погоджено строк оплати за виконані роботи після їх закінчення з розстрочкою платежу на чотири місяці і оскільки роботи остаточно були здані в серпні 2009 року, тому розрахунок має бути проведений у грудні 2009 року; в зв’язку з викладеним, підстави для застосування ст. 625 ЦК України і стягнення пені відсутні.

У судове засідання 22.12.2009 представник відповідача не з’явився, не вказав поважних причин неявки у засідання, не подав заяву про розгляд справи за його участі. Суд вважає, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду спору і вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників у судових засіданнях, суд встановив наступне.

          «Багатогалузеве об’єднання Інтербуд»Української Спілки Ветеранів Афганістану (замовник за договором, відповідач у справі) в особі в.о. Генерального директора Дернової Марії Вікторівни, що діє на підставі Статуту, та Закрите акціонерне товариство «Агрошляхбуд»(субпідрядник за договором, позивач у справі) в особі директора Тертишника Сергія Михайловича, діючого на підставі Статуту, уклали договір підряду № 6 від 20 травня 2009 року, відповідно до якого, п.п.1.1. п.1, відповідач доручив, а позивач зобов’язався виконати роботи з благоустрою території на будові 12 поверхового цегляного будинку МЖК по вул. Г.Дніпра, 25 в мікрорайоні «Митниця»м. Черкаси (поз. 35В-4) згідно додатку № 2.

В пункті 1.2. договору вказано, що по роботах і матеріалах, не передбачених цим договором, які виявлені в разі зміни проектно-кошторисної документації або інших умов, сторони укладають додаткові угоди, які теж є невід’ємною частиною договору.           

Відповідно до п.п.2.1. п.2 договору загальна сума договору складає 226972 грн., в тому числі ПДВ 37828, 67 грн. Договірна ціна є динамічною і підлягає уточненню по закінченню виконаних робіт.

Як вбачається із наданих суду Актів приймання виконаних робіт форми № КБ-2в та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, позивачем виконано роботи на всього на суму 280291, 20 грн., в тому числі за травень 2009 року виконано роботи на суму 111133,20 грн., від 31 липня 2009 року на суму 105867,60 грн., за серпень 2009 року на суму 63290,40 грн., а всього на загальну суму 280 291,20 грн. Вказані Акти та Довідки підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, на них відсутні будь-які зауваження чи заперечення відповідача, не вказано наявності спору між сторонами щодо вартості робіт чи матеріалів, чи щодо якості робіт.

Відповідач частково розрахувався із позивачем на загальну суму 141 787,11 грн. Залишок боргу складає 138 504,09 грн. Вказана сума боргу підтверджена у Акті звірки взаємних розрахунків станом на 23.11.2009 року. Суду не подано доказів проведення розрахунку із позивачем за виконані ним роботи.

В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; а одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В пункті 3.2. договору визначено, що кінцевий розрахунок за виконані роботи та використані матеріали проводиться після підписання актів виконаних робіт за формами КБ-2в і КБ-3 з розстрочкою платежу на чотири місяці з кінцевим остаточним платежем у серпні 2009 року. Відповідно до пункту 6.2. договору завершення робіт передбачалося 15 червня 2009 року.

07.07.2009 сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, в якій передбачено виконання позивачем робіт згідно дефектного акту і складеного локального кошторису на додаткові роботи на підставі п. 1.2. договору, термін закінчення робіт по об’єкту 31 липня 2009 року. В пункті 3 Додаткової угоди № 1 вказано, що розрахунки за фактично виконані на об’єкті роботи здійснюються згідно Договору № 6 від 20.05.2009р. як за основним, так і за додатковим кошторисами. 31.07.2009 року сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 6 від 20.05.2009 року, якою внесено зміни в пункт 6.2. договору і вказано, що завершення робіт 18 серпня 2009 року.

Суд вважає безпідставними та необгрунтованими доводи відповідача про те, що в зв’язку із перенесенням строків завершення робіт повинен переноситися також строк проведення оплати, оскільки в пункті 3.2. договору не вказано, з якого моменту необхідно рахувати чотири місяці, але чітко вказано, що кінцевий остаточний платіж повинен бути здійснений у серпні 2009 року; із додаткових угод вбачається, що сторони змінювали строки завершення робіт в зв’язку з необхідністю виконання додаткових робіт, сторони не змінювали кінцевий строк проведення розрахунку, суду не подано доказів перенесення цих строків з вини позивача. Таким чином, суд вважає, що повний розрахунок повинен бути проведений відповідачем відповідно до договору № 6 не пізніше 31.08.2009 року.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається, що борг відповідача перед позивачем за виконані останнім роботи складає 138504 грн. 09 коп. Відповідач не виконав своє зобов’язання, не сплатив позивачу кошти за виконані роботи в установлений договором строк, тому суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 138 504 грн. 09 коп. є законною та обґрунтованою, наявність цієї суми боргу підтверджена належними доказами, зокрема, підтверджена у акті звіряння взаємних розрахунків, виконаному на вимогу суду, тому підлягає задоволенню.

В пункті 7.2 договору вказано, що при порушенні термінів перерахування коштів за виконані роботи Замовник сплачує пеню в розмірі 1 % від неперерахованої суми. Суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1385,04 грн. пені підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товару (робіт, послуг).

В частині 6 статті 231 ГК України вказано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, умова пункту 7.2. договору не суперечить приписам статті 231 ГК України. тому, вимога позивача про стягнення 1385,04 грн. пені підлягає до задоволення.

В зв’язку з тим, що відповідач не сплатив кошти в установлений договором строк, позивач пред’явив до стягнення із відповідача, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, три проценти річних в сумі 454 грн. 30 коп. за період з 01.09.2009 р. по 09.10.2009 р., однак, при розрахунку суми до стягнення позивачем допущено помилку та розрахунок проведено, виходячи із 40 днів прострочення, тоді як вказаний позивачем період становить 39 днів, тому, вимога позивача про стягнення з відповідача три проценти річних підлягає до часткового задоволення в сумі 443 грн. 97 коп.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, витрати на сплату державного мита в сумі 1403 грн. 33 коп. та 235 грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Багатогалузеве обєднання Інтербуд Української Спілки Ветеранів Афганістану (18000, м. Черкаси, вул. Оборонна,16 ідентифікаційний код 14194232) на користь закритого акціонерного товариства «Агрошляхбуд» (19604, Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Першотравнева, 2, ідентифікаційний код 03582310) 138504 грн. 09 коп. боргу, 1385 грн. 04 коп. пені, 443 грн. 97 коп. три проценти річних, 1403 грн. 33 коп. витрат на сплату державного мита, 235 грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

          Суддя А.Д.Пащенко

          Рішення підписане суддею 25.12.2009