Рішення № 9382592, 23.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2009 р.                                                                                 Справа №09/2918

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі Мирошниченко Б.В., за участю представника позивача - Шапошник Л.М. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Смілянського комунального виробничого підприємства "Комунальник", м. Сміла Черкаської області до об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лада", м. Сміла Черкаської області про стягнення 2474,06 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов, у якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 2474,06 грн., у тому числі: 2215,70 грн. основного боргу та 258,36 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов’язання з оплати за надані послуги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про виконання робіт по планово-регулярній очистці від побутових відходів об’єктів відповідача, в порушення умов якого відповідач не повністю розрахувався за виконані позивачем роботи.

Позивач у позовній заяві подав клопотання про повернення надмірно сплаченого державного мита.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, хоча був повідомлений про місце та час розгляду справи в установленому порядку. Нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

          На підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

          У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

04 квітня 2008 року сторони уклали договір (далі –Договір), за умовами якого виконавець (позивач у справі) виконує роботи по планово-регулярній (контейнерній, безтарній) очистці від побутових та промислових відходів об’єктів замовника (відповідача у справі).

Згідно п. 4.1. Договору за вивезені побутові та промислові відходи замовник розраховується по тарифах, затверджених рішенням Смілянського міськвиконкому № 1161 від 01.12.2006 року, згідно виставлених виконавцем рахунків. Вартість 1 м куб. відходів 24,60 грн.

Всього сума договору на рік 14878,00 грн.(п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 4.5 Договору оплата наданих виконавцем послуг проводиться по факту вивезення протягом трьох банківських днів після отримання рахунку замовником. Попередня оплата 10% від вартості договору на рік має бути сплачена в строк до 20 квітня 2008 року.

У п. 4.6 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасного виконання своїх грошових обов’язків замовником –виконавець має право припинити виконання обов’язків за цим договором до погашення заборгованості, при цьому замовник зобов’язаний за кожен день прострочення виконання своїх грошових зобов’язань за цим договором сплачувати пеню в розмірі 10% від суми боргу за кожен день прострочення.

На виконання умов Договору, позивач надав послуги по планово-регулярній (контейнерній, безтарній) очистці від побутових та промислових відходів об’єктів відповідача, за які відповідач розраховувався не у повному обсязі. Станом на 01.11.2009 року заборгованість відповідача становила 2886,77 грн., що підтверджується двостороннім актом звіряння розрахунків.

Відповідач у жовтні 2009 року здійснив оплату за надані позивачем послуги на загальну суму 671,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 30 жовтня 2009 року № 159 на суму 71,07 грн., № 160 на суму 600,00 грн.

Станом на 11.11.2009 року заборгованість відповідача по оплаті за надані позивачем послуги становить 2215,70 грн., з них: 965,88 грн. за грудень 2008 року, 1023,36 грн. за січень 2009 року, 226,46 грн. за березень 2009 року, що підтверджується вищенаведеними доказами, рахунком № 1554 від 29.12.2008 року на суму 1264,46 грн., рахунками-фактурами № СФт-000028 від 28.01.2009 на суму 1023,36 грн., № СФт-000292 від 27.03.2009 на суму 226,46 грн.

11 червня 2009 року за вих. № 110 позивач направив відповідачу претензію про сплату боргу з надання послуг за вивезення відходів на суму 2815,70 грн. Претензія отримана уповноваженою особою відповідача 25 червня 2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відповідачем не розглянута.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення боргу за надані послуги з вивезення сміття, очистки від побутових та промислових відходів об’єктів замовника та стягнення договірної пені за прострочення виконання грошових зобов’язань з оплати за надані послуги та виконані роботи.

Договір, укладений сторонами, на виконання умов якого позивач вивозив побутові та промислові відходи з об’єктів відповідача, за правовою природою є господарським договором про надання комунальних послуг, є підставою виникнення господарських зобов’язань між сторонами (ч.1 ст.174, ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України –далі - ГК України).

Згідно ст.ст. 193, 202 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, зобов’язання припиняється після його належного виконання. До виконання господарських договорів застосуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідач в порушення умов договору та ст.903 ЦК України не оплатив отримані ним послуги в розмірі, визначеному договором, та здійснював платежі з прострочення встановлених договором строків оплати.

Суд вважає доведеною заборгованість відповідача в сумі 2215,70 грн. за надані позивачем комунальні послуги, позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та доведеними.

Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем не надано відповідних доказів та не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 4.6 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасного виконання своїх грошових обов’язків замовником –виконавець має право припинити виконання обов’язків за цим договором до погашення заборгованості, при цьому замовник зобов’язаний за кожен день прострочення виконання своїх грошових зобов’язань за цим договором сплачувати пеню в розмірі 10% від суми боргу за кожен день прострочення.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР (далі –ЗУ №543).

Статтями 1, 3 зазначеного Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач нарахував відповідачу 258,36 грн. договірної пені із застосуванням встановленого зазначеним Законом обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, та з урахуванням встановленого ст.232 ГК України припинення нарахування пені через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Розрахунок пені судом перевірено, він є обґрунтованим, розрахунок зроблений вірно.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 338,00 грн.

При поданні позову позивачем сплачено державне мито в сумі 281,57 грн. (платіжне доручення від 06 серпня 2009 року №798), при ціні позову 2474,06 грн., з якої державне мито, що підлягало сплаті при поданні позову до господарського суду, становить 102,00 грн.(ч.2 п.а) ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»). Таким чином, державне мито позивачем внесено у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, на суму 179,57 грн. (281,57 грн. –102,00 грн.), яке згідно ч.1 п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» підлягає поверненню. Отже клопотання позивача про повернення надлишково сплаченого державного мита підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з об’єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лада", Черкаська область, м. Сміла вул. Рєпіна, 45, ідентифікаційний код 33965490 на користь Смілянського комунального виробничого підприємства "Комунальник", Черкаська область, м. Сміла, вул. Чапаєва, 2, ідентифікаційний код 05431667 –2215,70 грн. основного боргу, 258,36 грн. пені та 338,00 грн. судових витрат.

Задовольнити клопотання позивача про повернення надлишково сплаченого державного мита.

Повернути Смілянському комунальному виробничому підприємству "Комунальник", Черкаська область, м. Сміла, вул. Чапаєва, 2, ідентифікаційний код 05431667 з Державного бюджету України державне мито в сумі 179,57 грн., яке сплачено платіжним дорученням №798 від 06.08.2009 року, у зв’язку із внесенням у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

          Суддя                                                                                Н.М.Курченко

          Повне рішення складено та підписано 24 грудня 2009 року.