Рішення № 9382576, 22.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2009 р.                                                   Справа № 08/2872

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., за участю представників сторін:

від позивача –представник не з’явився,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача          товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Преміум Групп»

до

відповідача           товариства з обмеженою відповідальністю «Сова-Плюс»

про                     стягнення 3973,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «Преміум Групп»звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Сова-Плюс»заборгованості за поставлений товар згідно видаткових накладних в сумі 3973,23 грн. та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Сторони були належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання –ухвала була надіслана рекомендованим листом.

Представник позивача у судове засідання вдруге не з’явився. Директор товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Преміум груп»надіслав до суду телеграму, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзив на позов не надав, участь свого представника у судове засідання вдруге не забезпечив. Ухвала від 01.12.2009 року про призначення справи до розгляду повернулася до суду з відміткою на конверті, що відповідач за вказаною в позовній заяві адресою не проживає.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез’явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Преміум Групп»(Позивачем по справі) було поставлено товариству з обмеженою відповідальністю «Сова-Плюс»(Відповідачу по справі) товар (продукти харчування) у строк з 27 травня 2009 року по 11 червня 2009 року відповідно до видаткових накладних на загальну суму 3973,23 грн.:

Видаткова накладна № ТД-000377 від 27.05.2009 на суму 628,61 грн.;

Видаткова накладна № ТД-000433 від 11.06.2009 на суму 3344,62 грн..

Товар був прийнятий Відповідачем, але він за нього не розрахувався.

На адресу Відповідача була направлена письмова вимога від 12.12.2009 року №905, в якій Позивач просить погасити заборгованість в сумі 3973,23 грн. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок п/р № 26000000397001, ВАТ «КБ»Акордбанк», МФО 380634, код ЄДРПОУ 36303860, та попередив про звернення до суду для примусового стягнення суми боргу.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов’язань стало правовою підставою для звернення до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

Позивачем з 27.05.2009 по 11.06.2009 Відповідачеві було поставлено товар на загальну суму 3973,23 грн., що підтверджується видатковими накладними № ТД-000377 від 27.05.2009 на суму 628,61 грн. та № ТД-000433 від 11.06.2009 на суму 3344,62 грн., останній вказаний товар прийняв, що свідчить про прийняття пропозиції на укладення такого договору, який за своєю правовою природою суд вважає договором купівлі-продажу.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся з письмовою вимогою до Відповідача про погашення заборгованості 12.10.2009 року. Отже, Відповідач зобов’язаний був погасити заборгованість до 19.10.2009 року.

Проте, Відповідач свої зобов’язання в частині оплати товару належним чином не виконав.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою статті 692 ЦК передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 3973,23 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України з Відповідача підлягають відшкодуванню Позивачу понесені ним судові витрати у розмірі 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сова-Плюс»(м. Черкаси, вул. Чалого, 17, ідентифікаційний код 32881881) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Преміум групп»(м. Київ, Печерський район, Печерський узвіз, буд. 19 А, нежиле приміщення 47 А, ідентифікаційний код 36303860) 3973,23 грн. заборгованості за поставлений товар, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

          Суддя                                                                                О.І. Кучеренко