Рішення № 9382529, 22.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2009 р.                                                                                 Справа № 09/2751

                    Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі –Лавріненко С.І., за участю представника позивача –Мельник І.В. за довіреністю №92 від 02.11.2009 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Амако Україна" с. Проліски Бориспільського району Київської області до приватного підприємства "Моноліт-РТП" с.Ладижинка Уманського району Черкаської області про стягнення 92000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 92000,00 грн. вартості втраченого майна, яке було передано на зберігання за Договором №245/224406 від 01.05.2006 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на згідно Договору №245/224406 від 01.05.2006 року позивач передав відповідачу на відповідальне зберігання майно, у тому числі: 8-ми рядну пневматичну сівалку точного висіву Kverneland Optima (бувшу у використанні). За результатами інвентаризації, проведеної у період з 05.12.2008р. по 09.12.2008 року встановлено факт нестачі переданого майна, тому відповідно до ст.951 ЦК України відповідач повинен відшкодувати позивачу її вартість.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду. Нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Згідно ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

01 травня 2006 року між сторонами був укладений договір №245/224406 на відповідальне зберігання (далі –Договір), відповідно до умов якого зберігач (відповідач у справі) зобов’язався зберігати за винагороду майно, передане йому власником (позивач у справі), і після закінчення терміну Договору повернути цю річ у цілості.

Предметом Договору, згідно пункту 1.2, є зберігання сільськогосподарської техніки, кількість та номенклатура якої визначена в Додатку до даного Договору та акті прийому-передачі такої техніки на зберігання, що разом іменоване далі «Майно».

Згідно пункту 1.3 Договору на випадок втрати або пошкодження Майна сторони оцінюють майно, про що зазначають в акті прийому-передачі майна.

Термін зберігання майна, згідно п.1.5 Договору, починається з моменту прийому майна зберігачем та продовжується до моменту передачі –повернення його власнику.

Відповідно до п.2.1 Договору зберігач зобов’язався зберігати майно протягом терміну, визначеного п.1.5 Договору та відшкодувати вартість майна у разі його втрати, пошкодження, з вини зберігача.

Пунктом 7.1 Договору сторони обумовили, що зберігач відповідає за втрату, нестачу або ушкодження майна, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження відбулися внаслідок нездоланної сили (форс-мажор), або через властивості майна, про які зберігач, приймаючи його на зберігання, не знав і не повинен був знати, або в результаті наміру або грубої необережності власника.

Згідно п.7.2 Договору збитки, заподіяні власнику втратою, нестачею або ушкодженням речі, відшкодовуються власнику зберігачем у повному обсязі.

28 березня 2007 року позивач передав відповідачу на відповідальне зберігання сільськогосподарську техніку, а саме: 8-ми рядну пневматичну сівалку точного висіву Kverneland Oprima, бувшу у використанні, в кількості 1 шт., ціною 76666,67 грн. (без ПДВ), 6-ми рядну пневматичну сівалку точного висіву Kverneland Oprima, бувшу у використанні, в кількості 1 шт., ціною 71666,67 грн. (без ПДВ) та причіпний 6-и рядний бурякозбиральний комбайн Stoll MRL 6, в кількості 2 шт., ціною 75833,33 грн. (без ПДВ) за 1 штуку, що підтверджується двостороннім актом прийому-передачі від 28.03.2007 року.

У період з 05 по 09 грудня 2008 року працівниками позивача та відповідача була проведена інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, за результатами якої складений акт інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 10.12.2008 року, який підписаний комісією позивача та матеріально-відповідальною особою відповідача та скріплений печаткою відповідача.

Проведеною інвентаризацією встановлений факт недостачі товарно-матеріальних цінностей, у тому числі: 8-ми рядної пневматичної сівалки точного висіву Kverneland Oprima, в кількості 1 шт., яка була передана відповідачу на відповідальне зберігання згідно Договору.

Зазначена сівалка була придбана позивачем у ТОВ «Софія»по Контракту №91/225457 від 06.02.2007 року, що підтверджується вказаним контрактом, специфікацією до нього та видатковою накладною №ЛНА-00002 від 27.03.2007 року. Вартість сівалки становила 63125,00 грн. (без ПДВ).

Перед здаванням сівалки на зберігання позивачем були проведені роботи по передпродажній підготовці, налагодженню агрегатів, перевірці її функціональних якостей, внаслідок чого вартість сіялки склала 76666,67 грн. (без ПДВ), що підтверджується довідкою позивача №706 від 21.12.2009 року та відображено у акті приймання-передачі від 28.03.2007 року.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Укладений сторонами договір, на який посилається позивач, як на правову підставу виникнення у нього права на стягнення заявленої суми, є господарським договором зберігання.

Статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Загальні положення зберігання врегульовані главою 66 ЦК України.

Згідно ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Статтею 942 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

В порушення зазначених норм законодавства відповідач не вжив усіх заходів для забезпечення схоронності переданої йому на зберігання сівалки, внаслідок чого вона була втрачена.

Згідно ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Пунктом 1 ч.1 ст. 951 ЦК України встановлено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Вартість втраченої відповідачем сівалки становить 92000,00 грн. (76666,67 грн. ціна без ПДВ + 20% ПДВ).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати в порядку ст. 59 ГПК України відзив на позовну заяву, а також не довів, що втрата сівалки відбулася внаслідок нездоланної сили (форс-мажор), або через властивості майна, про які зберігач, приймаючи його на зберігання, не знав і не повинен був знати, або в результаті наміру або грубої необережності власника.

З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 92000,00 грн. вартості втраченого майна, що знаходилось на зберіганні у відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме 920,00 грн. в рахунок оплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 1156,00 грн.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Моноліт-РТП", Черкаська область, Уманський район, с. Ладижинка, вул. Гагаріна, 12, ідентифікаційний код 34333998 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Амако Україна", Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул.Броварська, 2, ідентифікаційний код 21665011 –92000,00 грн. вартості втраченого майна та 1156,00 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

                    СУДДЯ                                                                                Н.М. Курченко

          Повне рішення складено та підписано 22 грудня 2009 року.