Рішення № 9382499, 21.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2009 р. м. Черкаси Справа № 17/2684

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С.,

з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Цімох В.М. - по довіреності,

відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/2684

за позовом приватного підприємства «ОЛІЯТОРГ»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «БМБ МАРГАРИН»

простягнення 119 425 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ОЛІЯТОРГ»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ МАРГАРИН» (далі-відповідач) 119425 грн. заборгованості, з яких: 103692 грн. основної заборгованості, 2219,57 грн. інфляційних, 1656,29 грн. 3% річних та 11857,14 грн. пені.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару, а саме олії соняшникової рафінованої дезодорованої згідно договору поставки № 2406 від 11 березня 2009 року (а.с.10-12).

У судовому засіданні 01.12.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити, на вимогу суду надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 01.12.2009 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська область,Черкаський район, с. Руська Поляна, «Урочище Кленове», буд.5).

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 28.10.2009 року про порушення провадження у справі, від 01.12.2009 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він в судові засідання 01.12.2009 року, 21.12.2009 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

При цьому суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з наступних підстав.

В силу статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд повинен створити сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Суд за клопотанням відповідача відкладав розгляд справи, проте його представник в судове засідання 21.12.2009 року не з’явився, відзив на позов суду не надав, що є порушенням частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо обов’язку відповідача добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та вжиття заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки № 2406 від 11 березня 2009 року, за умовами пункту 1.1 якого позивач (постачальник) зобов’язався передати на умовах діючого договору, а відповідач (покупець) зобов’язується прийняти у власність товар та оплатити його вартість в кількості та асортименті згідно зі специфікаціями, які є невід’ємними частинами цього договору.

Предметом даного договору є товари, а саме: олія соняшникова рафінована дезодорована. Строк дії договору до 31 грудня 2009 року.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору поставки № 2406 від 11 березня 2009 року поставив відповідачу товар на загальну суму 196 254 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-000079 від 13.03.2009 року на суму 89 562 грн., № РН-0000123 від 09.04.2009 року на суму 106692 грн. (а.с.13,18) та довіреностями № 70 від 13.03.2009 року та № 78 від 10.04.2009 року.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пункті 3.4. договору встановили, що відповідач здійснює оплату 100% вартості кожної партії товару протягом 2-х банківських днів з моменту поставки партії товару (згідно накладної) у національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити поставлений товар по видатковій накладній РН-000079 від 13.03.2009 року - до 17.03.2009 року, по видатковій накладній № РН-0000123 від 09.04.2009 року –до 13.04.2009 року.

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свій обов’язок по оплаті за поставлений товар виконав частково, сплатив повністю вартість товару по видатковій накладній № РН-000079 від 13.03.2009 року, а по видатковій накладній № РН-0000123 від 09.04.2009 року оплатив частково в сумі 3000 грн. (виписка по рахунку від 11.09.2009 року (а.с.21), заборгованість відповідача складає 103 692 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині повністю.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 6.4. договору, згідно з яким у випадку порушення строків здійснення платежів по цьому договору (несплата, неповна оплата) відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення оплати. Пеня розраховується від несплаченої в строк суми.

Сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, тому суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку по оплаті за отриманий товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Позивач користуючись своїм правом встановив періоди для нарахування 3% річних: з 14.04.2009 року по 10.09.2009 року (сплата 3000 грн.) на суму 106692 грн., з 11.09.2009 року по 20.09.2009 року на суму 103692 грн.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 1656,29 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку - 1400,61 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 1400,61 грн., в іншій частині позову про стягнення 3% річних відмовляє за необґрунтованістю.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

106 69214.04.09.-10.09.09.1503 %1315,38

(106 692*3%*150днів/365)

103 69211.09.09.-20.09.09.103%85,23

(103 692*3%*10днів/365

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 2219,57 грн. за відповідний період, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку 2347,22+829,54=3176,76 грн.), але оскільки позивач просить стягнути інфляційні в сумі 2219,57 грн., то задовольняє позов в цій частині.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу

14.04.09.-10.09.09.106 6921,0222347,22

11.09.09.-20.09.09.103 6921,008829,54

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 11857,14 грн. посилаючись на пункт 6.4. договору, згідно з яким у випадку порушення строків здійснення платежів по цьому договору (несплата, неповна оплата) відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення оплати.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 11857,14 грн., встановив неправильність її нарахування (після перерахунку –4 346+3731,45+1798,83 +1981,35= 11857,63 грн.), але оскільки позивач просить стугнити пеню в сумі 11857,14 грн., то задовольняє позов в цій частині.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

106 69214.04.2009 - 14.06.20096212.0 %0.0657 %4 346

(106 692*62*0,0657/100)

106 69215.06.2009 - 11.08.20095811.0 %0.0603 %3731,45

(106 692*58*0,0603/100)

106 69212.08.2009 - 10.09.20093010,25 %0.0562 %1798,83

(106 692*30*0,0562/100)

103 69211.09.2009 - 14.10.20093410.25 %0.0562 %1981,35

(103 692*34*0,0562/100)

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 119169,32 грн., з яких: 103692 грн. основна заборгованість, 3% річних в сумі 1400,61 грн., інфляційні в сумі 2219,57 грн. та пені в сумі 11857,14 грн. за невиконання зобов’язань по договору поставки № 2406 від 11 березня 2009 року.

Крім того, позивач ставить вимогу про стягнення витрат за послуги адвоката в сумі 3 000 грн., які він отримав на підставі укладеної угоди про надання юридичних послуг адвокатом № 67/2009 від 16.09.2009 року з Цімох Валентином Миколайовичем (свідоцтво № 2038/10 від 25.04.2002 року).

Факт надання юридичних послуг підтверджується прибутковим касовим ордером серії 02АААФ 217035 на суму 3000 грн. (а.с.27) та квитанцією до прибуткового касового ордера серії 02АААФ 217035 (а.с.28).

Оскільки позов задоволено частково в сумі 119169,32 грн., то на підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно понесені позивачем витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 2993,58 грн.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 1191,69 грн. та 235,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: 1.Позов задовольнити частково. 2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ МАРГАРИН»(Черкаська область, Черкаський район, с. Руська Поляна, «Урочище Кленове», буд.5, код ЄДРПОУ 32606706, р/р 2600430147427 у ВАТ «БГ Банк»в м. Києві, МФО 320995) на користь приватного підприємства «ОЛІЯТОРГ»(фактичне місцезнаходження: м. Київ, вул. Желябова,2А, оф.102, юридична адреса: м. Київ, вул.. Радищева,3, код ЄДРПОУ 32523468, р/р 26002101035475 в КРД «Райфайзен Банк Аваль», МФО 322904) –103692 грн. основної заборгованості, 3% річних в сумі 1400,61 грн., інфляційні в сумі 2219,57 грн. та пені в сумі 11857,14 грн., в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 1191,69 грн., 235,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати на послуги адвоката в сумі 2993,58 грн.

Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 21.12.2009 року.