Рішення № 9382437, 14.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2009 р.                                                   Справа № 18/2680

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 14.12.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу “Зоря”, с. Котелянка, Полонського району, Хмельницької області

до приватного підприємства “Будленд”, м. Черкаси

про стягнення 97 877 грн. 27 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернувся сільськогосподарський виробничий кооператив “Зоря” до приватного підприємства “Будленд” про стягнення заборгованості у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі –продажу коренеплодів цукрових буряків врожаю 2007 року від 18.10.2007 року в розмірі 97 877 грн. 27 коп., в т.ч.: 61 648 грн. 89 коп. –заборгованість по оплаті коренеплодів цукрового буряка, 7 949 грн. 00 коп. – заборгованість по оплаті витрат по доставці цукрового буряка, 3 780 грн. 92 коп. –3% річних, 24 498 грн. 46 коп. –інфляційні втрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм правом на захист підприємство не скористалося, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 14.12.2009 року за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/2680.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 18.10.2007 року між приватним підприємством “Будленд” (покупець) та сільськогосподарським виробничим кооперативом “Зоря” (продавець) було укладено договір купівлі –продажу коренеплодів цукрових буряків врожаю 2007 року.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору продавець зобов’язався передати у власність покупця коренеплоди цукрових буряків врожаю 2007 року, а покупець –прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Згідно п. 2.1. договору продавець зобов’язався в строк до 01.11.2007 року поставити покупцю товар у кількості 800 тонн в заліковій вазі.

Ціна товару по даному договору при базисній цукристості (16%) становить 170 грн., в т.ч. ПДВ за одну тонну в заліковій вазі, але не менше мінімальної ціни, встановленої Кабінетом Міністрів України ( п. 4.1. договору).

На виконання умов вказаного договору, станом на 04.11.2007 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято 803,8 тонн коренеплодів цукрового буряка на загальну суму 136648 грн. 89 коп., що підтверджується товарно - транспортними накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

За період договірних відносин, та на момент звернення позивача до суду, відповідач сплатив на користь позивача вартість поставленого товару в розмірі 75 000 грн. 00 коп., що підтверджується копіями банківських виписок від 24.10.2007 року, від 30.10.2007 року, від 31.10.2007 року та від 15.11.2007 року ( а.с. 13 - 15).

Крім того, відповідно до п. 4.7. договору покупець зобов’язувався компенсувати вартість витрат по доставці товару продавцю із розрахунку 0,43 грн. т/км. з врахуванням ПДВ, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, згідно виставленого рахунку.

При цьому судом також враховано письмові пояснення позивача, з яких вбачається, що в змісті договору було допущено описку, оскільки фактично сторони домовились, що ціна доставки складає саме 0,43 грн. т/км., а не 0,43 коп.

Відповідачем дані обставини під час розгляду спору спростовано не було.

Позивачем було виставлено рахунок –фактуру від 02.12.2007 року за №47 на суму 7949 грн. 00 коп. за надані послуги по доставці цукрового буряка.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.4 договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в установі банку не пізніше п’ятнадцяти днів з моменту поставки товару у кількості, передбаченої в п. 2.4. даного договору.

Отже, з урахуванням п. 4.4. договору відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений товар:

за товарно - транспортними накладними від 26.10.2007 року до 10.11.2007 року;

за товарно - транспортними накладними від 27.10.2007 року до 11.11.2007 року;

за товарно - транспортними накладними від 28.10.2007 року до 12.11.2007 року;

за товарно - транспортними накладними від 29.10.2007 року до 13.11.2007 року;

за товарно - транспортними накладними від 30.10.2007 року до 14.11.2007 року;

за товарно - транспортними накладними від 01.11.2007 року до 16.11.2007 року;

за товарно - транспортними накладними від 02.11.2007 року до 17.11.2007 року;

за товарно - транспортними накладними від 03.11.2007 року до 18.11.2007 року;

за товарно - транспортними накладними від 04.11.2007 року до 19.11.2007 року;

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було поставлено товару в кількості 803,8 тонни, що на 3,8 тонни більше ніж передбачено п. 2.1. договору.

Згідно ч. 3 ст. 670 ЦК України, якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Оскільки п. 4.7. договору не було чітко визначено строк (термін) сплати покупцем вартості витрат з поставки товару, суд вважає, що вимогу про сплату витрат по доставці цукрового буряка в розмірі 7 949 грн. 00 коп. позивачем було заявлено в позовній заяві, проте на момент прийняття рішення відповідач не сплатив вказаний борг.

Цивільним законодавством не встановлено форми, змісту та порядку пред’явлення кредитором вимоги в розумінні ст. 530 ЦК України до боржника, а тому така вимога може бути заявлена в позовній заяві.

При цьому місцевим господарським судом враховано висновки викладені в постанові Вищого господарського суду України зі справи №13/428 від 15.02.2006 року.

Копія позовної заяви відповідачу була направлена позивачем рекомендованим листом 22.10.2009 року, що підтверджується фіскальним чеком №9489 Укрпошти.

Отже, з урахуванням приписів ст. 530 ЦК України та нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів встановлених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149 “Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів”, відповідач повинен був повністю розрахуватися за надані послуги з перевезення цукрового буряка в розмірі 7 949 грн. 00 коп. не пізніше 05.11.2009 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар та надані послуги по доставці товару в повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу в розмірі 61648 грн. 89 коп. за поставлені коренеплоди цукрового буряка та 7949 грн. 00 коп. витрат по доставці товару підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 24 498 грн. 46 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції, а також 3 780 грн. 92 коп. –3 % річних (розрахунок знаходиться в матеріалах справи), нарахованих за період з 20.11.2007 року по 01.10.2009 року на суму боргу в розмірі 69597 грн. 89 коп.

Проте, оскільки обов’язок сплати заборгованості в розмірі 7949 грн. 00 коп. за надані послуги по перевезенню цукрового буряка у відповідача виник лише 05.11.2009 року, то суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог позивача зі стягнення інфляційних втрат та 3 % річних нарахованих на вищевказану суму боргу.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню в судовому порядку 22378 грн. 55 коп. інфляційних втрат та 3455 грн. 72 коп. 3% річних нарахованих за період з 20.11.2007 року по 01.10.2009 року на суму боргу 61 648 грн. 89 коп., а в решті вимоги позивача про стягнення 2119 грн. 91 коп. інфляційних втрат та 325 грн. 20 коп. - 3 % річних є необґрунтованими, у зв’язку з чим в позові в цій частині слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Водночас, згідно платіжного доручення №397 від 15.10.2009 року позивачем сплачено 325 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до розділу ІІ Постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року, № 825 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258”, яка набрала чинності 13.08.2009 року витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачуються в розмірі 236 грн. 00 коп.

Таким чином, кошти на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 89 грн. 00 коп. підлягають поверненню позивачу, в зв’язку з надмірною їх сплатою.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства “Будленд”, вул. Червоноармійська,157, кв. 2, м. Черкаси, ідентифікаційний код 32940936, р/р 260035373, ЧФ ВАТ АБ “Укргазбанк” м. Черкаси, МФО 354842 на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу „Зоря”, с. Котелянка, Полонського району, Хмельницької області, ідентифікаційний код 04540532, р/р 26003570416001 в ХФ ПриватБанк м. Полонне, МФО 315405 –69 597 грн. 89 коп. –основної заборгованості, 22 378 грн. 55 коп. –інфляційних втрат, 3 455 грн. 72 коп. –3% річних, 954 грн. 30 коп. витрат на сплату державного мита та 230 грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті вимог –в позові відмовити.

4.          Стягнути з Державного бюджету України, реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31210259700002 в Головному управлінні Державного казначейства України у Черкаській області, МФО 854018 на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу „Зоря”, с. Котелянка, Полонського району, Хмельницької області, ідентифікаційний код 04540532, р/р 26003570416001 в ХФ ПриватБанк м. Полонне, МФО 315405 –89 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                     А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 18.12.2009 року.