Рішення № 9382409, 21.12.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" грудня 2009 р. Справа №16/2636

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Спаських Н.М.,

секретаря судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від 1-го відповідача: Царенко М.Л. директор;

від 2-го відповідача: ОСОБА_2 особисто;

від 3-го відповідача: ОСОБА_3 особисто;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відальністю "Міком", до ОСОБА_2 та до ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання недійсними усіх рішень, прийнятих на загальних зборах засновників ТОВ "Міком" від 16 грудня 2008 року, викладених у протоколі зборів б/н від цієї ж дати - про звільнення з посади директора товариства ОСОБА_4 та про призначення на посаду директора ОСОБА_2 з мотивів, що позивач на цих зборах присутнім не був, а тому кворуму голосів на зборах не було забезпечено, що є безумовною підставою для визнання рішення загальних зборів недійсними згідно законодавства. В судовому засіданні представники позивача свої вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити.

Представники відповідачів проти позову заперечили повністю і просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позов є безпідставним та необґрунтованим, а неучасть позивача у зборах не доведена.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення лише відносно ТОВ "Міком", виходячи з наступного:

Оскільки загальні збори є органом товариства, то їх рішення мають розцінюватися як рішення самого товариства, а не окремих учасників товариства. Тому відповідачем по спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів є товариство, а не його засновники (учасники). Позивач же в якості відповідачів визначив ТОВ "Міком" та співзасновників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Виходячи з вищевикладеного, відповідачем по даній справі може бути лише ТОВ "Міком", а тому у позові відносно співзасновників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 позивачу слід відмовити повністю, оскільки вони є неналежними відповідачами.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ч. 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів товариства можуть бути оскаржені учасником товариства до суду.

Позивач є співзасновником ТОВ "Міком" нарівні з фізичними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що підтверджується даними статуту ТОВ"Міком", зареєстрованим 29.12.2003 року ( а.с. 23).

Позивач просить визнати недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Міком" від 16.12.2008 року, які викладені в протоколі б/н від цієї ж дати через порушення порядку скликання зборів.

У відповідності до ст. 12 ГПК України, зі змінами від 15 грудня 2006 р., до підвідомчості господарським судам відносяться спори, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Позивач доводить, що рішення загальних зборів учасників TOB "Міком", оформлені протоколом б/н від 16 грудня 2008 року про звільнення з посади директора ОСОБА_4 та призначення на посаду ОСОБА_2, є недійсними, оскільки збори проведено з порушенням порядку їх скликання, на зборах позивач присутнім не був, а тому без його голосів не було і кворуму, що є безумовною підставою для визнання рішення зборів недійсними.

У відповідності до ст. 88 ГК України, п. "а" ч.1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" , учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному в установчих документах.

Відповідно до ст.7.1.2 Статуту, затвердженого рішенням зборів учасників Товариства згідно Протоколу зборів від 10.12.2003 р. (далі за текстом - Статут), учасникам ТОВ "Міком" належать частки у статутному фонді : - ОСОБА_3 - 40%; ОСОБА_4 - 40%; Царенку М.І. 20%.

Відповідно до ч.5 ст.61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Аналогічні приписи містяться у п. 10.4 та 10.5 Статуту ТОВ "Міком". Крім того п. 10.4 Статуту передбачено, що про проведення Зборів Учасники повідомляються персонально Головою Товариства у письмовій формі із зазначенням часу і місця проведення та порядку денного. Таким чином ніякі інші докази (доводи відповідачів про усне повідомлення учасників про загальні збори) не можуть бути доказами виконання цих вимог статуту товариства.

Згідно ч.4 ст.145 Цивільного кодексу України черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства з обмеженою відповідальністю і законом. Відповідно до ст.61 Закону України "Про господарські товариства" Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що його не було повідомлено про проведення загальних зборів засновників 16.12.2008 року ніяким чином. За доводами співзасновників ОСОБА_3 та Царенка М.І. вони не пам'ятають, хто був ініціатором зборів та як про них було повідомлено позивача і вважають перевірку цих обставин не важливими, оскільки позивач насправді на зборах був, про що вказано у протоколі від 16.12.2008 року і кворум для прийняття рішень було забезпечено, але позивач в подальшому відмовився визнавати чинність рішень зборів, що і є причиною спору.

На такі доводи суд зазначає наступне:

Згідно положень ст.60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Таким чином, законодавцем визначено лише один доказ, який може підтверджувати факт присутності учасників на зборах - це реєстр (перелік) учасників і цей документ за змістом ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" є самостійним документом, який не може одночасно бути і протоколом зборів.

На запитання суду про існування такого реєстру на дату проведення загальних зборів, співзасновники ОСОБА_3 та Царенко М.І. повідомили суду, що такий реєстр не складався і вони в ньому не розписувалися. Без цього реєстру не можливо визначити кворум на загальних зборах 16.12.2008 року. Загальні збори є неправомочними, якщо реєстрація акціонерів у день проведення загальних зборів не здійснювалась (стаття 159 ЦК, стаття 41 Закону про господарські товариства).

Суд відхиляє доводи співзасновників ОСОБА_3 та Царенка М.І. про те, що запис про присутність позивача на зборах є достатнім доказом того, що на зборах він був, що також може доводитися і тим, що позивач поставив печатку на протоколі зборів, знав про зміну директора товариства на нового, не перешкоджав його діяльності, не оскаржував негайно своє звільнення з посади та ін.

Суд вважає, що в даному питанні відповідачі підходять до його вирішення з точки зору оцінки загальних зборів як цивільно-правової угоди, стосовно якої можна брати до уваги конклюдентні дії сторін, які б доводили факт укладення такої угоди. Однак рішення, прийняті загальними заборами, не є цивільно-правовими угодами і дотримання порядку проведення зборів повинно доводитися лише певними доказами, визначеними законодавцем, а не подальшими діями учасників зборів і логічними висновками суду та учасників процесу про певні обставини.

Таким чином, при наявності спору між сторонами, єдиним належним доказом присутності позивача загальних зборах 16.12.2008 року може бути лише реєстр учасників, в якому стоїть підпис позивача про його присутність на зборах, який засвідчується головою та секретарем зборів.

Такого доказу сторонами у справу не надано. Не надано також і доказів того, хто був ініціатором скликання зборів 16.12.2008 року та як було здійснено повідомлення про збори всіх учасників.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано доказів перебування позивача на загальних зборах 16.12.2008 року, оскільки всі доводи і заперечення сторін звелися лише до усного ствердження та заперечення факту присутності позивача на зборах, що для суду не має ніякого доказового значення.

Оскільки у справі немає доказів присутності позивача на загальних зборах 16.12.2008 року, то суд приходить до висновку, що на зборах не було і кворуму для прийняття рішень, оскільки загальні збори 16.12.2008 р. відбулися за участі лише двох учасників Товариства - ОСОБА_3 (40%) і ОСОБА_2 (20%), які в сукупності володіють загальною кількістю голосів 60%.

Згідно статуту ТОВ "Міком" та відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, чого не було забезпечено на зборах 16.12.2008 року.

У відповідності до Узагальнення ВСУ "Практика розгляду судами корпоративних спорів" від 01.08.2007 року, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону, зокрема, є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону "Про господарські товариства"). З цих підстав всі прийняті рішення загальними зборами 16.12.2008 року є незаконними і виключення щодо окремих рішень зборів в даному випадку не може бути.

Крім того, суд зазначає, що сам протокол загальних зборів від 16.12.2008 року складено як витяг з протоколу (він має дуже короткий зміст). В справі взагалі знаходиться два примірники цього протоколу ( а.с. 36 та а.с. 54), які відрізняються формулюванням п. 1 Порядку денного з вказівкою про звільнення позивача за власним бажанням та без такої. В судовому засіданні представники сторін прийшли до згоди, що дійсним протоколом є примірник протоколу на а.с. 54, де не міститься вказівки на причину звільнення позивача з посади директора. Доводи відповідачів про те, що позивач на посаді директора не виконував своїх обов"язків та взагалі не з"являвся за місцем роботи і що саме це було його причиною звільнення, ніякими докази по справі не підтверджуються. Співзасновники ОСОБА_3 та Царенко М.І. не змогли надати суду копію заяви позивача про звільнення з посади директора за власним бажанням і не змогли переконливо довести суду, яка ж була причина звільнення позивача, бо в дійсному примірнику протоколу зборів причина звільнення позивача взагалі не вказана, виступи учасників при обговоренні в протоколі не містяться і висновків цього питання суду не можливо зробити.

Відкритим залишається і питання про сам факт проведення зборів засновників 16.12.2008 року, оскільки за доводами ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву, збори проводилися у кафе "Катрін" у м. Тальному, яке навряд чи може бути пристосованим місцем для проведення зборів, складення протоколу реєстрації та виготовлення протоколу зборів, для чого як мінімум у кафе слід мати комп'ютер та принтер.

В ході розгляду справи істотним було також і питання віднесення спору між сторонами до корпоративного чи до трудового, оскільки при скасуванні рішень про звільнення позивача з посади директора за протоколом від 16.12.2008 року можна вважати, що позивач є відновленим на своїй посаді, що стосується його трудових прав.

Дослідивши доводи сторін, суд приходить до висновку, що спір є корпоративним і спирається при цьому на таке:

У відповідності до ст. 3 Кодексу законів про працю України ( далі - КЗпП), до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. При вирішенні питання про те, чи є спір, який виник між вказаними особами, трудовим, судам необхідно керуватися положеннями гл. XV КЗпП "Індивідуальні трудові спори". У зв'язку з цим спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також тими членами наглядової ради товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку позовного провадження загальними судами як трудові спори.

В будь-якому випадку через подання позову про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства жоден трудовий спір не вирішується, оскільки таке не передбачено нормами КЗпП України. З цих же підстав суд відхиляє доводи ОСОБА_3 про те, що на зборах 16.12.2008 року вирішувалися виключно питання трудових відносин, оскільки згідно норм КЗпП України трудові питання між працівником та роботодавцем вирішуються виключно наказами керівника про прийняття та звільнення з роботи, а не протоколами зборів. На зборах 16.12.2008 року було вирішено питання про звільнення та обрання керівника товариства виключно в рамках прав учасників товариства приймати участь в управлінні його діяльністю та обирати керівний склад, що відповідає змісту корпоративних прав учасників.

Крім того, при обґрунтуванні позовних вимог позивач не послався на жодну норму Кодексу законів про працю України і порушення своїх прав доводив порушенням права на участь в управлінні товариством шляхом прийняття рішень за наявності кворуму на зборах та на обрання директора товариства за згодою сторін, що складає корпоративний інтерес позивача, як засновника товариства. Суд при дослідженні обставин справи та спірного протоколу оцінював його з точки зору корпоративних відносин і законодавства (зокрема ЗУ "Про господарські товариства"), яке до трудового не відноситься. Предметом спору по даній справі також не були накази товариства про звільнення чи про прийняття на посаду позивача, як директора.

Аналогічної думки з приводу застосування чинного законодавства притримується і Вищий господарський суд України в справі № 46/190-07 від 24.01.2008 року.

В будь-якому випадку, використання даного рішення суду для автоматичного поновлення трудових прав позивача є неможливим, оскільки трудовий спір судом не вирішувався.

На підставі викладеного, позов підлягає до повного задоволення лише відносно ТОВ "Міком" (належний відповідач) - всі рішення, прийняті загальними зборами засновників ТОВ "Міком" 16.12.2008 року слід визнати недійсними. У позові до співзасновників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 слід відмовити повністю за неналженістю цих відповідачів.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, з ТОВ "Міком" на користь позивача слід стягнути 85,00 грн. на відшкодування сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 49,82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю відносно Товариства з обмеженою відповідальністю „Міком”.

2.Визнати недійсними усі рішення, які прийняті загальними зборами засновників товариства з обмеженою відповідальністю „Міком” від 16 грудня 2008 року про звільнення з посади директора ТОВ „Міком” ОСОБА_4 та про призначення на посаду директора ТОВ „Міком” ОСОБА_2, які викладені у протоколі б/н загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Міком” від 16.12.2008 року.

3.У задоволенні позову стосовно учасників товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити повністю.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Міком” , ідентифікаційний код 14215336, 20400, Черкаська область, м. Тальне, вул. Перемоги, 1. кв. 54 на користь ОСОБА_4, АДРЕСА_1 85,00 грн. на відшкодування сплаченого державного мита та 236,00 грн. на відшкодування витрат на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Спаських Н.М.

Повний текст рішення підписано 23 грудня 2009 року.