Ухвала суду № 93823150, 24.12.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/2753/20

2-з/465/92/20

У Х В А Л А

судового засідання

24.12.2020 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді Мартьянової С.М.

при секретарі Турчак М.І.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Кредобанк», за участю третьої особи – приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни, приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернулась до суду із позовною заявою до ПАТ «Кредобанк», за участю третьої особи – приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., приватного виконавця Мілоцького О.Л. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім цього, ОСОБА_1 звернулась із заявою про забезпечення позову. В обгру3нтоування заяви зазначає, що 03.07.2020 року по справі було прийнято ухвалу про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження. Але в процесі направлення даної ухвали до виконавця, пройшов деякий час та автомобіль було відчужено третій особі. Крім цього, даний автомобіль знаходиться вже у м. Кривий ріг на інших державний номерах НОМЕР_1 . Це підтверджується скрін – шотом офіційної інтернет – сторінки Моторного транспортного страхового бюро України, де чітко видно, що номер кузову та марка збігається з номером кузову автомобіля, який був у її власності. Просить заяву задовольнити.

В судове засідання сторони не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

У відповідності до вимог статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою судді від 22.05.2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Кредобанк», треті особи – ОСОБА_2 приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу, приватний виконавець Мілоцький О. Л. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, розгляд даної справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 03.07.2020 року заяву представника позивача про застосування заходів забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 941, вчиненого 08 квітня 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. «Про звернення стягнення на транспортний засіб KIA Sportage 2017 року випуску», який знаходиться на виконанні у приватного виконавця Мілоцького О. Л.

Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;2) забороною вчиняти певні дії;3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Види забезпечення позову визначені у ст. 150 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Крім того, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз`яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася або має намір звернутися до суду.

Позивач у своїй заяві посилається на те, що автомобіль марки KIA Sportage 2017 року випуску відчужено, та він перебуває на інших державних номерах в м.Кривий Ріг, що вбачається з скрін – шот інтернет – сторінки Моторного транспортного страхового бюро України.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об`єктом прав, що став предметом спору.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, викладених у п. 4 Постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши заяву про забезпечення позову та враховуючи вищезазначене, суд вважає, що така заява не підлягає до задоволення, оскільки позивач не обґрунтував підстав та обраний спосіб для забезпечення позову та не надав суду будь-яких належних та переконливих доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або не забезпечить ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Таким чином, враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.

Керуючись статтями 1-18, 149-150, 153, 154, 157 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Кредобанк», за участю третьої особи – приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христини Миколаївни, приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова.

Суддя Мартьянова С.М.