Рішення № 93823152, 24.12.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/2434/18

2-а/465/260/20

РІШЕННЯ

Іменем України

24.12.2020 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Мартьянової С.М.

при секретарі Турчак М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, –

в с т а н о в и в :

позивач звернувся із позовом до УПП у Львівській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що 18.04.2018 року щодо нього було винесено постанову серії ЕАА №366527, згідно з якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255,00 грн. Зі змісту вказаної постанови слідує, що 18.04.2018 року 0 13:50 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1. Своїми діями позивач порушив п.8.5.1 ПДР України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Із зазначеною постановою не погоджується. Вказує, що правил дорожнього руху не порушував. Стверджує, що на ділянці дороги, де його зупинили, справді була суцільна лінія. Однак, автомобіль патрульної поліції правою стороною з`їхав за праву роздільну смугу, чим спричинив аварійну ситуацію. Дана обставина змусила позивача здійснити об`їзд транспортного засобу патрульної поліції з метою уникнення аварійної ситуації. Зазначає, що пасажири, які перебували з ним в автомобілі є свідками зазначеної події. Постанову про накладення адміністративного стягнення вважає протиправною, просить суд таку скасувати.

Позивач ОСОБА_1 надав до позовної заяви додаткові пояснення від 27.10.2020 року. Зазначає, що суду не надано жодних доказів, які б підтверджували вчинення правопорушення. Просить проводити розгляд справи у його відсутності.

Суддею Франківського районного суду м.Львова Гулієвою М.І. 29.05.2018 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розпорядження керівника апарату Франківського районного суду м. Львова № 55/Р від 14.05.2019 року, вказану адміністративну справу 15.05.2019 року передано судді Мартьяновій С.М.

Ухвалою суду від 02.07.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до УПП у Львівській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до УПП у Львівській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Призначено судовий розгляд справи по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, 27.10.2020 року подав на адресу суду додаткові пояснення до позовної заяви, де заявив клопотання про розгляд справи без його участі, просить скасувати постанову серії ЕАА №366527 від 18.04.2018 року.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Суд вважає за можливе справу розглядати у відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Згідно постанови серії ЕАА №366527 від 18.04.2018 року, винесеної інспектором роти 1 батальйону 2 УПП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Ушаком Андрієм Михайловичем, на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді 255 гривень штрафу, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме порушення вимог горизонтальної розмітки. Однак належних доказів щодо порушення правил дорожнього руху позивачем немає.

Згідно ч.1 ст. 122 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до закріпленого в ст. 62Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.

Крім того, згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п.1 розділу 34 ПДР України, дозволяється, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, перетинати лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити безпечний об`їзд, не перетинаючи лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю менше 30 км/год.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим, тому постанову серії ЕАА №366527 від 18.04.2018 року, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122КУпАП слід скасувати.

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити, оскільки, позовна заява відповідає вимогам статтей 160, 161, 172 КАС України.

Згідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати належить віднести за рахунок держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 4ст. 288 КУпАП.

Керуючись статтями 8, 9, 20, 44, 47, 77, 90, 192, 210-211, 241-246, 250,286 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

позов ОСОБА_1 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову серії ЕАА №366527 від 18.04.2018 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП – скасувати. Провадження у справі закрити.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ; посвідчення водія НОМЕР_2 );

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (22028, м. Львів, вул. Перфецького,19; ЄДРПОУ:40108646).

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мартьянова С.М.