Ухвала суду № 93801154, 24.12.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8800/20

Провадження 2-з/711/100/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Демчик Р.В.

при секретарі Бузун Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2 про припинення дії, що порушує право,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2 про припинення дії, що порушує право.

Просить заборонити Акціонерному товариству «Альфа-Банк» вчиняти дії щодо вимагання від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплати неіснуючої заборгованості за Договором про невідновлюваної кредитної лінії № 899/06-034-301 від 10.05.2007 року та використання Іпотечного договору №ІД 899/06-034-301 від 10.05.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та АКБ СР «Укрсоцбанк» за для задоволення неіснуючої заборгованості перед ПАТ «Укрсоцбанк» шляхом переоформлення права власності на третіх осіб квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

В належним чином оформленій заяві про забезпечення позову просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту та встановлення судом заборони державним реєстраторам України вчинення будь-яких дій будь-яким особам у будь-який спосіб щодо продажу, відчуження або переоформлення у іншій спосіб чи проведення реєстраційних дій відносно нерухомого майна заявника/позивача ОСОБА_1 , а саме: квартири АДРЕСА_1 – до отримання остаточного рішення у вказаній справі.

Заяву обґрунтовує тим, що нею до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2 про припинення дії, що порушує право.

Оскаржувані дії відповідачів є очевидно протиправними, оскільки вона не укладала жодних договорів про порядок дій щодо внесення змін до державного реєстру речових прав та дізналася про фальшування відповідачами подій та обставин за прямої участі із третьою особою, що передбачало мету відповідачів - заволодіння її нерухомим майном в натурі – її єдиним житлом, тому вона продовжує користуватись своїм нерухомим майном але не може існувати одночасно і процес оспорювання незаконних дій відповідачів, що оспорюються і одночасно продовження вчинення відповідачами таких дій до вирішення даної справи у судовому порядку.

Не застосування тимчасових заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або навіть унеможливити як виконання рішення суду у даній справі так і поновлення порушених і оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася, а саме: позбавить позивача права на мирне володіння своїм житлом, що є непорушним правом позивача, спричинить значні збитки та непередбачувані насідки, оскільки їх виконання може призвести до незаконного вибуття із власності позивача та протиправної втрати нерухомого майна позивачем.

Відповідно до аб. 2 ч.5 ст. 153 ЦПК України, суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача, у разі якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу .

Вона навела у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок повідомлення відповідачів ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу, оскільки дії відповідачів вочевидь спрямовані на незаконне заволодіння нерухомим майном заявника/позивача, що не може бути допущено судом.

Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів про забезпечення позову суд повинен виходити з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та права заявника/позивача будуть значно погіршені та у незаконний спосіб порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій.

Крім того, у межах спору який виник між сторонами, у суду є підстави вважати недопустимою ситуацію, при якій одночасно здійснюється судовий розгляд справи про оскарження дій відповідачів, де предметом позову є їх припинення і одночасно їх виконання без згоди позивача, що безумовно призведе до негативних наслідків для заявника/позивача. які можуть мати місце.

На переконання позивача/заявника, внесення запису державним реєстратором про виникнення права власності на нерухоме майно заявника/позивача за третьою особою на підставі наявного у відповідачів іпотечного Договору на підставі якого відповідачі мають намір провести державну реєстрацію прав, що оспорюються унеможливить ефективний захист його порушеного права, за захистом якого звернувся позивач.

Крім того, переоформлення в електронному вигляді відповідачами права власності на нерухоме майно позивача спричинить порушення конституційного права позивача володіти і розпоряджатись своєю власністю - єдиним житлом, яке їй належить.

Враховуючи з`ясовані обставини, у суду є підстави прийти до висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника/позивача до ухвалення рішення в цивільній справі за даним позовом, оскільки в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір заявника захистити свої права та інтереси, які позивач вважає порушеними, в даному провадженні не буде реалізовано, у разі подальшої реалізації/перепродажу його майна або рейдереького захвату у зв`язку із вище зазначеними неправомірними діями відповідачів, що не відповідатиме завданню цивільного судочинства та порушить право позивача на судовий захист.

Дослідивши матеріали, додані до позовної заяви та заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданихпозивачем на підтвердження своїх

вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також

відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди відповідачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Частиною 3 статті 151 ЦПК України встановлений вичерпний перелік підстав для забезпечення позову: 1) невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду; 2) невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен з`ясувати причини, з яких потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту та встановлення судом заборони державним реєстраторам України вчинення будь-яких дій будь-яким особам у будь-який спосіб щодо продажу, відчуження або переоформлення у іншій спосіб чи проведення реєстраційних дій відносно нерухомого майна заявника/позивача ОСОБА_1 , а саме: квартири АДРЕСА_1 – до отримання остаточного рішення у вказаній справі.

Разом з тим, пунктом 1 частини 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Доказів, які свідчать про те, що спірна квартира належить на праві власності саме відповідачеві позивачкою до заяви про забезпечення позову не додано.

При цьому суд звертає увагу на те, що предметом позову у вказаній цивільній справі є припинення дії, що порушує право.

Підставою для забезпечення позову позивач вважає те, що подання позову, а також відкриття провадження у цивільній справі не зупиняють дії відповідачів, які оскаржуються та не зупиняє дії державного реєстратора і не перешкоджає іншому державному реєстратору вчинити незаконні дії щодо переоформлення, незаконного вибуття із власності позивач її житла та пошкодження нерухомого майна заявника.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином не обґрунтовано необхідність застосування вказаних видів забезпечення позову, не надано жодних доказів та не обґрунтовано посилання позивача про те, що невжиття вказаних видів забезпечення позову утруднить чи зможе зробити неможливим виконання рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, у разі задоволення позову.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 149-153, 353 ЦПК України, -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2 про припинення дії, що порушує право.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкас протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.

Головуючий: Р. В. Демчик