Вирок № 9377361, 07.05.2010, Сумський районний суд Сумської області

В И Р О К 1-145/2010 р.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 травня 2010 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Токаревій В.М., за участю прокурора Мокренка Ю.М., потерпілого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, українця, громадянина України, з середньою освітою, працездатного, непрацюючого, безробітного, неодруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 мешканця АДРЕСА_2 раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

15 березня 2010 року близько 23:00 ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, з метою крадіжки чужого майна прийшов до домоволодіння ОСОБА_1, що розташоване в АДРЕСА_3 Коли спроба проникнення до домоволодіння через вхідні двері виявилася невдалою, ОСОБА_2 переліз через огорожу, проникнувши таким чином на територію домоволодіння ОСОБА_1, після чого пішов до сараю, біля якого в поліетиленовому пакеті мався мідний дріт загальною вагою 15,6 кг вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи №583 від 08.04.2010 року 624 грн. та таємно викрав його.

Викрадене ОСОБА_2 перекинув через огорожу домоволодіння ОСОБА_1 на вулицю, після чого також переліз через огорожу, покинувши таким чином територію домоволодіння ОСОБА_1, з викраденим з місця злочину зник, в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в скоєному злочині визнав в повному обсязі і пояснив, що він знав ОСОБА_1, який мешкає в с. Низи на вул. Волочаївська, 17, інколи допомагає йому виконувати роботи по господарству. 15 березня 2010 року, допомагаючи ОСОБА_1 виконувати роботи по господарству, під сараєм побачив в пакеті мідний дріт. Так як він ніде не працював, грошей не було, то він вирішив викрасти вказаний мідний дріт з тим, щоб в подальшому продати його як металобрухт, а на виручені кошти придбати продукти харчування, цигарки, тощо. 15.03.2010 року близько 23:00, дочекавшись, коли дружина засне, він вийшов зі свого домоволодіння та пішов до домоволодіння ОСОБА_1, з якого планував скоїти крадіжку мідного дроту. Підійшовши до огорожі домоволодіння ОСОБА_1 зі сторони вулиці, впевнився, що його ніхто не бачить, господарів у дворі немає, так як вікна в будинку ОСОБА_1 не світилися, зробив висновок, що вони вже сплять. Впевнившись, що за його діями ніхто не слідкує і він діє таємно для господарів та оточуючих, ОСОБА_2 підійшов до вхідної хвіртки в домоволодіння, смикнув за ручку, але хвіртка виявилася зачиненою, після чого він вирішив перелізти через огорожу. Переліз через огорожу, опинившись на території подвіря, пішов до сараю, де бачив пакет з мідним дротом, взяв вказаний пакет разом з дротом, який в ньому знаходився, після чого приніс до огорожі, перекинув пакет з дротом через огорожу на вулицю, потім переліз через огорожу сам, після чого поніс викрадене до свого подвіря. Прийшовши до свого домоволодіння, він заховав пакет з дротом в приміщенні літньої кухні. Наступного дня 16.03.2010 року близько 8:00 до додому до ОСОБА_2 прийшов ОСОБА_1 та сказав, що йому відомо хто скоїв крадіжку належного йому дроту і попрохав, щоб він віддав йому дріт. ОСОБА_2 спочатку не зізнавався, що це він викрав дріт, заперечував, але в подальшому вирішив зізнатися, видав дільничному пакет з викраденим дротом, про що той склав протокол, попрохав вибачення у ОСОБА_1 і написав явку с повинною.

Потерпілий ОСОБА_1 пояснив суду, що підсудний інколи допомагав йому по господарству, за що він давав йому продукти харчування, тощо. 15 березня 2010 року підсудний перебував в його домоволодінні, допомагав йому по господарству. 16.03.2010 року він прокинувся близько 5:30, через незначний час вийшов на подвіря та побачив, що зник пакет з мідним дротом, який знаходився біля сараю. По слідах собака привів його до будинку підсудного, в якого він став вимагати повернути викрадене, однак ОСОБА_2 спочатку заперечував факт крадіжки, а коли про крадіжку він повідомив до міліції, то підсудний визнав свою вину, написав явку з повинною і відшкодував завдану крадіжкою шкоду.

Таким чином, вина підсудного в судовому засіданні встановлена в повному обсязі.

Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України. оскільки він з проникненням до житла, іншого приміщення чи сховища скоїв таємне викрадення майна ОСОБА_1 на загальну суму 624 грн.

При призначенні покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудного, який в цілому задовільно характеризується, помякшуючі відповідальність обставини свою вину визнав в повному обсязі і щиро розкаявся у скоєному, явився з повинною, своїми правдивими показаннями як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні сприяв розкриттю злочину і встановленню істини по справі, добровільно відшкодував завдану шкоду, є безробітним.

Як обтяжуючу відповідальність обставину органами слідства зазначено вчинення підсудним злочину в стані алкогольного спяніння.

Разом з тим, суд виходить з того, що ця обставина в судовому засіданні свого підтвердження не знайшла.

Сам підсудний пояснив, що за день він вжив близько 2 літрів вина, однак в стані алкогольного спяніння не перебував, бо з моменту вживання спиртного до вчинення крадіжки пройшов значний час, і на момент вчинення крадіжки не знаходився в стані алкогольного спяніння.

З матеріалів справи вбачається, що медичного обстеження після вчинення злочину не проводилось, ступінь спяніння не визначалась, будь-яких обєктивних доказів на підтвердження перебування підсудного в стані алкогольного спяніння ні в ході досудового слідства, ні в судовому засіданні не здобуто, сам же по собі факт вживання спиртних напоїв не свідчить про перебування в стані алкогольного спяніння, отже така обставина, як вчинення злочину в стані алкогольного спяніння в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження.

З врахуванням зазначених обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без його ізоляції від суспільства.

Речові докази( ар.с. 23) необхідно повернути законному володільцю.

Судові витрати( ар.с. 27) підлягають стягненню з підсудного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд

П Р И Г О В О Р И В :

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3(три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1(один) рік.

Запобіжний захід відносно засудженого до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

.У відповідності з ст. 76 КК України зобов*язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально виконавчої системи; повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з*являтися для реєстрації в органи кримінально виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 112 гривень 68 копійок витрат, пов*язаних з проведенням судово товарознавчої експертизи, зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області № 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, код класифікації доходів бюджету 25010100 ( оплата за експертизу №583 від 8 квітня 2010 року).

Речові докази: пакет з мідним дротом, переданий на зберігання поет прілому ОСОБА_1 ( ар.с. 23), залишити в розпорядженні законного володільця ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя