Ухвала суду № 93769415, 23.12.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/20298/20

Провадження № 2/643/5478/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2020 Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Кононенко Т.О.

за участю секретаря судового засідання – Морозової О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника Мєшнік Костянтина Ігоровича, діючого в якості представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» про забезпечення позову у справі за позовом АТ « Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості

встановив:

До Московського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг.

Одночасно з позовною заявою представником АТ «Універсал Банк» подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення його позовних вимог шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та на гараж № НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 не виконує свої зобов`язання за договором, не повертає кошти, у зв`язку з чим виникла необхідність звернення до суду з позовом про стягнення коштів. У разі невжиття заходів забезпечення позовних вимог, ОСОБА_1 , може здійснити відчуження свого майна третім особам, що зробить виконання рішення суду неможливим або значно ускладненим.

Заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України. За її подання сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі. З урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК, ч. 2 ст. 152 ЦПК України заява ОСОБА_2 , діючого в якості представника АТ «Універсал Банк» може бути розглянута.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В своїй заяві про забезпечення позову позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду та здійснити ефективний захист її порушених прав.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При встановленні відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, у заяві про забезпечення позову представник позивача зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення.

Водночас, представником позивача не надано доказів того, що дійсно існує реальна загроза реалізації відповідачем ОСОБА_1 спірного майна. Окрім цього, суд, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, враховує інтереси не тільки позивача, але й відповідача, який на даний час є власником майна, щодо якого ставиться питання про накладення арешту.

Також, при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен виходити також і з співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, однак представником позивача не надано суду доказів щодо оцінки вказаного майна та його співмірності із ціною позову.

Таким чином, доводи представника позивача, що не вжиття заходів забезпечення позову ускладнять або зроблять неможливим виконання рішення суду, у випадку задоволення позову, не можуть вважатись співмірними із заявленими позовними вимогами та якимось чином ускладнять для позивача виконання судового рішення відповідачем.

Враховуючи викладене, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 151 – 153, 260, 261 ЦПК України, суд –

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 , діючого в якості представника Акціонерного товариства «Універсал Банк», про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів після її проголошення.

Суддя Т.О. Кононенко