Рішення № 93744552, 17.12.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3813/20

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Борзаниці С.В.,

за участю секретаря судового засідання Печегіної Є.Є.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі – відповідач, ГУНП в Луганській області), в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо направлення заяви та подання про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, необхідні документи щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач з 30.04.1999 по 12.05.2020 проходив службу в органах внутрішніх справ, Національній поліції та звільнився за власним бажанням. В період проходження служби позивач займав посади, які надають право обчислення вислуги років на пільгових умовах.

22.05.2020 позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Луганській області із заявою, в якій просив надати завірену копію послужного списку та розрахунку вислуги років, у тому числі у пільговому обчисленні, а також просив Відповідача направити до органів Пенсійного фонду України матеріали для призначення мені пенсії за вислугу років.

Відповідач листом від 16.06.2020 за № 7383/111/58/05-2020 відмовив у направленні до органів Пенсійного фонду України матеріалів для призначення пенсії за вислугу років, оскільки вважає, що вислуга років позивача у календарному обчисленні складає 22 роки 06 місяців 26 днів, для призначення пенсії необхідний стаж - 24 календарних роки та 6 місяців і більше.

На думку позивача, ГУНП в Луганській області зовсім не врахував його стаж роботи на посадах, який надає право для обчислення пільгового стажу, з урахуванням якого вислуга років складає більше 24 років та 6 місяців, тому вважає відмову відповідача щодо направлення заяви та подання про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначення пенсії за вислугу років протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (арк. спр. 28-30).

Позивач у судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (арк. спр. 46, 64).

Відповідач заперечував проти позовних вимог з таких підстав.

Пунктом «б» статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки 6 місяців та більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Одночасно частиною першою статті 17 Закону № 2262-ХІІ визначено вичерпний перелік видів служби та періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом.

Частиною 2 статті 17 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінальне - виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Згідно з частиною 4 статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Звернули увагу, що в Законі № 2262-ХІІ не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 24 років вислуги, обчисленої на пільгових умовах.

Вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається за наявності 24 календарних років та більше; міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 200/9829/18, від 16.07.2020 у справі № 0540/5283/18, від 22.07.2020 у справі № 520/5960/19, від 10.09.2020 у справі № 620/2765/17 та у чисельних інших.

Календарний рік - це проміжок часу від першого до останнього дня того чи іншого року по календарю; рік, який особа фактично відпрацювала на займаній посаді.

Крім того необхідно зазначити, що законодавець у назві статті 17 Закону № 2262- ХІІ використовує формулювання: види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років «для призначення пенсії». Однак, саме календарна вислуга років є визначальною для набуття права на призначення такої пенсії.

Як вбачається з наказу ГУНП в Луганській області від 30.04.2020 № 406 о/с, вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні становить 22 роки 06 місяців 26 днів.

Таким чином, вважають, що наявної у позивача вислуги років не достатньо для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Крім того позивач у позові посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі також - Постанова № 393), відповідно до якої позивачу (на думку позивача) для призначення пенсії у вислугу років має зараховуватися пільговий стаж.

Відповідно частини четвертої статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Оскільки приписи пункту 3 Постанови № 393 суперечать приписам пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ. Таким чином застосуванню підлягають саме положення Закону № 2262-ХІІ. як правового акту, що має вищу юридичну силу а тому обґрунтування позивача своїх вимог нормами передбаченими Постановою № 393 є нікчемними. Питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано Порядком 3-1.

Відповідно до пункту І Порядку 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсій» згідно із Законом № 2262-ХІІ. та особам, які мають право на пенсійне забезпечений відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Пунктом 12 Порядку визначено, що уповноважений структурний підрозділ у 10 денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Згідно з пунктом 14 Порядку орган, що призначає пенсії, розглядає питання призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. При цьому, з урахуванням викладеного, зазначають, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорі цієї категорії міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі № 537/1980/16-а.

Оскільки позивач на час звернення до відповідача із заявою від 25.05.2020 не набув права на призначення пенсії відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, а тому у відповідача не виник обов`язок щодо оформлення всіх необхідних документів та подання про призначення пенсії за такою заявою, про що ОСОБА_1 був повідомлений належним чином листом ГУНП в Луганській області від 16.06.2020 № 4383/111/58/05-2020.

Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у зв`язку необґрунтованістю.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.

Позивач з 15.03.1999 по 12.05.2020 проходив службу в органах внутрішніх справ, Національній поліції та займав посади, які надають право обчислення вислуги років на пільгових умовах (арк. спр. 24-29, 55-61).

Згідно витягу з наказу ГУНП в Луганській області від 30.04.2020 № 406 о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби підполковника поліції ОСОБА_1 (0115888), старшого оперуповноваженого відділу розкриття злочинів категорії минулих років управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Луганській області за ст. 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням), з 12.05.2020, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 22 роки 06 місяців 26 днів (у тому числі час навчання 01 рік 04 місяці 29 днів), у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 09 років 07 місяців 05 днів, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає: 22 роки, встановивши відсоток премії за травень 2020 року 38,44 %, сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, складає 2207,50 грн (арк. спр. 54).

22.05.2020 позивач звернувся до ГУНП в Луганській області із заявою, в якій просив надати завірену копію послужного списку та розрахунку вислуги років, у тому числі у пільговому обчисленні, а також просив направити до органів Пенсійного фонду України матеріали для призначення пенсії за вислугу років (арк. спр. 23, 53).

Листом від 16.06.2020 № 7383/111/58/05-2020 ГУНП в Луганській області відмовив у направленні до органів Пенсійного фонду України матеріалів для призначення позивачу пенсії за вислугу років, оскільки вважає, що вислуга років позивача у календарному обчисленні складає 22 роки 06 місяців 26 днів, для призначення пенсії необхідний стаж - 24 календарних роки та 6 місяців і більше (арк. спр. 21-22, 52).

Закон № 2262 визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до пункту «б» статті 12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, серед інших, мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно за статтею 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.

Відповідно до статті 17 Закону № 2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років, серед інших, для призначення пенсії зараховуються:

б) служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

В силу положень статті 17-1 вказаного Закону порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».

Згідно зі статтею 17-2 Закону № 2262-ХІІ обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач на підставі послужного списку позивача сам визначив пільгові умови призначення пенсії та обчислив вислугу років ОСОБА_1 в таких умовах, яка дорівнює 09 років 07 місяців 05 днів, як зазначив відповідач – «без урахування календарної вислуги».

Таким чином, обставини того, що позивач має визначену вислугу - 09 років 07 місяців 05 днів, обчислену за періоди проходження ним служби, що обумовило розрахунок вказаного періоду на пільгових умовах, визнаються учасниками справи, суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, у зв`язку з чим ці обставини в силу положень статті 78 КАС України не підлягають доказуванню.

Зазначені обставини свідчать про те, що відповідач сам добровільно виконав положення статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 393.

Суд звертає увагу, що статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ прямо визначено, що Кабінетом Міністрів України регулюються два взаємопов`язаних моменти:

1) порядок обчислення вислуги років

2) визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ.

Як Законом № 2262-ХІІ, так і Постановою № 393 не визначено та не передбачено таких понять як «пільгове обчислення вислуги років» або «пільгова пенсія», або «пільгова вислуга років», або «загальна вислуга років».

Навпаки, статтею 12 Закону № 2262-ХІІ визначені умови, коли пенсія призначається саме «за вислугу років».

Стаття 17-1 Закону № 2262-ХІІ також регулює питання обчислення саме «вислуги років», однак за наявності у конкретної особи певних умов при проходженні служби, які обумовлюють застосування пільг при призначенні пенсії згідно Закону № 2262-ХІІ.

В свою чергу, згідно Постанови № 393 пільгами є зарахування до «вислуги років», яка надає право на отримання пенсії, у певній кратності тих періодів служби, які відповідають визначеним цією Постановою умовам (конкретні умови передбачають застосування певної кратності).

Як наслідок, поняття «вислуга років», яка обчислюється у будь-якому випадку календарними роками та місяцями, застосовується як до осіб, які не мають пільгових умов на призначення пенсії за Законом № 2262-ХІІ, так і до осіб, які мають такі пільгові умови.

Як зазначено самим відповідачем, «у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги)» вислуга років на день звільнення ОСОБА_1 складає 09 років 07 місяців 05 днів. Тобто, відповідач застосував пільгові умови та визначив саме «календарну вислугу» - 09 років 07 місяців 05 днів, оскільки «календарний рік» передбачає наявність певної кількості діб (365 діб у невисокосні роки та 366 діб у високосні роки).

Питання призначення пенсій за вислугу років врегульовані Розділом II Закону № 2262-ХІІ - «ПЕНСІЇ ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ».

Суд зауважує, що жодною нормою Розділу II Закону № 2262-ХІІ не передбачено призначення пенсії за умови наявності «календарної вислуги» та «вислуги у пільговому обчисленні».

Відповідач не навів законодавчо визначених обставин застосування саме «пільгових умов» окремо від календарної форми визначення вислуги років.

Враховуючи вище викладене, період часу 09 років 07 місяців 05 днів є календарною одиницею виміру та повинен бути врахований до «вислуги років», яка підлягає обчисленню та застосуванню в порядку ст. ст. 12, 17 та 17-1 Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 393, разом із визначеним періодом часу 22 роки 06 місяців 26 днів.

Як наслідок, позивач на дату звільнення 12.05.2020 мав вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше (22 роки 06 місяців 26 днів + 09 років 07 місяців 05 днів).

Судом досліджені наявні докази, які були у розпорядженні відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення, та встановлена наявність правових підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у порядку пункту «а» статті 12 Закону № 2262-XII (наявність на день звільнення вислуги 24 календарних роки та 6 місяців і більше).

Посилання відповідача як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі № 537/1980/16-а є незмістовним, оскільки по вказаній справі суди першої та апеляційної інстанції не дослідили чи правомірно відповідач – управління МВС України встановило відсутність правових підстав для призначення особі пенсії за вислугу років, оскільки лист УМВС України в Полтавській області від 09 лютого 2016 року не був предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій.

Натомість, по даній справі судом першої інстанції відповідь відповідача досліджена, з`ясована правова природа правовідносин та встановлена наявність підстав для призначення пенсії позивачу станом на день його звільнення.

Посилання відповідача як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог на висновки, викладені у постанові від 22.07.2020 у справі № 520/5960/19 є незмістовним, оскільки по вказаній справі предметом спору був час навчання позивача перед службою в органах внутрішніх справ, що є відмінним від предмета спору по даній справі.

Посилання відповідача як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 200/9829/18, від 16.07.2020 у справі № 0540/5283/18, від 10.09.2020 у справі № 620/2765/17 є незмістовним, оскільки по даним справам суди першої та апеляційної інстанцій не робили висновків, яких дійшов суд по даній адміністративній справі. Відповідно, Верховний Суд не формулював з цього приводу висновків.

Позиція представника відповідача стосовно того, що приписи пункту 3 Постанови № 393 суперечать приписам пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, є необґрунтованою, оскільки конкретних ознак суперечностей не зазначено. Натомість, суд зазначає, що Постанова № 393 прийнята відповідно до положень ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ, визначає порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та ніяким чином не суперечить приписам пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Пункт 3 постанови КМУ № 393 не містить положень щодо розмежування періоду фактично відпрацьованого часу, який вимірюється в календарних роках, місяцях та днях, від періоду часу, який розраховується за наявності пільгових умов, та також вимірюється в календарних роках, місяцях та днях.

При даних правовідносинах слід враховувати дотримання принципу правової визначеності, відповідно до якого норми законодавства повинні забезпечувати конкретну визначеність та остаточність, захищати осіб, які мають право на пенсію за вислугою років, від множинного трактування обчислення стажу з боку органів, які приймають рішення щодо призначення пенсії.

З урахуванням вище зазначених обставин, по даній справі у суду відсутні підстави для застосування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 295/6301/17 стосовно неможливості зарахування у загальну вислугу років періодів часу вислуги, обчисленої на пільгових умовах, оскільки норми Закону № 2262-ХІІ зовсім не містять розмежування календарних періодів часу, які були фактично відпрацьовані певною особою, від періодів часу, обчислених на пільгових умовах.

Тобто, законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 840,80 грн (арк. спр. 20).

Оскільки у даній справі позов задовольняється, відповідно до приписів статті 139 КАС України судовий збір у розмірі 840,80 грн належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.

Керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 1, ідентифікаційний код 40108845) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо направлення заяви та подання про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Луганській області оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, необхідні документи щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімдесят сорок гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 22 грудня 2020 року.

Суддя С.В. Борзаниця