Рішення № 93743713, 22.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 р. Справа№200/9616/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37803258; 84122,84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , з урахуванням уточненої позовної заяви, звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій щодо непризначення пенсії за віком на пільгових умовах, визнання протиправним та скасування рішення № 27 від 19.02.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування позову посилається на те, що 10.05.2018 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у призначенні пенсії за віком їй було відмовлено.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2019 в адміністративній справі № 200/12640/19-а рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26.04.2019 № 27 про відмову у призначенні пенсії скасовано та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої у рішенні.

На виконання зазначеного рішення Слов`янським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянуто заяву позивача та прийнято рішення від 19.02.2020 № 27, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Вважає, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і зазначає, що дії відповідача щодо непризначення їй пенсії за віком на пільгових умовах є протиправними і такими, що порушують її конституційні та соціальні права.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надав до суду відзив на позовну заяву, вмотивований тим, що позивач звернулася із заявою від 06.02.2019 № 1342 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пп. 2 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У призначенні пенсії за віком на пільгових умовах їй відмовлено.

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2019 № 200/12640/19-а повторно розглянуто заяву позивача від 06.02.2019 № 1342 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 19.02.2020 № 27 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу.

До пільгового стажу роботи позивача за Списком № 2 не зараховано період роботи позивача у ДП «Торецьквугілля» з 06.05.1980 по 28.03.1993 у зв`язку з тим, що позивачем не було надано оригінал трудової книжки та довідок, які уточнюють пільговий характер роботи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 .

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

06.02.2019 позивач звернулася до відповідача із заявою № 1342 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 27 від 26.04.2019 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2019 в адміністративній справі № 200/12640/19-а позов ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Скасовано рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26.04.2019 року №27 «Про відмову в призначенні пенсії», прийняте щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язано Слов`янське об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.02.2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Рішення набрало законної сили 22.01.2020 відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020.

Крім того, вказаним рішенням встановлено наступне.

06.02.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2 відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до трудової книжки позивач працювала протягом спірного періоду в ДП «Торецьквугілля» (на той час – ДП «Дзержинськвугілля»):

- з 01.06.1981 переведена контролером другого розряду матеріалів та робіт в ливарному виробництві (наказ від 01.06.1981 року №41/к);

- запис від 15.09.1981 про перейменування підприємства (наказ МУП УРСР від 15.09.1981 року № 223);

- з 01.08.1982 переведена контролером третього розряду матеріалів та робіт в ливарному виробництві (наказ від 19.07.1982 року №90/2);

- з 01.01.1984 переведена контролером четвертого розряду матеріалів та робіт ливарного цеху (наказ від 01.12.1983 року №133/к);

- з 28.03.1993 звільнена за власним бажанням відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України (наказ від 25.03.1993 року № 20/к).

На виконання рішення суду від 14.11.2019 в адміністративній справі №200/12640/19-а відповідачем повторно розглянуто заяву позивача від 06.02.2019 № 1342.

Рішенням Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області від 19.02.2020 № 27 у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у відповідності до положень пп. 2 п. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відмовлено у зв`язку із відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу роботи. До пільгового стажу позивача за Списком № 2 не зараховано період її роботи у ДП «Торецьквугілля» з 06.05.1980 по 28.03.1993 у зв`язку з тим, що позивачем не надано трудову книжку та довідки, які підтверджують пільговий характер роботи (а.с. 28-29).

Ухвалою Донецького окружного суду від 20.11.2020 витребувано у позивача оригінал її трудової книжки.

На виконання ухвали суду позивачем 10.12.2020 надано пояснення про викрадення її трудової книжки (а.с.49) та надано копії трудових книжок від 09.11.1978 (а.с.50-55) та дублікату трудової книжки, яка не містить дати заповнення чи номеру (а.с. 56-57).

21.12.2020 позивачем надано дублікат трудової книжки, виданий Дзержинським ремонтно-механічним заводом, який не містить належних реквізитів (а.с. 90).

Як вбачається з наданого дублікату трудової книжки позивача, остання у спірний період працювала:

- з 01.04.1981 на Дзержинському ремонтно-механічному заводі ВО «Дзержинськвугілля» в якості контролера ОТК 2 розряду ливарного цеху (нак. № 1/к від 01.04.1981);

- з 01.08.1982 переведено контролером ОТК 3 розряду матеріалів та робіт в ливарному цесі (нак. № 90/к від 19.07.1982);

- з 01.01.1984 переведено контролером ОТК матеріалів та робіт ливарного цеху 4 розряду (нак. № 133/к від 01.12.1983);

- 28.03.1993 звільнено за ст. 38 КЗпП України (нак. № 20-к від 25.03.1993).

Відповідно до наданої копії трудової книжки позивача від 09.11.1978, остання у спірні періоди працювала:

- з 06.05.1980 на Горлівському ремонтно-механічному заводі виробничого об`єднання «Артемвугілля» в якості контролера ОТК 2 розряду (нак. 68/к від 05.05.1980);

- з 01.10.1980 – встановлено 2 розряд контролера ОТК (нак. 129/к1 від 01.10.1980);

- 31.03.1981 звільнено за переводом до ЦЕММ ВО «Дзержинськвугілля» (нак. 35/к від 25.03.1981);

- 01.04.1981 прийнято за переводом до ЦЕММ ВО «Дзержинськвугілля» в якості контролера ОТК 2 розряду (нак. 1/к від 01.04.1981);

- 01.06.1981 переведено контролером 2 розряду матеріалів та робіт в ливарному виробництві (нак. № 41/к від 01.06.1981);

- 15.09.1981 Дзержинський ЦЕММ перейменовано на Дзержинський ремонтно-механічний завод ВО «Дзержинськвугілля» (нак. 223 МУП УРСР від 15.09.1981);

- з 01.08.1982 – у якості контролера 3 розряду матеріалів та робіт ливарного цеху (нак. 90/к від 19.07.1982);

- з 01.01.1984 переведено контролером 4 розряду матеріалів та робіт ливарного цеху (нак. № 133/к від 01.12.1983);

- 28.03.1993 звільнено за власним бажанням (нак. № 22/к від 28.03.1993).

Відповідно до довідки ДП «Торецьквугілля» від 09.11.2018 № 5-71/2811 (а.с. 73) ОСОБА_1 працювала на Горлівському РМЗ ВО «Дзержинськвугілля»:

- з 06.05.1980 – в якості контролера ВТК 1 розряду відділу технічного контролю з 06.05.1980;

- з 01.10.1980 – в якості контролера ВТК 2 розряду відділу технічного контролю;

- з 01.06.1981 – в якості контролера 2 розряду матеріалів та робіт на ливарному виробництві;

- з 01.08.1982 – в якості контролера 3 розряду матеріалів та робіт на ливарному виробництві;

- з 01.01.1984 по 28.03.1993 – в якості контролера 4 розряду матеріалів та робіт ливарного цеху.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).

Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач у спірні періоди відповідно до довідки від 09.11.2018 № 5-71/2811 (а.с. 73) працювала:

- з 06.05.1980 – в якості контролера ВТК 1 розряду відділу технічного контролю з 06.05.1980;

- з 01.10.1980 – в якості контролеру ВТК 2 розряду відділу технічного контролю;

- з 01.06.1981 – в якості контролеру 2 розряду матеріалів та робіт на ливарному виробництві;

- з 01.08.1982 – в якості контролеру 3 розряду матеріалів та робіт на ливарному виробництві;

- з 01.01.1984 по 28.03.1993 – в якості контролеру 4 розряду матеріалів та робіт ливарного цеху.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно із статтею 21 Конституції України, усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися, чого відповідачем вчинено не було.

Як вже зазначалось судом раніше, пунктом 4.2 Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (п. 4.7 Порядку № 22-1).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із ненаданням трудової книжки та довідок, які підтверджують пільговий характер роботи позивача з 06.05.1980 по 28.03.1993 у ДП «Торецьквугілля».

Оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення. При цьому, підставою для відмови в позові може бути лише висновок суду про те, що відповідач при розгляді усіх документів надав їм правильну правову оцінку. У разі відсутності тих чи інших документів у відповідача, суд не позбавлений можливості зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням нових документів, що були надані під час розгляду справи.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 174/658/16-а.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вільний та безкоштовний доступ до якого надає Міністерство юстиції України, ДП «Торецьквугілля» (ЄДРПОУ 33839013) не перебуває в процесі припинення та зареєстровано за адресою: 85200, Донецька обл., м.Торецьк, вул. Дружби, буд. 19.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять відомостей щодо направлення відповідачем запитів позивачеві, ДП «Торецьквугілля» або третім особам чи підприємствам задля встановлення пільгового характеру роботи позивача у період з 06.05.1980 по 28.03.1993, що, на переконання суду, є порушенням зазначених вище норм чинного законодавства у сфері призначення пенсії.

Вказане свідчить про те, що відповідач діяв недобросовісно та необґрунтовано, не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для призначення пенсії позивачу, і, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої ним заяви і документів та, відповідно, прийняв необґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що позивачем не надано належних документів на підтвердження її пільгового стажу роботи у період з 06.05.1980 по 28.03.1993, оскільки ним не використано усіх наданих чинним законодавством повноважень задля об`єктивного та всебічного розгляду заяви позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо протиправності дій відповідача щодо відмови позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому, як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, відповідачем за результатами повторного розгляду заяви позивача від 06.02.2019 № 1342 прийнято рішення від 19.02.2020 № 27 про відмову у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах, яким спірний період роботи позивача не зараховано до її пільгового стажу за Списком № 2.

Отже, саме це рішення як індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень безпосередньо впливає на права та інтереси позивача у спірних правовідносинах.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, а також те, що рішення відповідача щодо спірних правовідносин є індивідуальним актом, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача визнати протиправним та скасувати рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 19.02.2020 № 27 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії (переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 06.02.2019 № 1342 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Наслідком прийняття судом такого рішення є відсутність у матеріалах адміністративної справи довідок підприємства, уточнюючих пільговий характер роботи позивача у спірний період часу, оскільки записи у трудовій книжці позивача та довідці ДП «Торецьквугілля» від 09.11.2018 № 5-71/2811 не містять таких відомостей. Крім того, такі документи не були надані відповідачу і ним не розглядалися при прийнятті спірного рішення, а останнім не були використані всі надані йому повноваження задля повного і обґрунтованого розгляду заяви про призначення пенсії в частині витребування і дослідження таких документів.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи за подання адміністративного позову позивачкою сплачено судовий збір за квитанцією від 13.10.2020 б/н у сумі 840,80грн.

Таким чином, суд вважає за можливе покласти судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи наведене вище та немайновий характер позовних вимог, судовий збір у сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37803258; 84122,84122, Донецька обл., м.Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37803258; 84122,84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) від 19.02.2020 № 27, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37803258; 84122,84122, Донецька обл., м.Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 06.02.2019 № 1342 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до вимог п.п. 4.2, 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N1566/11846 та з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути зі Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37803258; 84122,84122, Донецька обл., м.Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22 грудня 2020 року.

Суддя С.В. Ушенко