Рішення № 93738480, 14.12.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/6152/20

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 р.м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Медяної Ю.В.

секретар – Подоляк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом піклувальника дитини-сироти ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про звільнення майна з-під арешту,

в с т а н о в и в :

Піклувальник дитини-сироти ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про звільнення майна з-під арешту.

У позовній заяві зазначено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , спадщину прийняв його син ОСОБА_1 . До складу спадщини належить нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №185914808 від 23.10.2019 р., щодо вказаного вище майна міститься запис про обтяження за №7439676 від 24.06.2008 р., підставою якого є постанова Вишенського ВДВС ВМУЮ серії АН №947174, видана 09.01.2008 року. Дане майно належало померлому ОСОБА_3 на праві власності. Зазначена обставина створює перешкоди ОСОБА_1 у оформленні права власності на зазначене вище нерухоме майно.

Постановою від 21.12.2010 року закінчено виконавче провадження за виконавчим листом №2-1482, виданим Ленінським районним судом 07.04.2009 р., штраф в розмірі 2895,12 грн. сплачено на користь держави, що є підставою для скасування арешту.

З підстав, зазначених вище, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

05.08.2020 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області визнано явку відповідача у даній справі обов`язковою.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Покоєвич А.О., не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи. Адвокат Покоєвич А.О. надав заяву про розгляд справи у його відсутність, у якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог позовної заяви з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 14.07.2004 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис №2045. Його батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_3 (а.с. 6)

Відповідно до витягу із Спадкового реєстру №56405635 від 04.06.2019 р., до Спадкового реєстру внесено реєстраційни запис, а саме: заведена спадкова справа №64278834 після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дата реєстрації спадкової справи 04.06.2019 р., реєстратор приватний нотаріус Копаничук Я.Ю. (а.с. 10)

Із матеріалів спадкової справи №3/2019 вбачається, що батько ОСОБА_1 – ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Вінниця, Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 23.03.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області. Мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Вінниця, Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 27.11.2018 виконавчим комітетом Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області (а.с. 54, 64).

Розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області «Про призначення опікуна над дитиною-сиротою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , призначено опікуном над дитиною-сиротою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 04.07.2004 р. (а.с. 7-8)

Згідно з Інформаційної довідки №185914808 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої 23 жовтня 2019 року, на квартиру АДРЕСА_3 , накладено обтяження у виді арешту на підставі постанови, серії АН №947174, виданої 09.01.2008 Вишенським ВДСВ ВМУЮ. (а.с. 12)

Як вбачається із матеріалів цивільної справи №2-1482/09, позивач КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" 27.01.2009 р. звернулося до Ленінського районного суду м. Вінниці з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 07.04.2009 р. позов КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, задоволено.

Відповідно до довідкового листа до цивільній справі №2-1482/09, виконавчий лист видано стягувачу 17.05.2009 р.

21.12.2010 постановою головного державного виконавця Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького МУЮ Гунько О.А. про закінчення виконавчого провадження, закінчено виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2-1482, виданого 07.04.2009 Ленінським районним судом м. Вінниці, про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штрафу у розмірі 2895,12 грн. (а.с. 11)

Як передбачено вимогами ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А тому, виходячи з наведеного вище, суд не бере до уваги доводи позивача, що підставою звільнення з-під арешту квартири АДРЕСА_3 є постанова головного державного виконавця Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького МУЮ Гунько О.А. від 21.12.2010 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1482, виданого 07.04.2009 Ленінським районним судом м. Вінниці, про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штрафу у розмірі 2895,12 грн., оскільки арешт на квартиру АДРЕСА_3 накладено на підставі постанови, серії АН №947174, виданої 09.01.2008 Вишенським ВДСВ ВМУЮ, тобто до того, як судом відкрито провадження по справі 2-1482/09.

Матеріали справи не містять відомостей, які б підтверджували накладення арешту на нерухоме майно, а саме, на квартиру АДРЕСА_3 у ході виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2-1482, виданого 07.04.2009 Ленінським районним судом м. Вінниці, про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штрафу у розмірі 2895,12 грн.

Вказана обставина не дає підстав суду дійти висновку, що права позивача, який звернувся в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 у даному випадку порушені та підлягають захисту у відповідності до приписів ст. 16 ЦК України.

Окрім того, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, суд має виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 03.04.2019р. у справі №653/126/17-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначено, що встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Згідно із п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна»: «Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження). У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

У випадку безоплатної передачі майна юридичній особі ця особа також є відповідачем у справі.

У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.»

Статтею 175 ЦПК України передбачено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

В той же час право на заміну відповідача чи залучення співвідповідача належить виключно позивачу, така можливість має бути оформлена клопотанням позивача, а клопотання має бути подано до закінчення підготовчого засідання, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання, якщо ж позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача то суд може задовольнити клопотання і на більш пізній стадії, але до завершення розгляду справи, тобто проголошення судового рішення.

Проте стороною позивача зазначеного вище клопотання заявлено не було.

При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (наведене презюмується із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

За загальним процесуальним правилом суд має сприяти залученню до розгляду справи всіх осіб, прав та інтересів яких стосується виниклий спір. Захист своїх прав та інтересів ці особи реалізують за допомогою широких процесуальних прав і гарантій. Натомість незалучення кого-небудь з них до розгляду справи як і залучення в неналежному статусі позбавляє їх цієї можливості.

Враховуючи те, що позивач пред`явив позов до неналежного відповідача, клопотання про його заміну не заявляв, позивачем не доведено обставин, на які він посилався як на підставу для задоволення вимог, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову через відсутність належного суб`єктного складу учасників процесу, оскільки неналежність процесуальної сторони вказує, що ця сторона не є ймовірним суб`єктом тих прав, законних інтересів чи юридичних обов`язків, з приводу яких суд повинен ухвалити рішення, а також недоведеність обставин, на які позивач посилався як на підставу для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп., слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 20, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

У задоводенні піклувальника дитини-сироти ОСОБА_1 – ОСОБА_2 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про звільнення майна з-під арешту, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно вимог п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

відповідач Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), код ЄДРПОУ 40143408, м. Вінниця, вул. Соборна, 15-А.

Суддя: