Ухвала суду № 93735654, 02.12.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 8/759/15/20

ун. № 2608/18181/12

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Гродського П.В.,

за участю: представників заявника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Слободенюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_4 про поновлення процесуального строку для подання заяви про перегляд рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11.06.2013 за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , що діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_4 , треті особи: Головне управління юстиції міста Києва, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Перепелиця Надія Дмитрівна, Київське міське бюро технічної інвентаризації, Комунальне підприємство з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва Філія № 807 ЄДРЦ, Орган опіки і піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на 1/2 частину майна, вселення,

ВСТАНОВИВ:

у листопаді 2018 р. заявник звернулася до суду із зазначеною заявою.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.12.2019 заяву ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_4 про поновлення процесуального строку для подання заяви про перегляд рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.06.2013 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду (а.с. 82, 83 том 4).

Постановою Київського апеляційного суду від 26.05.2020 ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 09.12.2019 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 146, 147 том 4).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 05.06.2020 заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

25.08.2020 на адресу суду надійшла заява про виконання вимог ухвали суду від 05.06.2020.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 26.08.2020 відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_4 про поновлення процесуального строку для подання заяви про перегляд рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.06.2013 за нововиявленими обставинами (а.с. 162 том 4).

Представники заявника у судовому засіданні підтримали заяву просили задовольнити.

Представник третьої особи у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви просила відмовити у поновленні строку у зв`язку із його процесуальним пропуском.

Інші сторони у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки суд не повідомили (а.с. 224-227 том 4).

Суд вислухавши пояснення представника заявників та представника третьої особи дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Однією з засад цивільного судочинства, згідно п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, повязаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (п. 36). На це «право на суд», в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13.10.2009 у справі «Салонтаджі-Дробняк проти Сербії» (п. 132).

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства», (п. 57). Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини застосовувані державою обмеження в доступі особи до національного суду не повинні звужувати чи зменшувати залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або такою мірою, що буде нівельована сама суть права. Більше того, встановлене державою обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має законної мети і якщо не буде забезпечено пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21.09.1994 у справі «Фаєд проти Сполученого Королівства» (п. 65), рішення від 18.02.999 у справі «Вайт і Кеннеді проти Німеччини» (п. 59), рішення від 10 травня 2001 у справі «Т.Р. та К.М. проти Сполученого Королівства» (п. 98), рішення від 10.05.2001 у справі «Z. Та інші проти Сполученого Королівства» (п. 93), рішення від 12.07.2001 у справі «ОСОБА_5 Ганс-Адам II проти Німеччині» (п. 45).

Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 423 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 424 ЦПК України, з урахуванням приписів ч. 1 цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в ч. 2 цієї статті, не можуть бути поновлені.

Зміст положень ч. ч. 2, 3 ст. 424 ЦПК України вказує на те, що визначені у них строки є присічними та не можуть бути поновлені.

Як вбачається з копії виконавчого листа, виданого на виконання рішення суду від 10.12.2013 таке рішення набрало законної сили 17.01.2014, а також не оскаружвалося в апеляційному порядку (а.с. 142).

Натомість, відповідач звернулася до суду з заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами лише 14.03.2018, тобто по спливу чотирьох років з дня набрання ним законної сили.

ЄСПЛ у справі «Христов проти України» (п. п. 33, 34) вкотре повторив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata («вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обовязковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень.

Вказане свідчить про те, що пропуск трьохрічного строку для подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставини виключає можливість його поновлення, оскільки таке поновлення у тому числі суперечитиме принципу юридичної визначеності, а тому заява не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 12, 13, 265, 353, 426-429 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_4 про поновлення процесуального строку для подання заяви про перегляд рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11.06.2013 за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , що діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_4 , треті особи: Головне управління юстиції міста Києва, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Перепелиця Надія Дмитрівна, Київське міське бюро технічної інвентаризації, Комунальне підприємство з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва Філія № 807 ЄДРЦ, Орган опіки і піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на 1/2 частину майна, вселення відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст ухвали складено 03.12.2020.