Рішення № 93703349, 21.12.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3862/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення від № 69/1 від 10.09.2020, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.10.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Новоайдарської селищної ради (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати противоправним та скасувати рішення шістдесят дев`ятої сесії Новоайдарської селищної ради сьомого скликання № 69/1 від 10.09.2020 про відмову позивачу у наданні в користування земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у тому числі: ділянка № НОМЕР_1 площею 10,4611 та кадастровий номер 4423155100:51:001:0182, ділянка № НОМЕР_2 площею 5,7193 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0183;

- зобов`язати Новоайдарську селищну раду надати позивачу земельні ділянки у користування у відповідності до Земельного Кодексу України по затвердженому проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 16,1804 га, в тому числі: ділянка № НОМЕР_1 площею 10,4611 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0182, ділянка № НОМЕР_2 площею 5,7193 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0183, розташованих в межах населеного пункту смт Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області, для ведення фермерського господарства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.05.2016 звернувся до відповідача із заявою (вх. № 204 від 19.05.2016) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачу для ведення фермерського господарства, розташованої в межах населеного пункту смт Новоайдар Новоайдарської селищної ради Луганської області.

24.05.2016 рішенням десятої сесії Новоайдарської селищної ради сьомого скликання № 10/14-1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачу для ведення фермерського господарства, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області.

29.09.2017 позивач звернувся з заявою до відповідача (вх. № 330 від 29.09.2017) та відповідно до частини шостої статті 123 Земельного кодексу України направив відповідачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з клопотанням прийняти рішення про надання позивачу земельної ділянки у користування строком на 49 років, загальною площею 16,1804 га, в тому числі: ділянка № НОМЕР_1 площею 10,4611 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0182, ділянка № НОМЕР_2 площею 5,7193 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0183, розташованої в межах населеного пункту смт Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області, для ведення фермерського господарства.

Листом від 19.10.2017 за № 895 відповідач відмовив позивачу у розгляді його заяви від 13.10.2017 (вх. № 330).

Не погодившись з відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду.

Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 06.06.2018 у адміністративній справі № 419/3814/17 визнано протиправними дії Новоайдарської селищної ради щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_1 від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства та зобов`язано Новоайдарську селищну раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства та прийняти відповідне рішення згідно з вимогами статті 123 Земельного кодексу України. Рішення суду набрало законної сили 22.08.2018.

На виконання рішення суду у справі № 419/3814/17 відповідачем прийнято рішення від 05.06.2019 № 51/5 про відмову ОСОБА_1 у наданні в користування земельної ділянки загальною площею 16,1804 га, в тому числі: ділянка № НОМЕР_1 площею 10,4611 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0182, ділянка № НОМЕР_2 площею 5,7193 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0183, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області.

31.10.2019 позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Новоайдарської селищної ради про визнання противоправним та скасування рішення відповідача від 05.06.2019 № 51/5 та його зобов`язання повторного розгляду вказаної заяви позивача від 29.09.2017.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 у адміністративній справі № 360/4728/19, яке набрало законної сили 10.02.2020, визнано протиправним та скасоване рішення п`ятдесят першої позачергової сесії сьомого скликання Новоайдарської селищної ради від 05.06.2019 № 51/5 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства» та зобов`язано Новоайдарську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Новоайдарською селищною радою винесено рішення шістдесятої позачергової сесії сьомого скликання від 31.01.2020 № 60/2 «Про повторний розгляд заяви від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/4728/19 від 08.01.2020» про відмову позивачу у наданні в користування земельної ділянки загальною площею 16,1804 га, в тому числі: ділянка № НОМЕР_1 площею 10,4611 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0182, ділянка № НОМЕР_2 площею 5,7193 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0183, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарською району Луганської області.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 у адміністративній справі № 360/2227/20, яке набрало законної сили 15.09.2020, визнано протиправним та скасоване прийняте рішення: Визнати противоправним та скасувати рішення шістдесятої позачергової сесії сьомого скликання Новоайдарської селищної ради від 31.01.2020 № 60/2 "Про повторний розгляд заяви від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/4728/19 від 08.01.2020". Зобов`язати Новоайдарську селищну раду повторно розглянути заяву позивача від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Новоайдарською селищною радою, на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі 360/2227/20 від 14.08.2020, винесено рішення шістдесят дев`ятої сесії сьомого скликання № 69/1 від 10.09.2020 про відмову позивачу у наданні в користування земельної ділянки загальною площею 16,1804 га, в тому числі: в тому числі: ділянка № 1 площею 10,4611 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0182, ділянка № НОМЕР_2 площею 5,7193 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0183 розташованої в межах населеного пункту смт Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області.

У рішенні № 69/1 від 10.09.2020 вказана єдина причина відмови: з метою захисту прав та інтересів жителів територіальної громади.

З посиланням на положення статті 19 Конституції України, статей 116, 123 Земельного кодексу України, позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскаржуване рішення, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 12.11.2020 через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) до суду надав відзив на позов, в якому заперечував щодо задоволення позовних вимог (арк. спр.60-69), з огляду на наступне.

По-перше, прийняття рішень з питань надання земельних ділянок комунальної власності у користування в межах населеного пункту смт Новоайдар є дискреційними повноваженнями Новоайдарської селищної ради

По-друге, вимога позивача суперечить нормам Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), посягає на права та законні інтереси мешканців відповідної громади, що полягає в наступному.

Мешканці громади, які займаються веденням підсобного господарства, а саме: вирощують птицю, кролів, кіз, телят, корів тощо, використовують прилеглу територію до їх присадибних ділянок для випасання худоби та сінокосу. При цьому, зазначену прилеглу територію, зокрема земельні ділянки загальною площею 16,1804 га, позивач вимагає надати йому в користування на 49 років, що, в свою чергу, позбавить мешканців громади можливості заготівлі сіна та призведе до втрати фактично щорічного пасовища для худоби. Разом з цим, передача землі позивачу спричинить продаж громадянами своєї худоби, що призведе до втрати можливості повноцінного харчування та отримання додаткового заробітку від продажів залишків молочної продукції та м`яса. Продаж худоби, в свою чергу, позбавить громадян можливості удобрювати свої присадибні ділянки продуктами життєдіяльності тварин (перегноєм), що, зважаючи на низьку родючість земель, призведе до значних втрат врожаїв та позбавить мешканців громади постійного додаткового доходу

Новоайдарська селищна рада, враховуючи щорічні звернення громадян з проханням виділити їм землю для сінокосіння, діючи як представницький орган територіальної громади смт Новоайдар, 26.11.2015 та 11.11.2019 з метою вирішення питання щодо передачі в користування земельних ділянок для ведення фермерського господарства позивачу та з`ясування думки своїх мешканців з цього питання провела загальні збори громадян.

26.11.2015 проведені загальні збори представників громади смт Новоайдар, на яких оприлюднено інформацію щодо можливості відведення земельних ділянок позивачу та проведене громадське обговорення цього питання. Рішення зборів підтвердило вірність позиції Новоайдарської селищної ради в пріоритетному захисті прав та інтересів членів своєї громади під час розпорядження земельними ділянками.

11.11.2019 проведені загальні збори громадян за місцем проживання, на яких повторно розглянуто питання щодо передачі у користування земельних ділянок для ведення фермерського господарства позивачу, зокрема й ділянок загальною площею 16,1804 га. На цих зборах всі присутні мешканці громади в черговий раз одноголосно висловили свою позицію щодо не згоди в наданні позивачу в користування земельних ділянок, на яких вони займаються підсобним господарством (вирощують птицю, кролів, кіз, телят, корів тощо), використовуючи при цьому прилеглу територію. Передача позивачу вказаних земельних ділянок у користування позбавить членів громади можливості тримати худобу через відсутність ділянок для сінокосіння та випасання, збирати лікарські трави, унеможливить під`їзд до річки Айдар та зони відпочинку населення. Позиція громади є незмінною від початку розгляду цього питання.

З огляду на викладене, здійснюючи повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, Новоайдарська селищна рада повинна виходити, в першу чергу, із інтересів членів територіальної громади смт Новоайдар та при прийнятті рішень враховувати їхню думку. Водночас, прийняття рішення про надання земельних ділянок в оренду позивачу, в тому числі земельних ділянок загальною площею 16,1804 га, призведе до неправомірного обмеження прав та законних інтересів значної кількості мешканців громади, позбавить їх можливості тримати на своїх подвір`ях худобу (у зв`язку з відсутністю ділянок для сінокосіння та випасання), збирати лікарняні трави, поставить мешканців у скрутне матеріальне становище (особливо пенсіонерів), порушить їхнє право на землю та право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї.

Прохання позивача про надання йому в оренду терміном на 49 років земельних ділянок загальною площею 16,1804 га для ведення фермерського господарства розглядалось на десятій сесії сьомого скликання: Новоайдарської селищної ради 24.05.2016.

За результатами розгляду прохання позивача другим пунктом рішення Новоайдарської селищної ради № 10/14-1 від 24.05.2016 позивачу відмовлено в передачі в оренду терміном на 49 років земельної ділянки загальною площею 16,1804 га для ведення фермерського господарства.

Позивач рішення Новоайдарської селищної ради № 10/14-1 від 24.05.2016 в частині відмови в наданні земельної ділянки площею 16,1804 га в користування для ведення фермерського господарства не оскаржував, рішення ради № 10/14-1 від 24.05.2016 є чинним.

Оскільки рішення Новоайдарської селищної ради № 10/14-1 від 24.05.2016 є чинним нормативно-правовим актом, воно є обов`язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

По-третє, вимога позивача зобов`язати Новоайдарську селищну раду надати земельну ділянку в користування по затвердженому проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 16,1804 га суперечить вимогам Земельного кодексу України з наступних підстав.

Частина друга статті 134 Земельного кодексу України (зі змінами, внесеними Законом України від 18.02.2016 № 1012-VIII «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів») не передбачає можливості передачі земельних ділянок для ведення фермерського господарства поза процедурою земельних торгів.

Необхідно взяти до уваги висновки головного архітектора району, викладених в листі від 19.02.2020 вих. № 12/10, відповідно до яких: земельні ділянки, зазначені на графічному матеріалі під №№ 8, 9 з кадастровими номерами: 4423155100:51:001:0182, 4423155100:51:001:0183 розташовані в санітарно захисній зоні, частково в водоохоронній зоні річки Айдар, в промисловій зоні та в зоні обслуговування високовольтних мереж і зелених насаджень спеціального призначення і не можуть бути надані в оренду для ведення фермерського господарства.

Проте, висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 97-28-99.3-751/2-16 від 29.04.2016 (далі - Висновок) датований 29.04.2016, а пунктом 13 Висновку передбачено термін його дії 1 (один) рік, відтак строк дії висновку і закінчився ще 29.04.2017.

Новоайдарська селищна рада на жодному пленарному засіданні не приймала рішень про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельних ділянок загальною площею 16,1804 га в оренду для ведення фермерського господарства строком на 49 років.

Крім того, Донецький апеляційний адміністративний суд у постанові від 15.03.2016 по справі №419/2190/15-а, скасувавши рішення Новоайдарської селищної ради № 42/3-6 від 15.10.2015, не зобов`язував відповідача приймати рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельних ділянок загальною площею 16,1804 га в оренду для ведення фермерського господарства строком на 49 років.

Наведене підтверджує, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачу для ведення фермерського господарства, розташованої в межах смт Новоайдар Новоайдарського району Луганської області не відповідає вимогам ст. 50 Закону України № 858-IV, оскільки не містить обов`язкових матеріалів, визначених Законом.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яка є у вільному доступі, позивач є єдиним засновником та керівником ТОВ «Лани Донбасу».

При цьому, згідно інформації Муратівської сільської ради Новоайдарського району Луганської області від 24.06.2020 вих. № 02.09/284 за TOB «Лани Донбасу», директором якого є позивач, обліковується заборгованість по орендній платі за землю у сумі 48823,65 грн.

Звертає увагу, що рішення Господарського суду Луганської області у справі №913/268/17 від 17.05.2017 підприємством позивача досі не виконано - борг за оренду землі Муратівській сільській раді не сплачено. Відтак, позивач вже більше трьох років порушує інтереси цієї громади.

Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників ТОВ «Лани Донбасу» є боржником по виконавчим провадженням № 54175773 та № 56477632 на підставі рішень Господарського суду Луганської області зі стягнення коштів. Перебування підприємства позивача в реєстрі боржників свідчить про неспроможність позивача належно виконувати зобов`язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у разі надання її позивачу.

Всі перелічені вище обставини враховані Новоайдарською селищною радою сьомого скликання при прийнятті рішення № 69/1 від 10.09.2020 на шістдесят дев`ятій сесії Новоайдарської селищної ради, зокрема рішення містить посилання на відповідні норми Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельного кодексу України та інші нормативно-правові акти.

Таким чином, доводи позивача стосовно того, що рішення Новоайдарської селищної ради № 69/1 від 10.09.2020 підлягає скасуванню та суперечить законодавству України з огляду на те, що після того як Відповідач затвердив проект землеустрою у нього немає причин не надавати земельну ділянку в користування не заслуговують на увагу.

Таким чином, враховуючи висновки Верховного Суду, та факт того, що Новоайдарська селищна рада взагалі не надавала позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не вбачається підстав для покладання на Новоайдарську селищну раду обов`язку надати земельну ділянку в користування позивачу.

Таким чином, рішення Новоайдарської селищної ради від 10.09.2020 № 69/1 «Про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/2227/20 від 14.08.2020» є законним та правомірним, прийнято в інтересах територіальної громади, а всі доводи позивача щодо визнання рішення протиправним та його скасування не заслуговують на увагу.

На підставі викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 15.10.2020 позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 49).

Ухвалою суду від 26.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 53-55).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 (арк.спр. 9-11, 12), 25.09.2015 звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, зареєстровану за вхідним номером Ж-81 (арк. спр. 88).

Рішенням другої сесії Новоайдарської селищної ради шостого скликання № 42/3-6 від 15.10.2015 «Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_1 » відмовлено в наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (арк. спр. 89).

Відповідно до постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 у справі № 419/2190/15-а (арк.спр. 178-179), 18.11.2015 позивач через представника звернувся до суду з позовом до Новоайдарської селищної ради Луганської області про скасування рішення сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради Луганської області № 42/3-6 від 15.10.2015 в частині відмови в наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, вказаних в заявах вх. № Ж-81 від 25.09.2015, вх. № Ж-84 від 05.10.2015.

За результатами розгляду позову до Новоайдарської селищної ради Луганської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради Луганської області від 15.10.2015 № 42/3-6 в частині відмови в наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, вказаних в заявах від 25.09.2015 вх.№ Ж-81, від 05.10.2015 вх. № Ж-84.

Відповідно до висновку № 97-28-99.3-751/2-16 від 29.04.2016 відділ Держгеокадастру у Новоайдарському районі Луганської області погодив проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду позивачу для ведення фермерського господарства, термін дії 1 рік (арк. спр. 94).

Позивач звернувся до Новоайдарської селищної ради із заявою від 19.05.2016 про затвердження розробленого на підставі рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 у справі № 419/2190/15-а проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар Новоайдарської селищної ради Луганської області, та надання в оренду терміном на 49 років земельної ділянки площею 16,1804 га (пасовища) для створення фермерського господарства (арк. спр. 90).

Рішенням десятої сесії Новоайдарської селищної ради сьомого скликання від 24.05.2016 №10/14-1 “Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду” затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області, та відмовлено ОСОБА_1 у передачі в оренду терміном на 49 років земельної ділянки загальною площею 16,1804 га (піски), в тому числі: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 10,4611 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0182, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 5,7193 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0183, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області, у зв`язку з тим, що порушуються права та інтереси членів територіальної громади селища Новоайдар (арк. спр. 17, 91).

29.09.2017 за вх. № 330 позивач звернувся до Новоайдарської селищної ради із заявою про прийняття рішення щодо надання земельної ділянки у користування терміном на 49 років, загальною площею 16,1804 га: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 10,4611 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0182, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 5,7193 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0183, які розташовані в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області, для ведення фермерського господарства. До заяви позивачем додано проект землеустрою та копію рішення від 24.05.2016 №10/14-1 (арк. спр. 92).

Листом за № 895 від 13.10.2017 Новоайдарська селищна рада повідомила позивача, що його заява вже розглядалась, тому не підлягає розгляду відповідно до статті 8 Закону України “Про звернення громадян”, що не заперечують сторони по справі (арк. спр. 93).

Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 06.06.2018 у справі № 419/3814/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково: визнано дії Новоайдарської селищної ради щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_1 від 29.09.2017 (вх. № 330) про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га, у користування для ведення фермерського господарства – протиправними; зобов`язано Новоайдарську селищну раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.09.2017 року (вх. № 330) про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства та прийняти відповідне рішення згідно вимог ст. 123 Земельного кодексу України. Рішення суду набрало законної сили 22.08.2018 (арк. спр. 180-183).

Рішенням п`ятдесят першої позачергової сесії Новоайдарської селищної ради сьомого скликання № 51/5 від 05.06.2019 відмовлено ОСОБА_1 у наданні в користування земельної ділянки загальною площею 16,1804 га, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області. Позивачем зазначене рішення було оскаржене до суду (арк. спр. 15-16).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 у справі № 360/4728/19, позов ОСОБА_1 до Новоайдарської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення п`ятдесят першої позачергової сесії сьомого скликання Новоайдарської селищної ради від 05 червня 2019 року № 51/5 “Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 29 вересня 2017 року про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства”; зобов`язано Новоайдарську селищну раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні (арк. спр. 33-47).

31.01.2020 Новоайдарською селищною радою сьомого скликання прийнято рішення шістдесятої позачергової сесії № 60/2 “Про повторний розгляд заяви від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/4728/19 від 08.01.2020”, яким позивачу відмовлено у наданні в користування земельної ділянки загальною площею 16,1804 га, в тому числі: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 10,4611 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0182, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 5,7193 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0183, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області (арк. спр. 14).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 у адміністративній справі № 360/2227/20, яке набрало законної сили 15.09.2020, визнано протиправним та скасоване прийняте рішення: Визнати противоправним та скасувати рішення шістдесятої позачергової сесії сьомого скликання Новоайдарської селищної ради від 31.01.2020 № 60/2 "Про повторний розгляд заяви від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/4728/19 від 08.01.2020". Зобов`язати Новоайдарську селищну раду повторно розглянути заяву позивача від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні (арк. спр. 18-32).

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/2227/20 від 14.08.2020 Новоайдарською селищною радою сьомого скликання, винесено рішення шістдесят дев`ятої сесії № 69/1 від 10.09.2020 «Про повторний розгляд заяви від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/2227/20 від 14.08.2020», яким відмовлено позивачу у наданні в користування земельної ділянки загальною площею 16,1804 га, в тому числі: в тому числі: ділянка № 1 площею 10,4611 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0182, ділянка № НОМЕР_2 площею 5,7193 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0183 розташованої в межах населеного пункту смт Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області (арк. спр. 13, 103).

З оскаржуваного рішення вбачається, що його винесено, зокрема, з метою захисту прав та інтересів жителів територіальної громади.

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.11.2020, цільове призначення спірних земельних ділянок: 01.02. Для ведення фермерського господарства (арк. спр. 173, 174).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 13, 14 Конституції України встановлено, що земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21.05.1997 № 280/97 ВР “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі – Закон № 280/97 ВР) основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення:

територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;

загальні збори - зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення.

Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону № 280/97-ВР загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною третьою статті 24 Закону № 280/97-ВР визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами першою, десятою статті 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказано, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відповідно до статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Згідно з частиною першою статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Статтею 1 Закону України «Про землеустрій» визначено, що цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Згідно з частинами першою та другою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною першою статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частинами шостою та сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 Земельного кодексу України, зокрема:

надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) (частина перша);

відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста);

рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (частина одинадцята);

відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина п`ятнадцята).

Згідно з матеріалами справи, висновком відділу Держгеокадастру у Новоайдарському районі Луганської області від 29.04.2016 № 97-28-99.3-751/2-16 погоджено поданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташованої в межах населеного пункту смт Новоайдар Новоайдарської селищної ради Новоайдарського району Луганської області.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташованої в межах населеного пункту смт Новоайдар Новоайдарської селищної ради Новоайдарського району Луганської області затверджено рішенням Новоайдарської селищної ради сьомого скликання від 24.05.2016 № 10/14-1.

При цьому, до заяви від 29.09.2017 позивачем долучено відповідний проект та копію рішення від 24.05.2016 № 10/14-1.

Отже, земельна ділянка, загальною площею 16,1804 га, розташована в межах населеного пункту смт Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області, є сформованою із присвоєнням кадастрового номеру, що виключає обов`язковість дозволу на розроблення проекту землеустрою в спірних правовідносинах.

Відтак, суд вважає необґрунтованою відмову відповідача у наданні позивачу в користування земельної ділянки з підстав відсутності у ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки загальною площею 16,1804 га в оренду для ведення фермерського господарства строком на 49 років.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача щодо закінчення строку дії висновку про погодження проекту землеустрою, оскільки пункт 13 висновку дійсно містить вказівку про термін його дії протягом 1 року, з урахуванням позиції суду викладених у рішенням № 360/2227/20 та № 360/4728/19.

Посилання відповідача на пункт 2 рішення Новоайдарської селищної ради від 24.05.2016 № 10/14-1, яким ОСОБА_1 відмовлено в передачі земельної ділянки в оренду є безпідставними, оскільки вказане рішення прийнято відповідачем на підставі заяви ОСОБА_1 від 19.05.2016 вх. № 204.

Щодо посилання відповідача на заяви мешканців територіальної громади (арк. спр. 110-136, 144-172) та протокол загальних зборів представників громади від 11.11.2019, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Крім того, статтею 33 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Частиною другою статті 34 Земельного кодексу України передбачено, що органи виконавчої влади та місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади громадські пасовища. Забезпечення потреб територіальних громад у випасанні худоби шляхом створення громадських пасовищ за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, буде сприяти розвитку самого скотарства, зокрема молочного та м`ясного поголів`я великої рогатої худоби.

Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 111 Земельного кодексу України обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.

Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.

Тобто, віднесення земельних ділянок, щодо яких позивачем подано заяву, до природних пасовищ не є підставою для відмови у передачі їх у користування осіб.

На момент розгляду справи відповідачем не надано доказів формування спірних ділянок як громадських пасовищ.

З урахуванням викладеного, зазначене посилання відповідача є необґрунтованим.

Доводам відповідача про те, що передача в користування земельних ділянок для ведення фермерського господарства відбувається лише за результатами проведення земельних торгів, судом оцінка не надається, оскільки оскаржуване рішення не містить в собі мотивів відмови позивачу у передачі земельної ділянки у користування з підстав обов`язковості проведення земельних торгів.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про протиправність рішення шістдесят дев`ятої сесії Новоайдарської селищної ради сьомого скликання № 69/1 від 10.09.2020 «Про повторний розгляд заяви від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/2227/20 від 14.08.2020» та відповідно його скасування.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати у користування позивачу земельну ділянку у відповідності до частини шостої статті 123 та статті 124 Земельного Кодексу України по затвердженому проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 16,1804 га, в тому числі: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 10,4611 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0182, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 5,7193 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0183, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області, для ведення фермерського господарства, суд зазначає таке.

Відповідно до положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

За своїм змістом дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень – сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначати повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни “може”, “має право”, “за власної ініціативи”, “дбає”, “забезпечує”, “веде діяльність”, “встановлює”, “визначає”, “на свій розсуд”. Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним.

При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, прийняття рішень з питань надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в межах населеного пункту смт. Новоайдар є дискреційними повноваженнями відповідача та суд не може підміняти відповідача, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції відповідача, оскільки такі дії виходять за межі визначених суду повноважень законодавцем.

Так, критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття, тощо.

У свою чергу, як зазначено вище, дослідженням змісту оскаржуваного рішення встановлено, що воно містить посилання на віднесення спірної земельної ділянки до земель приватної власності, проте зазначена обставина належним чином не підтверджена та не обґрунтована.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, з огляду на положення пункту 2 частини другої статті 245 КАС України, зважаючи, що прийняття рішення за наслідками розгляду заяви позивача є дискреційними повноваженнями відповідача, а суд не повноважний перебирати на себе вирішення питань, які належать до компетенції відповідача, замість останнього, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, зобов`язавши відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею загальною площею 16,1804 га, у користування для ведення фермерського господарства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у загальній сумі 840,80 грн (арк. спр. 8).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне стягнути витрати зі сплати судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Новоайдарської селищної ради (ідентифікаційний код 04335571, місцезнаходження: 93500, Луганська область, Новоайдарський район, смт. Новоайдар, вул. Дружби, буд. 1) про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення шістдесят дев`ятої сесії Новоайдарської селищної ради сьомого скликання № 69/1 від 10.09.2020 «Про повторний розгляд заяви від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,1804 га у користування для ведення фермерського господарства на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 360/2227/20 від 14.08.2020».

Зобов`язати Новоайдарську селищну раду на найближчій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,1801 га в тому числі: земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 10,4611 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0182, земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 5,7193 га кадастровий номер 4423155100:51:001:0183, у користування для ведення фермерського господарства, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новоайдарської селищної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Смішлива