Ухвала суду № 93684537, 21.12.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/17342/20

Провадження № 2-з/638/461/20

21.12.2020 року суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Подус Г.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Аналітік-Фінанс" , третя особа АТ "Альфа-Банк", ТОВ "Діджи Фінанс" про захист прав споживача та визнання договору кредиту та іпотечного договору припиненим,

встановив:

До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ "Аналітік-Фінанс" , третя особа АТ "Альфа-Банк", ТОВ "Діджи Фінанс" про захист прав споживача та визнання договору кредиту та іпотечного договору припиненим.

Позивач звернувся з заявою, в якій він просить забезпечити вказаний позов шляхом заборони вчинення реєстраційних дій та заборони відчуження об`єкта нерухомого майна, а саме квартири, загальною площею 29,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7553737 виданого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 17.06.2005 року за реєстраційним №10902587, номер запису 57261 в книзі 1.

В обґрунтування зазначеної заяви позивач посилається на те, що в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Аналітік-Фінанс" , третя особа АТ "Альфа-Банк", ТОВ "Діджи Фінанс" про захист прав споживача та визнання договору кредиту та іпотечного договору припиненим. Вважає, що існує реальний ризик утруднення або не виконання рішення суду у разі його задоволення, з огляду на те, що предмет спору безпосередньо стосується предмета іпотеки – квартири.

Відповідно до п. п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674 VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: заяви про забезпечення доказів або позову, які подано: фізичною особою в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно пункту 43 рішення ЄСПЛ по справі "Шмалько проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заявлених вимог.

Матеріали справи містять докази того, що між ОСОБА_1 та АКБ СР «Укрсоцбанк» ( новий кредитор ТОВ «Аналітік Фінанс») укладено договір іпотеки, а тому існує обґрунтоване припущення з приводу подальшого переоформлення заставного майна.

Суд вважає достатнім та співмірним видом забезпечення – заборону відчуження.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву позивача про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Аналітік-Фінанс" , третя особа АТ "Альфа-Банк", ТОВ "Діджи Фінанс" про захист прав споживача та визнання договору кредиту та іпотечного договору припиненим – задовольнити.

Заборонити вчинення реєстраційних дій та заборонити відчуження об`єкта нерухомого майна, а саме квартири, загальною площею 29,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7553737 виданого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 17.06.2005 року за реєстраційним №10902587, номер запису 57261 в книзі 1.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду до або через Дзержинський районний суд м. Харкова на протязі п`ятнадцяти днів з моменту проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

У відповідності до п.п.15.5. ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя