Постанова № 9368157, 05.05.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2010 р. Справа № 38/87-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Горбачовій О.А.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, дов.ВМР№594773 від 19.04.2010 р. (у справі)

відповідача Богомолова С.О., дов.б/н від 19.04.2010 р. (у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у місті Харкові апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_3 (вх. №1050Х/2-5)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 24.03.2010 р. по справі №38/87-10

за позовом Фізичної особи ОСОБА_3, м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Послуга», м.Харків

про визнання недійсними зборів, -

встановила:

22.03.2010 р. фізична особа ОСОБА_3 звернулася до господарського суду Харківської області з двома заявами про вжиття запобіжних заходів, які полягають у витребуванні з КП «Харківське Міське БТІ»відомостей стосовно того, які обєкти права власності зареєстровані за ТОВ фірмою «Послуга»або були зареєстровані за ТОВ фірма «Послуга»в період з 2007 р. по теперішній час і на яких правових підставах; витребування у виконкому Харківської міської ради реєстраційної справи №04059243Ю0011078, за ідентифікаційним кодом 21257950; та накладенні арешту на все нерухоме майно ТОВ фірми «Послуга»: нежитлову будівлю літ. «А-1», загальною площею 55,0 кв.м по вул. Енгельса, 33 на підставі договору купівлі-продажу №4, посвідченого 31.03.1995 р. 8-ю ХДНК №1-3422; нежитлову будівлю літ. «А-2», загальною площею 140,5 кв.м по вул. Енгельса, 33 на підставі договору купівлі-продажу №4, посвідченого 31.03.1995 р. 8-ю ХДНК №1-3422; нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 16,9 кв.м по пр-ту Героїв Сталінграду, 1 на підставі договору купівлі-продажу №4, посвідченого 8-ю ХДНК №1-3422, які призначені до розгляду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.03.2010 р. заяви про вжиття запобіжних заходів було призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2010 р. (суддя Жельне С.Ч.) у задоволенні заяв позивача про вжиття запобіжних заходів відмовлено.

Позивач, ФО ОСОБА_3, з ухвалою суду першої інстанції не погодився, надав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування. При цьому, позивач зазначає, що господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали було зобовязано позивача надати судові докази, а також не вказані підстави відмови у задоволені заходу.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

22.03.2010 р. позивач ОСОБА_3 звернулася до господарського суду Харківської області із заявами про вжиття запобіжних заходів, в яких просила: витребувати з КП «Харківське МіськБТІ»відомості які обєкти права власності зареєстровані за ТОВ фірмою «Послуга»або були зареєстровані за ТОВ фірмою «Послуга»а період з 207 року по теперішній час і на яких правових підставах; витребування у виконкому Харківської міської ради реєстраційної справи №04059243Ю0011078, за ідентифікаційним кодом 21257950; накласти арешт на все нерухоме майно ТОВ фірми «Послуга: нежитлову будівлю діт. «А-1», загальною площею 55,0 кв. м по вул. Енгельса, 33 на підставі договору купівлі-продажу №4, посвідченого 31.03.1995 р. 8-ю ХДНК р№1-3422; нежитлову будівлю літ. «А-2», загальною площею140,5 кв.м по вул. Енгельса, 33 на підставі договору купівлі-продажу №4, посвідченого 31.03.1995 р. 8-ю ХДНК р№1-3422; нежитлову будівлю літ. «А»загальною площею 16,9 кв. м. по пр-ту Героїв Сталінграду, 1 на підставі договору купівлі-продажу №4, посвідченого 31.03.1995 р. 8-ю ХДНК р№1-3422.

23.03.2010 р. ухвалою господарського суду Харківської області було призначено до розгляду заяву про вжиття запобіжних заходів та зобовязано позивача надати суду оформлені у відповідності до вимог ст. 36 ГПК України докази на підтвердження викладених в заявах обставин.

Проте, ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2010 р. в задоволенні заяв позивача про вжиття запобіжних заходів було відмовлено з посиланням на те, що позивачем так і не було подано доказів, в підтвердження викладених в заявах обставин, які б відповідали статті 36 ГПК України.

Так, по-перше, відповідно до статті 43-1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.

Запобіжні заходи забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову, та надають додаткову гарантію збереження доказів чи реальності виконання рішення суду. Ефект запобіжних заходів досягається завдяки несподіваності цих заходів для порушника прав заявника.

Відповідно до частини 3 статті 43-3 ГПК України заявник повинен подати відповідну позову заяву протягом 10 днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що заяви про вжиття запобіжних заходів були подані разом з позовною заявою, а саме 22.03.2010 р., чим порушено вимоги вищезазначених статей ГПК України. Але ж дані заяви були прийняті судом, а тому мали розглядатись у відповідності з приписами ст. ст. 43-3 43-5 ГПК України.

По-друге, слід зазначити, що на вимогу статті 43-3 Господарського процесуального кодексу України до заяви про вжиття запобіжних заходів додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлені законом порядку і розмірі. Разом із заявою про вжиття запобіжних заходів подаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити запобіжні заходи.

Статтею 43-5 ГПК України передбачені наслідки подання заяви про вжиття запобіжних заходів, що не відповідає вимогам законну. Так, суддя, встановивши, що заяву про вжиття запобіжних заходів подано без додержання вимог, викладених у статті 43-3 цього Кодексу, або не оплачено державним митом, виносить ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для виправлення недоліків. Коли заявник відповідно до вказівок судді у встановлений строк не виконає всі перелічені у статті 43-3 цього Кодексу вимоги та не сплатить державне мито, заява вважається неподаною і повертається заявнику, про що суддя виносить мотивовану ухвалу.

По-третє, слід відмітити, що заява про вжиття повинна містити, зокрема, обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів, як це передбачено ст. 43-3 ГПК України (пункт 4 частини 1).

Тобто, вказуючи на обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів, заявник повинен зазначати підстави вжиття запобіжних заходів: обставини, які викликають у заявника побоювання, що подача потрібних для нього доказів стане згодом неможливою чи утрудненою; обставини, які підтверджують порушення прав заявника, або його уявлення про загрозу порушення цих прав і реальність такої загрози.

З цього приводу у п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/251 від 20.04.2007 р. «Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів»зазначено, що заявник повинен обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, у тому числі доказів наявності у нього права вимоги.

Відповідно до п. 13 рекомендації Президії ВГС України №04-5/1107 від 10.06.2004 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із захистом прав інтелектуальної власності»заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність їх вжиття. Такі обставини мають узгоджуватися з приписами статті 43-3 та п. 5 ст. 43-3 і ч.3 ст. 43-4 ГПК України і підтверджуватись відповідними доказами, витребування й оцінка яких здійснюється господарським судом за загальними правилами ГПК про докази.

Як встановлено статтею 43-4 ГПК України заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше 2-х днів з дня її подання господарським судом. При цьому, господарський суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний в нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав.

Тобто, заява про вжиття запобіжних заходів повинна бути розглянута господарським судом протягом 2-х днів з дня її подання господарському суду. У п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/251 від 20.04.2007 р. «Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів»встановлено, що у разі якщо суд вважає за необхідне вчинити під час розгляду заяви певні процесуальні дії, зокрема витребувати додаткові докази, такі дії мають відбуватись в межах зазначеного строку, тобто 2-х днів.

Про розгляді заяви про вжиття запобіжних заходів господарський суд повинен повідомити заінтересованих осіб. На цей випадок у п. 14 рекомендації Президії ВГС України №04-5/1107 від 10.06.2004 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із захистом прав інтелектуальної власності» вказується на спосіб повідомлення: повідомлення заінтересованих осіб про час і місце розгляду заяви шляхом винесення відповідної ухвали з додержанням вимог ст. 86 ГПК України, а в разі необхідності також шляхом надіслання телефонограми, телетайпограми, використання засобів електронного звязку тощо.

Повертаючись до положень статті 43-3 ГПК України в разі, якщо заява про вжиття запобіжних заходів не відповідає вимогам ст. 43-3 щодо змісту (заява не містить, зокрема, обставин, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів) суд повинен залишати таку заяву без руху, із зазначенням недоліків в заяві та встановленням строку для їх виправлення.

Відповідно до п. 12 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/251 від 20.04.2007 р. «Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів»строк, який надається господарським судом заявникові для виправлення недоліків заяви про вжиття запобіжних заходів, має бути розумно необхідним й визначається з урахуванням конкретних обставин, повязаних із поданням заяви, і, зокрема, тривалості поштообігу.

Таким чином, зважаючи на той факт, що подані заяви про вжиття запобіжних заходів були подані заявником без додержання вимог, встановлених статтею 43-3 ГПК України, господарський суд повинен був діяти у відповідності до положень статті 43-5 Господарського процесуального суду України.

На підставі викладеного ухвала господарського суду Харківської області від 24.03.2010 року по справі №38/87-10 прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 24.03.2010 по справі № 38/87-10 скасувати.

Справу №38/87-10 передати до господарського суду Харківської області для розгляду заяв про вжиття запобіжних заходів у відповідності до норм Господарського процесуального кодексу України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

Постанову підписано 29.04.2010 року.

Головуючий суддя

Судді