Постанова № 9367831, 22.04.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2010                                                                                           № 32/680

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: Федоров Д.В.,

від відповідача: Храмченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова група"

на рішення Господарського суду м.Києва від 27.01.2010

у справі № 32/680 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова група"

до                                                   Аграрний фонд

про                                                   стягнення 74203,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова група" (позивач) звернулося до Господарського суду з позовом до Аграрного фонду (відповідач) про стягнення 37 261,41 грн. боргу з урахуванням інфляційного збільшення, 502,45 грн. нарахованих 3% річних, 36 388,10 грн. штрафу та 51,70 грн. відшкодування збитків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2010 в позові відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова група" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням інфляційного збільшення – 37 261,41 грн.; 502,45 грн. нарахованих 3% річних, 36 388,10 грн. штрафу та 51,70 грн. відшкодування збитків. Скарга мотивована тим, що рішення суду винесено з порушенням норм процессуального та матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2010 прийнято до провадження апеляційну скаргу з призначенням до розгляду на 23.03.2010.

23.03.2010 до початку судового засідання через відділ документального забезпечення прерставником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити рішення місцевого суду без змін, а скаргу – без задоволення.

Ухвалою суду від 23.03.2010 розгляд справи було відкладено на 22.04.2010, у зв'язку з неявкою представника позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" від 24.06.2004 № 1877-IV та згідно з Правил біржової торгівлі на Аграрній біржі між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) 05.03.2009 було укладено біржовий контракт Аграрної біржі № 570 АБ (далі-контракт), за умовами якого відповідач зобов’язався продати, а позивач придбати товар – пшеницю 4 класу, згідно ДСТУ-3768:2004 (врожаю 2008 року), у кількості 5 171,990 тонн на загальну суму 6 383 735,54 грн.

Пунктом 2 контракту передбачено умови поставки товару, а саме відповідач забезпечував наявність товару на базисі поставки EXW: ДП ДАК "Хліб України" Стрийський КХП № 2, Львівська обл. та негайну поставку згідно з п. 2.10 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" протягом 5-ти робочих днів. Крім того, відповідач зобов’язався протягом 10-ти робочих днів після проведення біржових торгів передати позивачу: акт передавання-приймання товару; складський документ; податкову накладну; картку аналізу зерна або посвідчення (п. 2.3).

          Оплата коштів повинна здійснюватися позивачем протягом 10-ти банківських днів після реєстрації контракту на Аграрній біржі на реєстраційний рахунок Аграрного фонду (п. 4.1). Також, на позивача покладався обов’язок зі сплати реєстраційного збору 0,2% в сумі 12767,47 грн. з ПДВ (п. 1.4) та брокерської винагороди брокера-покупця в сумі 12 767,47 грн. з ПДВ (п. 1.5).

17.03.2009, згідно виписки з рахунку № 37121001004921, виданої ГУДКУ у м. Києві, на рахунок, відкритому у Державному казначействі України, за дорученням ТОВ "Агропромислова група" були перераховані кошти на оплату пшениці згідно з біржовим контрактом аграрної біржі № 570 АБ від 05.03.2009 в сумі 6 383 735,54 грн.

Факт оплати позивачем реєстраційного внеску в сумі 12 767,47 грн. та брокерської винагороди сумі 12 767,47 грн. підтверджується випискою з рахунку за 18.03.2009, виданою Чернігівською філією АКБ "Форум".

Листом від 19.03.2009 № 41-10/1380 Аграрний фонд просив ДП ДАК "Хліб України Стрийський КХП № 2, Львівська область переоформити 5 171,990 тонн об’єкта державного цінового регулювання (пшениці 4 класу) у власність ТОВ "Агропромислова група" згідно біржового контракту № 570 АБ від 05.03.2009 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 № 86.

Відповідно до Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", Закону України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва", наказу Міністерства аграрної політики від 27.06.2004 № 198 уповноваженими представниками Аграрного фонду, ТОВ "Агропромислова група" та ДП ДАК "Хліб України" Стрийський КХП № 2 складено акт № 1 від 19.03.2009, яким підверджується факт передачі права власності зерна пшениці у кількості 5 142,509 тонн у власність ТОВ "Агропромислова група" з середньозваженими показниками якості, вказаними в складських квитанціях №№ 349, 350, 351 від 19.03.2009.

Матеріалами справи підтверджується, а саме складеним актом зачистки від 19.03.2009 № 2, факт недостачі 29,481 тонн зерна пшениці, що виникла внаслідок всихання, зменшення засміченості при механізованій подачі із силосу в силос та при вантажно-розвантажувальних роботах.

Доводи скарги аргументовані тим, що відповідач належним чином не виконав обов’язок з передачі зерна пшениці за біржовим контрактом № 570 АБ від 05.03.2009, внаслідок чого було недопоставлено 29,481 тонн зерна пшениці 4 класу на загальну суму 36388, 10 грн.

Оскільки поставка здійснювалася на умовах EXW: продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.); продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4 (ІНКОТЕРМС, редакція 2000 року), то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо невиконання відповідачем умов біржового контракту № 570 АБ від 05.03.2009 в частині поставки 29,481 тонн пшениці загальною вартістю 36 388,10 грн.

Проте, колегія суддів не може погодитися з вимогою позивача про повернення Аграрним фондом переплати в сумі 36388,10 грн. за недопоставлені 29,481 тонн пшениці за біржовим контрактом № 570 АБ від 05.03.2009, беручи до уваги наступне.

Основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, страховій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку визначає Закон України “Про державну підтримку сільського господарства України”, відповідно до якого Аграрний фонд є державною спеціалізованою установою, уповноваженою Кабінетом Міністрів України провадити цінову політику в агропромисловій галузі економіки України.

Контракт № 570 АБ від 05.03.2009 був укладений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 № 86 „Про затвердження порядку придбання у 2009 році суб'єктами господарювання (експортерами зерна, борошна пшеничного і житнього, спирту, олії соняшникової) зерна, борошна пшеничного і житнього з державного інтервенційного фонду та аміачної селітри, відповідно до якої Аграрний фонд здійснює реалізацію зерна на Аграрній біржі, на підставі звернень суб'єктів господарювання (експортерів зерна), з державного продовольчого резерву в рахунок бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість суб'єкта господарювання, який придбаває зерно з державного продовольчого резерву в рахунок такого відшкодування, підтвердженого органами державної податкової служби, здійснюється відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" та інших нормативно-правових актів у межах суми, визначеної договором, що укладається між суб'єктами господарювання та Аграрним фондом.

Для проведення зазначеного перерахування суб'єктам господарювання відкриваються рахунки в органах Державного казначейства за балансовим рахунком 3712 "Рахунки інших клієнтів Державного казначейства".

Придбання зерна з державного продовольчого резерву в рахунок отриманого бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється суб'єктами господарювання на підставі погодженого з відповідними органами державної податкової служби, органами Державного казначейства та Аграрним фондом протоколу щодо придбання зерна з державного продовольчого резерву

Орган Державного казначейства перераховує протягом одного операційного дня на підставі висновку відповідного органу державної податкової служби кошти на рахунок суб'єкта господарювання, відкритий в органах Державного казначейства, а із зазначеного рахунка на підставі платіжного доручення такого суб'єкта - на рахунок з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету від повернення коштів, наданих Мінагрополітики для формування державного продовольчого резерву Аграрним фондом та здійснення державних форвардних і заставних закупівель, товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку.

Отже, нормативно-правовими актами, що регулюють дані правовідносини не передбачено повернення суб'єктам господарювання із державного бюджету коштів, перерахованих Державним казначейством за придбання зерна з державного продовольчого резерву в рахунок отриманого бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у разі невиконання біржового контракту з поставки зерна або його розірвання.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що для врегулювання спору даної ситуації відповідач на адресу позивача надсилав лист від 19.11.2009 № 41-07/5605, в якому просив останнього звернутися до Аграрної біржі з метою встановлення базису поставки зерна, яке необхідно допоставити згідно контракту № 570 АБ від 05.03.2009, зазначивши, що кошти Аграрний фонд повернути не має змоги, а може лише допоставити зерно пшениці 4 класу в кількості 29,481 тонн.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що нема підстав для повернення Аграрним фондом передплати в сумі 36 388,10 грн. за недопоставлені 29,481 тонн пшениці загальною вартістю 36 388,10 грн. за біржовим контрактом № 570 АБ від 05.03.2009. Так, відповідно нема підстав і для стягнення з відповідача 873, 31 грн. інфляційного збільшення та нарахованих позивачем 3% річних в сумі 502, 45 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Аграрного фонду, передбаченого п. 6.3 контракту № 570 АБ від 05.03.2009, штрафу в сумі 36388, 10 грн. та 51, 70 грн. збитків, то колегія суддів не може погодитися з висновком місцевого господарського суду про відсутність вини відповідача у недопоставці пшениці з посиланням на перешкоду поза його контролем, що виникла після укладення договору, враховуючи наступне.

Частиною першою ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, виходячи з вище наведеного, до складу матеріальних збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються витрати особи в даному випадку позивача, який зазнав збитків у формі зайво сплачених платежів на користь Аграрної біржі та брокера, що становлять 51,07 грн.

В ст. 230 ГК України зазначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.3 контракту передбачено, що у разі відсутності товару на базисі поставки або невідповідності кількості обумовленої цим контрактом винна сторона зобов’язана відшкодувати іншій стороні понесені збитки та виплатити штраф у розмірі 3% від суми угоди.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача на їх користь штрафу, передбаченого п. 6.3 біржового контракту № 570 АБ від 05.03.2009 є правомірними та законними.

Проте в частині розміру даного штрафу, колегія суддів вважає необхідними задовольнити вимогу частково, зменшивши суму штрафу.

Відповідно до ст. 3 та ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Крім того, ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічне положення встановлено і ст. 233 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому береться до уваги ступінь виконання зобов’язання, майновий стан боржника та інші інтереси, які заслуговують на увагу.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що недостача 29,481 тонн зерна пшениці виникла внаслідок всихання, зменшення засміченості при механізованій подачі із силосу в силос та при вантажно-розвантажувальних роботах, ступінь виконання зобов'язання боржником, розмір відсотків стягуваного штрафу у порівнянні з розміром можливих збитків кредитора, співвідношення пред’явлених до стягнення санкцій з наслідками порушень зобов’язань, колегія суддів вважає справедливим та співмірним, з отриманими негативними наслідками від порушення зобов’язання, стягнути штраф в розмірі 1000 грн.

За наведених обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова група" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 27.01.2010 року у справі №32/680 – зміні.

Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до викладеного, керуючись ст.101, п. 2 ст.103, п. 1, 3 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова група" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2010 року у справі № 32/680 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, р/р 35222003003207 в Шевченківському РВДК м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 33642855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова група" (04080, м. Київ, вул. Турівська, 31, к.2, р/р 26009300000116 в Чернігівській філії АКБ „Форум” м. Чернігів, МФО 343002, код ЄДРПОУ 32251264) штраф в розмірі 1000 (одна тисяча) грн., збитки в сумі 51 (п’ятдесят одна) грн. 07 коп., державне мито в розмірі 10,52 грн. та 3,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.”

Стягнути з Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, р/р 35222003003207 в Шевченківському РВДК м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 33642855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова група" (04080, м. Київ, вул. Турівська, 31, к.2, р/р 26009300000116 в Чернігівській філії АКБ „Форум” м. Чернігів, МФО 343002, код ЄДРПОУ 32251264) державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 5 (п’ять) грн. 26 коп.

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 32/680 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді