Постанова № 9367779, 21.04.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2010 року Справа № 1/106-07(9/358)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів: Тищик І.В, Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Прудніковій Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача:Саввутін О.В. директор, витяг із розпорядження №9-р від 24.02.06;

від відповідача:Панченко Г.Г. представник, довіреність №337 від 24.12.07;          

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2007р. у справі №1/106-07(9/358)

за позовом обласного комунального підприємства "Електромережі-Південне",

м. Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

про стягнення 78 240 грн. 31коп.

та за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

до обласного комунального підприємства "Електромережі-Південне", м. Дніпропетровськ

про стягнення 27 494грн.85коп. - майна, яке набуто без достатньої правової підстави.

ВСТАНОВИВ:

          26.08.2005 року обласне комунальне підприємство "Електромережі-Південне" звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" з позовною завою, якою просило стягнути на його користь основний борг –68 005, 02 грн, пеню –6 103, 76 грн, інфляційні збитки – 3 113, 34 грн, 3% річних –1 017, 29 грн. і судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовувались слідуючими доводами.

01.02.2003 року між обласним комунальним підприємством "Електромережі-Південне" (електропередавальна організація) та відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж (постачальник) було укладено договір №01-10/2003 на технічне забезпечення електропостачання постачальника, відповідно до якого електропередавальна організація зобов’язувалась забезпечити передачу електричної енергії, а постачальник –своєчасно внести оплату. Згідно з пунктом 9.5 договору сторони зобов’язувались усі майнові суперечки з питань цього договору вирішувати відповідно до законодавства України. Цього ж дня між сторонами було укладено додаткове узгодження №1 до договору №01-10/2003, відповідно до якого електропередавальна організація зобов’язувалась забезпечити передачу електричної енергії від РП23 до споживачів ДМЕМ, розташованих на ж/м “Тополя”, а постачальник відшкодувати затрати.

Електромережі, через які забезпечувалась технічна можливість для передачі електроенергії, знаходились у спільній власності територіальних громад області. З моменту укладення договору їх конфігурація постійно змінювалась, оскільки за рішенням власника майна одні електромережі позивач передавав іншим підприємствам, а інші –отримував. Після зміни конфігурації мереж позивач повідомив про це постачальника та направив відповідні зміни до діючого договору, які останнім підписані не були. Вимоги позивача, направлені разом з актами виконаних робіт, розшифровками фактичних витрат, дислокації електричних мереж, відповідачем не оплачено. (а. с. 2-78 т. 1)

16.01.2006 року рішенням господарського суду Дніпропетровської області позов задоволено повністю. (а. с. 66 –70 т. 5)

17.10.2006 року постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2006 року скасовано, в позові відмовлено. (а. с. 76 –77 т. 6)

          Постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2007 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2006 року скасовано, а справу направлено до господарського суду Дніпропетровської області для нового розгляду. (а. с. 101 –103 т. 6)

01.06.2007 року відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" звернулося до господарського суду з зустрічним позовом, в якому просило стягнути з обласного комунального підприємства "Електромережі-Південне" грошові кошти в розмірі 27 494, 85 грн, набуті без достатніх підстав. (а. с. 70 –71 т. 7)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2007 року (суддя Рудь І.К.) задоволено позовні вимоги за первісним позовом: стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на користь обласного комунального підприємства "Електромережі-Південне" основний борг –68 005, 92 грн, пеню –6 103, 76 грн, інфляційні втрати – 3 119, 34 грн, 3% річних –3 113, 34 грн. і судові витрати, у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено. (а. с. 110 - 114 т. 7)

15.11.2007 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом порушено провадження за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", в якій ставиться питання про скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2007 року. Для обґрунтування скарги зроблено посилання на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права і неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема:

- зміни до договору щодо переліку споживачів, яким позивач здійснює передачу електроенергії сторонами не вносились;

- сторонами було узгоджено та затверджено територіальним представництвом Національної комісії регулювання електроенергії України тариф на передачу електроенергії, він становить: 0, 0151 грн. за 1 квт. переданої електроенергії;

- судом безпідставно відмовлено в задоволенні зустрічного позову про стягнення з відповідача безпідставно перерахованих йому коштів у сумі 27 494, 85 грн. за передачу електроенергії в березні –квітні 2003 року від підстанції Кіровське до споживачів – населення, які отримують електроенергію від цієї підстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги і перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами було укладено договір №01-10/2003 про технічне забезпечення електропостачання постачальника.

Згідно з пунктом 9.6 договору строк його дії –до 31.12.2003 року. Строк дії вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від договору або його перегляд.

Згідно з пунктами пунктами 1, 2.1, 2.2 та 4 договору позивач зобов’язався забезпечити технічну можливість для передачі електричної енергії в обсягах (межах) згідно з договорами про постачання електричної енергії, укладеними між кінцевими споживачами (абонентами) та відповідачем і дозволеною потужністю 88545 кВА шляхом формування електричної схеми відповідної пропускної здатності та забезпечувати на межі балансової належності електромереж підтримання параметрів якості електроенергії та узгодженого рівня надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів відповідача, згідно з “Правилами улаштування електроустановок", а відповідач зобов’язався своєчасно здійснювати оплату за отримані послуги з передачі електроенергії в розмірі фактичних витрат позивача, пов’язаних із зазначеною передачею електричної енергії.

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення питань, що не обумовлені договором, сторони зобов’язувалися керуватися чинним законодавством, зокрема, Правилами користування електричною енергією.

Одночасно із укладенням основного договору, сторонами було укладено додаткове узгодження №1 від 01.02.2003р, згідно до умов якого позивач, як електропередавальна організація, зобов’язався забезпечувати передачу електричної енергії від РП 23 до споживачів Дніпропетровських міських електричних мереж, розташованих на ж/м „Тополя”, в обсязі 8860 кВт, а відповідач, як постачальник, зобов’язався відшкодовувати затрати.

Відповідач на пропозицію позивача в зв’язку зі зміною мереж заключити нове додаткове узгодження до договору відмовився.

Відповідачем не оспорюється факт використання ліній електромереж, які знаходяться на балансі позивача, але в порушення Правил користування електричною енергією та умов даного договору не відшкодовуються витрати позивача на передачу електричної енергії та утримання технологічних електричних мереж.

Позивачем на вимогу суду надано вичерпний перелік ліній електропередач, які знаходились на балансі позивача і використовувались відповідачем для здійснення підприємницької діяльності у спірний період.

Згідно з пунктом 7.20 Правил користування електричною енергією обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються основному споживачу відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності.

Протягом спірного періоду і до теперішнього часу постачання електроенергії споживачам відповідача здійснюється із використанням мереж позивача.

Правовідносини сторін при цьому регулюються умовами даного договору та узгодженими ними лінійними схемами і актами розмежування балансової належності, які залучені до матеріалів справи.

Згідно з пунктом 6.17 Правил користування електричною енергією однолінійні схеми та акти балансової належності мереж є додатками до договору та його невід’ємною частиною.

За змістом Правил користування електричною енергією до основних споживачів слід відносити і власників електромереж, які передають частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами.

Отже, твердження відповідача про відсутність договірних відносин між сторонами безпідставне.

Згідно з пунктом 4.1 договору постачальник зобов’язався здійснювати оплату за отримані послуги в розмірі фактичних витрат електропередавальної організації, пов’язаних з передачею електроенергії.

Таким чином, договором передбачена оплата як за встановленим тарифом (15, 10 грн. за тисячу кВт/час), так і по фактичним витратам позивача.

Оскільки відповідач відмовився підписати додаткове узгодження №2 до договору, в якому позивач пропонував переглянути розрахунки по передачі електричної енергії з врахуванням нових приєднаних об’єктів, розрахунок був зроблений позивачем по фактичним витратам.

Для визначення фактичних витрат, пов’язаних з обслуговуванням електромереж апеляційним судом ухвалою від 18.02.2008 року була призначена бухгалтерсько-економічна експертиза, проведення якої було доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

В своєму висновку від 30.12.2009 року експерт повідомив про неможливість дачі висновку в зв’язку з відсутністю головної книги.

Відповідач не оспорює сам факт понесення позивачем вказаних витрат і їх розмір, оскільки вони підтверджуються первинними документами, що були ним перевірені і звірені.

Однак, вважає, що позивач не підтвердив той факт, що саме ці витрати безпосередньо пов’язані з експлуатацією електромереж.

Але, як встановлено судовою колегією позивач є спеціалізованою організацією, яка займається діяльністю, пов’язаною з обслуговуванням і ремонтом електромереж, що постачають електроенергію споживачам позивача.

Так, актом державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська №490/23-126 ДСК від 31.08.2004 року про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства встановлено, що згідно засновницьких документів обласне комунальне підприємство "Електромережі-Південне" має декілька видів діяльності, але фактично підприємство займається експлуатацією та утриманням обладнання трансформаторних підстанцій, кабельних та повітряних мереж та внутрішньобудинкових електричних мереж та електричного обладнання.

Апеляційним судом було запропоновано територіальному представництву Національної комісії регулювання електроенергетики по Дніпропетровській області в порядку пункту 7.20 Правил користування електричною енергією перевірити правильність розрахунку позивачем фактичних витрат, пов’язаних з утриманням електромереж.

Листом від 14.04.2010 року №30-03-18/142 начальник територіального представництва повідомив, що надання висновків щодо правильності визначення позивачем фактичних витрат, пов’язаних з утриманням електромереж, не входить до компетенції представництва, для отримання зазначеного висновку було порекомендовано звернутися до державної інспекції по контролю за цінами у Дніпропетровській області.

Але, в травні 2006 року державною інспекцією по контролю за цінами у Дніпропетровській області було перевірено додержання державної дисципліни цін в обласному комунальному підприємству "Електромережі-Південне", в тому числі був перевірений розрахунок фактичних витрат по експлуатації електротехнічного обладнання обласного комунального підприємства "Електромережі-Південне" за листопад 2004 року, про що був складений акт від 26.05.2006 року. Перевіркою порушень при віднесенні витрат на утримання технологічних електричних мереж не встановлено.

За пропозицією відповідача позивач зменшив суму нарахованих витрат до 45 982, 37 грн.

Судова колегія вважає, що матеріалами справи позовні вимоги в частині стягнення боргу у сумі 45 982, 37 грн. матеріалами справи підтверджені. Крім того, відповідно вимог закону і договору підлягає нарахування пені у сумі 4 127, 08 грн, інфляційних збитків у сумі 2 105, 09 грн, і 3% річних у сумі 687, 85 грн. В цій частині рішення підлягає зміні.

Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, оскільки відповідач на підставі вимог укладеного між сторонами договору №01-10/2003 від 01.02.2003 року перерахував позивачу 27 494, 82 грн. як оплату за передачу останнім електроенергії в березні –квітні 2003 року.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" частково задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2007 року частково змінити і викласти його резолютивну частину в наступній редакції:

“Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»(юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Центральна, 6, фактична адреса: 49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 22, ЄДРПОУ 23359034) на користь обласного комунального підприємства «Електромережі-Південне»(49047, м. Дніпропетровськ, вул.Соціалістична, 13-а, ЄДРПОУ 26049417) борг у сумі 45 982 грн. 37 коп, пеню у сумі 4 127, 08 грн, інфляційні втрати у сумі 2 105, 09 грн, 3% річних у сумі 687, 85 грн, витрати на сплату державного мита у сумі 529, 02 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 79, 79 грн.”

В іншій частині рішення залишити без змін.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий                                                             Л.В. Чоха

Судді: І.В. Тищик

          Л.О.Чимбар                     

                     Постанова складена і підписана 23.04.2010р.