Рішення № 9367611, 06.05.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" травня 2010 р.Справа № 16/649-10 За позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" м. Київ

до Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" м. Хмельницький

про стягнення 137 143,75 грн., з яких: 126 370,28 - основного боргу; 4 091,78 грн. - відсотків за кредитним договором та 6 681,69 грн. - пені.

                                                            Суддя

Представники сторін:

Від позивача: Омельчук В.М. - за довіреністю від 10.07.2009 р.;

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 137 143,75 грн., з яких: 126 370,28 грн. основного боргу, 4 091,78 грн. відсотків за кредитним договором та 6 681,69 грн. пені за неналежне виконання умов договору про надання кредитної лінії №CL 07-132/28-2 від 30.03.2007 р.

Представник позивача в судове засідання 06.05.2010р. прибув, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника в судове засідання не направив, поважні причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив. При цьому, в матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем ухвал суду від 08.04.2010 р. та від 22.04.2010р., що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 12.04.10 р. та від 23.04.2010р. відповідно. За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами із врахуванням вимог ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк”, м. Київ як юридична особа зареєстроване та значиться в Єдиному держаному реєстрі підприємств та організацій України, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію №370771 серія А01, довідкою №230048 головного міжрегіонального управління статистики в м. Києві.

Згідно п.1 Статуту ПАТ „ОТП Банк” (нова редакція) передбачено, що Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк” (надалі –„Банк”) є правонаступником усіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства „ОТП Банк”, яке в свою чергу є правонаступником усіх прав та обов'язків Акціонерного комерційного банку „Райффайзенбанк Україна”. Банк був створений у формі акціонерного товариства закритого типу на підставі Договору про створення та діяльність акціонерного комерційного банку „Райффайзенбанк Україна” від 13.11.1997 р. та рішення Установчих зборів Банку від 28.11.1997р. та зареєстрований Національним банком України 02.03.1998р. (реєстраційний номер 273). Згідно з рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 09.10.2006р. протокол №40 Банк змінив свою назву з Акціонерного комерційного банку „Райффайзенбанк Україна” на Закрите акціонерне товариство „ОТП Банк”.

З метою приведення статуту у відповідність до вимог Закону України „Про акціонерні товариства” від 17.09.2008 року №514-УІ та згідно із рішенням загальних зборів акціонерів від 23.04.2009р. (протокол №53), Банк змінив свою назву із Закритого акціонерного товариства „ОТП Банк” на Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк”.

Закрите акціонерне товариство „Хмельницька кондитерська фабрика „Кондфіл” м.Хмельницький як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа значиться в Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій України, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №248294 серія АОО, довідкою головного управління статистики у Хмельницькій області №171381 від 28.05.2008р.

30.03.2007р. між ЗАТ „ОТП Банк”, правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк”, (надалі –позивач) та ЗАТ „Хмельницька кондитерська фабрика „Кондфіл”, (надалі –відповідач), було укладено договір про надання кредитної лінії №СL 07-132/28-2, відповідно до п.1.1 якого банк надає позичальнику кредитну лінію в рамках якої банк надає позивальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, а позичальник приймає, зобов’язується належним чином використати та повернути банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов’язання, встановлені в цьому договорі.

24.12.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №1 про внесення змін до договору про надання кредитної лінії №CL 07-132/28-2 від 30.03.2007 р., у відповідності до п.1 якого були внесені зміни до п. п. 1.4.1, 1.4.2. кредитного договору, а саме: починаючи з 24.12.2007р. було зменшено розміри процентної ставки, встановленої в п. п. 2.3.6, 1.4.3 кредитного договору №CL 07-132/28-2 від 30.03.2007 р.

17.07.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №2, згідно якого сторони домовились про внесення змін до п.п. 1.4.1, 1.4.2. кредитного договору, а саме: порядок та ставка сплати відсотків за користування кредитними коштами.

          Згідно п.п.1.7.1 кредитного договору №CL 07-132/28-2 від 30.03.2007 р. (із врахуванням змін до нього) банк здійснює надання кредиту позичальнику відповідно до кредитних заявок, які надаються позичальником банку щонайменше за три банківських дні до передбачуваної дати отримання позичальником траншу, якщо сторони не домовились про інше.

На виконання п.1.7 кредитного договору №CL 07-132/28-2 від 30.03.2007 р., відповідач звернувся до позивача з проханням надати кредитні кошти, що підтверджується кредитними заявками від 22.09.209р. на суму 100 000,00 грн., від 26.10.2009р. на суму 103 000,00грн., від 05.11.2009р. на суму 50 000,00 грн., від 06.11.2009р. на суму 75 000,00 грн., від 16.11.2009р. на суму 72 000,00 грн.

Позивач на виконання умов кредитного договору, внесених до нього змін, надав відповідачу кредитні кошти на загальну суму 400000,00 грн. відповідно до меморіальних ордерів №22 від 22.09.2009р. на суму 100 000,00 грн., №1 від 26.10.2009р. на суму 103 000,00 грн., №132 від 05.11.2009р. на суму 50 000,00 грн., №2 від 06.11.2009р. на суму 75 000,00 грн., №6 від 16.11.2009р. на суму 72000,00 грн.

          У відповідності до п.1.4. кредитного договору, позичальник зобов’язаний сплатити банку відповідну плату від суми кредиту в прядку та умовах, визначених нижче, а саме: проценти за кредит в гривнях (п.п.1.4.1 кредитного договору). Проценти за кредит в гривнях розраховуються банком від суми кредиту в гривнях на підставі поточної ринкової процентної ставки в розмірі, що встановлюється сторонами в кредитній заявці по відношенню до кожного траншу в гривнях, із розрахунку 365 днів на рік. При цьому за обставини, що згідно з положеннями п. 1.4.2. (з підпунктами) цього договору відбулося збільшення процентної ставки, то з дати перегляду процентної ставки і до закінчення строку дії цього договору проценти за кредит в гривнях розраховуються банком від суми кредиту в гривнях на підставі процентної ставки в розмірі, встановленому сторонами в кредитній заявці по відношенню до кожного траншу в гривнях + 2% (плюс два процента) річних із розрахунку 365 днів.

          Відповідно до п.п.1.6, 1.6.1. кредитного договору, позичальник зобов'язаний виконати боргові зобов'язання в повному обсязі в строк до 30 березня 2010 року, при цьому сума кожного траншу підлягає поверненню відповідачем протягом 365 календарних днів з дати отримання такого траншу, враховуючи при цьому, що сума Кредиту в повному обсязі має бути повернута відповідачем позивачу не пізніше 30.03.2010 р.

Зі змісту п.1.10 кредитного договору вбачається, що при виникненні випадку невиконання умов кредитного договору відповідачем, позивач вправі вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому, або у визначеній позивачем частині.

Згідно п.4.2.1. кредитного договору, за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту, та/або сплаті процентів за кредит, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

У зв’язку із неповерненням частини кредиту, позивач направив відповідачу досудову вимогу №01-10/68 від 04.03.2010 року про погашення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач вимагав від відповідача погасити заборгованість по кредиту протягом 7 календарних днів з дня пред'явлення даної вимоги. Відповідь на письмову вимогу позивач не отримав, заборгованість залишена не погашеною.

У відповідача станом на 26.03.2010 р. виникла заборгованість по тілу кредиту в сумі 126370,28 грн., заборгованість по відсотках за період з 13.01.2010р. по 26.03.2010р. в сумі 4091,78 грн. та пеня в сумі 6681,69 грн. за період 22.12.2009р. по 26.03.2010р., в сього в сумі 137143,75 грн.

У зв’язку із несплатою заборгованості по кредиту, позивач звернувся із позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача 137 143,75 грн., в тому числі 126 370,28 грн. основного боргу, 4 091,78 грн. відсотків та 6 681,69 грн. пені.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

          Згідно ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          У відповідності зі ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з договору. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (Боржник) повинна вчинити на користь іншої особи (Кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір кредиту №CL 07-132/28-2 від 30.03.2007 р. (із додатками до нього), визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

          Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

          Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

При цьому, судом враховується, що кредитним договором №CL 07-132/28-2 від 30.03.2007 р., а також додатками до нього (договір №1 від 24.12.2007р., договір №2 від 17.07.2008р.) сторони передбачили порядок надання та повернення кредитних коштів, процентні ставки, відсотки за користування кредитними коштами, а також інші умови.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав зобов’язань по кредитному договору №CL 07-132/28-2 від 30.03.2007 р. (із врахуванням додатків) щодо своєчасної сплати суми кредиту та відсотків за користування кредитом, тому позивачем правомірно заявлено до стягнення заборгованість по тілу кредиту в сумі 126370,28 грн., а також заборгованість по відсотках за період з 13.01.2010р. по 26.03.2010р. в сумі 4091,78 грн. із врахуванням п.1.4 кредитного договору, що підтверджено відповідними розрахунками.

При цьому, доказів погашення заборгованості суду не подано, доводи позивача не спростовано.

Згідно ст. 230 ГК України передбачає обов’язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1,3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 4.2.1 кредитного договору сторони передбачили, що за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту, та/або сплаті процентів за кредит, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

При цьому, позивачем правомірно заявлено до стягнення 6681,69 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та процентів за період з 22.12.2009р. по 26.03.2010р. із врахуванням умов кредитного договору, норм чинного законодавства та відповідно до поданого розрахунку.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджено належними доказами та підлягають задоволенню в повному об’ємі в сумі 137 143,75 грн. (126 370,28 грн. основного боргу, 4 091,78 грн. відсотків та 6 681,69 грн. пені).

При цьому, судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 22, 44, 49, ст.ст. 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В :

          Позов Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”, м. Київ до Закритого акціонерного товариства "Хмельницька кондитерська фабрика „Кондфіл”, м. Хмельницький про стягнення 137 143,75 грн., з яких: 126 370,28 грн. основного боргу; 4 091,78 грн. відсотків за кредитним договором та 6 681,69 грн. пені, задовольнити.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства „Хмельницька кондитерська фабрика „Кондфіл”, м.Хмельницький, вул. Шевченка,69, код ЗКПО 00382289) на користь Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”, м. Київ, вул. Жилянська,43, код ЗКПО 21685166) 126 370,28 грн. (сто двадцять шість тисяч триста сімдесят гривень 28 коп.) основного боргу, 4 091,78 грн. (чотири тисячі дев’яносто одна гривня 78 коп.) відсотків, 6 681,69 грн. (шість тисяч шістсот вісімдесят одна гривня 69 коп.) пені, 1371,43 грн. (одна тисяча триста сімдесят одна гривня 43 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

          Суддя                                                                                                    

Віддруковано 3 прим.:

1-до матеріалів справи, 2,3-сторонам