Вирок № 93670381, 21.12.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 528/760/19

Дата документу 21.12.2020 Провадження № 1-кп/554/46/2020

В И Р О К

Іменем України

21 грудня 2020 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі колегії суддів:

головуючого - судді Савченка А. Г.

суддів Блажко І. О., Микитенка В. М.

за участі:

секретарів судового засідання Гречка Є. В., Кіяшко К. В.

прокурора Замулка С. А.

представника потерпілих Чумарного А. І.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисників Жили А. А., Сімоненка С. В., Татарченка К. В.

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві матеріали кримінального провадження № 12019170150000165 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нижнє Селище Хустського району Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Гребінка Полтавської області, зареєстрованого в АДРЕСА_2 , мешканця АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в:

Процедура

Матеріали кримінального провадження надійшли до суду 29 серпня 2019 року.

Підготовче судове засідання було призначено на 30 серпня 2019 року та відбувалося 30 серпня 2019 року, 28 жовтня 2019 року, 2 грудня 2019 року, 23 грудня 2019 року, 17 лютого 2020 року.

За попереднім погодженням з учасниками судового розгляду судові засідання по справі призначались на: 17 лютого 2020 року, 15, 22 та 29 квітня 2020 року, 29 травня 2020 року, 1, 4 та 12 червня 2020 року, 3, 26 та 28 серпня 2020 року, 30 вересня 2020 року, 6 та 27 листопада 2020 року, 4 та 18 грудня 2020 року.

Судові засідання 2 грудня 2019 року, 15 та 22 квітня 2020 року, 4 червня 2020 року, 3 та 28 серпня 2020 року, 30 вересня 2020 року не відбулися через неявку захисників обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатів Жили А. А. і Татарченка К. В., причини поважності якої вони не надали, що суттєво позначилось на розумності строків розгляду матеріалів кримінального провадження.

Ці ж захисники не з`явилися в судове засідання при проголошенні обвинуваченими останнього слова, в зв`язку з чим суд провів засідання без їх присутності, керуючись при цьому положеннями статті 365 КПК України, відповідно до якої останнє слово є персоніфікованим етапом судового провадження і полягає в особистому зверненні обвинуваченого до суду. Під час останнього слова обвинувачений ОСОБА_4 не змінив раніше узгодженої із захисниками позиції, а тому суть його звернення не потребувала відновлення судового слідства (правова позиція ВС у справі № 332/2462/14-к).

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Е п і з о д № 1

На початку травня 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 домовились вчинити розбійний напад за місцем проживання ОСОБА_2 з метою заволодіння грошовими коштами останнього.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 за пропозицією ОСОБА_4 та за кошти, надані останнім, в м. Гребінка в відділенні ломбарду «Комод», що по вул. Незалежності, 3-а, 14 травня 2019 року придбав мобільний телефон марки «Nokia» модель С2-03 та цього ж дня в магазині «Мобілочка» за цією ж адресою карту оператора мобільного зв`язку «Водафон» № НОМЕР_1 . Маючи намір полегшити вчинення розбою, знаючи, що потерпілий ОСОБА_2 займається бурінням свердловин для питної води, обвинувачені вирішили обманним шляхом виманити його з дому, щоб в час, коли він буде відсутній, вчинити напад на його дружину, пов`язаний з проникненням в житло, опір якої буде, якщо він матиме місце, значно менший ніж ОСОБА_2 та подолати який їм буде значно легше. З цією метою напередодні вчинення розбійного нападу, використовуючи придбаний мобільний телефон, ОСОБА_4 зателефонував до ОСОБА_2 та домовився з ним про виконання роботи по бурінню свердловини 26 травня 2019 року в с. Демидів Вишгородського району Київської області.

Готуючись до вчинення розбою, ОСОБА_3 за вказівкою ОСОБА_4 17 травня 2019 року через відділення № 2 «Нової пошти» в м. Гребінка по пров. Піонерському, 6 отримав замовлений ним через Інтернет електрошокер, а 20 травня 2019 року в магазині «Аврора» в м. Гребінка по вул. Незалежності, 11-б, придбав рукавички та скотч, які мали намір використати при вчиненні нападу.

Після цього в ніч з 25 на 26 травня 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , пересвідчившись, що ОСОБА_2 з метою виконання удаваної угоди по бурінню свердловини для питної води разом з працівниками для виконання робіт залишив своє місце проживання, близько 02 год. 30 хв., діючи за попередньою змовою групою осіб між собою, з метою вчинення нападу та заволодіння грошовими коштами і майном ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прибули до домогосподарства останніх по АДРЕСА_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, за попередньою групою осіб, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 через відчинену хвіртку огорожі домогосподарства та далі через вхідні двері будинку, які не були замкнені на замок, проникли до житлового будинку потерпілих, де в цей час знаходилась ОСОБА_1 та двоє її малолітніх дітей, які в цей час спали. Упереджуючи можливий опір потерпілої, діючи узгоджено, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зненацька напали на сплячу ОСОБА_1 , зв`язали їй руки за допомогою липкої стрічки скотч та заклеїли рот. Використовуючи електрошокер, обвинувачений ОСОБА_3 завдав їй близько п`яти ударів розрядом електричного струму в область голови та шиї, чим відповідно до висновку судово-медичного експерта № 73 від 7 червня 2019 року спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді рубцево-зміненої тканини шкіри у верхній третині шиї зліва та двох подібних ділянок в середній третині шиї ззаду, дещо справа, що утворилися в результаті двох травмоконтактів в ці ділянки тупого твердого предмету зі стоншеним кінцем чи конусоподібним, і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відкрито заволоділи грошовими коштами потерпілих в сумі близько 200000 грн, талонами на пальне в кількості: 890 л на газ та 260 л на дизельне пальне, які знаходились в сейфі в одній із кімнат, а також мобільним телефоном «Samsung Galaxy J 5» золотистого кольору IMEI 1: НОМЕР_2 IMEI 2: НОМЕР_3 , який належить потерпілій ОСОБА_1 , вартістю 1000 грн, після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Е п і з о д № 2

Крім цього, 30 травня 2019 року, близько 17 год. 00 хв., під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , в приміщенні дровника вилучено пістолет чорного кольору марки "STALKER", який відповідно до висновку судової балістичної експертизи № 790 від 7 червня 2019 року, являється короткоствольною, гладкоствольною, вогнепальною зброєю, виготовленою шляхом переробки стартового пістолета "STALKER" модель 914-UK, серійний номер: « НОМЕР_4 », калібру 9 мм, що виражається в видаленні заглушки каналу ствола та заглушенні газовідвідного отвору самостійним способом. Даний пістолет придатний для проведення пострілів штатними стартовими патронами калібру 9 мм, комбінованим зарядом, шляхом роздільного спорядження зі снарядом діаметром до 8 мм та іншими патронами з аналогічними розмірними характеристиками, споряджених різними видами метальних зарядів, який ОСОБА_3 умисно зберігав без передбаченого законом дозволу.

Кваліфікація дій обвинувачених судом

Суд кваліфікує дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по епізоду № 1, як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаним із проникненням у житло, тобто за ч. 3 ст. 187 КК України, а дії ОСОБА_3 по епізоду № 2, як зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто за ч. 1 ст. 263 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, підтвердивши факти їх скоєння за обставин, викладених вище. У вчиненому щиро розкаявся та пояснив, що в один із днів травня 2019 року він зустрівся з ОСОБА_4 , з яким перебував у гарних стосунках, та повідомив йому про своє скрутне фінансове становище, пов`язане з відсутністю коштів, які необхідні були, в тому числі, і для лікування хворої дружини. Той в ході розмови запропонував йому здобути кошти шляхом пограбування потерпілого ОСОБА_2 , який займається підприємницькою діяльністю і, на його припущення, має статки. Спочатку він категорично відмовився від такої пропозиції, але через деякий час при повторній зустрічі і пропозиції вчинити злочин щодо потерпілого, від безвиході, в якій продовжував перебувати, погодився на це. Зразу ж після отримання його згоди ОСОБА_4 запропонував йому придбати мобільний телефон з новим номером оператора мобільного зв`язку з тим, щоб використати його для розмови з потерпілим, якому він запропонує укласти удавану угоду на буріння свердловини для питної води в с. Демидів Вишгородського району Київської області з тим, щоб таким способом виманити ОСОБА_2 з місця його проживання і в цей час вчинити напад на його дружину, яка не зможе дати гідної відсічі на їх фізичну чоловічу перевагу. ОСОБА_4 також попросив його придбати скотч, рукавички та електрошокер з тим, щоб використати їх для подолання опору потерпілої, який та може вчинити, давши при цьому власні кошти для придбання названих речей, зазначивши, що сам він не може займатись підготовкою до злочину, так як має малу дитину та змушений перебувати з нею вдома. Коли підготовчі дії до вчинення злочину були завершені, ОСОБА_4 зателефонував потерпілому та домовився з ним про виконання робіт по будівництву свердловини для питної води в с. Демидів Вишгородського району Київської області, обумовиш при цьому дату 26 травня 2019 року. Домовленість по телефону з потерпілим здійснював саме ОСОБА_4 , так як він до цього ніколи не спілкувався з останнім і той не міг впізнати його по голосу, на відміну від ОСОБА_3 , який в минулому працював з потерпілим та спілкувався з ним. Після домовленості з потерпілим про виконання робіт, пересвідчившись в тому, що в ніч з 25 на 26 травня 2019 року той з працівниками виїхав для виконання робіт з дому, він та ОСОБА_4 , одягнувши на голови маски з жіночих панчох, взявши з собою скотч, рукавички та електрошокер на його автомобілі приїхали до домогосподарства потерпілих, через незачинену хвіртку та далі через незамкнені зсередини вхідні двері проникли в їх будинок, де в той час спала з дітьми ОСОБА_1 , зв`язали її за допомогою скотчу та змусили відчинити сейф, який знаходився у одній з кімнат будинку, завдавши потерпілій при цьому удари струмом за допомогою електрошокеру. Із сейфу вони забрали грошові кошти та талони на пальне. ОСОБА_4 , крім того, забрав мобільний телефон ОСОБА_1 , після чого, почувши плач дитини вони, не розв`язуючи останню, залишили місце скоєння злочину. Втікаючи, вони проїжджаючи повз його домогосподарство, вкинули в колодязь, який там знаходиться, одяг, в якому вчинювали злочин. Частину талонів на пальне та телефон ОСОБА_1 вони викинули по дорозі, а також поділили між собою вкрадені грошові кошти.

Через декілька днів він поїхав до міста Полтава, де поміняв викрадені кошти на долари США. Там він і був затриманий працівниками поліції, яким зразу ж зізнався у вчиненому злочині та розповів про обставини скоєного ним з ОСОБА_4 . Звідти разом з працівниками поліції він прибув у м. Гребінку до свого місця проживання, де в його присутності було проведено обшук як в будинку, так і в автомобілі. В ході обшуку він видав викрадені в процесі розбою на потерпілу гроші, а в його автомобілі працівниками поліції було вилучено шість талонів на скраплений газ, якими вони з ОСОБА_4 заволоділи під час розбою. Крім цього, у сараї його домогосподарства було знайдено та вилучено електрошокер, пістолет, який він без передбаченого законом дозволу зберігав, а з колодязя у дворі вилучено одяг, у якому він та ОСОБА_4 були одягнені під час вчинення злочину.

Зазначив, що з ОСОБА_4 до вчинення злочину перебував у досить добрих, близьких до дружніх стосунків, в зв`язку з чим у нього відсутні підстави для обмови останнього у вчиненні кримінального правопорушення. Наголошуючи на усвідомленні протиправності вчиненого та запевняючи суд у щирості свого каяття, у своїх намірах вести в подальшому законослухняний спосіб життя, підкреслив, що під час розгляду матеріалів кримінального провадження добровільно відшкодував потерпілим як матеріальну, так і завдану злочином моральну шкоду, а також уклав з прокурором угоду про визнання винуватості, яку просив затвердити та призначити визначене в ній покарання.

Оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_3 та приймаючи їх до уваги як такі, що відповідають дійсності, суд враховує при цьому інші докази, які були досліджені під час розгляду матеріалів кримінального провадження в суді.

Зокрема, відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 27 травня 2019 року вилучено копію товарно-транспортної накладної № 20450137795753 та диск з відеозаписом, на якому зафіксовано, як ОСОБА_3 у відділенні № 2 Нової пошти отримує придбаний ним електрошокер (том 6 а. к. п. 49-53).

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 18 червня 2019 року до відеозапису, встановлено факт придбання ОСОБА_3 мобільного телефону марки Nokia С2-03 в ломбардному відділення № 65 мережі ломбардів «Комод», що у м. Гребінка (том 6 а. к. п. 69-71, 73).

Згідно видаткової накладної № 240 Ломбардного відділення № 65 підприємством 14 травня 2019 року продано мобільний телефон марки Nokia С2-03 (том 6 а. к. п. 72), із якого здійснювались дзвінки потерпілому ОСОБА_2 при схилянні його до укладення удаваної угоди.

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 18 червня 2019 року, встановлено підтверджуючі документи придбання ОСОБА_3 карти оператора мобільного зв`язку Vodafone (том 6 а. к. п. 77-79), яка використовувалась у вказаному вище телефоні.

В ході перегляду відеозапису з камери спостереження у магазині «Аврора», що у м. Гребінка, яку було отримано відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 1 липня 2019 року, встановлено придбання ОСОБА_3 скотчу та рукавичок з пропиткою (том 6 а. к. п. 55-65).

При оцінці показань обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує їх послідовність, логічність, відповідність іншим доказам, а тому приймає їх до уваги як правдиві та такі, що відповідають дійсності та покладає їх в основу доведеності вини обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_4 вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав повністю та показав, що в ніч з 25 на 26 травня 2019 року він знаходився вдома по АДРЕСА_3 . З дому нікуди не виходив та всю ніч спав, що може підтвердити його дружина. Ніяких злочинів він не вчиняв, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 він не знає, жодних грошових коштів, талонів на пальне та мобільного телефону він не викрадав.

Зазначив, що 30 травня 2019 року, близько 10 год., він пішов до магазину. По дорозі він був затриманий працівниками поліції, з застосуванням фізичної сили поміщений до службового автомобіля та доставлений до Гребінківського ВП ГУНП у Полтавській області. В одному із кабінетів відділу поліції, який розташований на третьому поверсі та в якому знаходились слідчий ОСОБА_5 і декілька працівників поліції, його пристебнули кайданками до батареї. Потім в кабінет прийшов призначений йому захисник ОСОБА_6 , який почав переконувати його в необхідності говорити правду, тобто те, що від нього хочуть почути працівники поліції, однак він відмовився це робити. Після цього до нього почали застосовувати фізичну силу, в зв`язку з чим він погодився свідчити так, як його переконував захисник.

Зразу ж після цього його відвезли до свого місця проживання для участі у проведенні обшуку, де після оголошення ухвали слідчого судді Гребінківського районного суду Полтавської області про дозвіл на проведення обшуку, запропонували видати речі, які у ній зазначені, на що він дав свою згоду. Після цього разом з працівниками поліції він зайшов в будинок та із-за шафи дістав грошові кошти в сумі 70 тис. грн, які знаходились у файлі, з кишені дістав та видав талони на скраплений газ. В подальшому у ході обшуку з будинку працівниками поліції вилучено талони на дизельне пальне, а також з його автомобіля вилучено грошові кошти в сумі 30 тис. грн, які там знаходились у чорній сумці.

Після закінчення проведення обшуку він, разом з працівниками поліції поїхав до території, що знаходиться навпроти колишньої автобази по вул. Миру в м. Гребінка, де вже знаходились працівники поліції. Там в його присутності, в кущах, працівники поліції знайшли полімерний пакет білого кольору, в якому знаходилась сорочка в клітинку сірого та чорного кольору, а також талони на газ.

В ході допиту в суді він зазначив, що грошові кошти, які були вилучені в ході обшуку, належать йому, а талони на скраплений газ та дизельне пальне йому нібито було підкинуто.

Наголосив, що відносно нього під час досудового слідства працівниками поліції застосовувалось фізичне насильство, в зв`язку з чим всі дії, які він вчинював в той час, були вимушені. Вважає, що працівники поліції поступали протиправно, перевищували свої службові повноваження та змушували його діяти проти власної волі та обмовляти себе у причетності до скоєння злочину, якого він не вчинював. Зазначив, що за даним фактом нині внесені відомості до ЄРДР та проводиться досудове розслідування.

Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд виходить з їх невідповідності та суперечливості іншим доказам по матеріалах кримінального провадження, алогічності його поведінки та сумнівності у відповідності тверджень дійсності. Так, на його причетність і безпосередню участь у вчиненні розбійного нападу на потерпілих прямо вказує обвинувачений ОСОБА_3 , який спільно з ним вчинив вказаний злочин. В ході судового розгляду встановлено, що стосунки між обвинуваченими до подій, пов`язаних з вчиненням розбійного нападу, були добрими, чого не заперечив як ніхто із них самих, так і їх близькі родичі та особи, яким про їх стосунки відомо. Отже, у обвинуваченого ОСОБА_3 об`єктивно відсутні підстави для обмови ОСОБА_4 у причетності до скоєного. Наявності таких підстав або умов, за яких у ОСОБА_3 існувала б така необхідність або зацікавленість, не навів та, навіть, не припустив і сам ОСОБА_4 . Останній протягом певного часу не заперечував факту належності вилучених у нього грошових коштів і талонів на скраплений газ потерпілим та не стверджував, що вилучені у нього кошти належать йому та були отримані ним у законний спосіб. Його члени родини також до допиту їх у суді не говорили про належність вилучених коштів саме йому, хоча були присутніми при їх вилученні під час обшуку, в ході якого він не заперечував заволодіння вилученими коштами шляхом вчинення розбою на потерпілих та не стверджував про законність їх походження шляхом заробітку чи іншим законним способом, що вони безпосередньо чули. Тому твердження про це обвинуваченого в суді суд розцінює як надумане та таке, що викликає розумні сумніви в його правдивості, як і в правдивості тверджень про це в суді членів його родини, які судом до уваги не прийняті. При оцінці показань обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує і спосіб його життя, характер діяльності та зайнятості (на момент скоєння злочину він був не працевлаштований та не займався суспільно-корисною діяльністю), які об`єктивно викликають сумніви у можливості заробити вилучену суму та виявленим способом зберігати її, забезпечуючи при цьому існування своєї сім`ї, яка складається з трьох осіб. Місцезнаходження в житлі вилучених під час обшуку коштів, на думку суду, з урахуванням інших обставин, також не свідчить про відповідність місць і способу зберігання, звичайним життєвим уявленням про це, оскільки кошти знаходились не в місцях, які зазвичай використовуються для зберігання в житлових приміщеннях, а нібито, на переконання суду, були сховані після їх появи в різних, недоступних для звичайного сприйняття місцях з тим, щоб унеможливити їх виявлення. Не розцінює суд і випадковість знаходження в будинку талонів на скраплений газ, які були викрадені у потерпілих під час розбою. Наявність різного майна, яке було викрадене у потерпілих і знаходилось в будинку обвинуваченого ОСОБА_4 та було вилучене в ході обшуку, суд розцінює як підтвердження факту його появи саме викраденням шляхом розбою, вчинення чого йому і інкримінується. Суд також враховує і категоричність тверджень потерпілого ОСОБА_2 , які не викликають сумніву, про те, що він впізнав обвинуваченого ОСОБА_4 по голосу, який він спочатку сприймав під час спілкування з ним по мобільному телефону, а потім під час розгляду матеріалів кримінального провадження в суді.

Оцінюючи твердження обвинуваченого ОСОБА_4 про застосування щодо нього фізичного насильства з боку працівників поліції та спричинення йому тілесних ушкоджень, яке вплинуло на його процесуальну поведінку, в зв`язку з чим він змушений був на стадії досудового розслідування давати неправдиві свідчення відносно себе, визнаючи свою причетність до скоєного, суд виходить з того, що будь-яких об`єктивних доказів, які б безперечно підтверджували факт застосування фізичної сили чи погроз щодо обвинуваченого з боку працівників поліції в ході судового розгляду не встановлено. Для підтвердження чи спростування наведених обвинуваченим фактів ухвалою суду було зобов`язано ДБР внести відомості до ЄРДР та провести досудове розслідування. Незважаючи на його тривалість, фактів, про які вказує обвинувачений, в ході досудового розслідування не встановлено. При оцінці тверджень обвинуваченого про застосування щодо нього недозволених методів досудового розслідування, суд також враховує, що жоден доказ, отриманий за обставин, на які вказує обвинувачений, судом не покладається в основу підтвердження його вини, а до уваги приймаються лише ті його показання, які він дав в суді.

При оцінці його тверджень в цій частині суд враховує також, що згідно журналу первинного обстеження і реєстрації медичної допомоги особам, які тримаються в ІТТ № 2 ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на момент поміщення до ІТТ тілесних ушкоджень не мали (том 5 а. к. п. 61-63, 65-67). Відсутні такі відомості щодо наявності у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень і на даний час.

Сукупність наведеного, на переконання суду, свідчить про алогічність тверджень обвинуваченого ОСОБА_4 , їх як внутрішню суперечливість, так і не відповідність іншим доказам по матеріалах кримінального провадження, а тому дає підстави суду поза розумним сумнівом прийти до висновку про неправдивість його показань, в зв`язку з чим не приймати їх до уваги та розцінювати як спосіб захисту від обвинувачення та намір уникнути покарання за вчинене.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , вина обох обвинувачених у скоєнні інкримінованих їм діянь повністю підтверджується доказами, які були безпосередньо досліджені судом в ході розгляду матеріалів кримінального провадження, оцінені відповідно до вимог статті 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. На цій підставі суд приходить до переконання про доведеність вини обох обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм діянь, розцінюючи при цьому невизнання вини та показання обвинуваченого ОСОБА_4 , як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення та намір уникнути покарання за вчинення, не приймаючи їх до уваги. При цьому суд виходить з наступного.

Потерпілий ОСОБА_2 під час допиту в суді показав, що на той час він займався бурінням свердловин, інформація про що була відомою для загалу. В один із днів травня 2019 року, як тепер йому відомо, зателефонував, обвинувачений ОСОБА_4 , назвавшись вигаданим ім`ям, якого він не запам`ятав, та запропонував виконати роботи по бурінню свердловини для питної води в с. Демидів Вишгородського району Київської області. Надавши принципову згоду на це, вони ще декілька разів по мобільному телефону обговорювали умови договору по виконанню робіт та узгоджували дату їх проведення. В зв`язку з цим він добре запам`ятав голос ОСОБА_4 , в зв`язку з чим з категоричністю стверджує, що той голос, який він чув по мобільному телефону і той, який він чує в залі судового засіданні при розмові обвинуваченого, один і той же. Домовившись про конкретну дату проведення робіт 26 травня 2019 року, він повідомив замовнику, що буде виїжджати до місця їх проведення о першій чи другій годині цієї доби. В зазначений день і час він разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на своєму автомобілі «Газель», про належність якого йому знав обвинувачений ОСОБА_3 , вирушив до с. Демидів Вишгородського району Київської області. При виїзді з м. Гребінки він звернув увагу на червоний автомобіль ВАЗ-2109, який стояв з ввімкненим дальнім світлом фар. Приблизно через півтори-дві години після його від`їзду з дому, коли вони наближались до м. Яготина Київської області, йому з чужого телефону зателефонувала дружина та повідомила про вчинений на неї розбійний напад, сказавши, що злодіїв було двоє, їх обличчя було приховане під масками, при нападі вони били її електрошокером, зв`язали руки та заклеїли рот скотчем, а коли залишали місце скоєння злочину, пригрозили розправою в разі, якщо вона про це повідомить в поліцію. Він зразу ж зупинився, передав кермо іншій особі з тим, щоб вони їхали до місця виконання робіт без його участі, а сам попутним транспортом попрямував в зворотному напрямку. Доїхавши до м. Пирятина, він вийшов з автомобіля і почав чекати іншого попутного транспорту, щоб доїхати до м. Гребінки. В очікуванні провів не менше двох годин. За цей час, як і домовлялися з уявним замовником, він зателефонував йому приблизно о 4-й год., щоб повідомити, що виконавці робіт вже недалеко від нього, але телефон останнього не відповів. Тоді він і зрозумів, що саме таким чином його виманили з дому, щоб вчинити пограбування. Зразу ж повідомив тих, з ким їхав для виконання робіт, запропонував їм повертатися і дочекавшись їх на трасі, разом з ними приблизно о 07-й год. повернувся до себе додому. Вислухавши дружину та побачивши воочію обстановку на місці скоєння злочину, він виявив, що з сейфа, який мав кодовий замок, було викрадено гроші в сумі приблизно двісті тисяч гривень, які він працюючи, збирав та складав протягом восьми років, талони на газ 790 л і дизельне пальне 260 л, які він придбав і зберігав для заправки власних автомобілів - з дизельним двигуном «Газелі» і ВАЗ, двигун якого перероблений під використання газу. Майже відразу повідомив про скоєне в поліцію.

Під час допиту в суді він з категоричністю неодноразово наголосив на тому, що саме ОСОБА_4 телефонував йому по мобільному телефону в період з 20 по 25 травня 2019 року, коли вони домовлялися про виконання робіт по будівництву свердловини для питної води, голос якого він впізнає і помилитися в цьому не може.

Зазначив, що злочинними діями обвинувачених йому завдано як матеріальну, так і моральну шкоду, яка полягає в тих суттєвих змінах звичайного ритму життя, яких зазнала його родина після скоєння злочину, сильних душевних переживаннях і моральних стражданнях, які він переніс із-за стану його дружини після побиття під час нападу на неї та дітей після пережитого і яку він оцінює в 150000 грн і просить її стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 . Будь-яких претензій матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_3 він не має, оскільки той в добровільному порядку відшкодував завдані злочином збитки, щиро покаявся і попросив вибачення за скоєне. Він також наголосив, що дав згоду на укладення угоди обвинуваченого ОСОБА_3 з прокурором про визнання винуватості і просив суд затвердити її. Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 наполягав на його суворому покаранні та просив задовольнити заявлений ним і дружиною цивільний позов про відшкодування моральної шкоди.

26 травня 2019 року, тобто в день вчинення злочину, потерпілий ОСОБА_2 про вчинений злочин повідомив в правоохоронні органи, про що свідчить протокол прийняття його заяви, який був досліджений в суді (том 5 а. к. п. 75).

Цей факт підтверджується рапортом оперативного чергового Гребінківського ВП ГУНП у Полтавській області № 1394 від 26 травня 2019 року, відповідно до якого о 08 год. 11 хв. 26 травня 2019 року зі служби «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_10 про те, що о 02 год. 40 хв. двоє невідомих осіб у масках та рукавичках проникли до його будинку, заволоділи грошовими коштами та мобільним телефоном «Samsung» (том 5 а. к. п. 72-74).

Відповідно до протоколу огляду від 22 липня 2019 року з абонентського номеру НОМЕР_1 , який придбаний ОСОБА_3 у магазині «Мобілочка» у м. Гребінка Полтавської області здійснювались телефонні дзвінки на номери мобільного телефону потерпілого ОСОБА_2 , а саме НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , 24 та 25 травня 2019 року. Після 25 травня 2019 року зв`язок з зазначених абонентських номерів не здійснювався (том 5 а. к. п. 121-124), що, на думку суду, є свідченням правдивості показань потерпілого про схиляння його до укладення удаваної угоди з тим, щоб створити сприятливіші умови для вчинення нападу шляхом схиляння його до виїзду на значну відстань від місця проживання та відсутності його при цьому. Цей факт також є свідченням правдивості показань обвинуваченого ОСОБА_3 в частині підготовки до скоєння злочину шляхом створення відповідних сприятливих для цього умов.

Потерпіла ОСОБА_1 , під час допиту в суді показала, що в ніч з 25 на 26 травня 2019 року перебувала у себе вдома разом з дітьми, так як її чоловік ОСОБА_2 поїхав у справах в іншу область, та спала. Серед ночі проснулася від враження її електрошокером і побачила поруч з собою двох осіб чоловічої статі в масках, які сиділи на ліжку. Від болі закричала, після чого її знову було вражено електрошокером. Намагалася встати з ліжка і в цей час відчула ще одне враження електрошокером. Після цього двоє невідомих осіб, які були в масках на обличчі, зв`язали їй руки та заклеїли рот скотчем і завели в іншу кімнату, де знаходився сейф з грішми. Сейф уже був відчинений та з нього були витягнуті гроші. Як саме і хто відчинив сейф, вона не бачила. Невідомі намагалися відчинити з допомогою монтажки ячейки всередині сейфу, але не змогли. В цей час закричала дитина і, напевно, злякавшись цього, розбійники покинули місце скоєння злочину і забравши в неї мобільний телефон, втекли, пригрозивши розправою в разі, якщо про скоєне ними буде повідомлено в поліцію. Яка сума коштів зберігалася в сейфі і скільки з них було викрадено нападниками, їй невідомо. Вартість вкраденого у неї мобільного телефону становить, на її думку, одну тисячу гривень. Після зникнення злочинців вона по іншому телефону зв`язалася зі своїм чоловіком ОСОБА_2 та повідомила про те, що сталося. Внаслідок застосування насильства щодо неї з боку осіб, які вчинили розбійний напад, їй було спричинено легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Їй також діями обвинувачених спричинено матеріальну і моральну шкоду, яка полягає в суттєвих змінах звичайного ритму життя, яких вона і її родина зазнали після скоєння злочину, сильних душевних переживаннях і моральних стражданнях, які вона перенесла під час нападу на неї та дітей, пережитого ляку, який не проходить, незважаючи на тривалість часу, що минув, і яку вона оцінює в 150000 грн та просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 . Будь-яких претензій матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_3 вона не має, так як той в добровільному порядку відшкодував завдані злочином збитки, щиро покаявся і попросив вибачення за скоєне. Вона також наголосила, що давала згоду на укладення угоди обвинуваченого ОСОБА_3 з прокурором про визнання винуватості і просила суд затвердити її. Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 наполягала на його суворому покаранні та просила задовольнити заявлений нею і чоловіком цивільний позов про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 1012 від 5 червня 2019 року, вартість викраденого у потерпілої ОСОБА_1 телефону марки «Samsung Galaxy J5» становить 2000 грн (том 6 а. к. п. 19-22), що, на думку суду, не суперечить показанням останньої про вартість викраденого у неї мобільного телефону та заподіяння їй шкоди на вказану в обвинувальному акті суму.

Свої показання про обставини нападу, механізм та спосіб заподіяння тілесних ушкоджень обвинуваченими, потерпіла ОСОБА_1 підтвердила в ході слідчого експерименту з її участю 25 липня 2019 року під час досудового розслідування, протокол про що був досліджений в суді (том 6 а. к. п.150-154).

Аналізуючи показання потерпілих в сукупності з іншими доказами по справі, суд враховує їх повну відповідність між собою в частині, що стосується часу, місця та обставин вчинення розбійного нападу та викрадення у них грошових коштів і майна, що дає підстави суду розцінювати їх показання як правдиві та прийняти їх такими до уваги.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , під час допиту в суді показали, що дійсно в ніч з 25 на 26 травня 2019 року вони разом з потерпілим ОСОБА_2 на його автомобілі їхали в с. Демидів Вишгородського району Київської області для буріння свердловини питної води, до чого їх запросив останній. Виїхали з м. Гребінки приблизно о 02-й год. По дорозі ОСОБА_2 зателефонувала його дружина та повідомила, що їх пограбували, після чого він зупинився, передав керування автомобілем іншій особі і сказав, щоб вони їхали далі і без нього виконували замовлену роботу, а сам вийшов з автомобіля та попутками поїхав додому. Через деякий час, коли вони вже доїжджали майже до м. Борисполя, ОСОБА_2 зателефонував їм та сказав, щоб вони також повертатися додому, оскільки це замовлення виявилося обманом. Повертаючись назад, вони забрали біля м. Пирятина потерпілого, який так і не зміг попутнім транспортом добратися додому. В м. Гребінку приїхали близько 07-ї ранку. Там і дізналися, що саме трапилось з потерпілими. В цей же день з приводу відомих їм обставин розбійного нападу вони були допитані в поліції.

Свідок ОСОБА_5 , слідчий СВ Гребінківського ВП, під час допиту в суді показав, що він проводив досудове розслідування кримінального провадження за фактом розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_1 , в ході якого відбулося заволодіння грошовими коштами, талонами на скраплений газ та дизельне пальне, належні потерпілому ОСОБА_2 . Під час досудового розслідування у визначеному законом порядку було отримано дані про причетність до вчинення злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Дотримуючись вимог КПК, він звернувся до слідчого судді та отримав ухвали на проведення обшуків за місцем проживання останніх. Безпосередньо ним проводився обшук за місцем проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_3 . Прибувши за вказаною адресою разом з іншими працівниками поліції та понятими, він побачив ОСОБА_4 . Представившись останньому, він повідомив йому, що буде проводитись обшук, роз`яснив права осіб при проведенні обшуку та запропонував видати грошові кошти, викрадені у потерпілого ОСОБА_2 , а також талони на скраплений газ та дизельне пальне. Після цього разом з ОСОБА_4 , його дружиною, понятими та іншими працівниками поліції, які брали участь у проведенні обшуку, пройшли до приміщення будинку, де ОСОБА_4 добровільно видав їм грошові кошти в сумі 70 тис. грн, які знаходились у кріслі поруч з бильцем у прозорому файлі купюрами номіналом по 500 грн в сумі 60 тис. грн та купюрами номіналом по 200 грн в сумі 10 тис. грн. В цей же час обвинувачений з кишені шортів видав гаманець, в якому знаходились шість талонів на скраплений газ з номерами та 9 грошових купюр номіналом по 200 грн, одна купюра номіналом 100 грн, одна купюра номіналом 50 грн, три купюри номіналом по 10 грн, сім купюр номіналом по 5 грн, дві купюри номіналом по 2 грн, одна купюра номіналом 1 грн, банківська карта «ПриватБанк», золота карта «Універсальна». Також в ході проведення обшуку було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «NOMI» чорного кольору з картами оператора мобільного зв`язку, у загальній кімнаті за шафою в шкіряній сумці коричневого кольору невеликого розміру виявлено грошові кошти в сумі 32 тис. грн купюрами номіналом по 200 грн кожна, талони на дизельне пальне, мобільні телефони марки «NOKIAТА «XIAOMI», карти операторів мобільного зв`язку та банківські карти. Будь-яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 до і під час проведення обшуку він не бачив, у пересуванні останнього ніхто не обмежував. В ході проведення обшуку застосовувалась відеофіксація. За результатами проведення обшуку ним складено протокол про проведення цієї слідчої дії, який підписали всі учасники слідчої дії, не зробивши жодного зауваження як до процедури її проведення, так і до оформлення протоколу про це.

Після закінчення обшуку вони поїхали до території, яка знаходиться навпроти колишньої автобази, що по вул. Миру в м. Гребінка. Дорогу до цього місця показував ОСОБА_4 . Прибувши на місце, в кущах було вилучено полімерний пакет білого кольору, в якому знаходилась сорочка в клітинку сірого та чорного кольору, а також талони на газ. Після завершення огляду місця події ОСОБА_4 був ним затриманий в порядку статті 208 КПК України, про що складено відповідний протокол та у ньому вказано час затримання. Також, у зв`язку із затриманням ОСОБА_4 йому було залучено захисника за призначенням і подальші слідчі та процесуальні дії з ним проводились в присутності захисника.

Під час допиту в суді свідок ОСОБА_11 , оперативний уповноважений Гребінківського ВП ГУНП у Полтавській області, показав, що за дорученням слідчого приймав участь у розслідуванні кримінального провадження за фактом розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_1 . В рамках зазначеного кримінального провадження ним проводились дії, направлені на встановлення осіб причетних до вчинення злочину. Зокрема, залучались негласні контакти, характер яких він відмовився повідомляти, отримано інформацію про те, що до вчинення кримінального правопорушення можуть бути причетні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Ним було встановлено, що дані особи спілкувалися між собою з приводу скрутного матеріального становища, що давало підстави для проведення перевірки на причетність їх до скоєння злочину.

Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , під час допиту в суді показали, що вони були залучені працівниками поліції в якості понятих під час проведення обшуку у обвинуваченого ОСОБА_4 по АДРЕСА_3 . До початку обшуку, перебуваючи на подвір`ї, обвинувачений ОСОБА_4 заявив про свою участь у розбійному нападі і погодився видати викрадене. Після цього учасники обшуку зайшли в будинок, де ОСОБА_4 добровільно, самостійно в присутності своєї дружини та дитини дістав із крісла і видав грошові кошти в великій сумі, більше ста тисячі гривень, талони на дизельне пальне і газ. В ході обшуку за шафою було знайдено барсетку, в якій знаходилися грошові кошти в сумі приблизно 20000 грн. Про законність походження або належність грошових коштів особисто обвинуваченому чи його родині, ні він, ні його дружина, яка була присутня при цьому, не заявляли. Весь процес обшуку безперервно фіксувався на відеокамеру. Будь-якого насильства або недозволених методів до обвинуваченого ніхто із присутніх там працівників поліції не застосовував і до вчинення будь-яких дій не примушував, як і не вказував, що і як йому необхідно робити або, що казати. Свідок ОСОБА_13 також зазначив, що після закінчення обшуку в будинку обвинуваченого всі учасники слідчої дії, крім другого понятого, замість якого був залучений інший, виїхали до місця, яке знаходиться за межами міста, де обвинувачений вказав на кущі, з яких був вилучений пакет, в якому знаходились інші талони на газ, які також були вилучені працівниками поліції. Обидва свідки наголосили, що під час проведення цієї слідчої дії обвинувачений не був обмежений в пересуванні, на ньому не було наручників, а також ніхто із них не помітив наявності тілесних ушкоджень на його обличчі або тілі.

Свідок ОСОБА_14 , дільничний офіцер поліції Гребінківського ВП ГУНП у Полтавській області, в суді показав, що 30 травня 2019 року він брав участь у проведенні обшуку у домоволодінні ОСОБА_4 . Зазначив, що обшук проводив слідчий на підставі ухвали слідчого судді. Під час проведення обшуку ОСОБА_4 добровільно видав сімдесят тисяч гривень, які знаходились у кріслі, дві тисячі гривень із гаманця, шість талонів на скраплений газ, два мобільних телефони, три картки «ПриватБанк». За шафою було виявлено та вилучено сумку з грішми в сумі 32000 грн. В подальшому ОСОБА_4 при виїзді за місто вказав на кущі, де було виявлено пакет, в якому знаходились талони на скраплений газ та кофта. Всі дії в ході обшуку обвинувачений здійснював добровільно та самостійно без будь-якого примусу чи застосування щодо нього фізичної сили або погроз в цьому, він не був обмежений в свободі пересування та ніяких заяв з приводу цього не робив, скарг не висловлював ні усно, ні письмово під час підписання протоколу про виконання цієї слідчої дії в присутності понятих. Ніяких тілесних ушкоджень на ньому він не бачив.

Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , в суді підтвердили, що вони були залучені працівниками поліції у якості понятих під час проведення обшуку у обвинуваченого ОСОБА_3 , в ході якого останній видав грошові кошти в сумі чотири тисячі доларів США. В його автомобілі знайшли та вилучили талони на скраплений газ, у сараї електрошокер та пістолет. Також у криниці, яка знаходилась на подвір`ї, знайшли та вилучили двоє спортивних штанів, кофти та жіночі панчохи.

Свідок ОСОБА_17 , під час допиту в суді підтвердив, що у відділенні № 65 мережі ломбардів «Комод», де він працює, ОСОБА_3 придбав мобільний телефон марки Nokia С2-03.

При пред`явленні для впізнання по фотознімках свідок ОСОБА_17 впізнав ОСОБА_3 , як особу, яка придбавала у відділення № 65 мережі ломбардів «Комод» мобільний телефон марки Nokia С2-03 (том 6 а. п. 74-75).

Свідки ОСОБА_18 , мати обвинуваченого, та ОСОБА_19 , його дружина, під час допиту в суді показали, що 30 травня 2019 року, зранку і до 15-ї години, ОСОБА_19 був відсутній за місцем проживання, в зв`язку з чим вони почали його розшукувати через друзів та знайомих. Приблизно о 15 год. на подвір`ї з`явилося багато невідомих людей, які почали розповідати про причетність ОСОБА_4 до вчинення розбійного нападу разом з ОСОБА_3 . Через деякий час привели ОСОБА_4 з явними ознаками побиття, після чого був проведений обшук, в ході якого вилучили їхні гроші в сумі 100 тис. грн, а також талони на пальне, які були підкинуті працівниками поліції. Під час обшуку їм не було дозволено спілкуватися з обвинуваченим. Обидва свідки заявили, що в ніч з 25 на 26 травня 2019 року ОСОБА_4 знаходився вдома і спав, а тому не міг вчинити розбійного нападу разом з ОСОБА_3 .

Оцінюючи показання названих свідків, суд зазначає, що обидва вони являються членами сім`ї обвинуваченого та близькими родичами, які є зацікавлені у вирішенні справи на його користь. При цьому суд враховує, що свідок ОСОБА_18 , являється його матір`ю, яка проживає окремо, а тому з достовірністю не може знати про статки сина, наявність у нього грошових коштів та іншого майна, як і того, ночував він в ніч з 25 на 26 травня 2019 року вдома, чи ні, оскільки очевидцем цього вона не була. Суд не може прийняти до уваги їх твердження про те, що під час обшуку в будинку обвинуваченого йому працівниками поліції було підкинуто талони на скраплений газ, оскільки про це вони не заявили ні зразу ж під час виконання слідчої дії, відеозапис якої здійснювався безперервно, ні під час складення та підписання протоколу про проведення обшуку, де були присутні не тільки працівники поліції, а й поняті. Ніхто із них, ні обвинувачений, ні його близькі родичі, які були присутні при цьому, бачили і чули, як і звідки вилучались грошові кошти, не заявляли про їх належність обвинуваченому. Не зробили цього вони і безпосередньо після початку досудового слідства та затримання і взяття під варту обвинуваченого, а почали стверджувати про це в суді. Ніхто із них не звернувся до правоохоронних органів або суду з вимогою про повернення вилученого у них майна, яке являється їх власністю та зняття з нього арешту. Таку поведінку свідків суд розцінює як намагання сприяти обвинуваченому уникнення покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, а їх показання як алогічні, надумані та такі, що не відповідають дійсності, а тому до уваги не приймає.

Показання свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які були допитані в суді, не мають прямого відношення до встановлення обставин вчинення обвинуваченими інкримінованих їм кримінальних правопорушень, а тому не покладаються в основу доведення їх винуватості у вчиненому.

В ході огляду місця події 26 травня 2019 року, проведеного з 10 год. 42 хв. до 13 год. 30 хв., протокол про що був досліджений в суді, було встановлено, що ним являється територія домогосподарства, розташована по АДРЕСА_1 , на якій були виявлені протектори шин автомобіля, 2 фрагменти скотчу, один з яких з частками волосся, фрагмент рукавички, шість слідів від рукавиць, вісім папілярних узорів пальців рук, один полімерний пакет білого кольору з написом «Хвилинка», сервер марки «CoviSecurity» чорного кольору, металевий сейф, документи на нього, коробки з-під сейфу та з-під мобільного телефону «Samsung Galaxy J5» (том 5 а. к. п. 80-97).

Під час обшуку будинку АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_3 30 травня 2019 року, протокол про що був досліджений в суді (том 5 а. к. п. 216-217), останній видав грошові кошти в сумі 4500 доларів США. В ході обшуку також було виявлено та вилучено: із сараю на території домогосподарства електрошокер чорного кольору в робочому стані марки «ОSA» 928, пістолет чорного кольору марки «STALKER» MOD 914-45 з магазином та 10 набоями; у криниці, яка знаходиться на території домогосподарства, виявлено та вилучено дві жіночі капронові панчохи чорного кольору, спортивні чоловічі штани синього кольору, спортивні чоловічі штани чорного кольору, спортивну кофту чорно-червоного кольору, спортивну кофту чорного кольору.

В ході обшуку автомобіля марки «ВАЗ» 2109 д. н. з. НОМЕР_7 30 травня 2019 року, яким на той час користувався обвинувачений ОСОБА_3 , протокол про що був досліджений в суді (том 5 а. к. п. 221-223), в бардачку виявлено та вилучено довіреність на керування транспортним засобом, виданою ОСОБА_22 серії НОМЕР_8 , під заднім сидінням автомобіля шість талонів на скраплений газ з номерами 681837 (штрих код 6100000610200), 697310 (штрих код 6100000338609), 673764 (штрих код 6100000725812), 693267 (штрих код 6100000696013), 681038 (штрих код 6100000562264), 706233 (штрих код 6100000873988).

Відповідно до протоколу обшуку квартири АДРЕСА_5 від 30 травня 2019 року, в якій проживав ОСОБА_4 , протокол про що був досліджений в суді (том 5 а. к. п. 230-234) встановлено, що останній видав грошові кошти в сумі 70 тис. грн, які знаходились у кріслі поруч з бильцем у прозорому файлі номіналом купюр: по 500 грн в сумі 60 тис. грн та 200 грн в сумі 10 тис. грн. Після цього з кишені шортів він видав гаманець, в якому знаходились шість талонів на скраплений газ з номерами 662869 (штрих код 6100000672109), 697538 (штрих код 6100000352285), 654059 (штрих код 6100000743496), 697051 (штрих код 6100000707016) 701889 (штрих код6100000613348) та грошові кошти: 9 купюр номіналом по 200 грн, одна купюра номіналом 100 грн, одна купюра номіналом 50 грн, три купюри номіналом по 10 грн, сім купюр номіналом по 5 грн, дві купюри номіналом по 2 грн, одна купюра номіналом 1 грн, банківська карта «ПриватБанк», золота карта «Універсальна».

У загальній кімнаті за шафою виявлено в шкіряній сумці коричневого кольору невеликого розміру грошові кошти в сумі 32 тис. грн купюрами номіналом по 200 грн кожна. Також у ході обшуку виявлено та вилучено талони на дизельне пальне, мобільні телефони марки: NOMI, модель і 184, Хіаоmі модель MiA2 Lite; NOKIA, модель 6700с-1 без картки оператора мобільного зв`язку та кришки; DONOD модель D 5130 без картки оператора мобільного зв`язку, батареї та кришки; NOKIA, модель 7270, без картки оператора мобільного зв`язку, батареї та кришки; LG без картки оператора мобільного зв`язку.

Оцінюючи протокол про проведення обшуку та приймаючи його до уваги як належний та допустимий доказ по справі, суд керується положеннями статей 233-236 КПК України, відповідно до яких:

ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті (ч. 1 ст. 233 КПК України);

слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу (ч. 3 ст. 233 КПК України);

перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред`явлена ухвала і надана її копія.

Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов`язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення (ч. 3 ст. 236 КПК України).

Цих вимог процесуального закону при проведенні обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 порушено не було. При проведенні обшуку був присутній не лише обвинувачений, а й повнолітні члени його родини, ніхто із яких не заперечував проти проведення обшуку в житлі та в його проникнення, що суд розцінює як їх добровільну згоду на проведення цієї слідчої дії. Суд не вважає, що будь-хто, в тому числі і обвинувачений під час проведення обшуку були обмежені в свободі пересування, оскільки слідчий мав право відповідно до закону забороняти будь-якій особі залишати місце проведення обшуку, чого і було дотримано. Ніхто із присутніх осіб, які являються власниками житла, де проводився обшук, не заявляли про своє бажання користуватися правовою допомогою адвоката, таких заяв ніхто із них не робив. Отже, ця вимога закону також порушеною не була. На час проведення обшуку обвинувачений ОСОБА_4 не був затриманий в порядку статті 208 КПК України та не перебував під вартою, в зв`язку з чим не мав процесуального статусу особи, яка потребувала б обов`язкової участі при проведенні процесуальної дії захисника.

Всі дії обвинуваченого під час проведення обшуку вчинювались добровільно, що було підтверджено показаннями свідків під час допиту їх в суді та слідує із перегляду відеозапису виконання цієї слідчої дії. Обшук в установленому законом порядку був санкціонований судом.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що обшук було проведено відповідно до вимог КПК України, а тому протокол обшуку судом приймається до уваги як належний та допустимий доказ по справі.

В ході огляду 30 травня 2019 року ділянки місцевості по вул. Миру у м. Гребінка Полтавської області, навпроти території колишньої автобази, протокол про що був досліджений в суді (том 5 а. к. п. 235-237), обвинувачений ОСОБА_4 вказав на місце, де вони разом з ОСОБА_3 викинули викрадені у ОСОБА_2 талони на скраплений газ та було вилучено білий полімерний пакет, в якому знаходяться сорочка в клітинку сірого та чорного кольорів, талони на газ в кількості 52 штуки: 38 талонів по 10 літрів кожен та 14 талонів по 20 літрів кожен.

Оцінивши вказаний протокол огляду з точки зору відповідності його вимогам КПК України, суд приймає його як належний та допустимий доказ по справі, оскільки під час проведення огляду були дотримані вимоги закону про порядок проведення огляду, права осіб, які брали участь у цьому, в тому числі і ОСОБА_4 , який на той час не мав статусу підозрюваного, а був особою, яка добровільно вказала як на місце знаходження викраденого та викинутого майна, так і його найменування. Ці дії ним були вчинені добровільно, що підтвердили під час допиту в суді свідки, які були присутні в якості понятих.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 073 від 7 червня 2019 року, у потерпілої ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді ділянки рубцево-зміненої тканини шкіри у верхній третині шиї зліва та двох подібних ділянок в середній третині шиї ззаду, що утворилися в результаті двох травмоконтактів в ці ділянки тупого твердого предмету зі стоншеним кінцем чи конусоподібним, можливо частин контактів електрошокеру, можливо в строк та при обставинах і положенні вказаних в ухвалі суду та нею власне і за ступенем тяжкості відносяться до легкого ступеню тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Вказані тілесні ушкодження не є характерними для самооборони чи падіння на площину із висоти власного зросту, а утворення їх в результаті самоспричинення вбачається малоймовірним (том 6 а. к. п. 24-25).

Відповідно до висновку судово-балістичної експертизи № 790 від 7 червня 2019 року, вилучені у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 пістолет «STALKER» являється короткоствольною, гладкоствольною , вогнепальною зброєю, 10 патронів придатні для стрільби з цього пістолета, мають калібр 9 мм (том 6 а. к. п. 121-132).

Згідно акту судово-психіатричної експертизи № 306 від 17 липня 2019 року ОСОБА_3 в період часу, що відноситься до вчинення інкримінованих йому протиправних діянь будь-яким хронічним захворюванням, недоумством чи іншим хворобливим станом психіки не страждав і не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності і міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (том 6 а. п. 161-166).

Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 307 від 17 липня 2019 року ОСОБА_4 в період часу, що відноситься до вчинення інкримінованих йому протиправних діянь будь-яким хронічним захворюванням, недоумством чи іншим хворобливим станом психіки не страждав і не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності, і міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (том 6 а. к. п.167-170).

Суд, дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, поза розумним сумнівом приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених по всіх інкримінованих їм епізодах злочинної діяльності.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, а також добровільне відшкодування завданих злочином збитків.

Обставин, які обтяжують його покарання, суд не знаходить.

Обставин, які обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд не знаходить.

Позиції учасників судового розгляду

Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, пропонував суду визнати його винуватим у цьому та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 187 КК України у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Пропонуючи суду про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , прокурор заявив, що після закінчення дослідження доказів під час судового розгляду, між прокурором, обвинуваченим ОСОБА_3 та захисником обвинуваченого була укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з угодою ОСОБА_3 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187 та ч. 1 ст. 263 КК України.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 буде призначено покарання за ч. 3 ст. 187 КК України з застосуванням ст. 69 КК України та ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України у виді п`яти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна з випробуванням відповідно до статті 75 КК України з іспитовим строком на три роки.

Прокурор вважав, що угоду укладено відповідно до вимог закону, а тому вона підлягає затвердженню.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтримали укладення угоди про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_4 , не визнаючи вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, просив суд виправдати його. На цьому ж наполягали і захисники останнього.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченим суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень, конкретні обставини їх вчинення, особу кожного із обвинувачених, поведінку кожного із них до вчинення кримінальних правопорушень, під час їх вчинення та після цього, наявність обставин, які обтяжують та пом`якшують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, суд враховує конкретні обставини справи, ступінь тяжкості вчинених обвинуваченими кожного із інкримінованих їм кримінальних правопорушень, наслідки злочинної діяльності для суспільства, що кожний із обвинувачених є особами не судимими, характеристику особи кожного із обвинувачених, роль кожного із них у вчиненні злочинів, поведінку кожного із обвинувачених як під час скоєння злочину, так і після цього, ставлення до скоєного, наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , і приходить до висновку про необхідність призначення кожному із обвинувачених покарання яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для їх виправлення та перевиховання, а також соціальної реабілітації. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд також враховує, що він виступив ініціатором та виконавцем вчинення розбійного нападу, у вчиненному не розкаявся, заходів до відшкодування збитків не вживав, суд також враховує, що він одружений та має на утриманні малолітню дитину, не працює, на обліках у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, і приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі на рівні наближеному до середньої межі санкції ч. 3 ст. 187 КК України. Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне затвердити укладену ним з прокуром угоду про визнання винуватості, підстав для відмови в чому не вбачається.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, віднесений до особливо тяжких, внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, які беруть участь у справі як потерпілі і які надали письмову згоду прокурору на укладення угоди.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, відповідно до якої: він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Розуміючи це, він погоджується на призначення узгодженого покарання, а також на застосування інших заходів, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди не суперечать вимогам Кримінально-процесуального та Кримінального кодексів України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Висновок суду про відповідність угоди вимогам закону

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_3 , його захисником та прокурором.

Вирішення цивільного позову

Потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по матеріалах кримінального провадження заявлені цивільні позови: першим - про відшкодування моральної шкоди на суму 150000 грн, а останньою, на відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю 151,62 грн та матеріальної шкоди на 500 грн, а також моральної шкоди на суму 150000 грн.

Зважаючи на доведеність вини обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів, суд приходить до висновку про повне задоволення позовних вимог потерпілої ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , зокрема на суму 15000 грн, яку вважає розумною і справедливою.

Суд вважає, що кожному із потерпілих обвинуваченими була завдана моральна шкода, оскільки внаслідок вчинення злочину вони зазнали інтенсивних фізичних, душевних, психічних переживань. Ними було потрачено багато часу та зусиль для відновлення попереднього стану, чого незважаючи на докладені зусилля, їм в повній мірі зробити не вдалось. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності та справедливості.

Враховуючи, що потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовились від позовних вимог до ОСОБА_3 і їх відмова прийнята судом, провадження по справі у цій частині підлягає закриттю.

Мотиви інших рішень

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 засуджується до позбавлення волі, яке має відбувати реально, суд вважає за необхідне з метою відбування покарання за цим вироком, а також уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Процесуальні витрати по матеріалах кримінального провадження становлять 3454,22 грн і підлягають стягненню з обвинувачених в рівних частках на користь держави, тобто по 1727,11 грн з кожного.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 373, 374 та 475 КПК України, суд,

у х в а л и в :

Угоду від 4 грудня 2020 року по кримінальному провадженню № 12019170150000165 про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_3 , його захисником та прокурором, - затвердити.

Визнати ОСОБА_3 винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187 і ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до п`яти років позбавлення волі без конфіскації майна;

за ч. 1 ст. 263 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді п`яти років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

Відповідно до ч. ч. 1 та 3 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченого ОСОБА_3 час його попереднього ув`язнення день за день з 30 травня 2019 року по 28 жовтня 2019 року.

ОСОБА_4 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України і призначити йому покарання у виді десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбування покарання рахувати з 21 грудня 2020 року.

Заявлений по матеріалах кримінального провадження цивільний позов потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_1 - 651,62 грн матеріальної шкоди та 150000 грн моральної шкоди, ОСОБА_2 - 15000 грн моральної шкоди. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Провадження у справі щодо позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ОСОБА_3 закрити в зв`язку з відмовою потерпілих від позову.

Стягнути з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави 3454,22 грн судових витрат в рівних частках по 1727,11 грн з кожного.

Речові докази, які передані на зберігання потерпілим, - повернути за належністю, диски з відеозаписами - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

До набрання вироком законної сили з метою виконання вироку, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.

Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченого ОСОБА_4 час його попереднього ув`язнення день за день з 30 травня 2019 року по 21 грудня 2020 року.

Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

с у д д і :

А. Г. Савченко І. О. Блажко В. М. Микитенко