Рішення № 9366924, 29.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.04.10 р.                     Справа № 43/48                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання (помічнику судді) Максимовій В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕНІТ”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛЮТ”, м. Донецьк

про стягнення суми основного боргу у розмірі 107628,01грн.; збитків від інфляції у розмірі 27552,77грн.; 3% річних у розмірі 6015,37грн.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Данишурко Б.М. за дов. б/н від 15.03.10р.

від відповідача: представник не з’явився

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 28.04.2010р. по 29.04.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗЕНІТ”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛЮТ”, м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 107628,01грн.; збитків від інфляції у розмірі 27552,77грн.; 3% річних у розмірі 6015,37грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором підряду №1107 від 10.07.2007р., в частині сплати вартості виконаних робіт та договір підряду №1107 від 10.07.2007р., акт виконаних робіт №1 від 08.04.2008р. за договором підряду №1107 від 10.07.2007р., претензію №30 від 17.02.2009р.

Відповідач у судовому засіданні від 28.04.2010р. надав пояснення, що відповідач не отримував позовну заяву та ухвали суду у зв’язку з чим не готовий визначитись з правовою позицією за позовними вимогами.

Згідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 28.04.2010р. було оголошено до 29.04.2010р. для надання відповідачу можливості ознайомитись з матеріалами справи. Про дату та час судового засідання відповідач був повідомлений, про що свідчить запис наявний на третій стороні обкладинки справи №43/48.

В судове засіданні від 29.04.2010р. відповідач не з’явився, право на подання відзиву не використав. Причин нез’явлення останній не пояснив та витребуваних господарським судом документів, необхідних для вирішення спору не надав.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців с.АД№085967 від 08.02.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю “САЛЮТ” (ідентифікаційний код - 23189810) є юридичною особою та знаходиться за адресою вказаною у договорі та позові: 83060, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 143В.

Відповідачу направлялись ухвали суду на вказану адресу. Проте, поштові повідомлення повернулись на адресу суду з відміткою відділення поштового зв’язку „організація вибула”.

З огляду на викладене, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, а також те, що строк розгляду справи обмежений згідно приписів ст.69 ГПК України та, що відповідачу була надана можливість ознайомитись з матеріалами справи та визначитись з правовою позицією з приводу позовних вимог, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представникам у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2007р. між ТОВ „ЗЕНІТ” (підрядник) та ТОВ “САЛЮТ” (замовник) був укладений договір підряду №1107, за умовами якого підрядник зобов’язався виконати роботу з виготовлення та монтажу метало пластикових конструкцій (вікон та дверей), а замовник зобов’язався прийняту цю роботу та оплатити її на умовах даного договору (пункт 1.1. договору). Вартість виготовлених метало пластикових конструкцій з додатковими матеріалами складає: 418725,94грн. (пункт 5.1. договору). Вартість монтажних робіт складає: 56702,47грн. (пункт 5.2. договору). Загальна ціна договору згідно п.1.1. складає: 475428,41грн. Замовник здійснює 51% передплату в сумі 237714,21грн. на розрахунковий рахунок підрядника протягом 3 банківських днів з моменту виставлення виконавцем рахунку на замовлену партію метало пластикових вікон та дверей. Остаточний розрахунок замовник здійсню протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт з виготовлення та монтажу металевопластикових вікон та дверей кожної партії в кількості не менше 100 одиниць (пункт 6.1. договору). Підрядник зобов’язується розпочати виконання робіт протягом 3 робочих днів з моменту надання замовником підготовлених прийомів для монтажу та надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника (пункт 7.1. договору). Підрядник зобов’язується виконати роботи протягом 60 робочих днів, при умові виконання п.4.5. договору (пункт 7.2. договору). Здача-прийомка виконаних робіт здійснюється сторонами за актом прийому-передачі виконаних робіт протягом 3 днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до прийомки (пункт 9.1. договору). Дійсний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його повного виконання (пункт 10.1. договору). Дійсний договір може бути пролонгованим за згодою сторін (пункт 10.2. договору).

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що між сторонами був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України) та правила підряду (глава 61 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови договору. На момент здійснення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з акту виконаних робіт №1 від 08.04.2008р. до договору підряду №1107 від 10.07.2007р. на об’єкті: 4-секційний житловий будинок в м. Авдіївка згідно договору №1107 від 10.07.2007р. позивачем були виконані роботи з виготовлення та монтажу металопластикових конструкцій у кількості 1133,25кв.м, на суму 237628грн.

Вказаний акт підписаний представниками сторін з прикладанням печаток підприємств 08.04.2008р. без зауважень, що є доказом належного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору підряду №1107 від 10.07.2007р.

За нормами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов’язання, всупереч, пункту 6.1. договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав, на день винесення рішення в повному обсязі виконані роботи не сплатив. Як зазначено позивачем у позовній заяві відповідачем здійснено передплату у сумі 130000грн. Отже, 237628грн.-130000грн.=107628грн., внаслідок чого за відповідачем перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 107628грн. Належних доказів погашення боргу відповідач не надав.

Враховуючи наведене, суд вважає доводеною заборгованість у сумі 107628грн. та недоведеною заборгованість у сумі 0,01грн.

Ч.2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано та пред’явлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 27552,77грн., де період нарахування з 08.04.2008р. по 31.01.2010р. та 3% річних у розмірі 6015,37грн., де період нарахування 07.04.2008р. по 15.02.2010р.

Судом перевірено вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 27552,77грн. та встановлено, що нарахування заявленої суми відповідає вимогам чинного законодавства України щодо порядку її розрахунку, тому заявлена сума підлягає стягненню з відповідача.

Судом також перевірено вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 6015,37грн. та встановлено, що розрахунок є невірним. За розрахунком суду вірним є розмір 3% річних за період з 09.04.2008р. по 15.02.2010р. у сумі 5991,23грн., який підлягає стягненню з відповідача.

За приписом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З огляду на викладене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи, підтверджений відповідними доказами та, що позивачем невірно визначено період нарахування 3% річних і, як наслідок невірно їх розраховано, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 141172грн.

Згідно до приписів ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 625, 655-697, 712, 837, 854, 882 Цивільного кодексу України, ст.193, 264-271 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕНІТ”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛЮТ”, м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 107628,01грн.; збитків від інфляції у розмірі 27552,77грн.; 3% річних у розмірі 6015,37грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “САЛЮТ” (83060, м. Донецьк, вул.. Куйбишева, 143В, ЄДРПОУ 23189810) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕНІТ” (83057, м. Донецьк, вул. Хіміків, 44-а; ЄДРПОУ 31205699) суму основного боргу у розмірі 107628грн.; збитки від інфляції у розмірі 27552,77грн.; 3% річних у розмірі 5991,23грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1411,68грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,95грн.

В решті позову відмовити за недоведеністю.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “ЗЕНІТ” (83057, м. Донецьк, вул. Хіміків, 44-а; ЄДРПОУ 31205699) надмірно сплачене державне мито у сумі 4коп.

Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Надруковано 3 прим.:

2 – сторонам;

1 – у справу.