Вирок № 9366093, 03.02.2009, Апеляційний суд Вінницької області

Справа 1-05-09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2009 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого судді Кривошеї А.І.,

судді Суржок А.В.,

народних засідателів: Борщевської І.А., Софієвої І.В., Гарболінської В.В.

при секретарі Маркіній Г.А.

за участю прокурора Злощинської Н.М.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя смт.Турбів Липовецького району, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого:

1) 24.05.89 Липовецьким райсудом за ст. 81 ч. 3 КК до 3 років позбавлення волі згідно ст. 25 КК умовно з обовязковим притягненням до праці;

2) 02.08.95 Липовецьким райсудом за ст. 140 ч.2 КК до 2 років виправних робіт;

3) 18.11.96 Липовецьким райсудом за ст. 81 ч.2, ст. 140 ч.2,145 ч. 1,102,42 КК до 5 років позбавлення волі та частково приєднано не відбуте покарання за вироком від 02.08.95 згідно ст. 43 КК і остаточно призначено покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі;

4) 10.02.99 Липовецьким райсудом за ст. 141 ч. 1 КК до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

5) 04.02.02 Липовецьким райсудом за ст. 185 ч.2,3, ст. 122 ч. 1,42 КК до 4 років позбавлення волі;

6) 06.10.06 Липовецьким райсудом за ст. 122 ч. 1 КК до одного року позбавлення волі та частково приєднано не відбуте покарання за вироком від 04.02.02 згідно ст. 71 КК і остаточно призначено покарання 1 рік 6 місяців позбавлення волі

- за ст. 115 ч.2 п.6,12; ст. 187 ч.4; ст. 129 ч. 1 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя смт.Турбів Липовецького району, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого:

1) 12.06.00 Липовецьким райсудом за ст. 140 ч.2 КК до 3 років позбавлення волі згідно ст. 46-1 КК умовно з відстрочкою виконання вироку на 2 роки та штрафом 1500 грн. ;

2) 04.02.02 Липовецьким райсудом за ст. 122 ч. 1,43 КК до 3 років позбавлення волі;

3) 21.07.05 Липовецьким райсудом за ст. 185 ч. 3 КК до 4 років позбавлення волі. Постановою Крижопільського райсуду від 19.10.07 умовно-достроково звільнений на 1 рік 3 місяці 9днів

- за ст. 115 ч.2 п.6,12; ст. 187 ч.4 КК України;

ВСТАНОВИВ:

05.12.07, після 22 години, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розпивши спиртні напоїв та домовившись заволодіти чужим майном, змусили неповнолітнього ОСОБА_5, сина ОСОБА_3, на мотоциклі «Мінськ», відвезти їх на ринок в центрі смт.Турбів по вул. Черняхівського та наказали чекати їх повернення.

Скинувши верхній одяг, а ОСОБА_3 ще і роззувшись, брати пішли в домогосподарство ОСОБА_6 по АДРЕСА_1.

Побачивши, що потерпіла ОСОБА_6 вийшла з будинку, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діючи узгоджено, з метою протиправного заволодіння її майном та подальшого вчинення умисного вбивства, напали на потерпілу, впхнувши її в будинок, внаслідок чого ОСОБА_6 впала на підлогу. Далі, долаючи опір потерпілої, ОСОБА_3 бив потерпілу ногами в різні частини тіла, а ОСОБА_4 тримав ОСОБА_6 за ноги.

Подолавши опір потерпілої та занісши її на диван, реалізовуючи змову на умисне позбавлення життя з корисливих мотивів, ОСОБА_3 став душив ОСОБА_6, поки остання не померла внаслідок механічної асфіксії, а ОСОБА_4, допомагаючи йому в цьому, тримав потерпілу за руки.

Згідно висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_6 заподіяно закриту травму грудей та живота, крововиливи в мякі тканини голови, синці та садна на обличчі та кінцівках. Смерть ОСОБА_6 настала від механічної асфіксії в результаті стиснення органокомплексу тупим предметом, що підтверджується наявністю виявлених при дослідженні синців, саден, странгуляційної борозни та вогнищевих крововиливів на шиї, переломів підязичної кістки справа та лівого верхнього ріжка щитовидного хряща, крововиливу в склеру правого ока, ознак швидконасталої смерті та порушення внутрішньоорганного кровообігу.

Впевнившись, що потерпіла не виявляє ознак життя, труп скинули на підлогу.

Після скоєного вбивства, продовжуючи здійснювати свій злочинний умисел, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заволоділи майном потерпілої.

А саме, косметичною сумочкою рожевого кольору в якій знаходились медикаменти: парацетамол вартістю 30коп., травісіл, вартістю 2,50 грн., берліприл, вартістю 3,5 грн., комбіспазм - 3,20грн, каптопрез - 3,35 грн., карсіл - 1,50 грн., німулід - 4,45 грн., фенкарол -8,10 грн., анекол-Н - 2 грн., валідол - 0,54 грн., мезим - 7,30 грн., 2 пластини фуросіміда -3,50 грн., аспаркам - 2,25 грн.

Крім цього підсудні заволоділи:

5 жіночих хусток чорного кольору з візерунками вартістю 7,50 грн. кожна;

10 жіночих хусток білого кольору з візерунками вартістю 7,20 грн. кожна;

З жіночих хустки червоного кольору з візерунками вартістю 8 грн. кожна;

1 жіночу хустку фіолетового кольору з візерунками вартістю 7,50 грн. ;

1 жіночу хустку зеленого кольору з візерунками вартістю 10 грн. ;

1 жіночу хустку візерунчата вартістю 11,50 грн. ;

жіночий светр вартістю 35 грн. ;

три пари жіночих шкіряних чобіт чорного кольору розмір 41 вартістю 120 грн., 90 грн. та 84грн;

тонометр вартістю 45 грн. ;

кросівки замшеві білого кольору вартістю 40 грн. ;

жіночі шкіряні черевики чорного кольору вартістю 45 грн. ;

шльопанці жіночі замшеві червоного кольору вартістю 38 грн. ;

шльопанці жіночі «вєтнамки» вартістю 35 грн. ;

жіночу блузку білого кольору вартістю 68 грн. ;

чоловічу сорочку білого кольору вартістю 26 грн. ;

простирадло, вартістю 17,50 грн. ;

банку з свинячим жиром вартістю 3 грн. ;

дві пачки прального порошка вартістю 3,60 грн. кожна;

пляшка рідини для миття вікон вартістю 9,80 грн.

А всього заволоділи майном на загальну суму 1154,82 грн.

Також ОСОБА_3, 28.12.07, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, в будинку своєї співмешканки ОСОБА_7, в АДРЕСА_2, під час сварки та бійки, що виникли на побутовому ґрунті, взявши кухонного ножа, переслідував ОСОБА_7, погрожуючи вбивством, змусивши останню сховатись в шафу, де знаходитись до приїзду працівників міліції, побоюючись здійснення цієї погрози.

В судовому засіданні підсудні винними себе в предявленому звинуваченні не визнали.

ОСОБА_3 пояснив суду, що 05.12.07 після 19год, розпивши спиртні напої разом з братом ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, колишньою дружиною ОСОБА_7 в АДРЕСА_2, за пропозицією ОСОБА_9, в пошуках спиртного, на мотоциклі сина - ОСОБА_5 «Мінськ», він поїхав з ОСОБА_9 в центр селища. Син ОСОБА_11 залишився вдома, а ОСОБА_8 пішли до себе. В звязку з тим, що брат ОСОБА_4 був занадто пяний, то він його відправив додому ще раніше.

На передодні він потрапив в бійку, а тому в нього була зламана рука та ребра, однак вирішив сам керував мотоциклом. На базарі ОСОБА_9 роззувся і пішов не сказавши куди. Лише через пів години він повернувся з двома пакетами, повідомивши, що когось побив.

Вони приїхали на АДРЕСА_2, однак ОСОБА_10 вже не було, лише син ОСОБА_11. Склавши пакети в мішок він наказав сину відвести мішок до ОСОБА_8, а сам з ОСОБА_9 пішли до неї пішки.

Висипавши вміст мішка в прихожій ОСОБА_8, стали перебирати речі: покривало, банки з консервацією, жіночі чобітки, що ще він вже не памятає. Горілки там не було, тому ОСОБА_9 згадавши, що забув ще один пакет на базарі, запропонував за ним зїздити. ОСОБА_3 послав сина ОСОБА_11, однак пакета той не знайшов.

Деякі речі, які приніс ОСОБА_9, залишились в ОСОБА_8, а решту він наказав сину викинути, що останній і зробив. На початку 22 години сіли вечеряти. Син з ОСОБА_9 поїхали до ОСОБА_7 спати, а він залишився у ОСОБА_8

06.12.07 біля 6 год. ранку, повернувшись додому, він застав там ОСОБА_9, який ще спав.

Біля 7 год. прийшов ОСОБА_4 та пояснив, що всю ніч був у ОСОБА_12 де його побили.

Вбиту ОСОБА_6 він не знав і ніколи не був в її будинку.

28.12.07 дійсно в нього виникла сварка з колишньою дружиною ОСОБА_7 та її донькою ОСОБА_13 в будинку АДРЕСА_2. Під час сварки він вдарив ОСОБА_13 по обличчю на нього напала ОСОБА_7 і її відтягнув брат ОСОБА_4. Діана стало кусати ОСОБА_4 за руку, а потім побігли викликати міліцію. Він їм вбивством не погрожував. Ніж, що залучено до справи як доказ, взагалі в будинку не був. Його через 2 дні принесла в міліцію ОСОБА_13 і сказала, що він ним погрожував.

Цивільні позови не визнає оскільки жодного злочину не вчиняв.

Фізичного насильства під час досудового слідства до нього не застосовували.

Аналогічні показання він давав і на досудовому слідстві.

ОСОБА_4 пояснив суду, що 05.12.07 після розпиття спиртних напоїв в будинку ОСОБА_7 він спянів, а тому брат біля 19 год. відправив його додому: вул. Чкалова 73, де він проживає з матір'ю. Дома він зайшов в літню кухню, взяв цигарки та пішов до ОСОБА_12 Коли зайшов в будинок, то ОСОБА_12 спав. Він його не зміг розбудити, а тому сів біля телевізора і теж заснув. Розбудили їх ОСОБА_14 та ОСОБА_15 біля 1 год ночі 06.12.07, принісши літру самогону. Пити йому не дали, а біля 6 години ранку побили і

відправили шукати горілку. Він пішов до брата і застав там ОСОБА_9. В будинку ОСОБА_6 він ніколи не був.

Цивільного позову не визнає оскільки вбивства не вчиняв.

28.12.07 все відбувалось так як пояснює брат. Він з ножем нікому не погрожував.

На досудовому слідстві оговорив себе і брата, не витримавши фізичних знущань працівників міліції.

Однак ОСОБА_4 протягом всього досудового слідства перебував на підписці про невиїзд (т.2 а.с.66). Він мав можливість оскаржити дії працівників міліції та пройти медичне освідування, на предмет встановлення тілесних ушкоджень, у випадку їх заподіяння працівниками міліції, чого, як він визнав, не робив. Вперше ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою на незаконність досудового слідства лише після того, як суд змінив обраний відносно нього запобіжний захід з підписки про невиїзд на утримання під вартою та отримавши можливість спілкуватись з братом ОСОБА_3 в суді. Тоді як підсудний ОСОБА_3, перебував під вартою з 19.01.08 (т.2 а.с.21-24,59) і хоча протягом всього досудового слідства винним себе не визнавав, в суді підтвердив, що до нього будь-якого фізичного примусу не застосовувалось.

Незважаючи на це, твердження підсудного ОСОБА_4, що працівники міліції ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 застосовували до нього заходи фізичного та психічного впливу, примушуючи оговорити себе та брата, в результаті чого він пошкодив вену на руці, судом доручено перевірити прокурору. Постановою слідчого прокуратури Липовецького району від 21.11.08 відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно зазначених вище працівників міліції за відсутності події злочину. Відмовний матеріал оглянуто в судовому засіданні, а постанову залучено до справи.

Аналізуючи показання підсудних дані в суді з показаннями на досудовому слідстві, в сукупності з фактичними обставинами справи, суд їх до уваги не приймає, розцінюючи як намір підсудних ухилитися від відповідальності і допомогти в цьому один одному, а тому вважає неправдивими.

Суд також приходе до висновку, що підсудні ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на досудовому слідстві показання давали добровільно та без будь-якого примусу.

Так на досудовому слідстві ОСОБА_3, будучи вперше допитаним в якості обвинуваченого 28.01.08, винним себе не визнав та дав свідчення аналогічні показанням в суді (т.2 а.с.56-57), підтвердивши, що будь-якого фізичного примусу до нього не застосовувалось.

В той же день що і ОСОБА_3 - 28.01.08, тим же слідчим ОСОБА_21. було допитано в якості обвинуваченого, з участю адвоката, ОСОБА_4, який повністю визнав себе винним у вбивстві ОСОБА_6 за попередньою змовою з братом (т.2 а.с.65), однак в суді він від цих показань відмовляється, посилаючись на застосування фізичного примусу працівниками міліції.

Згідно цих свідчень, 05.12.07 брат ОСОБА_3 запропонував йому скоїти крадіжку курей на що він погодився. Разом з сином брата - ОСОБА_18 на мотоциклі «Мінськ», втрьох, поїхали в центр смт.Турбів на ринок. Там вони зняли з себе куртки, а брат ще і роззувся і пішли в домогосподарство по АДРЕСА_3, а ОСОБА_18 залишився їх чекати. Брат постукав у вікно. Вийшла жінка. Брат попросив продати горілки, а коли жінка впустила їх в будинок, ОСОБА_3 пихнув її, від чого остання впала. Потім брат почав її бити, а він тримати потерпілу за ноги. Подолавши опір жінки, положили її на диван. Брат став душити за горло, а він тримати вже за руки. Впевнившись, що жінка мертва, викрали з будинку гроші та речі, які складали в пакети та повернулись до мотоцикла. ОСОБА_11 повіз мішки до ОСОБА_8, а потім повернувся за ними.

29.01.08 з участю ОСОБА_4 проведено відтворення обстановки та обставин вбивства ОСОБА_6 (т.2 а.с.68-69). Відеозапис цієї слідчої дії переглянуто в суді. Жодного тиску з боку працівників міліції не встановлено. Пояснення ОСОБА_4 добровільні та детальні. Підсудний показав, як він з ОСОБА_3 та племінником

ОСОБА_11 приїхали на ринок, де розляглись та пішли до будинку ОСОБА_6 Далі ОСОБА_4 дав аналогічні показання оголошеним вище, що брат душив жінку за горло, а він тримав її за руки. Потім обшукали будинок та зібрали різні речі в пакети. За вказівкою брата він обривав телефонний шнур. Чув як брат скинув жінку на підлогу. Він перший вийшов з будинку і не бачив як ОСОБА_3 брав жіночі чоботи та інші речі.

Потерпіла ОСОБА_20, яка була присутня при відтворення підтвердила, що ОСОБА_4 самостійно в деталях розповідав про обставини скоєного і будь-якої не впевненості в його свідченнях вона не помітила, за виключенням того, що ОСОБА_4 не розповів за викрадення 500 грн., які на її думку були у матері.

За клопотанням підсудного судом допитані поняті: ОСОБА_21 та ОСОБА_22, які також підтвердили, що ОСОБА_4 послідовно та впевнено розповідав та показував за яких обставин він з братом скоїли вбивство.

28.05.08 в ході додаткового допиту в якості обвинувачуваного, з участю адвоката, вже іншим слідчим СУ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_23., ОСОБА_4 винним себе в предявленому звинуваченні не визнав, однак підтвердив, що 05.12.07 після розпиття спиртних напоїв в будинку ОСОБА_7, коли ОСОБА_8 пішла додому, а брати ОСОБА_9 та ОСОБА_10, ОСОБА_5 пішли провідати ОСОБА_13, залишившись удвох, брат запропонував вкрасти кури. Після повернення ОСОБА_5 біля 23год., втрьох, поїхали в центр селища на ринок. Він залишився біля хвіртки, а брат пішов в домогосподарство. Сильно гавкали собаки. Через 15хв. брат повернувся та погрожуючи вбити, наказав іти за ним. Вони зайшли в будинок, речі були розкидані та напівнаповнені мішки. Побачив сліди крові та жінку із закривавленим обличчям, що лежала на підлозі. Леонід дав мішок та наказав збирати речі. Взявши два мішки повернулись до ОСОБА_5, що чекав на ринку. Леонід признався, що напевно задушив жінку. Речі ОСОБА_5 повіз до ОСОБА_8, а він зайшовши додому за цигарками, пішов до ОСОБА_12, який вже спав. Він теж заснув перед телевізором, а біля 1 год ночі їх розбудили ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ще один хлопець, які принесли літру горілки. Йому пити не давали, а ранком побили і відправили шукати горілки. Він пішов до брата, однак той його вигнав, тому він пішов до дому спати. Ранком 06.12.07 крім брата нікого не було. На відтворені оговорив себе, бо боявся брата (т. 3 а.с.32-33).

Однак вже через годину 28.05.08 ОСОБА_4 теж з участю адвоката на ставці віч-на-віч з ОСОБА_5 повністю заперечує що їздив із свідком та братом на ринок, наполягаючи, що 05.12.07 після розпиття спиртних напоїв в ОСОБА_7 разом з ОСОБА_12 пішов до нього додому (т. 3 а.с.34).

02.07.08 в ході додаткового допиту в якості обвинувачуваного ОСОБА_4 повернувся до раніше даних показів 28.05.08 (т. 3 а.с.204-205).

Аналіз показань підсудних на досудовому слідстві свідчить, що ОСОБА_3 з першого допиту намагався уникнути відповідальності та заплутати слідство, наполягаючи на своїй непричетності до скоєного та винуватості в цьому ОСОБА_9, а тому при постановлені вироку суд його показання на досудовому слідстві як і в суді, до уваги теж не бере, розцінюючи їх як намір підсудного уникнути відповідальності.

ОСОБА_4 на досудовому слідстві давав суперечливі показання, намагаючись перекласти вину за скоєне на брата, тому суд бере їх до уваги лише в тій частині, що узгоджуються з іншими доказами та фактичними обставинами встановленими судом.

Однак не дивлячись на намагання підсудних завести суд в оману, їх вина в скоєному повністю знайшла своє підтвердження.

Так свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 05.12.07 після розпиття спиртних напоїв в будинку матері, коли брати ОСОБА_9 пішли провідати ОСОБА_13, після 22 години, на мотоциклі «Мінськ» він, за наказом батька, возив ОСОБА_3 та ОСОБА_3

ОСОБА_23 в центр смт.Турбів на ринок де вони розляглись і кудись пішли. Через деякий час принесли мішки та наказали відвести їх до ОСОБА_8 Занісши мішки в веранду, він повернувся за підсудними, які йшли пішки, і підвіз їх до ОСОБА_8. В ОСОБА_8 речі висипали на підлогу та стали перебирати. Там було покривало, жіночі чоботи, смалець в банках, мясо, гаманець з медикаментами та інше. Розмовляючи між собою ОСОБА_3 сказав ОСОБА_8, що обірвали шнур від телефону яким душили та напевно забили. ОСОБА_8 ще перепитала кого. Не знайшовши горілки, його послали назад на ринок де забули пакет. Він туди не доїхав, а повернувшись сказав, що не знайшов. Батько наказав викинути ці речі в садок, а він викинув під паркан на смітник, біля ферми та поїхав спати, а ОСОБА_3 залишились в ОСОБА_8 Про те що сталось він розповів лише матері, яка повідомила в міліцію, а ті повірили лише після того, як він показав речі, що викинув на смітник.

28.12.07 під час розпиття спиртних напоїв в будинку матері по АДРЕСА_2, ОСОБА_3 почав бити ОСОБА_13, а він, злякавшись - кричати. Вибігла мати і він з нею повалив батька на підлогу. В бійку втрутився ОСОБА_4, відволікши матір та ОСОБА_13 за коси від ОСОБА_3, а ОСОБА_3 схопивши ножа, став погрожувати матері вбивством. Він взяв дитину ОСОБА_13 та побіг на вулицю ховатись.

Впізнав кухонний ніж, яким ОСОБА_3 погрожував матері і який залучено до справи в якості речового доказу.

Аналогічні послідовні показання свідок ОСОБА_5 давав на протязі всього досудового слідства, під час допитів та ставок віч-на-віч з підсудними та свідком ОСОБА_8 (т. 3 а.с.15-17, а.с.34-37, а.с.39-41)

Саме завдяки його правдивим свідченням 21.01.08 (т.1 а.с.244-245) даний злочин було розкрито, оскільки на той час органами досудового слідства в скоєнні вбивства ОСОБА_6 безпідставно обвинувачувались двоє інших осіб: ОСОБА_24 та ОСОБА_25, які ще 07.12.07 написали явки з повинною (т.1 а.с.78,79) і їм було предявлено обвинувачення (т.1 а.с.139,153).

В той же день, 21.01.08 згідно протоколу огляду на смітнику біля ферми, де показав ОСОБА_5, знайдено білий мішок з поліетиленовим пакетом в яких виявили матерчатий гаманець з медикаментами, миючий засіб, пачку від прального порошку, ганчірку білого кольору з темно-бурими плямами та інші, викрадені з будинку ОСОБА_6, речі (т.1 а.с.251), а в помешканні ОСОБА_8 вилучили жіночі чорні чоботи 41 розміру, покривало зеленого кольору з квітами, скляну банку 0,5л з залишками смальцю, пакет з залишками прального порошку, що підтверджується протоколом вилучення (т.1 а.с.250). Дані речі належали вбитій ОСОБА_6 і були впізнані потерпілими ОСОБА_26 та ОСОБА_20 (т.2 а.с.43-48), оглянуті та залучені до справи в якості речових доказів (т.2 а.с.190-194).

Після цього, 28.01.08 прокурором Липовецького району постанови про притягнення в якості обвинувачуваних ОСОБА_24 та ОСОБА_25 в умисному вбивстві ОСОБА_6 були скасовані (т.2 а.с.49-50) та, в той же день, предявлено обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (т.2 а.с.54,58).

За клопотанням підсудних, ОСОБА_24 та ОСОБА_25 допитані в судовому засіданні. Свідки підтвердили застосування щодо них фізичного насильства на початку слідства. В подальшому «визнавальні» показання давали будучи наляканими. ОСОБА_25 пояснив, що щотижня купував горілку в ОСОБА_6, а 05.12.07 на ринку в центрі смт.Турбів розпивав спиртні напої з ОСОБА_25, тому підозра пала саме на них. Він знав, що потерпіла ніколи не відкривала двері коли темніє. Вона навіть попереджала «клієнтів» щоб не приходили раніше 8 год. ранку та після 20год вечора, а тому він ходив вдень.

Зважаючи на пояснення свідків, суд приходе до висновку щодо необхідності винесення окремої ухвали на адресу прокурора, з метою перевірки обставин написання ОСОБА_24 та ОСОБА_25 явок з повинною та визнавальних показань.

Будучи допитаним в суді свідок ОСОБА_9 повністю заперечив свою причетність до скоєного вбивства, пояснивши, що 05.12.07, після розпиття спиртних напоїв в ОСОБА_7, він з братом ОСОБА_10 біля 22год. пішов провідати ОСОБА_13, а потім повернувся додому, де провів всю ніч, що можуть підтвердити сестра ОСОБА_27 та її чоловік ОСОБА_28 Всі вони проживають в одному будинку по АДРЕСА_4. Нікуди з ОСОБА_3 в ніч з пятого на шосте грудня 2007 року він не їздив і в ОСОБА_8 не був. Аналогічні показання ОСОБА_10 давав на досудовому слідстві, під час ставок віч-на-віч з ОСОБА_3 та ОСОБА_8

Його показання підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_27, ОСОБА_28

Крім того, свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що коли в серпні 2008 року перебував в слідчому ізоляторі в м. Вінниці, в звязку з притягненням до кримінальної відповідальності за порушення адміністративного нагляду, до нього в камеру помістили ОСОБА_3, який став чинити на нього тиск, змушуючи зізнатись в скоєнні вбивства ОСОБА_6 Він не погодився. Згодом від його імені в прокуратуру області надійшла явка з повинною яку він не писав та обставини в ній викладені повністю заперечує.

З приводу даної явки проводилась перевірка.

В звязку з показаннями свідка прокурором надано відмовний матеріал який оглянуто в судовому засіданні, а копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.10.08 залучено до справи.

ОСОБА_3 підтвердив, що був в одній камері з ОСОБА_9, проте категорично заперечив, що вмовляв його взяти на себе вбивство.

Потерпілі ОСОБА_20, ОСОБА_26 пояснили суду, що з будинку були викрадені всі ті речі, які їм предявляли для впізнання і погоджуються з їх вартістю, згідно довідок, залучених до справи.

Мати дійсно торгувала горілкою.

Вони були присутні при відтворенні як з участю ОСОБА_25 так і з участю ОСОБА_4. Якщо ОСОБА_25 вів себе не впевнено, плутався, працівники міліції йому підказували, то ОСОБА_4 навпаки, без будь-якого тиску, розповів та показав як скоїв вбивство матері зі своїм братом.

Однак потерпілі наполягають, що ОСОБА_4 невірно пояснював на відтворенні, що вони стукали у вікно і мати їм відкрила. Мати нікому не відкрила б двері, коли стемніє. Це було відомо всім її «клієнтам», а тому вийти з будинку вона могла лише на гавкіт собаки, яка була у матері. Судячи з того, що мати була в нічній білизні, то вона вже лягла спати, а лягала спати вона після 22 год., тому пояснення ОСОБА_3, що він з ОСОБА_9 їздив біля 19год є неправда.

Просят суд стягнути з підсудних на їх користь в рівних долях 12797,26 грн. тобто по 6398,63 грн. матеріальних витрат та по 100000 грн. моральної шкоди.

Аналізуючи показання потерпілих, свідків ОСОБА_25, ОСОБА_9 суд вважає нелогічними та суперечливими свідчення ОСОБА_4, дані на досудовому слідстві, в тій частині, що прийшовши з ОСОБА_3 до домогосподарства ОСОБА_6 скоїти крадіжку та не маючи грошей, вони стали стукати та просити її продати горілку і вона їм відчинила, а тому в цій частині до уваги не приймає. Суд вважає достовірним те, що ОСОБА_6 вийшла з будинку почувши гавкіт собаки, про це говорить і ОСОБА_4 в своїх послідуючих свідченнях на досудовому слідстві, що наводились вище, а підсудні побачивши її напали з метою вчинення розбою та вбивства. їх попередній зговір на розбійний напад та вбивство підтверджується узгодженістю дій підсудних.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердила, що 05.12.07 в її будинку розпивали спиртні напої підсудні, брати ОСОБА_9, ОСОБА_8 Сиділи довго, зона пішла спати. Вночі проснулась в 4-5 год. Спав син ОСОБА_11, а ОСОБА_9 в них не ночував. Ранком прийшов ОСОБА_4. Через декілька днів син розповів, що батько з ОСОБА_4 певно вбив ОСОБА_6 ОСОБА_3 пропонував їй жіночі зимові чоботи, але

чомусь так і не приніс. 28.12.07 ОСОБА_3 знову організував в будинку пянку, а її вигнали в іншу кімнату. Вона вибігла на крик доньки ОСОБА_13 та сина ОСОБА_11, який просив не бити ОСОБА_13. ОСОБА_3 бив дітей, а вона почала їх захищати. ОСОБА_3 схопив ножа і став бігати за нею погрожуючи вбити. Всі з дому втекли, а вона заховалась в шафу. Підсудний її шукав поки не приїхала міліція. Після цього вона два тижні боялась повернутись додому. Діані ОСОБА_3 не погрожував, лише їй. Ніж, яким погрожував їй ОСОБА_3, вилучили працівники міліції. Вона розповідала в міліції, що ОСОБА_3 вбив ОСОБА_6, однак їй ніхто не вірив, поки син не показав викрадених речей.

Просить стягнути з ОСОБА_3 10000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні потерпіла впізнала ніж, яким їй погрожував ОСОБА_3

Згідно вироку Липовецького райсуду від 18.11.96 (т.2 а.с.119-126) ОСОБА_3 засуджувався за те, що 05.02.96 під час сварки з дружиною ОСОБА_7 почав її бити, а потім умисно облив бензином і підпалив, заподіявши їй середньої тяжкості тілесні ушкодження. Це підтверджує, що у потерпілої були реальні підстави побоюватись здійснення погроз зі сторони ОСОБА_3

Потерпіла ОСОБА_13 пояснила, що 28.12.07 вона прийшла до матері ОСОБА_7 в АДРЕСА_2. За столом сиділи брати ОСОБА_7, брати ОСОБА_9, ОСОБА_11. Матері не було. ОСОБА_3 вдарив її в голову, почалась сварка. З іншої кімнати, на крик ОСОБА_20, вийшла мати та стала заступатись за неї. Почалась бійка. Вона побігла викликати міліцію, бо знаючи, як ОСОБА_3 знущається над матір'ю, вона переживала, що він може її вбити. Коли приїхала міліція, то вони пішли подивитись що трапилось в будинку. Мати сиділа в шафі, прикрившись одягом. Через декілька днів міліція вилучила ножа. Потерпіла впізнала предявлений ніж.

Згідно протоколу огляду від 04.01.08, в помешканні потерпілої ОСОБА_7 в буд. АДРЕСА_2, на серванті, виявлено та вилучено кухонний ніж з пластмасовою ручкою білого та синього кольору (т.2 а.с.7), який оглянуто та залучено до справи в якості речового доказу (т.2 а.с. 190-194).

Свідок ОСОБА_19, допитаний за клопотанням підсудного ОСОБА_3, підтвердив, що був в якості понятого під час проведення огляду в будинку ОСОБА_7 в ході якого вилучався ніж.

Таким чином, досліджені в суді докази підтверджують винуватість ОСОБА_3 в погрозі вбивством потерпілій ОСОБА_7, реальність цих погроз та спростовують його покази як на досудовому слідстві так і в суді про відсутність погрози ножем з його боку та переслідування потерпілої.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що ввечері 05.12.07 ОСОБА_5 привіз їй два чи три мішки та поїхав за батьком. Повернувся він з ОСОБА_3 та ОСОБА_9. Вони стали роздивлятись вміст мішків, а вона пішла готувати вечерю. Після вечері ОСОБА_5 з ОСОБА_9 поїхали, а ОСОБА_3 залишився ночувати. ОСОБА_22, що залишились в будинку вона видала працівникам міліції. Незважаючи на покази ОСОБА_5 та ОСОБА_9, ОСОБА_8 наполягала, що з ОСОБА_3 був саме ОСОБА_9, а не ОСОБА_4 Заперечувала, що ОСОБА_3 говорив, що когось задушили телефонним шнуром.

Однак суд її показання в цій частині до уваги не приймає, вважаючи, що таким чином ОСОБА_8 допомагає ОСОБА_3 уникнути відповідальності, оскільки, що не заперечує ні вона, ні ОСОБА_3, є його коханкою. Крім того, сама намагається приховати свою причетність до скоєного злочину.

З метою перевірки даних обставин в порядку ст. 97 КПК суд вважає за необхідне винести окрему ухвалу на адресу прокурора.

Невинуватість же ОСОБА_9, підтвердив не лише ОСОБА_5, але і ОСОБА_4 на досудовому слідстві. Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_27, ОСОБА_28, потерпіла ОСОБА_13, підтвердили в суді, що ОСОБА_9 весь вечір був вдома. Потерпіла ОСОБА_7 заперечила пояснення ОСОБА_3, що ОСОБА_9 ночував в їх будинку.

Мати підсудних - ОСОБА_29, допитана в суді за клопотанням ОСОБА_4, пояснила, що 05.12.07, вона цей день памятає, бо було релігійне свято, її син ОСОБА_23 повернувся від ОСОБА_3 біля 19 год. та до 23 год ремонтував магнітофон, а потім пішов до ОСОБА_12, де провів всю ніч.

Після 21.01.08 його забрала міліція і він повернувся побитий з порізаною рукою. Пояснював, що били в міліції, змушуючи признатись у вбивстві.

Однак суд критично оцінює свідчення ОСОБА_29 та не приймає їх до уваги при постановленні вироку, вважаючи, що мати намагається допомогти синам уникнути відповідальності.

Показання свідка ОСОБА_29 є непослідовними та суперечать матеріалам справи. Так свідок наполягає, що запамятала 05.12.07, бо було якесь релігійне свято, однак не змогла відповісти на запитання суду якого дня 2008 року святкувався Великдень.

ОСОБА_3 пояснив суду, що 05.12.07 біля 19 год. вигнав ОСОБА_4 додому спати, бо він сильно спянів. Це підтвердив і сам ОСОБА_4, пояснивши, що прийшовши додому, взяв в літній кухні цигарки та пішов до ОСОБА_12 Свідок же стверджує, що ОСОБА_4 прийшовши додому, весь вечір до 23год. ремонтував магнітофон.

В судовому засіданні зясовано, що у ОСОБА_3 мав місце закритий перелом правої ліктьової кістки (т. 3 а.с. 183-184). Однак дана обставина не виключає можливість вчинення ним активних дій: побиття та вбивство потерпілої, оскільки як сам підсудний, так і його брат, потерпіла ОСОБА_7, ОСОБА_13, свідок ОСОБА_5 підтверджують, що ОСОБА_3 в день вбивства їздив на мотоциклі. Згідно показів потерпілих ОСОБА_20, та ОСОБА_30 їх мати була стара та немічна жінка, що не могла чинити активного опору нападникам, тим більше двом.

Вина підсудних підтверджується також матеріалами справи дослідженими в судовому засіданні.

Згідно протоколу огляду місця події, 06.12.07 в 9 год. 30 хв. в будинку АДРЕСА_3 виявлено труп ОСОБА_31 зі слідами насильницької смерті (т. 1 а.с.3-45). Під час огляду знайдено сліди ніг біля воріт з яких зроблено гіпсові зліпки.

Відповідно до висновку судово-трасо логічної експертизи № 136-Т від 20.06.08 гіпсові зліпки ніг, вилучені при огляді місця події 06.12.07 по АДРЕСА_3 за фактом вбивства ОСОБА_6 могли бути залишені правою та лівою ногою ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 143-155), а висновками судово-трасологічних експертиз № 138-Т та 139-Т виключається приналежність цих слідів ОСОБА_4 та ОСОБА_9 (т. 3 а.с.157-178). Цим підтверджує неправдивість свідчень ОСОБА_3, що саме ОСОБА_9 ходив до потерпілої, а він очікував його біля мотоцикла. Саме ОСОБА_3 роззувся та пішов в домогосподарство потерпілої, згідно показів ОСОБА_4, даних на досудовому слідстві, які суд і бере до уваги при постановленні вироку.

Згідно висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_6 настала від механічної асфіксії в результаті стиснення органокомплексу тупим предметом, що підтверджується наявністю виявлених при дослідженні синців, саден, странгуляційної борозни та вогнищевих крововиливів на шиї, переломів підязичної кістки справа та лівого верхнього ріжка щитовидного хряща, крововиливу в склеру правого ока, ознак швидконасталої смерті та порушення внутрішньо органного кровообігу. При огляді трупа виявлено також закриту травму грудей та живота (множинні синці на тулубі, переломи ребер справа та зліва з пошкодженням пристінкової плеври, розрив селезінки, двобічний гемоторакс та гемоперитонеум загальним обємом біля 600мл), крововиливи в мякі тканини голови, синці та садна на обличчі та кінцівках, які утворились від дії тупих предметів, незадовго до настання смерті і не стоять в причинному звязку зі смертю та мають ознаки легких тілесних ушкоджень (т. 1 а.с.236-241).

Вартість викрадених речей у ОСОБА_6 підтверджується довідками (2 а.с. 186-189).

Згідно актів судово-психіатричних експертиз, в момент вчинення злочину підсудні в стані фізіологічного афекту не перебували, в момент вчинення злочину усвідомлювали свої дії та керували ними, не страждали і не страждають ні на які психічні захворювання та можуть усвідомлювати свої дії і керувати ними в теперішній час.

ОСОБА_3 є особою з емоційно нестабільним розладом особистості по імпульсивному типу. Поводить себе демонстративно та зверхньо (т. 2 а.с.145-146,170-172), що підтвердилось і в ході судового розгляду справи, в звязку з чим ОСОБА_3 неодноразово робились зауваження, він тимчасово видалявся з зали засідання за не підкорення розпорядженням головуючого.

Психолого-психіатричною характеристикою підсудних пояснюється активна роль ОСОБА_3 в скоюваних злочинах та навязування ним ОСОБА_4 своєї версії захисту в суді. Так, протягом всього досудового слідства, ОСОБА_4, перебуваючи на підписці про невиїзд, не написав жодної скарги про свою непричетність до скоєного чи побиття його працівниками міліції. Лише під час розгляду справи в суду, зустрівшись з братом, що перебував під вартою під час слідства, ОСОБА_4 почав заявляти безліч клопотань та скарг як і його брат, намагаючись заплутати слідство та затягнути судовий розгляд справи.

Так судом відмовлено в задоволенні таких клопотань підсудних, як вилучення одягу ОСОБА_3 з призначенням її експертизи на предмет виявлення слідів злочину на ньому, допиті в якості свідків ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, слідчого та оперативних працівників міліції.

Суд вважає їх такими, що спрямовані виключно на затягування судового процесу, оскільки їх задоволення не матиме будь-якого доказового змісту винуватості чи не винуватості підсудних.

Так, свідчення того, що ОСОБА_4 після 1год. ночі 06.12.07 був в будинку ОСОБА_12, тобто після скоєння злочину, жодним чином не виключає можливість скоєння ним вбивства до цього, а тому встановлення даного факту не стосується обставин злочину, а допит зазначених вище осіб, не є свідченнями, що стосуються обставин вбивства.

Безпідставним є вилучення одягу ОСОБА_3, який стверджує, що саме в даному одязі, що і зараз, він був одітий 05.12.07, заперечуючи причетність до вбивства та проведення експертизи. Тобто експертиза, згідно пояснення ОСОБА_3, має підтвердити відсутність слідів крові ОСОБА_6 на його одязі. Однак ця обставина жодним чином не спростує незаперечні докази його винуватості наведені вище. Крім того, згідно висновку судово-цитологічної експертизи (3 а.с.44-50) кров як ОСОБА_3 так і ОСОБА_6 відноситься до однієї ж групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО.

Таким чином, проаналізувавши наведені вище докази, суд вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4:

- в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині (вбивстві), вчиненому з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб, і їх дії слід кваліфікувати за п.п.6,12 ч.2 ст. 115 КК України;

- нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу (розбої) та з проникненням в житло, вчиненому за попередньою змовою групою осіб із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої, і їх дії слід кваліфікувати за ст. 187 ч. 4 КК України.

Крім того, дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати ще і за ч. 1 ст. 129 КК України, як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

Оскільки факт погрози вбивством ОСОБА_13 не знайшов свого підтвердження: це заперечили і підсудний і потерпілі, то обвинувачення ОСОБА_3 в частині погрози вбивством ОСОБА_13 підлягає виключенню.

При призначенні виду та міри покарання підсудним суд не знаходить обставин, які б помякшували їм покарання. Обставинами, що обтяжують покарання підсудним суд вважає рецидив злочину, скоєння злочину особою, що перебуває в стані алкогольного спяніння. Обоє зловживають алкоголем (т.2 а.с. 165-166).

На підставі викладеного, з врахуванням їх негативних характеристик (т.2 а.с.113,129), похилого віку потерпілої, суд вважає за необхідне обрати підсудним покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_4 скоїв злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Липовецького райсуду від 21.07.05, то йому остаточне покарання слід призначити відповідно до вимог ст. 71 ч.2 КК України.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_30 підлягає задоволенню в повному обємі, так як розмір матеріальної шкоди підтверджено розрахунками і понесені витрати у суду не викликають сумніву.

В повному обємі підлягає задоволенню і їх позов в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки вбито їх матір, внаслідок чого потерпілі отримала нервове потрясіння та моральне страждання, що відбилось на стані їх здоровя.

Слід задовольнити і позов ОСОБА_7 та стягнути з ОСОБА_3 на її користь 10000 грн. моральної шкоди, заподіяної погрозою вбивством.

Згідно матеріалів справи (т.1 а.с.157,164,188,200,211,227; т.2 а.с.147,176,181; т. 3 а.с. 132,142,156,169) на проведення судових експертиз по справі затрачено 6804,08 грн., що є судовими витратами і відповідно до ст. 93 КПК підлягають стягненню з засуджених відповідно: ОСОБА_3 - 3664,96 грн., ОСОБА_4 - 3139,12 грн.

Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3, визнати винним та призначити покарання:

- за ст. 115 ч.2 п.п. 6,12 КК України довічне позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна;

- за ст. 187 ч. 4 КК України пятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна;

за ст. 129 ч. 1 КК України два роки обмеження волі.

Згідно ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з 09.01.08.

ОСОБА_4, визнати винним та призначити покарання:

за ст. 115 ч.2 п.п. 6,12 КК України довічне позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна;

за ст. 187 ч. 4 КК України пятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна;

Згідно ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання - довічне позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Згідно ч.2 ст. 71 КК України за сукупністю з вироком Липовецького райсуду від 21.07.05, шляхом поглинання невідбутого покарання довічним позбавленням волі, остаточно призначити покарання - довічне позбавлення позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з 16.09.08.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити утримання під вартою.

Цивільні позови ОСОБА_20, ОСОБА_30 та ОСОБА_7 задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_20 шість тисяч триста девяносто вісім грн. 63коп. матеріальної шкоди та сто тисяч гривень моральної шкоди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_30 шість тисяч триста девяносто вісім грн. 63коп. матеріальної шкоди та сто тисяч гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 десять тисяч грн. моральної шкоди.

Стягнути на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати за проведення експертиз з ОСОБА_3 - три тисячі шістсот шістдесят чотири грн. 96 коп., з ОСОБА_4 - три тисячі сто тридцять девять грн. . 12 коп., перерахувавши кошти на рахунок 35227002000019 в УДК у Вінницькій області, код - 24525055, МФО- 802015.

Речові докази, що зберігаються в камері схову Липовецького РВ УМВС України у Вінницькій області повернути потерпілим, DV-диск, з записом слідчої дії, зберігати при справі.

Вирок може бути оскаржено до Верховного Суду України через апеляційний суд Вінницької області протягом одного місяця з моменту проголошення, а засудженими в той же строк з моменту отримання копії вироку.