Ухвала суду № 93658002, 14.12.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4278/18

2-с/214/109/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Прасолов В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою КП «Криворіжтепломережа», -

ВСТАНОВИВ :

До Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 11.12.2020 року від боржника ОСОБА_1 надійшла заява, згідно якої останній просить: поновити процесуальний строк на подання заяви про скасування судового наказу; скасувати судовий наказ від 03.09.2018 року у справі № 214/4278/18 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості по оплаті за послуги централізованого опалення на користь КП «Криворіжтепломережа», виданий Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що 03 грудня 2020 року боржником було отримано судовий наказ по справі № 214/4278/18 від 03 вересня 2018 року, виданий Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, яким з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно стягнуто заборгованість за отримані послуги з централізованого опалення за період з 01.06.2015 року по 01.02.2018 року в сумі 14038 гривень 37 копійок а також витрати по сплаті судового збору в сумі 176 гривень 20 копійок. Не згоден із розміром стягнутої з нього суми заборгованості та вважає її необґрунтованою. До заяви про видачу судового наказу не додано розшифрування переліку та обсягу наданих стягувачем послуг по кожному місяцю, в якому проводилось нарахування. Договору між боржником та стягувачем на надання відповідної комунальної послуги не укладалось. Проте, стягувачем помилково включено боржника ОСОБА_1 до переліку боржників, які споживали послугу із централізованого опалення, оскільки він з 2012 року, після розірвання 12 червня 2012 року шлюбу із. ОСОБА_2 , фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не є співвласником вказаного нерухомого майна, а з 07 квітня 2017 року знятий з реєстрації за вказаною адресою, та з 31 серпня 2017 року зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Вказані обставини підтверджуються відповідними відмітками у паспорті боржника на сторінках «Сімейний стан» та «Місце проживання». Також, відповідно до ст. 19 вказаного Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Такого договору між мною і стягувачем на сьогодні не існує. Крім того, стягувач пред`явив до стягнення суму заборгованості за начебто спожиті житлово-комунальні послуги, не підтвердивши факт укладання договору на постачання таких послуг, зокрема, мені, та, відповідно, акти прийому-передачі наданих послуг, підписані, у тому числі, мною. Такі документи у стягувана відсутні, тому факт надання послуг, їх прийняття мною, не підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні ст. 78-80 ЦПК України. Таким чином боржник не може нести відповідальність по сплаті за послуги, яких не отримував та отримати не міг.? Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово- комунальної послуги. Вказаний судовий наказ отримав 03 грудня 2020 року, що підтверджується даними, зазначеними у тексті судового наказу. Про існування судового наказу дізнався після раптового блокування власного банківського рахунку. Просить врахувати поважність причини пропущення строку та прийняти дану заяву до розгляду.

Дослідивши вимоги заяви та додані до неї документи, письмові матеріали справи, надавши їм оцінку в сукупності, приходжу до наступного висновку.

03 вересня 2018 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області видано судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» заборгованості по оплаті за послуги централізованого опалення за період з 01 червня 2015 року по 01 лютого 2018 року в розмірі 14 038 грн. 37 коп., а також судового збору у розмірі 176 грн. 20 коп.

Копію судового наказу боржник отримав 03 грудня 2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Оскільки боржник отримав копію судового наказу 03 грудня 2020 року та звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу 11 грудня 2020 року, тобто в передбачений ч.1 ст.170 ЦПК України, строк, підстав для поновлення строку для подачі заяви про скасування судового наказу не вбачаю, а тому заява про поновлення строку є безпідставною, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст. 170,171 ЦПК України, не вбачаю підстав для повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу згідно ч.6 ст.170 ЦПК України, та вважаю достатньо підстав для постановлення ухвали про скасування судового наказу.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 258-260, 444 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Скасувати судовий наказ від 03 вересня 2018 року, виданий Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП «Криворіжтепломережа» заборгованості за отримані послуги з централізованого опалення за період з 01.06.2015 року по 01.02.2018 року в розмірі 14 038 грн. 37 коп., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 176 грн. 20 коп.

В іншій частині - відмовити.

Одночасно роз`яснюється, що КП «Криворіжтепломережа» має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Прасолов