
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2020 Справа №607/20869/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В., позивача – ОСОБА_1 , представника відповідача – Климчук О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Василюка Григорія Олеговича та управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся із позовом до поліцейського роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Василюка Григорія Олеговича та управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДП 18 № 748624 від 27.10.2020 року. Позов мотивовано тим, що порушення, які викладенні в оскаржуваній постанові він не вчиняв, правил дорожнього руху не порушував. Звертає увагу на порушення, зокрема, того, що невірно вказано модель автомобіля, яким він керував, невірно зазначено, що він відмовився від підпису про ознайомлення із правами, обманним шляхом, нібито для перенесення справи, вимагав посвідчення водія, працівник поліції вирвав з нього з року постанову, не надавши можливості йому ознайомитися з її змістом. Зауважує, що порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, не зазначено доказів.
Від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Покликається на те, що факт вчинення адміністративного правопорушення зафіксовано відеозаписом з автомобільного реєстратора, а саме, те, що позивач не пропустив пішоходів на нерегульованому пішохідному переході по вул. Руській. Відеозаписами з нагрудного відео реєстратора поліцейського, чітко зафіксовано, що на вимогу поліцейського пред`явити для перевірки документи, передбачені п. 2.1 та 2.4 Правил дорожнього руху України, позивач не пред`являє поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів мотивуючи це тим, що він не зобов`язаний пред`являти поліс працівникам поліції.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 грудня 2020 року відкрито провадження по справі про адміністративне правопорушення та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 грудня 2020 року замінено неналежного відповідача – управління патрульної поліції в місті Тернополі на Управління патрульної поліції в Тернопільській області департаменту патрульної поліції.
В судовому засіданні позивач позов підтримав.
Представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що постановою поліцейського УПП в Тернопільській області Василюка Г.О. від 27 жовтня 2020 року серії ДП18 №748624, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 126, частиною першої статті 122 та частиною другою статті 36 КУпАП за те, що близько 22 год. 35 хв. в м. Тернополі по вул. Руській керуючи автомобілем Форд Фокус д.н.з. НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, створивши їм перешкоду у русі, чим порушив вимоги п. 18.1 ПДР України, та при перевірці документів не мав при собі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чим порушив пункт 2.1Г Правил дорожнього руху.
Відповідно до інформації, яка міститься у відкрито доступі в мережі інтернет що наявності полісу страхування цивільно-правової відповідальності за параметрами пошуку ВО2711СМ «не знайдено».
Крім того, судом досліджено відеозапис реєстратора службового автомобіля, працівників поліції, на якому зафіксовано що автомобіль Форд, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, після цього був зупинений працівниками поліції.
Також, судом досліджено відеозапис нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано процес розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема поліцейським повідомлена причина зупинки, продемонстровано докази, роз`яснено права, заслухано клопотання про відкладення, в задоволенні якого відмолено, та прийнято рішення по справі про адміністративне правопорушення. Також, зафіксовано, що ОСОБА_1 не пред`явив полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Розглянувши справу, суд доходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, зважаючи на таке.
Щодо правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.
Частиною першою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність, серед іншого, за порушення вимог проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до пункту 18.1 правил дорожнього руху, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Водночас, як видно із відеозапису відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції, на ньому зафіксовано, що автомобіль Форд д.н.з. НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, після цього був зупинений працівниками поліції.
На відеозапису нагрудних камер поліцейських ВО 0058, ВО 00020 зафіксовано, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 демонструвався вказаний доказ.
Тому, суд доходить висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КУпАП є доведеним.
Щодо правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП.
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно підпунктом "ґ" п. 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Згідно із пунктом 2.4 ПДР України, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII, водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно зі статтею 53 Закону № 1961-IV, посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Отже, положеннями статті 53 Закону № 1961-IV передбачено право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а підпунктами 2.1, 2.4 ПДР України, встановлено обов`язок водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий поліс.
Водночас, як видно із нагрудних камер поліцейських, ОСОБА_1 не пред`явив на вимогу працівників поліції поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чим порушив пункт 2.1 Правил дорожнього руху, отже вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першої статті 126 КУпАП.
На підставі частини другої статті 36 КУпАП поліцейським правомірно накладено стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених в розмірі 425 гривень.
Таким чином, факт правопорушення доведений, оскаржувана постанова складена уповноваженою особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону, розмір штрафу відповідає вимогам санкції частини статті 126 КУпАП.
Доводи представника позивача про те, що неправильно зазначено автомобіль в постанові про адміністративне правопорушення - Форд Фокус, а не ОСОБА_2 , суд не бере до уваги, оскільки зазначення інспектором у постанові неправильних даних, не спростовує порушення позивачем Правил дорожнього руху. (Аналогічна правова позиція висловлено у Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі №537/1214/17 та у Постанові від 24.12.2019 року у справі 459/1801/17.)
Щодо доводів позивача про те, що інспектором порушено вимоги закону, так як він не склав протоколу про адміністративне правопорушення суд не бере до уваги, оскільки 08 серпня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» № 596-VІІІ від 14 липня 2015 року, яким внесені зміни до КУпАП. Цими змінами законодавець наділив органи Національної поліції правом розглядати справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. (ст. 276 КУпАП). Наведеним вище Законом України № 596-VІІІ від 14 липня 2015 року внесені зміни і до ст. 258 КУпАП, у якій визначені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Так, законодавець звільнив Національну поліцію від обов`язку по складанню протоколу у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до її компетенції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. При цьому, уповноважені органи (посадові особи) отримали право на місці вчинення правопорушення виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Судом не встановлено таких порушень процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Крім того, інспектор патрульної поліції батальйону УПП у місті Тернополі не є належним відповідачем, оскільки виносячи оскаржувану постанову, діяв від імені органу в якому він працює.
За таких обставин, зважаючи на те, що вина позивача доведена суд вважає, що підстави для скасування постанови відсутні та в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись Правилами дорожнього руху України, ст.9, ст.ст. 125, 251, 258, 280, 288, 289 КУпАП, ст.ст. ст. ст. 2, 5, 6, 9, 90, 242 - 246, 250, 255, 286, 295, 297, п. п. 15.5 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, місто Тернопіль, вул. Котляревського, 24, ЄДРПОУ – 40108646.
Головуючий суддяВ. М. Позняк
Судове рішення № 93654436, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 18.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/20869/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: