Ухвала суду № 93639767, 18.12.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

18.12.2020

Справа № 642/6282/20

Провадження № 2/642/1768/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року суддя Ленінського районного суду м.Харкова Грінчук О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить встановити факт його постійного проживання разом з дружиною ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ,, а також визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаної квартири після смерті дружини.

Ухвалою суду від 01.12.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 5-денний термін на усунення недоліків, а саме: всупереч п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини: позивач, зазначаючи третьою особою ОСОБА_2 , в спільній сумісній власності якої разом із ОСОБА_3 перебуває квартира за адресою: АДРЕСА_1 , не зазначає, ким вона доводиться померлій ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ») для встановлення її процесуального статусу у справі та належного відповідача. Крім того, як вбачається з Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади м.Харкова, за адресою: АДРЕСА_1 , крім померлої ОСОБА_3 зареєстровані - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , однак позивач не вказує також і їх ступінь споріднення з померлою ОСОБА_3 для встановлення судом наявності інших спадкоємців за законом для встановлення належного відповідача у справі. Також, позивач зазначив, що третя особа ОСОБА_2 , в спільній сумісній власності якої перебуває спірна квартира, в 2009 році усиновлена в США та її місцезнаходження невідоме, однак на підтвердження цьому не надано жодних доказів, зокрема, звернень до відповідних міграційних органів про надання інформації про виїзд останньої. Також, позивач, вказуючи, що третя особа ОСОБА_2 виїхала в США, у зв`язку з чим виникає необхідність до відкриття провадження у справі встановлення її місцезнаходження з метою направлення їй копії позовної заяви з додатками та судового виклику про необхідність явки до суду шляхом направлення відповідного судового доручення та для надання письмових пояснень щодо предмета позову, не виконав вимоги щодо судового доручення.

15.12.2020 до суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, з якої вбачається, що позивач не вважає вказані недоліки підставою для залишення позову без руху. Крім того, зазначив, що вказав зареєстроване місце проживання третьої особи, а щодо встановлення статусу інших зареєстрованих осіб наразі не має можливості виконати таку вимогу та має намір заявляти клопотання про витребування доказів.

Дослідивши заяву позивача, суддя приходить до висновку, що позивачем не виконана ухвала суду про залишення позову без руху з наступних підстав.

Позивач в заяві на виконання вимог ухвали суду від 01.12.2020 лише зазначив, що не вважає зазначені в ній обставини недоліками позовної заяви, при цьому, не надав жодного пояснення щодо обставин, викладених в ній.

Так, позивач, зазначаючи в позові про зареєстроване місце проживання третьої особи в спірній квартирі за адресою АДРЕСА_1 , завідомо знаючи, що вона там не проживає та виїхала до США, не вчиняє дії для встановлення її місцезнаходження та фактично позбавляє її права подавати пояснення та заперечення щодо предмета спору, чим порушує принцип рівності та змагальності в судовому процесі. Крім того, позивач не вказує її ступеня споріднення з померлою ОСОБА_3 для встановлення інших спадкоємців за законом, що повинно відбуватись на стадії подачі позову до суду.

Крім того, суд звертає увагу, що спірна квартира перебуває у спільній сумісній власності померлої ОСОБА_3 з третьою особою - ОСОБА_2 , таким чином, її права можуть бути порушені у разі розгляду судом справи без її повідомлення.

Також, в спірній квартирі крім померлої ОСОБА_3 зареєстровані також ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , однак позивач не вказує їх учасниками справи та їх ступінь споріднення з померлою ОСОБА_3 для встановлення судом наявності інших спадкоємців за законом для встановлення належного відповідача у справі.

Однак, позивач вказує, що на даному етапі він не має змоги встановити процесуальний статус таких осіб, що планує зробити в подальшому шляхом заявлення клопотань про витребування доказів.

При цьому, ОСОБА_1 не зазначає, якого роду можуть бути клопотання про витребування доказів для встановлення процесуального статусу зареєстрованих в спірній квартирі осіб. Також суд звертає увагу, що витребування доказів на підставі ухвали суду можливе лише у разі подання позивачем доказів неможливості самостійно їх витребувати.

Визначення кола осіб учасників процесу є важливою передумовою для подачі позову до суду.

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.

Позивач, не надаючи суду відомості про осіб, які, на думку суду, мають безпосереднє відношення до предмета спору, фактично позбавляє суд здійснити всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з ухваленням законного рішення без порушення прав таких осіб.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони (рішення у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27 жовтня 1993 р., п. 33, та «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 р., п. 38).

Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (див., серед інших рішень та mutatis mutandis, «Кресс проти Франції» (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; «Ф.С.Б. проти Італії» (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; «Т. проти ОСОБА_3 » (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та «Кайя проти Австрії» (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», п. 63).

Від змісту позовної заяви залежать позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Таким чином, вважаю, що позивачем не виконана ухвала суду про залишення позову без руху та не виконана вимога п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, що є підставою, згідно ч.3 ст. 185 ЦПК України, визнати позовну заяву неподаною та повернути позивачу.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч.7 ст. 185 ЦПК України).

Відповідно до ст.7 ч.1 п.2 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви.

Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування за законом - вважати неподаною та повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, у разі припинення існування обставин, які стали причиною його повернення.

Зобов`язати УДКСУ у Холодногірському районі м. Харкова, код 37999696, повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачений судовий збір згідно квитанції №0.0.1910203002.1 від 18.11.2020 у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Зобов`язати УДКСУ у Холодногірському районі м. Харкова, код 37999696, повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачений судовий збір згідно квитанції №0.0.1910203665.1 від 18.11.2020 у розмірі 1246 (одна тисяча двісті сорок шість) грн. 54 коп.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя