Ухвала суду № 93638645, 17.12.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/15597/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.

секретар судового засідання Трохимчук В.М.

за участю представника скаржника ОСОБА_1

представника стягувача ОСОБА_2

приватного виконавця Ярмошевич Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне скаргу ОСОБА_3 на дії приватного виконавця Ярмошевич Наталії Олексіївни,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_3 адвокат Блащук Т.В. звернулася до суду з скаргою на дії приватного виконавця Ярмошевич Н.О. Просить суд визнати протиправною дію приватного виконавця Ярмошевич Н.О. щодо стягнення за виконавчим листом №569/19824/14-ц від 16.01.2020 р. на нежитлове-приміщення цокольного поверху за адресою: АДРЕСА_1 . Також просить суд зобов`язати приватного виконавця Ярмощевич Н.О. скасувати стягнення за виконавчим листом №569/19824/14-ц від 16.01.2020 р. на нежитлове приміщення цокольного поверху за адресою : АДРЕСА_1 .

Вимоги скарги мотивує тим, що 14.09.2020 р. ОСОБА_3 дізналася про те, що в рамках виконавчого провадження, приватним виконавцем Ярмошевич Н.О. було звернуто стягнення на об`єкт нерухомого майна фізичної особи – нежитлове приміщення цокольного поверху, за адресою АДРЕСА_1 . Дані дії скаржник вважає протиправними з наступних підстав. ОСОБА_3 проживає за адресою АДРЕСА_1 , хоча у Державних реєстрах даний об`єкт зареєстрований, як нежитлове приміщення. Дане приміщення є єдиним майном ОСОБА_3 на є необхідним для скаржника.

Не погоджуючись із скаргою ОСОБА_3 представником стягувача АТ «Універсал Банк» до суду 30.10.2020 р. подано заперечення. Представник стягувача заперечив проти задоволення скарги та зазначив, що скаржником не вказано щодо винесення якого процесуального документу просить визнати дії приватного виконавця Ярмошевич Н.О. протиправними. Нежитлові приміщення цокольного поверху №126, №127 загальною площею 109,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 є предметом іпотеки по договору №07-643-ІФ-207 від 26.10.2007 р.укладеного з стягувачем та ОСОБА_3 . Також зазначив, що приватним виконавцем не було вчинено жодних дій, спрямованих на звернення стягнення на майно, що зазначене у переліку майна, на яке не можу бути звернуто стягнення за виконавчими документами, та нежитлові приміщення до вищезазначеного переліку не входять. Окрім того, зазначив, що ОСОБА_3 пропущено строк на подання скарги, оскільки у матеріалах виконавчого провадження №61345914 міститься інформація про ознайомлення 18.06.2020 р. ОСОБА_3 з матеріалами виконавчого провадження, а з скаргою остання звернулася 28.09.2020 р. Спростовує також твердження скаржника, що продаж нежитлового приміщення позбавить останню житла.

Від приватного виконавця Ярмошевич Н.О. до суду надійшли заперечення на скаргу від 04.11.2020 р. У задоволенні скарги просить суд відмовити. Зазначає, що скаржником не зазначено, яку саме виконавчу дію (процесуальний документ), вчинену з примусового виконання виконавчого провадження АСВП №61345914 вона вважає та просить визнати протиправною. Також зазначає, що скаржником пропущено строк на оскарження рішень та дій виконавця.

У судовому засіданні представник скаржника підтримала вимоги довірителя та просила скаргу задоволити повністю.

Представник стягувача заперечив проти задоволення скарги у повному обсязі за не обґрунтованістю та недоведеністю.

Приватний виконавець Ярмошевич Н.О. у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги повністю з підстав та мотивів наведених у письмових запереченнях.

Вислухавши представника стягувача та боржника, приватного виконавця, допитавши свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дослідивши матеріали скарги, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Пунктом 9 ч. 2 ст.129Конституції України передбачено одну із основних засад судочинства - обов`язковість рішень суду, виконання будь-якого рішення є невід`ємною частиною правосуддя.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).)

Статтею 19Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Н.О. перебуває виконавче провадження з ВП №61345914, з примусового стягненя з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором №07-643-КФ-2007 від 26.10.2007 р.на загальну суму 26636 доларів США, 70 центів та судового збору, на виконання виконавчого листа виданого Рівненським міським судом Рівненської області 16.01.2020 р.

Постановою про опис та арешт майна боржника від 04.03.2020 р. у виконавчому провадженні ВП №61345914, приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Ярмошевич Н.О. проведено опис та арешт майна боржника ОСОБА_3 , а саме нежитлові приміщення , приміщення цокольного поверху №126, №127, загальною площею 109,6 кв.м. що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 прим. №126, №127.(а.с.46-47)

Нежитлові приміщення, приміщення цокольного поверху №126, №127 загальною площею 109,6 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 є предметом іпотеки по договору іпотеки №07-643-ІФ-2007 ВІД 26.10.2007 р. укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 , що підтверджується відомостями з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Обтядення зареєстровано 26.10.2007 р. приватним нотаріусом Банацькою Л.І. (а.с.44)

Відповідно до інформаційної довідки №201101400 від 20.02.2020 з Державного реєстру речових праві на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек , Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна : АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 належать на праві привітної власності, на підставі рішень Здолбунівського районного суду Рівненської області від 10.09.2007 саме нежитлові приміщення, що є предметом іпотеки №07-643-ІФ-2007 від 26.10.2007.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Таким чином, норми Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Оскільки статтею 575 ЦК України іпотеку визначено як окремий вид застави, норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтвердили, що скаржник тривалий час мешкає в АДРЕСА_3 .

Проте, відповідно до інформаційної довідки №230926057 від 04.11.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: АДРЕСА_3 , то даних відомостей у реєстрах не знайдено.

Твердження скаржника, що виконавцем звернено стягнення на об`єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення цокольного поверху м.Здолбунів Рівненської області, яке є єдиним майном скаржника в якому вона проживає не знайшли свого підтвердження. Напроти, у копії паспорта скаржника долученого до скарги проставлено відмітку щодо реєстрації ОСОБА_3 в АДРЕСА_4 . У заяві приватному виконавця віж 02.03.2020 р. ОСОБА_6 зазначила адресу місцязнаходження АДРЕСА_4 . (а.с.45)

Окрім того, на будь-яке майно, що міститься у переліку додатку до Закону України «Про виконавче провадження» майна, на яке може бути звернено стягнення за виконавчими документами стягнення за виконавчим документом приватним виконавцем не зверталося.

Слід також зазначити, що ст.379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного обо тимчасового проживання в них.

Статею 4 Житлового кодексу України визначено, яка нерухомість може бути віднесена до житлового фонду, жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, утворюють житловий фонд.

Згідно п.2.5 ДБН В 2.2-15-2005 Розміщення житлових приміщень у цокольних, підвальних і підземних поверхах житлових будинків не допускається.

Частиною 1 ст.13 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У заяві скаржника не зазначено, яку власне виконавчу дію приватного виконавцю або ж процесуальний документ, вчинену з примусового виконання виконавчого провадження АСВП №61345914, просить визнати протиправною.

Отже, дії державного виконавця під час виконання виконавчого провадження ВП №61345914, здійснені ним у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України.

За таких обставин суд вважає, що вимоги скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому відсутні підстави для задоволення скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.353,354,441 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні скарги про визнання протиправною дію приватного виконавця Ярмошевич Н.О. щодо стягнення за виконавчим листом №569/19824/14-ц від 16.01.2020 р. на нежитлове приміщення цокольного поверху за адресою АДРЕСА_1 та зобов`язання приватного виконавця Ярмошевич Н.О. скасувати стягнення за виконавчим листом №569/19824/14-ц від 16.01.2020 р. на нежитлове приміщення цокольного поверху за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 18.12.2020 р.

Суддя І.О. Гордійчук