Ухвала суду № 93625811, 18.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/12034/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 грудня 2020 року місто Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулик А. Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової часини А0780 про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок,-

в с т а н о в и в:

17.12.2020 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до військової часини А0780, в якому позивач просить:

- стягнути з військової часини А0780 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період в сумі 55229,64 грн.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.

Суддя встановив, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина восьма статті 160 КАС України).

Позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 1, 13 частини першої статті 5 Закону України про судовий збір”. З цього приводу, суддя зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI).

За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону України №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону України № 3674-VI. Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Ця норма Закону має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон України №3551-XII). Нормами частини другої статті 22 вказаного Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія вказаного Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у статті 12 Закону України №3551-XII.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що “вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України №3551-XII”.

З огляду на підстави та предмет позову, суддя дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби не стосується пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій. Дії/бездіяльність відповідача зумовлені невчасним розрахунком при звільненні позивача зі служби та жодним чином не пов`язані з наявністю/відсутністю в нього статусу учасника бойових дій.

Таким чином, в розрізі положень статті 12 Закону України №3551-XII, змісту та підстав заявлених позовних вимог відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України №3674-VI за подання цього позову.

Щодо посилання позивача на наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”, то суддя зазначає, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена вказаним пунктом частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” (про звільнення від сплати судового збору в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі) не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ. За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР “Про оплату праці” середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Суддя при розгляді вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16.

Таким чином, суддя вважає, що відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102 гривень.

Підпунктом 1.1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суддя зазначає, що позивач заявив одну позовну вимогу майнового характеру, за яку необхідно сплатити судовий збір.

Таким чином, розмір судового збору за подання позовної заяви становить 840,80грн.

До позовної заяви не долучено платіжного документа про сплату судового збору.

Отже, судовий збір не сплачено. Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн та подати до суду відповідний платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору.

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір".

Такими реквізитами є: отримувач коштів: УКуЗалiз.р м.Льв./Залізничний/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA978999980313101206084013003, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: "судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). На згаданому вище сайті є також можливість автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 вказаного Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Керуючись статтями 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя –

у х в а л и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до військової часини А0780 про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок залишити без руху.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, скерувавши на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м.Львів, вул. Чоловського, 2):

- оригінал платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.Г. Гулик