Рішення № 93610211, 03.12.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10807/19

Провадження № 2/185/1284/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Зубкової П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги водопостачання і водовідведення, -

встановив:

У листопаді 2019 року КП «Павлоградводоканал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.06.2016 по 31.05.2019 рік на загальну суму – 3616,14 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Позов обґрунтовано тим, що 07.08.2007 року між КП «Павлоградводоканал» та ОСОБА_1 був укладений договір № 1007042 про надання населенню послуг з водопостачання та водовідведення. Відповідач мешкає по АДРЕСА_1 та протягом тривалого часу не сплачує за надані послуги водопостачання та водовідведення. Станом на 01.06.2019 року заборгованість скала 14074,18 грн, а за період з 01.06.2016 по 31.05.2019 року 14074,18-10458,04=3616,14 грн. 18.09.2019 року судом скасовано судовий наказ про стягнення з відповідача заборгованості, тому позивач звертається до суду з даним позовом.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, у позові просив відмовити. У відзиві на позов від 24.03.2020 року зазначив, що отримані послуги за показниками засобів вимірювання за спірний період повністю сплатив: за період з 01.06.2016 р. по 31.12.2016 р. – 2292,71 грн; за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2007 р. – 2107,79 грн; за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. – 903,36 грн; за період з 01.01.2019 р. по 31.05.2019 р. – 607,14 грн. Таким чином, відповідач сплачував належні з нього суми та заборгованості за спожиті послуги перед позивачем не має.

Дослідивши письмові матеріали справи, заяву представника позивача, та аналізуючи все у своїй сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки та розміри оплати встановлюються згідно Правил надання населенню послуг теплопостачання і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року.

Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що відповідач є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення, що надаються КП «Павлоградводоканал» за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору № 1007042 від 15.08.2006 року про надання населенню послуг з водопостачання та водовідведення (а.с.5).

Відповідач є споживачем послуг з постачання води і водовідведення у своїй квартирі, в якій був здійснений прийом в експлуатацію приладу обліку. Лічильник був опломбований та в подальшому пройшов державну повірку. Після цього нарахування оплати за спожиту воду здійснювалось згідно обсягів, які показували лічильники, а позивач щомісячно сплачував ці рахунки. Після закінчення строку повірки лічильника відповідач почав нараховувати оплату без урахування показів квартирних засобів обліку згідно норм споживання, мотивуючи це тим, що позивачем порушено строк проведення державної повірки квартирних приладів обліку.

Позивач здійснює послуги з водопостачання та водовідведення. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, та згідно з Правилами надання населенню послуг теплопостачання і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов`язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов`язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.

З наданих відповідачем копій квитанцій вбачається, що нам своєчасно здійснювалась оплата отриманих послуг відповідно до показників лічильника.

Також відповідачем надано суду копії актів розпломбування водоміра на держповірку, акт про демонтаж засобу вимірювальної техніки, акти монтажу вимірювальної техніки та пере пломбування лічильника води.

Позивачем не надано суду доказів невідповідності показників лічильника чи неправильності його роботи.

Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, що є власністю фізичних осіб, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем здійснювалася оплата послуг згідно показників лічильника, суд вважає, що відсутні підстави стягувати з відповідача заборгованість, нараховану по середнім показникам, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, позивач як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема щодо невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов`язань, суму боргу подавши суду належні і допустимі докази, оскільки обов`язок подання доказів покладається на сторін.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі.

Виходячи з вимог цивільного процесуального законодавства, позивач повинен подати належні та допустимі докази на обґрунтування тих обставин на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні.

Відповідно до роз`яснень, що надані в п. 23, 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2 розглядаючи справи, судам слід неухильно виконувати вимоги статей про належність і допустимість доказів. Виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

З пояснень представника позивача вбачається, що заборгованість за надані послуги виникла за період, коли закінчився період повірки лічильника. За весь цей час відповідачу проводились нарахування по загальним тарифам по середньому, як без наявності лічильника.

Порушенням принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства буде звільнення позивача від обов`язку доказування, та не припустимим є ґрунтування судового рішення на припущеннях навіть з урахуванням загальновідомих обставин.

Так само рішення суду не може обґрунтовуватись лише самими правовими підставами або аргументами на які робиться посилання в позовній заяві без встановлення відповідних фактів.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що представником КП «Павлоградводоканал» не доведено наявність у відповідача заборгованості по оплаті за послуги водопостачання і водовідведення, а тому у задоволені позову слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, суд вважає, що витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2,12,19,81,89,263,265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги водопостачання і водовідведення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до або через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Комунальне підприємство "Павлоградське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради, код ЄДРПОУ 03341345, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 41-а.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя М. М. Перекопський