Вирок № 93610209, 14.12.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5507/18

Провадження № 1-кп/185/78/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 року м.Павлоград

Дніпропетровської області

Павлоградськийміськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - судді Щербини О.О.,

секретаря - Редьки Ю.І.,

за участю групи прокурорів - Онуфрієнко Л.Г., Зейналової О.П.,

Жикіної Я.В.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника - адвоката Палька О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградськогоміськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт з додатками складений у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040370001590 від 16 червня 2016 року, відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, в тому числі, останній раз:

- 09 вересня 2015 року Павлоградськимміськрайонним судом Дніпропетровської області засуджений за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком три роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття призначеного покарання з іспитовим терміном два роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 , 15.06.2016 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, достовірно знаючи, що адвокат Маньковський Володимир Петрович був представником потерпілої ОСОБА_3 по кримінальній справі № 1-880/08 (за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , в злочинах передбачених ч. 1, ст. 121, ч. 1 ст.153, ч.2 ст. 296 КК України, ч. 2 ст.296 КК України, ч. 3 ст.296, ч. 1 ст.263 КК України), з метою помсти йому як представнику, який надавав правову допомогу у зазначеній вище справі, на ґрунті виниклих до нього неприязних відносин, пов`язаних із виконанням професійних обов`язків, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи у кафе «Бистро», що знаходиться по вул. Центральній буд. №66 у м. Павлоград поруч з кафе «Норма» ОСОБА_6 кулаком правої руки не меншедвохударівв область голови та не меншеодного удару в область грудноїклітини.

Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_2 , спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді забоїв голови, обличчя (без конкретної локалізації, розмірів ушкоджень, їх характеру), садно в області правої брови, забій грудної клітини зліва де була зафіксована гематома, внутрішньочерепної травми зі струсом головного мозку 1 ступеня, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Так, ОСОБА_2 з метою помсти ОСОБА_1 як представнику, на ґрунті виниклих до нього неприязних відносин, пов`язаних із виконанням професійних обов`язків, умисно заподіяв легкі тілесні ушкодження ОСОБА_1 ..

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 398 КК України не визнав, відмовившись від дачі показань. При цьому зауважив, що потерпілого ОСОБА_1 він знає, оскільки той мешкав з ним по сусідству. В день злочину у нього виник конфлікт з потерпілим, оскільки той був в стані алкогольного сп`яніння та виражався на його адресу нецензурною лайкою. Після того, як він зробив ОСОБА_1 зауваження, то останній напав на нього та вдарив його стільцем.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини скоєного злочину, та пояснив, що 15.06.2016 року близько 20.30 год. він проходив поряд з кафе «Бистро», що знаходиться по вул. Центральній буд. № 66 у м. Павлоград. Біля кафе знаходився ОСОБА_2 , якого він знає, оскільки був представником потерпілої по кримінальній справі, де останній проходив в якості обвинуваченого, за вироком суду був визнаний винним, та засудженим.

В цей час, ОСОБА_2 почав ображати його нецензурною лайкою. Він намагався не звертати на це уваги. Однак, останній наздогнав його та вдарив в обличчя. Він впав, а коли піднявся то забіг у кафе. ОСОБА_2 знову наздогнав його, та наніс йому ще декілька ударів по голові та удар у грудну клітину. Він кричав, що він адвокат, на що ОСОБА_2 сказав, що йому відома ця обставина, та саме він йому й потрібен.

Додав, що після того, як він втік від ОСОБА_2 , він звернувся до поліції.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні суду показала, що обвинуваченого знає, як частого відвідувача кафе «Бистро» де вона працювала. 15.06.2016 року вона працювала поваром в кафе «Бистро», що розташоване по вул. Центральній, 68 в м. Павлограді Дніпропетровської області. Вона знаходилась на кухні. В кафе знаходились три дівчини – відвідувачі, музикант та повар. З кухні вона почула, що в залі б`ють посуд. Однак коли вийшла з кухні то побачила, що в кафе розкидано стільці та побито посуд.

Додала, що не бачила як обвинувачений спричинив тілесні ушкодження потерпілому, оскільки коли вона вийшла з кухні то потерпілий та обвинувачений кричали один на одного.

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні суду показали, що вони працюють в Павлоградському ВП УМВС України в Дніпропетровській області. Потерпілого та обвинуваченогоне знають. 15.06.2016 року вонибули на чергуванні. В черговучастинунадійшоввиклик, та вони з групою СОГ виїхали на місце. Приїхавшидо кафе «Бистро», що знаходиться по вул. Центральній буд. №66 у м. Павлоград,вони побачили, що в кафе сталась бійка. В залі були розбиті стільці та посуд. Пам`ятають, що у потерпілого були розбиті окуляри та на лиці була кров.

Крім того, свідок ОСОБА_8 додав, що пам`ятає, як потерпілий показував фото обвинуваченого, яке було у нього у мобільному телефоні.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні суду показала, що обвинуваченого вона знає, як частого відвідувача кафе «Бистро» де вона працювала чотири роки тому. 15.06.2016 року вона працювала барменом в кафе «Бистро», що розташоване по вул. Центральній, 68 в м. Павлограді Дніпропетровської області. В цей день, у вечірній час доби, вона вийшла з кафе та пішла до магазину. В кафе знаходились три дівчини – відвідувачі, музикант та повар. Приблизно через 20 хвилин вона повернулась та побачила, що в приміщенні кафе було розкине майно, за баром було розбито посуд. Зрозумівши, що в залі відбулась бійка, вона викликала працівників поліції

Додала, що обвинувачений та потерпілий перебували в залі, вони кричали щось один одному та мали вигляд чоловіків між якими стався конфлікт. Потерпілий мав видимі тілесні ушкодження.

Крім наведених вище показань потерпілого, свідків, винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується такими доказами.

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16 червня 2016 року, відповідно до якого було повідомлено про вчинене кримінальне правопорушеннябіля кафе «Бістро» розташованого по вул. Центральній в м. Павлограді, Дніпропетровської області.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 19 червня 2016 року за участю потерпілого ОСОБА_1 , під час проведення якого, потерпілий розповів про обставини заподіяння ОСОБА_2 йому, як представнику особи легких тілесних ушкоджень у зв`язку з діяльністю, пов`язаною з наданням правової допомоги та вказав механізм спричинення йому тілесних ушкоджень.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 25 червня 2016 року за участю свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , під час проведення якого, свідки розповіли про вчиненекримінальнеправопорушенняв кафе «Бістро» розташованого по вул. Центральній в м. Павлограді, Дніпропетровськоїобласті.

Висновком експерта № 183 від 25 липня 2016 року відповідно до якого потерпілому ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження у вигляді забоїв голови, обличчя (без конкретної локалізації, розмірів ушкоджень, їх характеру), садно в області правої брови, забій грудної клітини зліва де була зафіксована гематома, внутрішньочерепної травми зі струсом головного мозку 1 ступеня, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 04 жовтня 2016 року за участю потерпілого ОСОБА_12 , під час проведення якого, потерпілий розповів про обставини заподіяння ОСОБА_2 йому, як представнику особи легких тілесних ушкоджень у зв`язку з діяльністю, пов`язаною з наданням правової допомоги та вказав механізм спричинення йому тілесних ушкоджень.

Висновком експерта № 241Д від 06 жовтня 2016 року відповідно до якого спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_1 , можливе при обставинах, вказаних ним при проведенні слідчого експерименту 04 жовтня 2016 року

Вироком 01 грудня 2008 року ОСОБА_2 був засуджений Павлоградськім міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 263КК України до покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням, згідно зі ст. 75 КК України, з іспитовим строком на три роки, відповідно до якого правову допомогу потерпілій ОСОБА_3 надавав – адвокат Маньковський В.П.

Аналізуючи позицію обвинуваченого в судовому засіданні, яка зводиться до категоричного не визнання своєї провини та оспорювання очевидних та не спростовних доказів, співставляючи її з обвинуваченням, що висунуто ОСОБА_2 , а також з показаннями потерпілого та свідків, дослідженими судом протоколами слідчих дій, документами, експертним висновком, які у своїй сукупності повністю викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд робить висновок про те, що наведені судом докази винності обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину мають характер логічних, змістовних, послідовних, беззаперечних та об`єктивних.

Наведені докази винності обвинуваченого ОСОБА_2 є такими, що доповнюють одне одного, є належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Натомість, доводи обвинуваченого та його захисника про непричетність обвинуваченого до заподіяння представнику особи легких тілесних ушкоджень у зв`язку з діяльністю, пов`язаною з наданням правової допомоги, судом не беруться до уваги, оскільки, будь-якими іншими належними та достатніми доказами, крім показань обвинуваченого, ці доводи не підтверджені.

Навпаки, зазначена позиція обвинуваченого ОСОБА_2 щодо своєї невинуватості у вчиненні злочину передбачених ч. 2 ст. 398 КК України повністю спростовуються наведеною сукупністю доказів його винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположеннях свобод, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи в сукупності досліджені докази винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину, а саме, показання потерпілого щодо побиття його обвинуваченим через минулі події, які мали місце під час здійснення потерпілим функцій адвоката у кримінальній справі, за наслідками розгляду якої ОСОБА_13 було засуджено, показання свідків, експертні висновки, та протоколи слідчих дій, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 доведена саме «поза розумним сумнівом», оскільки наведені судом у вироку докази винуватості обвинуваченого є очевидними, беззаперечними та безсумнівними.

Таким чином, винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України доказана та підтверджена повністю.

ОСОБА_14 необхідно правильно кваліфікувати за ч. 2 ст. 398 КК України, як умисне заподіяння представнику особи легких тілесних ушкоджень у зв`язку з діяльністю, пов`язаною з наданням правової допомоги.

При призначенні виду і розміру покарання суд, у відповідності до ст.ст.65-67 КК України враховує, що ОСОБА_15 підлягає покаранню за вчинення ним не тяжкого злочину, є особою, яка є неодноразовосудимою, негативно характеризується за місцем проживання, вичнив злочин проти правосуддя.

Пом`якшувальних обставин судом не встановлено.

Обтяжливих обставин судом не встановлено.

Встановлені судовим розглядом обставини вчинення обвинуваченим злочину, кількість нанесених ударів потерпілому, їх направленість, спосіб застосованого насильства, місце вчинення злочину, ставлення обвинуваченого до інкримінованого злочину, зухвалість його вчинення та поведінка обвинуваченого після його вчинення, а також беручи до уваги стійку злочинну направленість поведінки обвинуваченого та неодноразове притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності у минулому, перешкоджання з боку обвинуваченого судовому розгляду справи та перебування обвинуваченого у розшуку свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого, а також про те, що виправити обвинуваченого ОСОБА_2 та запобігти його злочинній діяльності не можливо без його тривалої ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_2 має бути засудженим за ч. 2 ст. 398 КК України до покарання у виді позбавлення волі, в межах, наближених до максимальних, передбачених санкцією вказаної статті.

Крім того, 09 вересня 2015 року ОСОБА_2 був засуджений вироком Павлоградськогоміськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням, згідно зі ст. 75 КК України, з іспитовим строком на два роки.

Зазначене покарання обвинуваченим ОСОБА_2 не відбуте, злочин, що розглядається, був учинений обвинуваченим у період іспитового строку.

Відтак, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_2 повинно бути призначене за правилами ст.71 КК України, за сукупністю вироків.

При цьому суд враховує, що таке покарання буде відповідати приписам закону, зазначених, зокрема у ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а також відповідно до положень ст. 50 КК України, яка визначає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 398 КК України.

ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 398 КК України у виді позбавлення волі строком три роки одинадцять місяців.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання у виді трьох років одинадцяти місяців позбавлення волі, частки покарання - у виді позбавлення волі строком один місяць, що було не відбуте ОСОБА_2 за попереднім вироком Павлоградськогоміськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2015 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки.

До набрання вироком чинності застосувати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, з носінням електронного браслету та заборонити йому цілодобово вихід з місця свого постійного проживання : АДРЕСА_1 .

Строк відбування покарання для ОСОБА_2 обчислювати з моменту виконання вироку суду в частині призначеного покарання у виді позбавлення волі.

Зарахувати для ОСОБА_2 в строк відбуття покарання у виді позбавлення волі строк його триманняпідвартою в межах цього кримінального провадження - з 18 грудня 2018 року по 23 жовтня 2019 року, включно.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського Апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення.

СУДДЯ О.О.ЩЕРБИНА.