Ухвала суду № 93597643, 05.12.2020, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/6257/20

Провадження № 1-кс/362/1522/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.12.2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді Лебідь - Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Вакуленко О.О.,

прокурора Матвєєва Д.В.,

слідчого Заїки Д.В.,

перекладача Шніткова О.В.,

захисника Прудивус М.О.,

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції Заїки Д.В., погоджене прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Матвєєвим Д.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

05.12.2020 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області звернувся слідчий СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітан поліції Заїка Д.В. з клопотанням про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України,

Клопотання мотивовано тим, що досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_3 , переслідуючи корисливі мотиви, використовуючи електронно-обчислювальну техніку, у невстановлений слідством час, через невстановлений слідством сайт, здійснила замовлення у ТОВ «ПРИВАТІНВЕСТ», адреса м. Київ, вул. Перемоги, 67 мобільного телефону «Iphone SE, 128 Gb», вартістю 14999 грн., з доставкою товару до відділення №1 служби доставки «Нова Пошта» за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Чехова, 3-А, вказавши при цьому завідомо неправдиві анкетні відомості одержувача – ОСОБА_4

04.12.2020 року ОСОБА_3 у співучасті з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розподіливши ролі кожного, домовившись, що ОСОБА_5 шляхом усунення перешкод сприятиме у вчиненні злочину, маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, умисно, з корисливих мотивів прийшли до відділення № 1 служби доставки «Нова Пошта», у м. Василькові де ОСОБА_3 повідомила оператору номер відправлення №20400204786058, пред`явила документ, що підтверджує особу - ID картку на ім`я ОСОБА_4 та попросила скористатись послугою огляду товару. Отримавши товар на огляд, в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , який постійно відволікав увагу працівників відділення служби доставки «Нова Пошта» від дій ОСОБА_3 , тим самим усуваючи перешкоди. Далі було відкрито транспортуюче пакування, після чого остання відправлення не оглядала, а натомість взяла коробку з відправленням та поклала її всередину своєї жіночої сумки та пройшла до каси для оплати. Далі ОСОБА_3 піднесла до терміналу картку для оплати товару на суму 14999 грн., але через відсутність коштів, оплату не здійснила. Після цього, повідомила працівникам служби доставки «Нова Пошта», що не буде отримувати замовлення, та повернула замість отриманого телефону «Iphone SE, 128 Gb» в коробці, заздалегідь приготований масогабаритний макет коробки з-під аналогічного телефону.

Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , не маючи дійсних намірів та можливості придбати товар, шляхом обману, а саме підміни на макет, незаконно заволоділи мобільним телефон «Iphone SE, 128 Gb», внаслідок чого заподіяли володільця майна – ТОВ «Нова Пошта» майнову шкоди на загальну суму 14999 грн.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 190 КК України, а саме в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з використанням електронно-обчислювальної техніки.

В клопотанні зазначено, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування, може незаконно впливати на свідків, потерпілих та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити, оскільки є ризики, що підозрюваний може не з`являтися за викликом до органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки є громадянином іншої держави, не має місця проживання на території України, не працює, а тому більш м`який запобіжний захід не є можливим.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання, просив у його задоволенні відмовити, пояснив, що в жовтні місяці він вирішив поїхати в Росію на заробітки. Зупинився в м. Києві на пару днів, проживав у дівчини ОСОБА_7 , з якою познайомився. В нього зникли документи та телефон, після цього, він пішов від неї та познайомився із ОСОБА_3 , яка запропонувала допомогти йому з документами та житлом. Наміру заволодіти телефоном в нього не було. Він приїхав до м. Василькова із ОСОБА_3 , оскільки їй потрібно було у справах до м. Василькова, а до відділення «Нової Пошти» він зайшов у зв`язку із тим, що змерз на вулиці, а розмовляв із співробітниками «Нової пошти» просто щоб його не вигнали із неї.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – Прудивус М.О. вказав, що ризиків передбачених ст. 177 КПК України прокурором та слідчим не доведено, його підзахисий є громадянином іншої держави та може перебувати на території України не більше 90 днів, тому ним закон не порушувався, крім того стороною обвинувачення не доведено співучасть його підзахисного, а тому просив в задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши прокурора, слідчого, захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, а також матеріали кримінального провадження № 12020110140001902 від 04.12.2020 року, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207 - 213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному та його захиснику копії клопотання та матеріалів, що були вручені підозрюваному та захиснику 05.12.2020 року, о 12 год. 05 хв., приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування за № 12020110140001902 від 04.12.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 15, ч. 3 ст.190 КК України, а саме в співучасності заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому з використанням електронно-обчислювальної техніки, використання завідомо підробленого документ та у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненому з використанням електронно-обчислювальної техніки (а.с. 9-11).

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.12.2020 року, 04.12.2020 року о 09 годині 45 хвилин (фактичний час затримання), за адресою: АДРЕСА_1 , затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 39-40).

05.12.2020 року о 00 год. 50 хв. ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України (а.с.51-54).

Підозра щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України підтверджується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.12.2020 року (а.с.13), протоколом огляду місця події від 04.12.2020 року (а.с. 14-15), протоколом допиту представника потерпілого від 04.12.2020 року (а.с.20-21), протоколом огляду відеозапису від 04.12.2020 року (а.с. 23-27), протоколами допиту свідків від 04.12.2020 року (а.с.28-35) та матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» (далі-Лист ВССУ) наголосив на тому, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний:

- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;

- пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

4) перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;

5) враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі-Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини ( далі- ЄСПЛ).

Зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".

Слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров`я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з`ясуватисімейний стан цієї особи, стан здоров`я членів його сім`ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов`язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об`єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;

7) майновий стан підозрюваного. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту);

8) наявність судимостей у підозрюваного,

9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Загальною декларацією прав людини (статті 3, 9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 190 КК України; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вигляді позбавлення волі; його вік та стан здоров`я, а саме відсутність даних про тяжкі хвороби, інвалідності; міцність соціальних зв`язків у місці його проживання, а саме те, що він не одружений, не працевлаштований, є громадянином Республіки Молдова, відсутність місця проживання на території Василькова та Васильківського району, взагалі відсутнє місце проживання на території України, відсутність родичів на території України, доказів в спростування вказаного захисником, слідчому судді надано не було, досудове слідство по даному кримінальному провадженню триває, в цьому аспекті, на переконання слідчого судді, є підстави вважати, що, не перебуваючи в умовах запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_1 може здійснити спробу ухилення від досудового слідства та суду, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначено у разі доведення його винуватості у вчиненні злочину, що свідчить про підвищену небезпеку протиправних дій останнього, а відтак такі обставини вимагають від слідчого судді більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, що також узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, а також може незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження в якому інший підозрюваний перебуває в розшуку, що приводить до висновку, що жоден із інших, альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів, не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків, належних доказів в спростування вказаного захисником, слідчому судді надано не було, а тому слідчий суддя приходить до висновку про доведеність прокурором наявності обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України..

При цьому слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Оскільки запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ч. 3 ст. 5 Конвенції, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України", слідчий суддя, постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує, що підозрюваний може ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів вбачається недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України на даній стадії досудового слідства, а тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи відповідно до вимог ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати її, ОСОБА_1 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваної, та підстав вважати її завідомо непомірним для ОСОБА_1 , слідчий суддя не вбачає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції Заїки Д.В., погоджене прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Матвєєвим Д.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця республіки Молдова, молдован, громадянин Молдови, неодруженому, непрацюючому, з середньою освіту, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді триманні під вартою строком на шістдесят днів, а саме до «30» січня 2021 року включно.

Визначити розмір застави, із врахуванням п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 175 120 (сто сімдесят п`ять тисяч сто двадцять ) грн.

У разі внесення застави на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Згідно із ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на рахунок Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області. Код отримувача (код за ЄДРПОУ)26268119 . Банк отримувача ДКСУ, м. Київ. Код банку отримувача (МФО) 820172.Рахунок отримувача UA768201720355259001000018661 Відповідно до ч. 3, 8 ст. 182, ч. 5 ст. 194 КПК України підозрюваній роз`яснити її обов`язки і наслідки їх невиконання, а саме у разі невиконання обов`язків заставодавцем а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, зокрема прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурору або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України.

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 – адвоката Прудивус М.О. про застосування іншого запобіжного заходу – відмовити.

Строк дії ухвали шістдесят днів з моменту затримання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено "09" грудня 2020 року.

Слідчий суддя Г.М. Лебідь - Гавенко